‘Методичні поради і рекомендації’

• Компетентнісний підхід: Зміст освіти визначається через результати (знання, вміння, цінності, якості), яких має досягти дитина, а не через перелік тем.

• Дитиноцентризм: В центрі уваги — цілісний розвиток дитини, її потреби, індивідуальний темп та право на гру.
• Автономія закладів та педагогів: Садки матимуть свободу у виборі програм та методів, а педагоги – академічну свободу для досягнення результатів.
• Гармонійний перехід до школи: Стандарт забезпечує зв’язок із Новою українською школою (НУШ) для плавного та безстресового переходу.
• Орієнтованість на європейські цінності: Стандарт відповідає європейським моделям дошкільної освіти, фокусуючись на розвитку емоційного інтелекту, самостійності, емпатії.
• Заборона оцінювання: Збережено принцип заборони оцінювання дітей, наголошуючи на формуванні компетентностей та життєвих навичок. 

• Педагоги отримають більше можливостей для впровадження інноваційних підходів, обираючи інструменти для досягнення визначених результатів.
• Дитина, завершивши садочок, буде краще підготовлена до школи не лише інтелектуально, але й соціально, емоційно та фізично. 

Упродовж наступних шести місяців Державна служба якості освіти проведе валідацію стандарту в дитсадках по всій країні, щоб перевірити відповідність очікуваних результатів реальному педагогічному досвіду та зрозумілість документа. За потреби його доопрацюють.

Після цього розробники освітніх програм матимуть рік на адаптацію своїх програм до нового стандарту, щоб забезпечити рівні та якісні можливості для всіх дітей незалежно від регіону чи умов проживання.

• Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить. «Проживання» казкового сюжету — складний процес, тож дитина потребує багаторазового звернення до сюжету улюбленої казки.
• Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини.
• Використовуйте казкові події для формування особистості дитини.
• Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій з чарівним підтекстом — для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини — впевненість у тому, що зло знищене.
• Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.
• Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.
• Розповідаючи казку, використовуйте казковий зачин: «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі…» або «Ген у далекому краї, за дев’ятьма ріками, за дев’ятьма лісами жили собі…» — це ті ворота, через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.

Необхідно відзначити, що казкотерапія називають прекрасним захоплюючим шляхом, який допомагає вирішувати нашим дітлахам вікові проблеми.

 

Читачі запитують: «Чи мають право педагоги дитсадка виконувати методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність вдома? Як скласти графік роботи?». Відповіді експерта — у статті

Сергій Борисенко, експерт з трудових відносин у галузі освіти, заступник голови Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, голова правління ГО «Надихай»

Робочий час педагогів закладу дошкільної освіти включає час, необхідний для здійснення освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Розгляньмо, опираючись на нормативні документи, де педагоги повинні виконувати роботу, крім безпосереднього здійснення освітнього процесу з вихованцями.

Місце виконання

Основний документ, який регламентує порядок чи процес виконання працівником своїх посадових обов’язків, — КЗпП.

Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Це визначено у статті 21 КЗпП. Аналогічна норма міститься і в пункті 17 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.1993 № 455.

До карантину, спричиненого пандемією COVID-19, і повномасштабної агресії РФ проти України передбачалося за замовчуванням (з невеличкими винятками), що працівник повинен виконувати посадові обов’язки на робочому місці яке, як правило, розташовувалося у приміщенні чи на території роботодавця. Проте в сучасних умовах роботодавці поступово відходять від цього правила з різних причин, але насамперед з міркувань безпеки.

У будь-якому випадку працівник повинен виконувати посадові обов’язки в місці, яке вказане в трудовому договорі або визна­чене роботодавцем у внутрішніх документах закладу освіти. Працівник не може самостійно, без погодження з роботодавцем, вирішувати, де він буде виконувати посадові обов’язки — вдома чи в приміщенні закладу освіти.

Методична, організаційна робота, інші види педагогічної діяльності — частина робочого часу педагога. Якщо заклад освіти працює в очному режимі, усі працівники повинні працювати на робочих місцях. Тож і методичну діяльність педагог повинен здійснювати самостійно або разом з іншими колегами чи вихователем-методистом відповідно до плану й режиму роботи закладу освіти. Здійснення методичної роботи за межами закладу освіти — відвідування бібліотеки, іншого закладу освіти, участь у методичних об’єднаннях тощо — педагог повинен узгодити з директором закладу.

Якщо ж заклад освіти працює дистанційно, у педагога більше можливостей, щоб самостійно визначити, де та яку методичну роботу здійснювати. Але педагог усе одно зобов’язаний виконувати накази директора закладу, зокрема щодо методичної роботи, участі в методичних заходах, які заплановано в закладі освіти.

Директор закладу або вихователь-методист може перевіряти не лише результати методичної роботи педагога, а й те, як він її здійснював.

Графіки роботи

Для методичної роботи потрібно виділяти певний час кожного робочого тижня. Її тривалість і періодичність залежить від системи методичної роботи в закладі. Це може бути як щоденна робота, так і раз чи кілька разів на тиждень. Головне — дотримуватися встановленої норми робочого часу.

Щоб дотримуватися Закону України «Про дошкільну освіту» та контролювати робочий час педагогів у закладі освіти, директор закладу має затвердити графіки роботи працівників. Вони залежатимуть від режиму роботи закладу освіти та конкретних груп.

Затвердженого МОН зразка графіка роботи немає, тож його можна скласти в довільній формі. Він повинен бути чітким і зрозумілим, без двозначних трактувань.

Графік роботи педагогів повинен відображати:

• час початку й закінчення роботи;
• вид роботи — здійснення освітнього процесу з дітьми чи методична робота.

Працівники не можуть самовільно змінювати режим роботи, вирішити не брати участь у запланованих заходах закладу освіти або виконувати методичну роботу вдома без погодження з директором закладу освіти. Це порушення трудової дисципліни, за яке можна застосувати заходи дисциплінарного стягнення.

Джерело: https://ezavdnz.expertus.com.ua/10021822

26 листопада 2025 року Уряд затвердив новий Державний стандарт дошкільної освіти. Про це повідомив Володимир Воронов, голова підкомітету з питань дошкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Державний стандарт містить перелік і опис результатів навчання та компетентностей, згрупованих за освітніми напрямами. Документ є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти й інших суб’єктів освітньої діяльності.

Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року.

Ключові тези Державного стандарту дошкільної освіти

Мета дошкільної освіти

• Цілісний та всебічний розвиток дитини: фізичний, інтелектуальний, емоційний, соціальний, творчий.
• Формування життєвих навичок і компетентностей, необхідних для подальшого навчання та життя.
• Основою є ціннісні орієнтири: самоцінність дитинства, дитиноцентризм, право на гру, індивідуальний розвиток, гендерна чутливість, опора на українські культурні цінності, партнерство з батьками.

Ключові компетентності дитини

Ключові компетентності визначені як очікувані результати на завершення дошкільної освіти.

1. Особистісна — самоусвідомлення, емоційна регуляція, безпека, здоров’я.

2. Мовленнєво-комунікативна — володіння державною, рідною мовою, відкритість до багатомовності.

3. Соціальна та громадянська — взаємодія, права людини, громадянські цінності.

4. Математична — елементарні математичні уявлення та дії.

5. Природнича, предметно-практична та технологічна — пізнання природи й техніки, елементи STEM.

6. Екологічна — відповідальне ставлення до природи.

7. Мистецька — естетичне сприймання та творчість. 

Освітні напрями дошкільної освіти

До кожного напряму визначено: мету, складники, групи результатів, конкретні результати навчання.

1. Особистісний

2. Фізкультурний

3. Мовленнєво-комунікативний

4. Соціально-громадянський

5. Математичний

6. Природничо-екологічний

7. Предметно-технологічний

8. Мистецький

Особливості організації освітнього процесу

• Освітні програми мають забезпечувати досягнення результатів, визначених Стандартом.
• Дозволяється адаптація/модифікація змісту відповідно до потреб дітей.
• Освітній процес має спиратися на гру, дослідження, активну діяльність.
• Стандарт створює рамку, у межах якої заклади можуть реалізовувати власні освітні траєкторії.

Наступність дошкільної та початкової освіти

• Результати й компетентності дошкілля є предикторами результатів у початковій школі.
• Узгодження змісту освітніх програм обох рівнів є обов’язковим.

Розділ / елемент Стандарту	Короткий зміст	Ключові акценти
Мета дошкільної освіти	Цілісний розвиток дитини: фізичний, інтелектуальний, емоційний, творчий і соціальний	Формування життєвих навичок і компетентностей, підготовка до школи та життя
Ціннісні орієнтири	Визнання самоцінності дитинства, дитиноцентризм, право на гру, культурна ідентичність, партнерство з батьками	Особистісно орієнтований підхід, гендерна чутливість, радість пізнання
Структура Стандарту	Зміст організовано за 8 освітніми напрямами	У кожному напрямі: мета, складники, групи результатів, результати навчання
Ключові компетентності	Особистісна; мовленнєво-комунікативна; соціальна та громадянська; математична; природнича й технологічна; екологічна; мистецька	Формуються через усі напрями, відповідають Європейській рамці компетентностей
Освітній напрям 1: Особистісний	Самоідентифікація; психічне здоров’я; фізичне здоров’я і безпека	Розуміння себе, емоційна регуляція, гігієна, безпека
Освітній напрям 2: Фізкультурний	Велика моторика; дрібна моторика	Рухова активність, рівновага, сила, графомоторна підготовка
Освітній напрям 3: Мовленнєво-комунікативний	Державна мова; рідна мова; іноземна мова	Сприймання, говоріння, елементи письма, культура мовлення
Освітній напрям 4: Соціально-громадянський	Взаємодія в соціумі; відповідальне громадянство; праця й ресурси	Права дитини, співпраця, демократичні цінності, економічні уявлення
Освітній напрям 5: Математичний	Числа, множини, логіка, величини, геометричні фігури	Рахунок до 10, порівняння, елементарні задачі, вимірювання
Освітній напрям 6: Природничо-екологічний	Пізнання природи; екологічне мислення	Взаємозв’язки в природі, досліди, екологічна поведінка, спостереження
Освітній напрям 7: Предметно-технологічний	Предметно-практична діяльність; дії в інформаційному просторі	Конструювання, моделювання, цифрова грамотність, медіагігієна
Освітній напрям 8: Мистецький	Сприйняття мистецтва; самовираження у творчості	Естетика, художня культура, різні види мистецької діяльності
Організація освітнього процесу	Адаптація програм, методів, форм; гра — провідна діяльність	Залучення дітей до дослідження, ініціативності, взаємодії з дорослими
Партнерство з батьками	Батьки сприяють досягненню результатів; відповідальність у сімейній формі	Спільність освітньої траєкторії, взаємодія з педагогами
Наступність із початковою школою	Результати й компетентності дошкілля = підґрунтя НУШ	Узгодженість напрямів, єдність програм
Європейський контекст	Стандарт оцінений ЄС як прогресивний	Відповідність європейським цінностям та підходам
Формула щасливої дитини (інфографіка)	Здорова, захищена, кохана, навчена, розвинена, соціальна, ціннісно орієнтована, творча особистість	Висвітлює бачення цілісного розвитку дитини

сайт Педрада
Джерело: https://oplatforma.com.ua/news/107230-uriad-zatverdyv-novyi-derzhavnyi-standart-doshkilnoi-osvity?utm_source=push_news&utm_medium=webpush&utm_campaign=push_

puzo_news_28.11.2025_1&utm_content=2796226031&utm_term=news

 

 

Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти

Постановою КМУ від 04.04.2025 №381 затверджено Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти. Цей документ набрав чинності з 01.08.2025 та поширюється також на спеціальні групи, що утворюються у дошкільних підрозділах суб’єктів освітньої діяльності, крім спеціальних дитячих садків та дошкільних підрозділів спеціальних закладів загальної середньої освіти.

«Спеціальні групи» – це окремі групи, що утворюються у закладах дошкільної освіти та інших суб’єктах освітньої діяльності для здобуття освіти дітьми з ООП (далі – діти) віком від 2 до 7 або восьми 8 років, в яких створене спеціальне освітнє середовище з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дітей.

• Індивідуалізація: Розробка індивідуального плану, врахування діагнозу, інтересів, здібностей та потреб дитини.
• Позитивне підкріплення: Хваліть дитину за будь-які успіхи, не порівнюйте її з іншими дітьми, виключайте негативні фрази (“не вмієш”, “не вийде”).
• Поступове навчання: Залучайте дитину до нових завдань поступово, посилюйте підтримку за потреби, але робіть це поступово, щоб дитина могла розвивати самостійність.
• Повторення: Для закріплення навичок необхідно багаторазово повторювати завдання та тренувати їх у різних умовах.
• Використання різноманітних методів: Застосовуйте рухливі та дихальні вправи, розвивайте дрібну моторику, слухову увагу, графічні навички, а також використовуйте дидактичні ігри, конструктори, мозаїку.
• Сенсорна інтеграція: Створюйте середовище з різноманітними текстурами, кольорами та звуками, поступово впроваджуйте сенсорні елементи в повсякденне життя.
• Комунікація та соціалізація: Формуйте навички співробітництва, взаємодії з однолітками та дорослими, вчіть дитину розуміти інших, допомагати їм та співчувати. 

“ТАК” і “НІ” в роботі з дітьми з ООП.