‘Цікаво і корисно знати’

 

 

ПРАВА БАТЬКІВ

Батьки мають право:

• вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;

• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;

• звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

• на пільги на харчування;

• вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;

• на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;

• приймати участь у заходах дошкільного закладу;

• брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.

 

 

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Батьки зобов’язані:

• виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

• постійно дбати про фізичние здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;

• поважати гідність дитини;

• виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;

• виконувати режим дня дошкільного закладу;

• приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;

• батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;

• стежити за реальним станом здоров’я дитини;

• не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров’ю дитини;

• не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;

• забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;

• своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;

• приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше – приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров’я;

• діти, які відсутні більше 3 днів з поважних причин приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;

• приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам;

• не забирати дітей в нетверезому стані;

• дотримуватись правил дорожнього руху;

• бути прикладом для своїх дітей;

• своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;

• відвідувати батьківські збори;

• виконувати поради і рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;

• бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.

 

 

1. Розмовляйте з дитиною. Якнайбільше говоріть із нею на загальні теми. Наприклад, ви можете почати розмову з абстрактних фраз: «Ми йдемо гуляти в парк. Бачиш, як літають птахи? Відчуваєш, як пахнуть квіти?» 

2. Читайте дитині книги. Починати читати дитині книжки ніколи не буває рано. Почніть із книг для найменших, потім, коли дитина трохи підросте, переходьте до казок і коротких дитячих розповідей.

3. Якомога менше вмикайте дитині телевізор і комп’ютер. Не привчайте дитину до електронних пристроїв змалечку. Щоб розвинути навички мовлення, дитині необхідно взаємодіяти з людьми, чути живе мовлення.

4. Показуйте позитивний приклад. Розмовляючи з дитиною, станьте навпроти неї. Говоріть повільно й чітко. Якщо дитина говорить якесь слово неправильно, не сваріть її, а виправте, промовляючи його правильно. Знаючи, як правильно вимовляється те чи інше слово, дитина буде вчитися правильної вимови.

5. Пам’ятайте, що у вас із дитиною різні рівні розвитку мовлення. Не використовуйте слова чи фрази, які дитина не зможе зрозуміти. Якщо ви все ж сказали незрозуміле для дитини слово, поясніть його значення.

6. Підлаштуйтесь під дитину. Якщо вона сама починає розмову, дозвольте їй говорити й пояснювати. Підтримуйте дитину в таких ситуаціях: навіть просте поплескування по плечу додасть їй упевненості в собі.

7. Говоріть і повторюйте. Якщо дитина правильно вимовляє слово, повторіть його декілька разів у різних реченнях, щоб вона краще зрозуміла його значення.

8. Вивчайте нові слова за допомогою книг із картинками. Придбайте декілька книг із ілюстраціями, допоможіть дитині вивчити нові прості слова (наприклад, «м’яч», «дерево» тощо). Далі покажіть картинку, яка відповідає цьому слову, і обговоріть її з дитиною.

9. Ставте дитині запитання. Робіть усе можливе, щоб дитина розвивала мовленнєві навички. Якщо ви гуляєте в парку, знайдіть щось цікаве для дитини. Ставте їй запитання, запропонуйте розповісти вам про те, що вона бачить.

 

 

ПОРАДИ ДО УВАГИ БАТЬКІВ НАШИХ НАЙМЕНШИХ ВИХОВАНЦІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 Шановні батьки! Якщо ви згадаєте своє дитинство, то відразу погодитися з тим, що гра — важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя.

Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати, різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок самообслуговування та спілкування.

У грі дитина відображає те, що бачить в своїй сім‘ї, віддзеркалює навколишній світ. Велику цінність для виховання дитини мають народні ігри бо вони несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей.

Серед скарбів народної гри є забавлянки, хороводи, танці, віршовані історії, що не мають кінця, рухливі ігри.

Хочеться зупинитися на забавлянках. Хто з вас не грався зі своєю маленькою дитинкою?

Забавлянки, або утішки, потішки, чукалки — коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.

Забавлянки співали тоді, коли дитина вже починала сидіти самостійно. Вони покликані стимулювати загальний розвиток дитини і мають практично-побутове призначення: активізувати дитину, заспокоїти її, викликати в неї позитивні емоції.

3абавлянка — це i гра, i дія, i пісенька.

3абавлянки навчають праці. Пригадайте гру “Сорока-бiлобока”. В забавлянці перед дитиною вимальовується ланцюг рiзноманiтних трудових дій, пов‘язаних з домашнім господарством: рубання дров, носіння води, розпалювання печі, приготування каші. Народна система виховання змалечку спрямовувала дитину до працелюбності.

У потішках ми зустрічаємо також i невеличкі казки для найменших. Вони повторюються, мають свій ритм, стосуються звичайних побутових справ.

Дорогі батьки!

Тож не забувайте, частіше використовувати забавлянки. 3абавлянки — напрочуд вдала й доцільна форма спілкування дорослих з дитиною, що сприяє гармонійному розвитку. Це спілкування викликає в маляти почуття фізичного комфорту, радість, активізує сприйняття рiзноманiтних зовнішніх подразників, спонукає дитину до активної дії, будить позитивні емоції, сприяє фізичному розвитку дитини, розвиває мову та інтелект, формує моральні цiнностi, привчає до охайності й дисципліни.