‘Правова освіта дорослих і дітей’

postheadericon “ЩОБ НЕ ПРИЙШЛОСЯ КАРАТИ СВОЇХ ДІТЕЙ”

0a59a04

Підготувала: вихователь Деревчук В.А.

Покарання можуть не знадобитися взагалі, якщо дотримуватись наступних правил:

1. Дійте згідно законам розвитку дитини. Наприклад, дозволяйте їй багато рухатися, не зупиняйте її допитливість.

2. Спробуйте відвернути, переключити увагу вередулі.

3. Дозволяйте спробувати на власному досвіді, «що таке добре і що таке погано» (нехай помацає дуже теплий чайник і дізнається, що об нього можна обпектися).

4. Звід заборон не повинен перевищувати 7 пунктів. Всі вони обґрунтовані і їх не можна відмінити (не можна грати на дорозі, де їздять машини тощо).

5. Розтлумачуйте правила доступною мовою, не треба читати довгі нотації. Кажіть просто й ясно («Відпусти кішку, їй боляче»).

6. Робіть акцент на тому, що добре, а не на тому, що погано. Не треба говорити: «Не лізь в калюжу», а скажіть: «Молодець, обійшов калюжу і ноги сухі».

7. Створіть необхідне середовище для росту та розвитку (організуйте творчий куточок, місце, де можна досхочу поперекидатися).

8. Не нав’язуйте свою допомогу, а допомагайте тоді, коли дитина про це просить.
9. Дотримуйтесь розумної альтернативи («Не можна шуміти в приміщенні, але можна покричати на вулиці, у лісі»).

10. Не можна говорити одне, а робити інше. Наприклад, ви забороняєте говорити погані слова, а самі їх вживаєте.

11. Не можна відкладати покарання. Не варто говорити: «Вчора ти мене не слухався, тож сьогодні кататися не будеш».

12. Не можна проявляти непостійність: то забороняти щось, то дозволяти це робити. Цим ви збиваєте малюка з пантелику, і він перестане розуміти, що можна, а що не можна.

13. Не можна залякувати тим, що ви ніколи не виконаєте («Ніколи більше не куплю тобі іграшку»).

Шановні батьки! Поважайте думку і почуття своїх дітей. Любіть їх, адже вони найдорожче, що у вас є.

887215c52485

postheadericon «ЗАПОВІДІ ГУМАНІСТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ»

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ0_5f69e_5b73183f_l

1.  Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

2.  Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини, їх слід аналізувати й розуміти.

3.  Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

4.  Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.

5.  У вихованні не ставайте, «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7.  Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

9.  Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, свої знання, свої почуття.

887215c52485

postheadericon ПРО ПРАВА ДИТИНИ В МУЛЬТФІЛЬМАХ

0_eb1aa_15b_orig

Шановні батьки, подивіться разом з дітьми ці мультфільми, а потім поспілкуйтеся з ними про їхні права та обов’язки. Ви дізнаєтесь багато цікавого від своїх дітей!

Тільки будьте з ними щирими і відвертими!

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

Конвенція дітям про права у мультфільмах | Кременчуцьке районне…

 
Конвенція дітям про права у мультфільмах. … ЕЛЕКТРОННІ ОНЛАЙН СЕРВІСИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
cdd914816ec752662cdc868f56751a44

postheadericon «ВИХОВАННІ ВІДЧУТТЯ САМОЦІННОСТІ У ДІТЕЙ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

     Підготувала: вихователь Деревчук В.А.

kitakinder

     Відчуття самоцінності може сформуватися у дитини лише в атмосфері:

  • де приймаються будь-які індивідуальні відмінності;
  • де любов виражається відкрито;
  • де помилки служать для придбання нового досвіду;
  • де спілкування відверте і довірливе;
  • де правила поведінки не перетворюються на застиглі догми;
  • де особиста відповідальність і чесність кожного є основою взаємовідносин;
  • де є схвалення і підтримка.

 

       ДИТИНА З ПОЗИТИВНОЮ САМООЦІНКОЮ:

  • Відчуває себе значимою і потрібною;
  • Поважає і цінує високу цінність інших людей;
  • Відкрито виявляє свої почуття;
  • Чесна, терпима і співчутлива;
  • Спроможна робити вибір;
  • Вміє приймати самостійні рішення;
  • Не боїться помилятися;
  • Не боїться звертатися по допомогу до дорослих;
  • Довіряє людям;
  • Вірить в успіх;
  • Не впадає у відчай при невдачах;
  • Цікавиться, задає запитання.

cdd914816ec752662cdc868f56751a44

postheadericon «ФОРМУЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДИТИНИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.0_92169_97fa8aa_orig

 

     Шановні батьки! У формуванні толерантності у дошкільнят велике значення має розвиток вміння розуміти почуття і стан інших людей, здатність співпереживати й співчувати, вміння спілкуватися з однолітками.

     Пропонуємо рекомендації, які допоможуть вам правильно спілкуватися з вашою дитиною, бо починати виховання толерантного відношення дитини до інших, ви повинні з вашого відношення до вашої власної дитини. Ви є незаперечним взірцем для наслідування для вашої дитини.

Пам’ятайте про це завжди!

 

1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: “Ти найулюбленіший”, “Я тебе люблю будь-якого”, “Яке щастя, що ти у нас є”.

2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: “Я радію твоїм успіхам”, “Ти дуже багато чого можеш”.

3. Зверніть свою увагу на те, що батьки, які говорять одне, а роблять інше, з часом відчувають на собі неповагу з боку дітей.

4. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сідати навпочіпки.

5. У спілкуванні з дитиною приділяйте велику увагу невербальному (немовному) спілкуванню. Так, замість того, щоб категорично сказати слово “не можна”, спробуйте використовувати ледь помітний жест, погляд або міміку. Сказати, нічого не кажучи, – це найбільше мистецтво виховання, яке свідчить про справжній і глибокому контакті між батьками і дітьми. Намагайтеся виявляти своє ставлення до поведінки дитини без зайвих пояснень і моралей.

6. Прагніть проявляти повну зацікавленість до дитини в процесі спілкування. Підкреслюйте це кивком, вигуком. Слухаючи її, не відволікайтеся. Сконцентруйте на ній всю увагу. Виділяйте їй час для висловлювання, не квапте і не підкреслюйте своїм зовнішнім виглядом, що це вже вам нецікаво.

7. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначає їх поведінку.

8. У спілкуванні з дітьми пам’ятайте, що дитина має право голосу у вирішенні будь-якої проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.

9. Дотримуйтесь принципів рівності та співпраці з дітьми.

10. Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилась наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: “Я бачу, що тебе щось турбує”, “Я бачу, що тебе хтось засмутив”, “Розкажи мені, що з тобою”.

11. Використовуйте різноманітні мовні формули (прощання, вітання, подяки) у спілкуванні з дітьми. Не забувайте вранці привітати дитину, а ввечері побажати їй “на добраніч”. Вимовляєте слова з посмішкою, доброзичливим тоном і супроводжуйте їх тактильним дотиком. Обов’язково, хоч за маленьку послугу, надану дитиною, не забувайте подякувати їй.

12. Постарайтеся адекватно реагувати на вчинки дітей:

• постарайтеся зрозуміти дитину і з’ясувати, що ж стало спонукальним мотивом для її дій; спробуйте вникнути в її переживання;

• оцінюйте не особистість дитини, а дії, які вона скоїла. Наприклад, дитина розбила чашку і тут же можна почути: “Ах ти негідник, знову розбив чашку!”. Найбільш доречним був би такий вислів: “Синку, ти розбив чашку. Ти не порізався? Принеси мені, будь ласка, віник і совок, і ми разом приберемо”. А щоб це не повторилося, цей інцидент можна використовувати як навчання, сказавши дитині: “Я думаю, чашка розбилася тому, що ти її неправильно тримав”;

• дайте зрозуміти дитині, що незалежно від вчинку, ви до неї ставитеся позитивно, не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

13. Намагайтеся не вживати в мові такі фрази, які надовго залишаються у свідомості дитини: “Я зараз зайнятий (а)”, “Скільки разів я тобі казала!”, “Вічно ти в усе лізеш”, “Що б ти без мене робив”.

14. Для того, щоб правильно організувати взаємини з дітьми у процесі спілкування, прагнете долати:

• бар’єр зайнятості (ви постійно зайняті роботою, домашніми справами);

• бар’єр дорослості (ви не відчуваєте переживання дитини, не розумієте її потреби);

• бар’єр “виховних традицій” (ви не враховуєте змін ситуацій виховання і рівень розвитку дитини, намагаючись продублювати педагогічні впливи своїх батьків);

• бар’єр “дидактизму” (ви постійно намагаєтеся повчати дітей).

15. Удосконалюйте комунікативні вміння ваших дітей:

• для розвитку вміння – уважно слухати, не перебивати співрозмовника, нагадуйте їй: “Спочатку послухай, що говорять інші, а потім говори сам”;

• якщо дитина забуває говорити мовні етикетні формули (вітання, прощання, подяки), то побічно нагадайте їй про це;

• для розвитку вміння встановлювати контакт зі співрозмовником, запропонуйте дітям ігрову ситуацію: “Давайте говорити один одному компліменти”;

• для розвитку вміння спілкуватися без слів, запропонуйте їм ігри: “Через скло”, “Іноземець”, “Розкажи вірші руками”. Спробуйте 15 хвилин спілкуватися за допомогою міміки і жестів;

• для розвитку вміння розуміти настрій і почуття іншого, запропонуйте дитині поспостерігати за ким-небудь з родичів. Запропонуйте дітям ігри: “На що схож настрій?”, “Намалюй свій страх і переможи його”;

• для розвитку у дітей почуття емпатії (співпереживання), використовуйте сюжети казок. Спробуйте дізнатися у дітей: казка – це добре чи погано? Що хорошого в казці? Чи є хороші герої? Назви. Чи погані? Хто вони? А чому вони погані? Що хорошого може статися з казковими героями? А що поганого? Намагайтеся читати і завжди обговорювати казки. Створювати нові зі знайомими героями.

 

Шановні батьки! Ви повинні завжди пам’ятати, що виховувати – не означає лише говорити дітям хороші слова, наставляти їх, насамперед – це самим жити за цими правилами. Формування толерантності кожна людина повинна починати з самої себе.

887215c52485

Погода в нашому місті
Архіви публікацій