‘Для мам і тат наших малят’

postheadericon ПРИВЧАЄМО ДИТИНУ ДО ПРАЦІ

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Шановні  батьки!kid_10

Пропонуємо кілька важливих порад, які допоможуть Вам привчати свою дитину до праці.

  1. Залучати дитину до трудових справ сім’ї якомога раніше;
  2. за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов’язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
  3. не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов’язків;
  4. не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення;
  5. учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильнее використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
  6. не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім наванта­женням;
  7. не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;
  8. завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;
  9. не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.

7055

postheadericon ПОДРУЖНІ КОНФЛІКТИ І ДИТИНА В НИХ

БАТЬКАМ ДЛЯ РОЗДУМІВ

 c7da95bad6d6688aecf61bb139c1ab2a

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

   В сім’ї, де конфлікт продовжується довго, утворюється трикутник. Теорію «трикутників» психологи сім’ї перейняли з антропології та соціології. Отож, якщо між двома особами є довготривалий, виразний конфлікт, і ще, коли він супроводжується великою напругою, тоді напруга зменшується, коли в конфлікт включити третю особу. В сім’ї автоматично учасником протистояння стає дитина. Це відбувається несвідомо. Твориться патологічний трикутник. Тут вже не йдеться про сварку. Дитина тепер вже на постійно стає стороною в конфлікті і, що найгірше, реагує на це драматично.

    Батьки зовсім не усвідомлюють проблем з дитиною. Це проявляється тоді, коли дитина починає, наприклад, хворіти, або «стає неслухняною» – тоді треба нею серйозно піклуватися.

  В таких трикутниках може бути так, що кожний з батьків намагається перетягнути на свій бік дитину. Мама скаржиться часом на батька, батько, в свою чергу, піддає сумніву рішення мами. Обоє намагаються бути близькими з дитиною. І навіть не сваряться. Тоді дитина стає  доброю дитиною мами або тата. Тимчасом вона рівно кохає маму і тата і одночасно хоче бути з ними обома. Коли дитині добре з мамою, переживає, що батько гнівається, що йому прикро – і навпаки.

   Така ситуація доводить дитину до нервових розладів. Це однак лише одна із форм патологічного трикутника. Може бути також так, що конфлікт між батьками відвертий і дитину перетягли вже на один бік. Утворюється коаліція, наприклад, матері з донею. Тоді підчас сварки дитина стає на бік мами, відкидаючи батька, що в подальшому розвитку приносить серйозні наслідки.

  Може бути також такий трикутник, де всі невдачі, агресію батьки переносять на дитину. В такій сім’ї батьки ні з чим не можуть погодитися, окрім одного –  в них «невдала дитина». Такі діти поводяться агресивно, часто проявляють негативізм, а коли підростають, шукають поваги поза домом в субкультурних середовищах, залишають батьків. Їхня самооцінка найчастіше просто вщент розбита.

  Буває також, коли постійний конфлікт проявляється тим, що батьки надто зосереджуються на здоров’ї дитини. Такі діти часто слабкіші за ровесників, несамостійні. В батьків «хвора» дитина, що звільнює їх від дій, які б могли врятувати їхній шлюб і взаємні відносини. Тут конфлікт серйозно прихований і назовні всім здається, що це зразкова сім’я, в якій ніколи не сваряться.

   У кожній родині, великій або маленькій, тільки що створеній або «зі стажем», щасливій або не дуже, завжди є щось загальне для кожної з них, і щось індивідуальне. Розходжень між родинами може бути безліч. Й обумовлені вони тим, що в кожній існує набір своїх правил і законів, які впорядковують їхнє життя.

   Правила — це очікування щодо того, як люди мають поводитися в певних ситуаціях і обставинах. Вони відображають погляди людей щодо того, що добре, що погано, що можна або не можна, і що буде, якщо цих правил не дотримуватися.

  Правила в родині бувають двох типів:       

  • šвідкритітобто ті, які висловлюються відкрито, обговорюються членами родини, і їх можна за необхідності змінити;
  • šнегласніце ті, про які ніхто не говорить уголос, але всі їх дотримуються. І проявляють себе ці правила вже тоді, коли хтось їх порушує.

Шановні батьки! Ви відповідальні за те, якою людиною виросте ваша дитина. Бережіть дітей, не тільки їх фізичне, але й психічне здоров’я. Не будьте егоїстами.

Не втягуйте дітей в свої міжособистісні конфлікти!

7055

postheadericon «РОЗВИВАЄМО У ДІТЕЙ МОРАЛЬНО-ДУХОВНІ ЯКОСТІ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

 0_5f69e_5b73183f_l

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

 1. У своїх стосунках з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте навіть незначні успіхи. Пам’ятайте, що діти дошкільного віку ігнорують догани та зауваження, але чутливі до найменшої похвали.

 2. Не вдавайтеся до фізичного покарання. Ваші стосунки з дитиною повинні ґрунтуватися на довірі, а не на страху. Вона завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Спільно вирішуй труднощі, які виникли.

 Частіше говоріть «так», уникайте слів «ні» і «не можна».

 3. Доручайте їй частину домашніх справ, які необхідно виконувати щодня (ходити за хлібом, годувати собаку і т. д.) і ні в якому разі не робіть цього за неї.

 4. Уникайте завищених або, навпаки, занижених вимог до дитини. Намагайтеся ставити перед нею завдання, що відповідають її здібностям.

 5. Визначте для дитини рамки поведінки – що можна і чого не можна. Вседозволеність однозначно не принесе ніякої користі.

 6. Не нав’язуйте їй жорстких правил. Ваші вказівки повинні бути вказівками, а не наказами. Вимагайте виконання правил, що стосуються її безпеки і здоров’я, щодо інших, не будьте такі прискіпливі.

 7. Зухвала поведінка вашої дитинице її спосіб привернути вашу увагу. Проводьте з нею більше часу: грайте, вчіть, як правильно спілкуватися з іншими людьми, як вести себе в громадських місцях, переходити вулицю та іншим соціальним навичкам, духовно – моральним якостям.

 8. Вдома слід створити для дитини спокійну обстановку. Ідеально було б надати їй окрему кімнату.

 9. Не дозволяйте їй довго сидіти біля телевізора.

 10. Пам’ятайте! Ваш спокій – найкращий приклад для дитини.

 11. Виховуйте у дитини інтерес до «доброго».

7055 

postheadericon «ЯК ВИХОВАТИ МАЛЕНЬКОГО ПАТРІОТА»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 ЩОДО МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

814c72d2a27f

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Шановні батьки! Якщо в дитинстві дитина відчувала почуття жалості до іншої людині, радість від гарного вчинку, гордість за своїх батьків, захоплення від зіткнення з прекрасним подвигом, вона придбала емоційний досвід. Тим самим будуть побудовані шляхи для асоціацій емоційного характеру, а це є основою, фундаментом більш глибоких почуттів, умовою повноцінного розвитку людини.

    Виховання маленького патріота починається із самого близького для нього – рідного дому, вулиці, де він живе, дитячого садка.

Пропонуємо Вам, шановні батьки, рекомендації щодо морально-духовного виховання Ваших дітей:

  • Звертайте увагу дитини на красу рідного міста;
  • Під час прогулянки розкажіть, що знаходиться на вашій вулиці, поговоріть про значення кожного об’єкта;
  • Дайте уявлення про роботу громадських установ: пошти, магазину, бібліотеки і т. і. Спостерігайте за роботою співробітників цих установ, відмітьте цінність їхньої праці.
  • Разом з дитиною приймайте участь у праці з благоустрою та озеленення свого двору.
  • Розширюйте власний кругозір.
  • Вчіть дитину правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей.
  • Читайте їй книги про Батьківщину, її героїв, про традиції, культуру свого народу.
  • Заохочуйте дитину за прагнення підтримувати порядок, зразкову поведінку в громадських місцях.

7055

postheadericon “ЩО ДАЄ ДІТЯМ ГРА”

0_eb1aa_25b_orig

Гра дає свободу. Гра не завдання, не борг, не закон. За наказом грати не можна, тільки добровільно.

Гра дає порядок. Система правил у грі абсолютна і незаперечна. Неможливо порушувати правила і бути в грі.

Гра створює гармонію. Формує прагнення до досконалості.

Гра дає захопленість. Вона інтенсивно залучає всю людину, активізує її здібності.

Гра дає елемент невизначеності, який збуджує, активізує розум, налаштовує на пошук оптимальних рішень.

Гра дає компенсацію, нейтралізацію недоліків.

Гра дає фізичне вдосконалення, оскільки в активних своїх формах вона передбачає навчання.

Гра дає можливість проявити чи вдосконалювати свої творчі навички.

Гра дає розвиток уяви.

Гра дає можливість розвинути свій розум.

Гра дає радість спілкування.

     Шановні батьки! Не недооцінюйте значення гри! Грайте з дітьми якомога частіше. Це не тільки благотворно вплине на емоції дитини, але й залишиться з нею назавжди в її пам’яті і в її серці.

7055

Погода в нашому місті
Архіви публікацій