‘Семінари і консультації для педагогів’

postheadericon СЕМІНАРИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

0c241b05011af175e94b26e

1. _Морально-духовне виховання засобами краєзнав-ства (практикум)

2. Насильство у вихованні дитини (практикум)

3. Національно-патріотичне виховання – важлива складова соціально-комунікативної компетенції (практикум)

4. Розвиваємо здібності дитини (практикум з елементами тренінга)

5. Спілкування та мовленнєвий розвиток, комунікативні здібності дошкільників (ділова гра) 

6. Страхи дітей і шляхи їх подолання (практикум)

7. Формуємо життєву компетентність через сюжетно-рольову гру 

8. Формуємо у дитини соціально-комунікативну компетенцію (круглий стіл)

9. Майстер-клас Програму Са-ФІ-Дансе в практику дошкільного закладу

10. Майстер-клас В мнемотехніку граємо, дітей мові навчаємо

7329

postheadericon КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

ЗА 2016-2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

0_555cb_2a227352_XL

1. Вплив арт-терапії на розвиток дрібної моторики у дітей із синдромом Дауна

2. Духовні цінності у спадщині В.О.Сухомлинського

3. Авторська казка як засіб духовно-морального виховання дошкільника 

4. Емоційний комфорт дошкільника

5. Мовленнєва компетенція засобами гри 

6. Народні ігри – джерело духовності 

7. Національно-патріотичне виховання дошкільників  за Русовою 

 8. Організація ігор драматизацій

9. Профілактика насилля в сім’ї

10. Умови рухової активності дітей 6 -го року

11. Формування у 6-річок елементарних економічних знань

liniia-1157

postheadericon «ОСНОВНІ НОВОУТВОРЕННЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА – ВМІННЯ ГРАТИ В РОЛЬОВІ, СЮЖЕТНІ ІГРИ І ІГРИ З ПРАВИЛАМИ»

ДОПОВІДЬ ДО ПЕДРАДИ

Підготувала: завідувач Осадча М.А.96861_html_5b300cb5

 

    Роль дошкільного дитинства полягає в оволодінні загальними людськими знаннями, уміннями, у набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, орієнтація у просторі й часі, сприймання, мислення, уява, прилучення до творів мистецтва, формування стосунків з людьми тощо).   Пізнаючи навколишній світ, розвиваючись розумово, дитина вчиться спостерігати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, у неї виникає інтерес до пізнання причини явищ, відкриття суттєвих зв’язків між речами.

   Дошкільне дитинство забезпечує загальний розвиток, який слугує фундаментом для набуття спеціальних знань і навичок з різних видів діяльності для подальшого виду діяльності дошкільника – навчання.

  Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності, творчості, ставлення до себе і до інших. Сформовані у цей період якості визначають загальний характер поведінки дитини, її ставлення до світу, значною мірою є основою її життєдіяльності у майбутньому.      

  Усвідомлення своєї поведінки і початок особистої самосвідомості – одне з головних новоутворень дошкільного віку. Старший дошкільник починає розуміти, що він вміє, а що ні, він знає своє обмежене місце в системі відносин з іншими людьми, усвідомлює не тільки свої дії, але і свої внутрішні переживання – бажання, уподобання, настрої і інше. У дошкільному віці дитина проходить шлях від «Я сам», від відділення себе від дорослого до відкриття свого внутрішнього життя, яке і становить суть особистої самосвідомості.

   Всі найважливіші новоутворення дошкільника зароджуються і спочатку розвиваються у провідній діяльності дошкільного віку – сюжетно-рольовій грі.0_ab68d_28cc4442_orig

     Сюжетно-рольова гра є діяльність, у якій діти беруть на себе ті чи інші функції дорослих людей і в спеціально створюваних ними ігрових, уявних умовах відтворюють (або моделюють) діяльність дорослих і відносини між ними.

    Крім сюжетно-рольової гри, яка є головною діяльністю дошкільника, існують інші види ігор, серед яких зазвичай виділяють «режисерські ігри», «гри-драматизації» і «гри з правилами» (рухливі й настільні).

liniia-1157 Читати повністю »

postheadericon «ВІДОМІ ПЕДАГОГИ ПРО РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

ПЕДАГОГАМ НА ЗАМІТКУ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.4145ff390a85

   Одним із найважливіших завдань дошкільного закладу в умовах національного відродження України постає проблема виховання всебічно розвиненої особистості. У цьому контексті важливого значення набуває проблема створення розвивального середовища для дітей раннього віку.

    Теоретичні основи створення розвивального ссрдовища для дітей раннього віку базуються на ідеях Б.Ананьсва, Л.Божович, Л.Внготського, Т.Гаврилової. С.Горбенко, Я.А.Коменського. Ж.Ж.Руссо,С.Русової, Г.Песталоцці, С.Рубінштейна, В.Сухомлинського, С.Лкобсон та ін.

    Процес створення розвивального середовища найменш підлягає безпосередньому регулюванню і разом з тим найбільш чутливо реагує на загальний стан речей у суспільстві, якнайтісніше пов’язаний з традиціями даного суспільства і реальними перспективами його подальшого розвитку.

  Розвивальне предметне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального предметно – ігрового середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

    Незаповнене і безбарвне предметно – ігрове середовище справляє на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. І тільки періодично обновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно ігрове середовище має розвивальний вплив, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впиває на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

   У всіх гуманістичних теоріях та практиках дошкільного виховання минулих часів, як і сьогодні, проблемі створення предметно – ігрового середовища надавалося першочергове значення.

  Кожна історична епоха висуває свої критерії розвитку особистості дитини,що свідчить про невичерпну і вічну багатоаспектність проблеми створення розвивального середовища для дітей раннього віку, об»єктивізацію постійної потреби її дослідження.

 «Без відповідного середовища немає конструктивної діяльності дитини, - писала М.Монтессорі. – Оточення дитинице не просто поєднання предметів для ігор або якогось їх застосування, оточення мусить мати цілісну форму (образ) і орієнтуватись на цілісне сприйняття дитини, а не на суму його можливостей».

   Вчення Марії Монтессорі, видатного італійського науковця, базується на принципі природної доцільності розвитку закладених у дитині життєвих сил і творчих здібностей. Дитині не потрібне дороге середовище. Навпаки, в ньому має бути «визначена (окреслена) незавершеність, але не безформність».

liniia-1157 Читати повністю »

postheadericon СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У ДОШКІЛЬНИКІВ»

Підготувала: вихователь-методист ДНЗ Васильєва Н.А.0_93a2e_2265c91d_XL

МЕТА:

  • підвищити рівень теоретичної підго­товки педагогів щодо питань патрі­отичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
  • розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
  • удосконалити уміння і навички педагогів щодо орга­нізації патріотичного виховання до­шкільників;
  • розширити та уточнити знання  педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з осно­вних напрямів патріотичного вихован­ня дітей дошкільного віку;
  • розглянути прийоми просвітницької роботи вихователя з батьками з патріотичного виховання.   

 ДАТА ПРОВЕДЕННЯ:  22.01. 2015 року

ХТО ПРОВОДИТЬ:  вихователь-методист Васильєва Н.А., практичний психолог Швабська Т.М.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ:  практикум

ОБЛАДНАННЯ: фішки: сонечка і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, ватмани, квіточки, листи з завданнями для кожної  групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.

 ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

 І. Вступна частина.

       1. Вітання учасників семінару-практикуму

       2. Прийняття правил семінару.

       3. Очікування.

ІІ. Лекційний модуль.

    2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві»

      2.2.   Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)

ІІІ. Семінарський модуль

      3.1. Вправа «Асоціативний ряд»

      3.2. Вправа «Сформулюй завдання»

      3.3. Вправа «Закінчи речення»

      3.4. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати»

      3.5. Вправа «Мудра торбинка – для вихователів родзинка»

      3.6. Вправа «Сплетемо віночки з художнього слова»

     3.7. Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи»

      3.8. Вправа «Розшифруй слова»

      3.9. Вправа «Активне слухання» – «Виховання любові до рідного міста – найдієвіший засіб патріотичного виховання»

      3.10. Вправа «Читання по колу»

      3.11. Вправа «Абетка роботи з батьками»

IV. Підведення підсумків.

     4.1. Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка»

    5. Підсумок. Методичні рекомендації для учасників семінару.

ХІД СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ:

І. Вступна частина.

     Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка і зірочки, поділитися на дві команди, згідно витягнутих фішок.

    «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові  до людини. Патріотизм починається з колиски».

  (Василь Сухомлинський)

1. Вітання учасників семінару-практикуму (вихователь-методист), 2 хв.

Озвучування  теми  семінару-практикуму «Особливості виховання патріотизму у дошкільників».

2. Прийняття правил проведення семінару (практичний психолог), 1 хв.

3. Очікування (практичний психолог), 3 хв.

 ІІ. Лекційний модуль

 2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві» (вихователь-методист).

      Вихователь-методист: Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

      Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.

    Принципи  патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.

1.   Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про дошкільну освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально – виховні дошкільні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.

2.   Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в дитячому садку оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації  у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.

3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.

     У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

      Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно.     Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизмце, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse:Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.

     У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.

    2.2. Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)

Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.

     Вихователь-методист: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:

1). Н. Кисельова, базуючись на формаційному поділі історії суспільства, виділяє античний, християнський, буржуазний і радянський патріотизм. У науковому світі існують інші підходи. У випадку, коли держава розглядається як об’єкт патріотизму, виникає форма “державного патріотизму”.

     Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. В.С. Мухіна неодноразово наголошує, що формулою нового українського патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.

2). Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.

3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Як пише В. Гонський, Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.

     На думку А. Вирщикова і Г. Табатадзе, в основі громадянського патріотизму “… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.

4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.

5). Етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

6). Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

    Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

      Як зазначає В.Вугрич, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.

     Таким чином, патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.

 ІІІ. Семінарський модуль

      Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»

     Мета:

- дати визначення терміну «патріотизм»;

- розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

    Вихователь-методист: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

     Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

     Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок. Практичний психолог записує всі асоціації на великому аркуші паперу і озвучує в кінці.

     Вихователь-методист: Нині, як ніколи, гостро на­було актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних до­шкільних закладів представлено нормативними документами.

     Так, у новій редакції Базового ком­понента дошкільної освіти, як у державному стандарті, зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.

         Завдання 2. Вправа «Сформулюй завдання»

      Керуючись новою редакцією Базово­го компонента дошкільної освіти, ви повинні знайти в кожній освітній лінії і сформулювати завдання з національно-патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Робота в групах протягом 12 хв.).

Кожна група презентує свої завдання, вихователь-методист робить загальний висновок і озвучує всі завдання, сформульовані педагогами обох груп.

ukr_dina1

Читати повністю »

Погода в нашому місті
Архіви публікацій