№ 9 "Десняночка"

‘Цікаво і корисно знати’

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

• Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.
• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

• Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї.

• Бережіть нервову систему дитини.

• Повідомте педагога про індивідуальні особливості Вашого малюка (як любить засинати, що любить їсти, які продукти харчування провокують алергію тощо).

• Проконтролюйте: аби початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні  терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

• Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

• Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форму поведінки.

• Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

• Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися такого режиму дня, як в дитячому садочку.

 

 

ПРАВА БАТЬКІВ

Батьки мають право:

• вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;

• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;

• звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

• на пільги на харчування;

• вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;

• на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;

• приймати участь у заходах дошкільного закладу;

• брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.

 

 

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Батьки зобов’язані:

• виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

• постійно дбати про фізичние здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;

• поважати гідність дитини;

• виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;

• виконувати режим дня дошкільного закладу;

• приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;

• батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;

• стежити за реальним станом здоров’я дитини;

• не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров’ю дитини;

• не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;

• забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;

• своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;

• приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше – приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров’я;

• діти, які відсутні більше 3 днів з поважних причин приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;

• приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам;

• не забирати дітей в нетверезому стані;

• дотримуватись правил дорожнього руху;

• бути прикладом для своїх дітей;

• своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;

• відвідувати батьківські збори;

• виконувати поради і рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;

• бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Зараз, практично з самого народження, дитину супроводжує книга. Спочатку це пластикові книжки-пищалки з простими картинками, потім – барвисті книги з щільного картону, потім – звичайні книги з великим шрифтом, і як завершення – дорослі книжки з звичайним друкарським шрифтом та з малою кількістю ілюстрацій.

 Щоб дитина і книга продовжували супроводжувати один одного протягом всього життя, треба над цим попрацювати.

 Прищеплюйте любов до книги з раннього дитинства: купуйте дитині книги, читайте їй віршики, оповідання, казки. Нехай відвідування книжкових магазинів і купівлі нових книг стануть вашим сімейним святом і ритуалом.

 Якщо у вас зберігся старий фільмопроектор з діафільмами, то це чудова можливість прищепити вашій дитині любов до читання. Пригадую сама, як ми з батьками прикріплювали до стінки з килимом біле простирадло, вимикали світло і занурювалися у цікавий світ перегляду та читання дитячих фільмів і казок.

 Не забувайте і про культуру поводження з книгою! Не дозволяйте малювати в книгах, рвати книжки і кидати їх на підлогу, навчайте малюка тримати всі книги в порядку, показуючи йому власний приклад поведінки з книгою.

 

НАВІЩО ЧИТАТИ ДІТЯМ КНИЖКИ НА НІЧ.

      Малюк і мама, малюк і тато – це зв’язок дитини з батьками, даний природою. Тісний контакт, як фізичний, так і душевний між мамою і її дитиною закріплюється при грудному вигодовуванні, а солодкий дитячий сон заколисується в цей час маминою колисковою. Мамин голос, ніжний і рідний, супроводжує дитину з самого зародження його життя. Після припинення грудного вигодовування і тоді, коли колискова пісенька перестає бути актуальною, багато батьків забувають про збереження тісного емоційного зв’язку між ними та дитиною. Мамин голос часто починає замінювати перегляд мультфільмів на ніч, а добре ніжне батьківське слово перетворюється на рідкісний дар. Спілкування з дитиною перетворюється в основному в мову команд і заборон: «помий руки», «пограй», «подивись мультик» … Активний життєвий ритм і реалії сучасного життя віддаляють один від одного батьків і їх дітей. Тому, мудрі і люблячі батьки повинні цінувати спілкування з малюком, що дозволяє укріпити взаємозв’язок з дитиною.

      Ось тут і приходить на допомогу читання дітям книг на ніч? Чому саме на ніч? Тут можна виділити кілька причин такого вдало обраного часу доби для читання:

• Час перед сном – це той період, коли всі вже звільнилися від денних турбот. Тому, це найбільш вдало обраний час доби для створення довірливої атмосфери між батьками і дитиною, це своєрідний сімейний ритуал, присвячений спільній справі, спілкуванню, взаємного прояву любові і гармонії.
• Читання дітям на ніч – це продовження колискової, яка виконувала місію заколисування, але з віком перейшла на іншу – вищу сходинку.
• Вечірня атмосфера сама по собі заспокоює, тому читання книжок на цей час полегшує сприйняття почутого і сприяє формуванню позитивних емоцій, а отже – і приємних сновидінь.

 

ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ.

      Часто батьки скаржаться на те, що їхня дитина не любить читати книги, забуваючи при цьому, що любов до читання можна і потрібно прищеплювати. Читання дітям книг на ніч – хороший і ефективний спосіб формування любові до книг у майбутньому. Тільки ось, якщо шанс втрачено, то його, навряд чи, наздоженеш. Тому, читати книги важливо саме в тому віці, коли дитина сама ще не в змозі досить багато прочитати.

 

КАЗКИ НА НІЧ АБО КАЗКОТЕРАПІЯ.

     Читання дітям казок на ніч – це кращий засіб хорошого заколисування і засипання. Казкотерапія добре себе зарекомендувала з давніх часів. Читання казок – це чудовий засіб для формування психіки та сприйняття навколишнього світу малюком, це важливий інструмент раннього розвитку, а також головний елемент виховної роботи.

      Читання казок, обговорення дій і вчинків дійових осіб, а також фантазування продовжень історій сприяють всебічному розвитку інтелекту дитини. Казкотерапія на ніч – це також запорука хорошого засипання для непосидючого малюка. Головне – навчитися заінтригувати крихітку і спонукати в неї інтерес до слухання.

      Щоб читання приносило задоволення і реальну користь, потрібно дотримуватися простих, але важливих правил:

• Якщо ваш малюк не хоче слухати, то не потрібно його примушувати, так як це не принесе ніякої користі.
• Не зловживайте часом! Як правило, маленьким діткам у віці від року до трьох читають у середньому до десяти хвилин, у віці від трьох до п’яти років – 15-20 хвилин поспіль. Хочу зауважити, що це середні показники, а ніяк не нормативи. Ви повинні підлаштовуватися під потреби вашої дитини.
• Читання книги дитині на ніч повинне приносити взаємне задоволення. Якщо ви себе просто змушуєте читати, щоб виконати щоденний план, це не принесе ніякого задоволення вашій дитині. Відомо, що маля дуже відчуває емоції своїх батьків, тому читання книги має відбуватися за позитивного настрою і має приносити максимум задоволення.
• Відбираючи книги, орієнтуйтеся на вподобання вашої дитини.
• Не обирайте страшних книжок, що розбурхують уяву.
• Читаючи кожен день книги своїй дитині, ви сприяєте розширенню її знань і словникового запасу.
• Рекомендується читання книг обома батьками, що сприятиме становленню тісного душевного контакту дитини як з мамою, так і з татом.
• Читайте книгу повільно, виразно, намагаючись максимально передати емоції діючих героїв і обстановки.
• Не замінюйте живе читання аудіокнигами.

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Є багато дітей, які демонструють свої образи, повністю замикаючись в собі і приховуючи свої справжні почуття. При цьому батьки не завжди розуміють, у чому проблема, так як приводу для образи вони могли й не помітити. Але це їх погляд з висоти дорослої людини, а якщо опуститися до рівня дитини, встановивши з нею позитивний зв’язок і душевний контакт, будь-які причини для образи будуть відкритими і зрозумілими. З дитиною, незміцнілою і вразливою особистістю, необхідно бути уважним і обережним. Будь-яке необдумане слово або вчинок батьків може закласти в дитині негативну установку на подальше життя.

Чому дитина ображається?

   Діти ображаються, якщо вони не навчилися говорити з оточуючими про власні бажання. Погодьтеся, непросто здогадатися, що в дану хвилину відбувається в дитячій голівці, от і виникає почуття розчарування з боку дитини і з’являється привід, щоб образитися.

    Також діти ображаються, якщо не можуть або не вміють ділитися особистими почуттями в тому випадку, якщо оточуючі, на їхню думку, роблять щось неправильно.

Як потрібно поводитися з образливою дитиною?

     Важливо показати дитині, що образа – це абсолютно марний стан, він лише погіршує внутрішні відчуття, не вирішуючи проблеми. Дитина повинна відчувати такий захист близьких, який допоможе їй відповісти на образу здоровими почуттями: злістю чи смутком.

1. Допоможіть дитині визначитися зі своїми почуттями та емоціями. Скажіть, що вам зрозуміло, через що вона злиться, і чому їй зараз неприємно через події.

2. Прийміть негативні емоції дитини, що виникли через її розбіжності з оточуючими. Підтримайте її, навіть якщо вас не влаштовує ця поведінка зараз.

3. Поважайте особистість дитини, її потреби та бажання. Навіть якщо в даний момент вони нездійсненні, спокійно поясніть дитині – чому. Важливо проявляти розуміння і підтримку під час діалогу.

      У більшості сімей через дитину виражаються ті почуття, які в минулому придушувалися батьками. Образлива дитина, як правило, відображає неусвідомлені бажання своїх батьків, їх переживання та емоції. А це прекрасний привід по-новому поглянути на виховний процес, більше прислухатися до внутрішніх бажань своєї дитини, і, безумовно, особистих потреб.