‘Методичні поради і рекомендації’

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

• Робота повинна бути організована так, щоб кожна дитина брала в ній участь з бажанням, виявляла ініціативу, відчувала свою значимість.
• Підтримуйте ініціативу і самостійність дітей.
• Вчіть дітей мислити образами, що дозволить дітям утримувати в пам’яті потрібний в житті об’єм інформації.
• Створюйте під час гри радісну, позитивну атмосферу, враховуйте особливості дитячої фізіології і психіки.
• Ставтесь  до  дитячих  асоціацій  серйозно,  хваліть їх  за  найменші досягнення.
• Не акцентуйте увагу на помилках дитини, а допоможіть їй знайти і виправити їх.
• Виявляйте доброзичливість, зацікавленість щодо дитячих асоціацій.
• Розвивайте дитячу уяву, фантазію, не обмежуйте її межами «дорослих стереотипів» .
• Розвивайте   різні   аналізатори   дитини:   слухові,   смакові,   тактильні, нюхальні, рухові.
• Звертайтеся до вже набутого досвіду вихованців, який сформувався з допомогою різних аналізаторів.
• Щоб допомогти дітям складати задачі, використовуйте піктограми.
• Для навчання дітей нестандартним підходам до різноманітних задач використовуйте друдли.

З чого почати управління власними емоціями і для чого це потрібно?

Автор: Наталія Миронова

Чому він важливий?

Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розуміти та керувати емоціями, які відчуває вона і ті, хто поруч. Ті, що мають високий рівень EQ показують кращі результати в житті і на роботі: їм простіше приймати рішення і брати на себе відповідальність. Крім того, це допомагає налагоджувати контакт з людьми і отримувати більше задоволення від спілкування. А якщо зуміти вчасно розпізнати ту чи іншу емоцію співробітника – можна вирішити проблему ще на етапі зародження. K.Fund Media розповідає, з чого складається EQ і на що варто звертати увагу.

Високий рівень емоційного інтелекту може стати в нагоді людям з високими кар’єрними амбіціями. Як мінімум для того, щоб контролювати свої емоції, які іноді невчасно «б’ють через край».

Роздуми про емоційний інтелект йдуть досить давно: в античні часи давньогрецький філософ Платон звернув увагу на важливість емоцій у процесі навчання.

На початку XX століття американський психолог і педагог Едвард Торндайк ввів поняття так званого соціального інтелекту як «здатність розуміти людей, чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, уміння поводитися з людьми і розумно діяти у відносинах з людьми». З 1960-х почалася систематизація знань Торндайка і його попередників.

Тоді ж з’явилося єдине поняття емоційного інтелекту.

Чітких метрик для оцінки EQ (по аналогії з IQ) поки що немає. Але є певний набір характеристик особистості, який допомагає визначити приблизний рівень.

Основні складові емоційного інтелекту:

1. Самосвідомість

Її можна назвати фундаментом емоційного інтелекту. Це здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти аналізувати і правильно їх тлумачити.

2. Володіння собою

Уміння зберігати емоційний баланс, особливо в критичних ситуаціях. Володіти емоціями не означає пригнічувати їх у собі. Важливо відчути і усвідомити свій емоційний стан і діяти відповідно до нього.

3. Соціальна свідомість

Простими словами, це – вміння розуміти оточуючих. Допомагати їм з урахуванням їхнього емоційного стану.

4. Управління взаємовідносинами

Це здатність будувати контакти та взаємодіяти з тими, хто нас оточує, враховуючи емоційний стан не окремо взятої людини, а цілого колективу.

В даний час існує безліч тестів і характеристик для виявлення в собі того чи іншого рівня емоційного інтелекту. До рис людей з низьким рівнем емоційного інтелекту відносять невпевненість у всіх проявах, зайву самокритичність і нездатність до комунікації з оточенням.У людей з високим рівнем емоційного інтелекту часто зустрічаються такі риси як самодисципліна, відповідальність, вміння пристосовуватися до навколишнього середовища.

Поза сумнівом, важливо розвивати рівень свого емоційного інтелекту. Це може значно спростити життя і допомогти просуванню по кар’єрних сходах.

 Психолог Е. Торндайк ввів поняття соціального інтелекту

Щоб порозумітися, недостатньо говорити однією мовою. Недостатньо розуміти значення слів, які використовують співрозмовники. Багато інформації залишається поза словами: у діях, жестах, міміці, емоціях.

Те, як емоції впливають на спілкування і життя, ретельно досліджують із кінця минулого століття.

Вміння правильно розуміти і використовувати емоції у повсякденні науковці називають “емоційним інтелектом”.

Шановні колеги! Пропоную Вам ознайомитись з поняттям “нмоційний інтелект” і як він впливає нае життя людини.

Знайти потрібну інформацію Ви можете тут і  ще тут.

Ці поради Ви можете запропонувати батькам ваших вихованців.

 

Інноваційні технології — це комплекс форм та методів навчання, виховання та управління, які відповідають сучасним вимогам, є новаторськими та оригінальними.

 

 

 

 

Принципи сучасних інноваційних технологій

1. Доцільність
2. Взаємодія навчання та виховання
3. Орієнтація на співпрацю
4. Особистісно-зорієнтований підхід
5. Використання різноманітних форм та методів

Мета інноваційних технологій:

• Мотивувати до навчання
• Зробити навчальний процес цікавим для дітей
• Навчати працювати діалогічного, тобто в активній взаємодії з іншими Розвивати здатність до рефлексії та самооцінки
• Стимулювати ініціативу
• Розвивати творчі здібності
• Створити умови для самореалізації кожної особистості
• Формувати компетенції, а не лише допомогти дошкільникам здобути знання

Інноваційні технології у роботі вихователя:

• Особистісно орієнтоване навчання.
• Технологія гуманізації освітнього процесу.
• Методика навчання дітей читанню Миколи Зайцева.
• Технологія розвивального навчання та виховання Данила Ельконіна.
• Педагогіка Марії Монтессорі.
• Психолого-педагогічне проектування.
• Технологія інтегрованого навчання та виховання.
• Логічні блоки Дьєнеша.
• Технологія раннього інтенсивного навчання грамоті.
• Нетрадиційні підходи до завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку.
• Методика раннього розвитку Глена Домана.
• Ігрові технології.
• Інтерактивні технології.
• Інформаційно-комунікаційні технології.
• Здоров’язбережувальні технології.
• Інноваційні форми роботи з дітьми.
• Нетрадиційні форми занять (комбіновані, інтегровані, проект).
• Нестандартні заняття (мандрівки, години ввічливості, уроки милування природою, заняття-пошук, заняття-казка, заняття-тренінг).
• Нетрадиційні свята та інсценізації.
• Оздоровчі заходи (піші прогулянки, сміхотерапія, пальчикова гімнастика).

Як впроваджувати інноваційні технології:

• Сформулюйте мету, якої ви хочете досягти за допомогою технології
• Виберіть оптимальну технологію
• Ознайомтесь з особливостями обраної форми роботи
• Опрацюйте публікації та матеріали колег, які мають досвід використання потрібних методів
• Осмисліть набуту інформацію
• Створіть необхідні умови для використання технології
• Використайте обрану технологію
• Проаналізуйте, чи досягли очікуваних результатів та що потрібно вдосконалити
• Інноваційні технології можна використовувати в різних ситуаціях.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1614-z-chogo-pochati-vprovadjennya-nnovatsynih-tehnology-u-dityachomu-sadku?utm_source=letternews&utm_medium=letter&utm_campaign=letternews_2019.03.12_rnvp_readers_79274&mailsys=ss&error=1

КОРИСНО ЗНАТИ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     У практиці багатьох дошкільних установ і шкіл склалися продуктивні форми співпраці, реалізації програм і планів по підготовці дошкільників до майбутнього навчання в школі. Ефективними вважаємо такі форми взаємодії між вихователем і вчителем, як спільне ознайомлення з програмами, відвідування відкритих уроків і занять, ознайомлення з методами і формами роботи, тематичні бесіди про вікові особливості розвитку дитини та інше.

     Педагоги знайомлять один одного із специфікою планування виховної роботи в дитячому садочку і тематичними планами уроків у школі. Це визначає необхідний рівень розвитку, який дитина повинна досягти до кінця дошкільного віку, той об’єм знань і умінь, який потрібний йому для засвоєння читання, письма і математичних знань у школі. Відвідування вихователем уроків в школі, а вчителем – занять в дошкільному навчальному закладі дозволяє ознайомитися з організацією життєдіяльності, розвитку і навчання дитини, обмінятися досвідом, знайти оптимальні методи, прийоми і форми роботи. Педагоги під час таких відвідин можуть обмінюватися інформацією про педагогічні новинки в періодичній пресі. В процесі аналізу отриманих результатів спільної діяльності досягаються взаємні угоди про найбільш плідні форми співпраці, які дозволяють педагогам інформувати один одного про успішність дітей, труднощі у розвитку, вихованні і навчанні, клімат у їхніх сім’ях і так далі.

     Вихователь довгий час спостерігає за дитиною, він може дати вчителеві детальну характеристику про його особисті якості, рівні розвитку, стан здоров’я, інтереси, індивідуальні особливості, характер і темперамент. Також він може дати рекомендації щодо вибору способів індивідуального підходу до нового учня і його сім’ї.

     У школі впродовж навчального року відбуваються події, в яких вихователям, які працюють з дітьми старшого дошкільного віку бажано брати участь. Наприклад, урочистий початок навчального року, оцінка результатів навчальної діяльності за перше півріччя, спортивні свята. В свою чергу, в дошкільній установі також бувають події, на яких мають бути присутніми вчителі школи. Це батьківські збори, де батьків інформують про специфіку спільної роботи в період переходу дітей в школу, в день прощання з дитячим садом, виставки дитячих робіт і так далі.

     Не менш корисними є форми колективного обміну досвідом, зокрема: спільні педагогічні ради, методичні об’єднання, тематичні семінари, взаємовідвідування занять та уроків, консультації, конференції, педагогічні читання, які організовує адміністрація дошкільного закладу та школи або міські, районні відділи освіти. Дуже важливі форми обміну досвідом старших дошкільників і учнів перших класів. Дитячий садок спільно з школою організовує показ лялькового театру для дітей, ранки, концерти, літературні вечори, виготовлення і лагодження іграшок, прибирання території.

     Ефективним напрямом в спільній роботі є святкування Міжнародного дня захисту дітей, толоки, походи, ігри, спортивні заходи, конкурси дитячих малюнків, виставки поробок з природничого, покидькового матеріалу.

     Один з важливих аспектів в реалізації наступності – визначення готовності дитини до початку систематичного шкільного навчання – багато в чому залежить від узгодженості роботи психолого-педагогічних служб, ефективної взаємодії шкільного психолога і вихователя дошкільного навчального закладу.