‘Підвищення кваліфікації педагогів’

Педагоги часто потрапляють у пастку: курс пройшли, знання отримали, але атестаційна комісія каже «ні». Причина зазвичай криється у юридичних деталях — від відсутності КВЕДів у надавача послуг до неправильно оформленого переліку результатів навчання в самому документі. Читайте, щоб бути впевненими у кожній годині свого професійного розвитку

Хто обирає вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників має подвійну користь: професійний розвиток та умова для атестації. Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає вчитель. Тож педагогів часто турбує, чи зарахують їм ті чи ті курси підвищення кваліфікації як факт професійного розвитку. Адже є умови, за яких пройдені курси чи інші форми навчання не можуть бути визнані педагогічною радою і відповідно не будуть зараховані при атестації.

У статті пояснюємо:

• які курси підвищення кваліфікації має визнати педагогічна рада закладу;
• які курси не можуть бути зараховані чи визнані педагогічною радою;
• на що звернути увагу перед реєстрацією на навчання;
• які помилки педагоги допускають найчастіше.

Ліцензовані курси підвищення кваліфікації: як визначити

Зазначимо одразу, що поняття «ліцензовані курси підвищення кваліфікації» — некоректне. Утім таке формулювання — ліцензовані курси підвищення кваліфікації — часто зустрічаємо як пошуковий запит в інтернет-мережі. Натомість ліцензованими є заклади освіти, що надають послуги з підвищення кваліфікації педагогів, як-от: інститути післядипломної педагогічної освіти та університети. Хто може бути суб’єктом підвищення кваліфікації, особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників різних типів закладів освіти, механізми визнання результатів підвищення кваліфікації визначає Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 (у редакції постанови КМУ від 27.12.2019 № 1133, далі — Порядок).

Тож уточнимо насамперед, які суб’єкти підвищення кваліфікації можуть провадити таку діяльність. 

Хто може бути суб’єктом підвищення кваліфікації

За законом, суб’єктом може бути будь-яка організація або особа, яка провадить освітню діяльність. Їх поділяють на дві великі групи:

1. Суб’єкти, сертифікати яких визнають автоматично

Цим закладам не потрібне додаткове затвердження педагогічною радою закладу освіти, де працює педагог:

• інститути післядипломної педагогічної освіти (ІППО);
• заклади вищої, фахової передвищої та професійної освіти, що мають ліцензію на відповідну діяльність;
• наукові установи;
• державні та комунальні заклади освіти.

2. Суб’єкти, сертифікати яких потребують визнання педрадою

Педагоги можуть обирати обирати навчання в них, але після отримання сертифіката його має розглянути та визнати педагогічна рада закладу освіти. Це:

• громадські організації;  
• приватні освітні центри та онлайн-платформи;  
• юридичні особи (будь-які ТОВ, що надають освітні послуги);
• фізичні особи-підприємці (ФОП), які мають відповідний КВЕД (85.59);
• міжнародні організації та заклади освіти інших держав (крім країни-агресора).

Основна вимога до цих суб’єктів підвищення кваліфікації — наявність КВЕДу 85.59 (Інші види освіти, н.в.і.у.). Утім з 1 липня 2026 року з’явилася ще одна вимога — верифікація суб’єктів підвищення кваліфікації на національній платформі «Вектор». Про це детально говоримо далі.

Джерело: https://oplatforma.com.ua/article/19004-yaki-kursy-pidvyshchennia-kvalifikatsii-zarakhovuiut-a-iaki-ni-roziasnennia-dlia-pedagogiv?utm_source=letter_mixed&utm_medium=email&utm_campaign=letter_PUZO_project_mixed_03.08.2026

Підвищення кваліфікації – це набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань, метою якої є професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації (стаття 59 Закону України “Про освіту”).

Нормативна база, що регулює процес підвищення кваліфікації

• Закон України “Про освіту”(далі – Закон); 

• Закон України “Про повну загальну середню освіту”;

• Закон України “Про вищу освіту”;

• Закон України “Про фахову передвищу освіту”;

• Закон України “Про професійний розвиток працівників”;

• Закон «Про дошкільну освіту», 

• Положення про атестацію педагогічних працівників;

• Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників» (зі змінами) від 23.12.2015 № 1109; 

• Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників” (далі – Порядок);

• Методичні рекомендації для професійного розвитку науково-педагогічних працівників, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 04.12.2020 № 1504 “Деякі питання професійного розвитку науково-педагогічних працівників”.

Всю необхідну інформацію ви можете отримати ТУТ.

Підвищення кваліфікації – це набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань, метою якої є професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Зобов’язання про підвищення кваліфікації

План підвищення кваліфікації

Програма підвищення кваліфікації

Документ про підвищення кваліфікації

Кошти для підвищення кваліфікації

Гарантії й компенсації для працівників, яких спрямовують для підвищення кваліфікації

Академічна свобода вчителя у підвищенні кваліфікації

Перелік_рекомендованих_напрямів_підвищення_кваліфікації

Форми_і_основні_види_підвищення_кваліфікації

Стажування. Алгоритм організації

Галочковий список для вибору чи розробки програм підвищення кваліфікації

Приклад оформлення пропозиції до орієнтовного та річного планів педагогічного працівника (форма затверджена МОН)

Приклад оформлення клопотання педагогічного працівника про визнання підвищення кваліфікації (форма затверджена МОН)

Приклад_оформлення_форми_обліку_підвищення_

кваліфікації_педагогічних_працівників

Приклад оформлення орієнтовного плану підвищення кваліфікації (форма затверджена МОН)

Приклад оформлення річного плану підвищення кваліфікації (форма затверджена МОН)

Алгоритм визнання підвищення кваліфікації педагогічного працівника

Приклад оформлення розгляду питання на засіданні педагогічної ради щодо ухвалення порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками

Приклад оформлення розгляду питання на засіданні педагогічної ради щодо визнання результатів підвищення кваліфікації

Атестація і підвищення кваліфікації

Приклад програми підвищення кваліфікації (ГО «ЕдКемп Україна»)

Приклад програми підвищення кваліфікації (КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Зразок договору і акту виконаних робіт

Пропозиція до орієнтовного річного плану підвищення кваліфікації

Орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Клопотання

Необхідною умовою атестації педагогічного працівника закладу освіти є проходження ним підвищення кваліфікації у міжатестаційний період.

А щоб опрацювати нормативну базу, яка регламентує напрями професійного зростання освітян, пропонуємо переглянути стислий огляд чинних документів і не тільки – ТУТ.