postheadericon «СУТЬ і ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

(за Б.П.Нікітіним)

 ДЕТИ

    Щоб створити всі необхідні умови для інтелектуального розвитку і творчої діяльності дітей, потрібні такі ігри, які моделюють сам творчий процес і створюють свій мікроклімат, сприятливий для розвитку творчого боку інтелекту.

 

     Такими іграми є РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ, які при всій своїй різноманітності об’єднані спільною назвою не випадково — вони всі виходять із загальної ідеї і мають характерні особливості:

 

1. Кожна гра являє собою НАБІР ЗАДАЧ, які дитина розв’язує за допомогою кубиків, цеглинок, квадратиків із картону або пластмаси, деталей з конструктора-механіка тощо.

 2. Задачі   пропонують  дитині   в  різній  формі:   у   вигляді   моделей,   плоского малюнка в ізометрії, креслення, письмової або усної інструкції тощо,— і таким чином

знайомлять її З РІЗНИМИ СПОСОБАМИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ.

 3. Задачі розміщені приблизно в порядку ЗРОСТАННЯ СКЛАДНОСТІ, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до складного.

 4. Задачі мають дуже ШИРОКИЙ ДІАПАЗОН ТРУДНОЩІВ: від доступних іноді 2—3-річному малюкові до непосильних середньому дорослому. Тому ігри можуть збуджувати інтерес протягом кількох років (до дорослості).

 5. Поступове зростання складності задач в іграх дає дитині змогу ЙТИ ВПЕРЕД і вдосконалюватися САМОСТІЙНО, тобто розвивати свої ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ, на відміну від навчання, де все пояснюють і де в дитини формуються лише виконав­ські риси.

 6. Не можна тому пояснювати дитині спосіб і порядок розв’язування задач і не можна ПІДКАЗУВАТИ ані словом, ні жестом, ні поглядом. Будуючи модель, практично здійснюючи розв’язання, дитина навчається все брати сама з реальної дій­сності.

 7. НЕ МОЖНА ВИМАГАТИ, щоб дитина з першої спроби розв’язала задачу. Вона, можливо, ще не доросла, не дозріла, і треба почекати день, тиждень, місяць і навіть більше.

 8. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧІ постає перед дитиною не в абстрактній формі відповіді математичної задачі, а у вигляді малюнка, узору, споруди з кубиків, цеглинок, деталей «конструктора», тобто у ВИГЛЯДІ видимих і відчутних РЕЧЕЙ. Це дає змогу наочно зіставляти «завдання» із «розв’язком» і САМОМУ ПЕРЕ­ВІРЯТИ ТОЧНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

 9. Більшість розвиваючих ігор не вичерпується пропонованими завданнями, а дає дітям змогу складати нові варіанти завдань і навіть придумувати нові розвиваючі ігри, тобто ЗАЙМАТИСЯ ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩОГО ПОРЯДКУ.

10. Розвиваючі ігри дають змогу кожному піднятися до «СТЕЛІ» СВОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ, де розвиток іде найбільш успішно.

 

     У розвиваючих іграх — у цьому й полягає їхня головна особливість — удалося ОБ’ЄДНАТИ один з основних принципів навчання — ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАД­НОГО — з дуже важливим принципом творчої діяльності — САМОСТІЙНО ЗА ЗДІБНОСТЯМИ, коли дитина може піднятися до «СТЕЛІ» своїх можливостей.

 

Цей союз дає змогу розв’язати в грі відразу кілька проблем, пов’язаних із розвитком творчого боку інтелекту:

 

по-перше, розвиваючі ігри можуть дати «поживу» для розвитку творчих здіб­ностей із самого раннього віку;

по-друге, їхні завдання-східці завжди створюють умови, які випереджають роз­виток здібностей;

по-третє, піднімаючись щоразу самостійно до своєї «стелі», дитина розвивається найбільш успішно;

по-четверте, розвиваючі ігри можуть бути дуже різноманітними за своїм змістом і, крім того, як і будь-які ігри, вони не терплять примусу і створюють атмосферу вільної і радісної творчості;

по-п’яте, граючи в ці ігри з дітьми, дорослі непомітно для себе набувають дуже важливого вміння — стримуватися, не заважати малюкові самому міркувати і приймати рішення, не робити за нього те, що він може й повинен робити сам.

При цьому різні ігри розвивають різні інтелектуальні якості: увагу, пам’ять, особливо зорову; вміння знаходити залежності й закономірності, класифікувати й систематизувати матеріал; здатність до комбінування, тобто вміння утворювати нові комбінації з нових елементів, деталей, предметів; уміння знаходити помилки й недоліки; просторове уявлення та уяву; здатність передбачати наслідки власних дій. У сукупності ці якості, очевидно, й становлять те, що називають кмітливістю, винахідливістю, ТВОРЧИМ СКЛАДОМ МИСЛЕННЯ.

7363_1_

Залишити коментар

Погода в нашому місті
Архіви публікацій