‘Сторінка вчителя-дефектолога’

postheadericon

unnamed1

postheadericon «ЧИТАЙТЕ ДІТЯМ КАЗКИ»

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

 

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

0_fb421_b03d664_L

      У дітей, як і в дорослих, є різні проблеми. Куди ж подіти відчуття, що переповнюють дитину? Тут на допомогу поспішає казка. Оптимальний вік для казок — 4—9 років.

      До 4 років дитина не усвідомлює їх, а діти, яким більше дев’яти років, втрачають ігровий інтерес, тому і виховувати їх слід по-іншому, не казками.

     Такі казки, як «Колобок», «Теремок» тощо, дуже прості, щоб розв’язувати будь-яку емоційну проблему. Їх сенс і користь для дитини — підготувати малюка до сприйняття складніших творів. Дитина вчиться послідовно сприймати події, це ніби підготовка її пам’яті та уваги. Недаремно в казках є безліч повторів. Але такі казки можуть стати корисними і для старших дітей, у яких простежується гіперактивність, нестійкість уваги, їх дії нецілеспрямовані, імпульсивні. Якщо батьки з такими дітьми читатимуть і програватимуть подібні казки, негативні прояви можуть значно зменшитися — ігри і побутова діяльність дитини стануть упорядкованішими.

     Щоб пропрацювати емоційні проблеми, потрібні складніші казки: про Буратіно, Чіполіно, Карлсона, народні казки з Бабою Ягою і Змієм Гориничем. Та їх мало просто прочитати дітям, треба обов’язково програвати. При цьому дитина має спробувати себе в різних ролях, побути й Івасиком, і Бабою Ягою. Подумки, стаючи на місце Баби Яги, вона не так її боятиметься, бо та стане зрозумілішою.

     Можна малювати казкових героїв у різних ситуаціях і проговорювати їх вираз обличчя, позу, коментувати все, що відбувається в казці. У казках порушуються різні теми — відчуття неповноцінності, страху і тривоги, агресія, лі- дерство — підкорення, жадібність, труднощі у спілкуванні.

     Можна придумувати казки під конкретну проблему: дуже важливо, щоб батьки виходили не з міркувань моралі, а з того, які емоції відчуває дитина.

9df29e679151

postheadericon 24 ІДЕЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

    РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Пропонує: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.0_e233a_e4f8c6a4_L

    Дрібна моторика руки – це, простою мовою, набір дрібних і точних рухів пальців і кисті руки. Не можна недооцінювати значення дрібної моторики для розвитку дитини. Як відомо, розвиток точних рухів руки сприяє розвитку мови дитини. Чим краще розвинена ручка дитини, тим швидше вона починає говорити, тим краще вона розмовляє.

   З перших місяців свого життя малюк починає досліджувати можливості своєї ручки. З кожним днем він все більше і більше вдосконалюється в хапальних рухах кисті і пальчиків. Згодом ці вміння знадобляться дитині для правильного захоплення ложки під час їжі і олівця під час письма. Ми, батьки, можемо допомогти малюкові розвивати ручку, а отже, і його мову, грамотність, мислення. Для цього не потрібні особливі навички. Досить просто назбирати різних дрібних предметів, організувати з них гру і простежити, щоб малюк використовував їх за призначенням, а не засунув в рот, ніс або вухо.

     У цій справі стане в нагоді все яскраве, дрібне, нетоксичне. Це і крупи, і прищіпки, і скріпки, і гвинтики з гаєчками, намистинки, баночки, кришечки, ключики та інші предмети, які легко знайти в будинку. 

    ШАНОВНІ БАТЬКИ!

    Рекомендую Вам добірку ігор, які захоплять вашого малюка і допоможуть розвинути дрібну моторику. Знайти Ви її можете тут:

    Буду рада, якщо змогла зацікавити Вас і допомогти Вам розвинути Ваших дітей.

9df29e679151

postheadericon «ДОПОМАГАЄМО ДІТЯМ СТАТИ САМОСТІЙНИМИ»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

(дітей групи з ЗПР)

Підготувала: вчитель-дефектолог Чмих Н.В.

  Успіх колективного навчання дітей з затримкою 3915психічногорозвитку багато в  чому залежить від того, наскільки чітко організована наступність у роботі вчителя – дефектолога, вихователів і батьків.

     У дітей з ЗПР ослаблена пам’ять, не сформована  довільна увага, відстають у розвитку розумові процеси, тому необхідно закріплювати вивчений матеріал, як у дитячому садку, так  і вдома. Для цього задаються домашні завдання на повторення вивченої теми.

    Пропонуємо Вам, шановні батьки, рекомендації, які допоможуть під час роботи вдома з Вашою дитиною.

  • Спочатку завдання виконуються дитиною з активною допомогою батьків, поступово привчаючи дитину до самостійності.
  • Необхідно привчати дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання. Допомога повинна носити своєчасний характер.
  • Важливо визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде з нею займатися за завданнями  дефектолога.
  • Час занять – 15-20хв. Має бути закріплено в режимі дня. Постійний час занять дисциплінує дитину, допомагає засвоєнню навчального матеріалу.
  • Заняття повинні носити цікавий характер.
  • При отриманні завдання необхідно уважно ознайомитися з його змістом, переконатися, що Ви зрозуміли його.
  • Якщо виникають труднощі, то консультуватися у педагога.
  • Підберіть необхідний наочний дидактичний матеріал, посібники, які рекомендує вчитель – дефектолог. (Це можуть бути лічильні палички, іграшки, будівельний матеріал).
  • Заняття повинні бути регулярними.
  • Закріплення знань може проводитися під час прогулянок, поїздок, по дорозі в дитячий сад. Але деякі види занять вимагають обов’язкової спокійної обстановки, а також відсутності відволікаючих чинників.
  • Заняття повинні бути нетривалими, не викликати стомлення і пересичення.
  • Необхідно чергувати заняття з розвитку мовлення з завданнями з розвитку уваги, пам’яті, мислення, заняття з математики.
  • Необхідно дотримуватися єдиних вимог, які пред’являються дитині.
  • У дитини з ЗПР практично завжди порушено мовлення, тому необхідно щодня тренувати дитину  у виконанні артикуляційної гімнастики.
  • Вправи обов’язково виконуються перед дзеркалом.
  • Особлива увага приділяється не швидкості, а якості і точності виконання артикуляційних вправ.
  • Важливо стежити за правильністю виконання рухів: без супутніх рухів, плавно, без зайвої напруги або млявості, стежити за повним обсягом рухів, за точністю, темпом вправ, часто – під рахунок дорослого.
  • Кожну артикуляційну вправу рекомендуємо виконувати спочатку повільно, потім темп прискорювати.
  • Вправа виконується 6-8 разів по 10 сек. (Можна більше). Для кращого виконання вправи робляться спільно з дитиною, старанно показуючи і пояснюючи кожен рух.
  • Для закріплення поставленого  звука  в складі, слові необхідно повторювати мовний матеріал не менш 3-х разів.
  • При вимові потрібного звука слід вимовляти звук в складі або слові голосніше, навмисно виділяючи голосом.
  • Зошит для закріплення матеріалу необхідно утримувати в аккуратному вигляді.

 

Шановні батьки! Будьте терплячі з дитиною, доброзичливі, але досить вимогливі.

Відзначайте найменші успіхи, вчіть дитину долати труднощі.

Своєчасно консультуйте дітей у лікарів, до яких направляє учитель – дефектолог.

 Бажаємо  Вам успіхів!

9df29e679151

postheadericon «ПРАВИЛА РОБОТИ З АУТИЧНОЮ ДИТИНОЮ»

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

 

Підготувала: вчитель-дефектолог Швабська Т.М.

 
m52919700

1. Приймати дитину такою, якою вона є.

2. Виходити з інтересів дитини.

3. Дотримуватися визначеного режиму і ритму життя дитини.

4. Дотримуватися щоденних ритуалів (вони забезпечують відчуття безпеки дитини).

5. Навчитися уловлювати найменші вербальні і невербальні сигна­ли дитини, що свідчать про її дискомфорт.

6. Частіше бути присутнім у групі чи класі, де займається дитина.

7. Якомога частіше розмовляти з дитиною.

8. Забезпечити комфортну обстановку для спілкування і навчання.

9. Терпляче пояснювати дитині зміст її діяльності, використовую­чи чітку наочну інформацію (схеми, карти тощо).

10. Уникати перевтоми дитини.

9df29e679151

Погода в нашому місті
Архіви публікацій