Архіви публікацій

‘Музична сторінка’

postheadericon ПРИВЧАЄМО ДИТИНУ ДО МУЗИКИ

siluetas-de-los-niños-del-baile-42906973

Підготували: музичні керівники Марченко О.І. і Журавель О.В.

авпиав

1. Не дратуйтеся, коли дитина намагається грати на якомусь інструменті, а навпаки, прагніть до того, щоб це зацікавило її.

2. Зверніть увагу на самостійну музичну діяльність вашої дитини.

3. Купуйте музичні інструменти і іграшки, грайте на них самі, грайте разом з дітьми.

4. Ведіть дитину в театр, на концерти, особливо на ті, в яких беруть участь діти.

5. Слідкуйте за тим, щоб ваша дитина частіше слухала і дивилася дитячі музичні теле- і радіопередачі.

6. Пошліть заявку на радіо чи телебачення з проханням виконати улюблений твір вашої дитини.

7. Накопичуйте дитячу бібліотеку.

8. По можливості намагайтеся знайомити дітей з композиторами.

9. Музицируйте вдома з дітьми (співайте, грайте на музичних інструментах, танцюйте).

10. Пропонуйте дітям різноманітну музику.

11. Віддайте дитину в музичний гурток або на заняття в музичну школу (по можливості).

12. Обговорюйте з дітьми переглянуті спектаклі, концерти.

13. Допоможіть придумати дитині музичну казку, сценку.

14. Цікавтеся тим, що дізналася нового дитина на музичному занятті в дитячому саду.

15. Обов’язково будьте присутніми і по можливості беріть участь у ранках, святах в дитячому саду.

16. Буваючи на природі, звертайте увагу дитини на «звуки музики» навколо вас (музику природи).

17. Після концерту або спектаклю спонукайте дитину до передачі вражень у малюнку, оповіданні і інших формах дитячої творчості.

0_8dad8_ef2527b9_orig

postheadericon МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ В СІМ’Ї

0373da21b6

Підготувала: музичний керівник Журавель О.В.

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатіші почуття, вони більше 529faffe0af2відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще, скоріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Багато дітей дуже емоцій. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають, танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по-різному. Багато з них з великою цікавістю слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

– яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді, не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.

Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те, що дітей без слуху немає. Є діти, у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім’ї атмосферу любові до музики, якомога більше схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам’ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

278

postheadericon РОЗКЛАД РОБОТИ МУЗИЧНОЇ ЗАЛИ

на 2017-2018 навчальний рік

0_82ae3_90592

Дні тижня

Музичні заняття

Часи роботи

Понеділок

09.15 – гр. «Барвінок» (4-й рік);

09.45 – гр. «Веселка» (4-й рік);

10.10 – гр. «Бджілка» (6-й рік);

11.50 – гр. «Сонечко» (6-й рік)

08.00 – 16.30

Вівторок

09.15 – гр. «Дзвіночок» (5-й рік);

09.45 – гр. «Калинка» (4-й рік);

10.20гр. «Мережана хатка» (ЗПР);

11.50 – гр. «Джерельце» (лог.)

08.00 – 13.00

Середа

09.15 – гр. «Барвінок» (4-й рік);

09.45 – гр. «Веселка» (4-й рік);

10.30 – гр. «Сонечко» (6-й рік);

Гурток «Жайвір»/ музична розвага, свято – 16.00

08.00 – 16.45

Четвер

09.15 – гр. «Калинка» (5-й рік);

10.00 – гр. «Дзвіночок» (5-й рік);

10.30гр. «Бджілка» (6-й рік);

11.40 – гр. «Росинка» (спеціальна)

Гурток «Чарівні зірочки»/ музична розвага, свято – 16.00

09.00 – 17.00

П’ятниця

09.15 – гр. «Джерельце» (лог.)

10.10гр. «Мережана хатка» (ЗПР);

11.40 – гр. «Лісова пісня» (спеціальна)

09.00 – 12.30

0_8dad8_ef2527b9_orig

postheadericon «ВИХОВУЄМО У ДИТИНИ ЛЮБОВ ДО МУЗИКИ»

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Підготували:музичні керівники Марченко О.І. і Журавель О.В.

0_98cb8_9661bb71_XL

1. Нехай в вашому домі панує дух любові та поваги до музики.

2. Осягайте музику разом з дитиною, дивуйтеся, засмучуйтеся, радійте разом з нею, коли музика звучить.

3. Нехай музика буде бажаним і почесним гостем у вашому домі.
 
4. Нехай у дитини буде багато іграшок, які звучать: барабанчиків, дудочок, металофон. З них можна організувати сімейні оркестри, заохочувати «гру в музику».

5. Привчайте дітей до уважного слухання музики, просто так включений телевізор – ворог музичного виховання. Музика впливає тільки в тому випадку якщо її слухати.

6. Поставтеся до музичної стороні розвитку своєї дитини з усією серйозністю, і ви виявите, що домоглися дуже багато чого в усьому, що пов’язано з її правильним вихованням.

7. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини якомога раніше.

8. Не слід засмучуватися, якщо у вашого малюка немає настрою щось заспівати, або йому не хочеться танцювати. Або якщо і виникають подібні бажання, то спів на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні.

 Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

9. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.
 
10. Не прикріплюйте вашій дитині ярлик «немузична», якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у неї розвинути.

0_8dad8_ef2527b9_orig

postheadericon НАВІЩО ДИТИНІ ЛЯЛЬКОВИЙ ТЕАТР?

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

(до фестивалю «Гармонія руху»)

 

Підготувала: музичний керівник Марченко О.І. і вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Шановні батьки!multfilm-147

Згадайте своє дитинство. Хто з вас не мріяв хоча б один раз, щоб улюблені іграшки, що стали кращими друзями, ожили й заговорили?

 

Але, виявляється, чудо “живої” іграшки все-таки можливо!

Хочемо нагадати Вам про ганчіркову м’яку ляльку, яку можна “пожвавити” за допомогою руки й “оживити” силою своїх емоційних переживань. Чи доводилося Вам коли-небудь знайомити малюка із цією іграшкою? Якщо так, то згадаєте його першу реакцію. Дитина вже звикла до навколишніх її звичайних ляльок, що завмерли в одній позі й виражає лише одну емоцію, а те й зовсім байдужим. І отут раптом вона бачить ляльку, що тягнеться до неї руками, киває головою, невимушено розкланюється й здоровається з начебто сама собою… Здивування, цікавість, бажання поторкати й розгадати таємницю “живої” іграшки – все виражається на особі маленької дитини.

 За першим незабутнім враженням треба освоїти можливостей ляльки, які виявляються практично безмежними.

 

У чому ж переваги такої іграшки і гри з нею? Ось декілька порад, як ви можете організувати вдома ляльковий театр:

1. Одягаючи ляльку на руку, дитина “зливається” з нею, ототожнюється з персонажем, у який буде грати. З її допомогою вона може не просто відпрацьовувати моделі поводження, як це робить зі звичайною лялькою. З нею дитина здатний емоційно виразити все те, що її тривожить і хвилює, говорячи не від своєї особи, а від імені казкового персонажа, що живе в уявному світі.

 До речі кажучи, саме тому ляльки-рукавички використаються дитячими психологами в психокорекційній роботі. На занятті психолог пропонує дитині розіграти спеціально для неї придуманий сценарій. У процесі подання, у тім або іншому виді відтворити ситуацію, що травмує дитину, дитина за допомогою ляльки-рукавички виражає свої переживання й агресію. Таким чином, діти позбуваються від їхніх страхів, що мучили, і негативних емоцій.

2. Лялька-рукавичка, сама по собі несе деякий емоційний образ. Як правило, лялька – весела або смутна – зображує позитивного або негативного героя якої-небудь казки, мулт – або телефільму. Граючи з лялькою, дитина психологічно переживає роль. А виходить, здобуває настільки необхідний їй емоційний досвід проходження полярних станів. Кілька різнохарактерних ляльок-рукавичок допоможуть малюку відповістити на запитання, як це – бути злим або добрим, брехливим або правдивим, розумним або дурним, довірливим або підозрілим, сміливим або боягузливим, відкритим або замкнутим, дратівливим або спокійним… І нарешті, головне, як це – бути дорослим? У грі дитина більше не маля, вона – дорослий: вирішує дорослі проблеми, сама справляється з життєвими ситуаціями, самостійно робить вибір.

3. У театральній постановці може брати участь вся родина, а щоб дитині було цікавіше, запросіть для гри її однолітків. Нехай кожний з малят вибере героя, що йому симпатичний. Навчіть дітей називати вголос свою роль і пояснювати в грі свої дії, озвучувати персонажа. “Я – жабка-скрекотушка”, “Я – лисичка-сестричка”, “Я -вовчок-сірий бочок” – кожний з героїв говорить із особливою інтонацією, виражає тільки йому властивий характер. І пам’ятайте, театр – це чарівне дійство, для якого потрібно забезпечити відповідну “магічну” обстановку: півморок, лаштунки, за допомогою свіч або різнобарвного підсвічування можна створити таємничу гру світла й тіні.

4. Театралізовані ігри є різновидністю сюжетно-рольових ігор. Вони мають спільну будову й ознаки: зміст, творчий задум, роль, сюжет, рольові та організаційні дії, правила, рольові та організаційні взаємини. Джерелом змістовності цих компонентів с навколишній, світ. Враження навколишньої дійсності є опорою для творчості дорослого і дітей. Кожна форма, зміст можуть бути розіграні в кількох варіантах. Істотна відмінність театралізованих ігор – заздалегідь відомий сценарій, в основі якого лежить зміст казки, вірша, оповідання тощо. Головний сюжет мовби веде за собою гру. Але, полегшуючи розвиток теми, він разом з тим зменшує можливості дорослого і дітей творчо її розвивати.

5. Активна участь дитини у підготовці та ході гри розвиває в неї самостійність, ініціативу, творчість.

6. Можна запропонувати дитині імпровізувати з іграшками, по ходу придумувати сюжет. Імпровізовані ігри дають можливість розвивати  дитячу творчість, фантазію, пам’ять, мову.

7. Ніколи не слід повторювати буквально, одну й ту ж саму гру. Щоразу треба придумувати новий варіант або влаштовувати сюрприз на початку, в середині чи кінці гри. Несподівані ситуації, різноманітність у розігруванні сюжету, ролей зацікавлюють дитину, спонукають її до власних пошуків, знахідок.

 

Бажаємо успіхів, розвитку творчості і фантазіі Ваших і Вашої дитини. Слід тільки спробувати, і Ви побачите, як захоплююче і цікаво буде Вашій дитині, скільки радісних емоцій це дійство принесе їй, а через неї – і Вам!

1252911054_657901_l_173