‘Цікаво і корисно знати’

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

• Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.
• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

• Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї.

• Бережіть нервову систему дитини.

• Повідомте педагога про індивідуальні особливості Вашого малюка (як любить засинати, що любить їсти, які продукти харчування провокують алергію тощо).

• Проконтролюйте: аби початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні  терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

• Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

• Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форму поведінки.

• Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

• Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися такого режиму дня, як в дитячому садочку.

 

 

ПРАВА БАТЬКІВ

Батьки мають право:

• вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;

• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;

• звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

• на пільги на харчування;

• вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;

• на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;

• приймати участь у заходах дошкільного закладу;

• брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.

 

 

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Батьки зобов’язані:

• виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

• постійно дбати про фізичние здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;

• поважати гідність дитини;

• виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;

• виконувати режим дня дошкільного закладу;

• приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;

• батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;

• стежити за реальним станом здоров’я дитини;

• не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров’ю дитини;

• не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;

• забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;

• своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;

• приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше – приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров’я;

• діти, які відсутні більше 3 днів з поважних причин приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;

• приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам;

• не забирати дітей в нетверезому стані;

• дотримуватись правил дорожнього руху;

• бути прикладом для своїх дітей;

• своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;

• відвідувати батьківські збори;

• виконувати поради і рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;

• бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.

 

 

 

Міністерство освіти і науки в Україні – Протидія булінгу – Корисні посилання щодо теми антибулінгу

 

1. Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби.

2. Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти.

3. Кодекс безпечного освітнього середовища.

4. Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації».
5. Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації».
6. Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе».

З чого почати управління власними емоціями і для чого це потрібно?

Автор: Наталія Миронова

Чому він важливий?

Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розуміти та керувати емоціями, які відчуває вона і ті, хто поруч. Ті, що мають високий рівень EQ показують кращі результати в житті і на роботі: їм простіше приймати рішення і брати на себе відповідальність. Крім того, це допомагає налагоджувати контакт з людьми і отримувати більше задоволення від спілкування. А якщо зуміти вчасно розпізнати ту чи іншу емоцію співробітника – можна вирішити проблему ще на етапі зародження. K.Fund Media розповідає, з чого складається EQ і на що варто звертати увагу.

Високий рівень емоційного інтелекту може стати в нагоді людям з високими кар’єрними амбіціями. Як мінімум для того, щоб контролювати свої емоції, які іноді невчасно «б’ють через край».

Роздуми про емоційний інтелект йдуть досить давно: в античні часи давньогрецький філософ Платон звернув увагу на важливість емоцій у процесі навчання.

На початку XX століття американський психолог і педагог Едвард Торндайк ввів поняття так званого соціального інтелекту як «здатність розуміти людей, чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, уміння поводитися з людьми і розумно діяти у відносинах з людьми». З 1960-х почалася систематизація знань Торндайка і його попередників.

Тоді ж з’явилося єдине поняття емоційного інтелекту.

Чітких метрик для оцінки EQ (по аналогії з IQ) поки що немає. Але є певний набір характеристик особистості, який допомагає визначити приблизний рівень.

Основні складові емоційного інтелекту:

1. Самосвідомість

Її можна назвати фундаментом емоційного інтелекту. Це здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти аналізувати і правильно їх тлумачити.

2. Володіння собою

Уміння зберігати емоційний баланс, особливо в критичних ситуаціях. Володіти емоціями не означає пригнічувати їх у собі. Важливо відчути і усвідомити свій емоційний стан і діяти відповідно до нього.

3. Соціальна свідомість

Простими словами, це – вміння розуміти оточуючих. Допомагати їм з урахуванням їхнього емоційного стану.

4. Управління взаємовідносинами

Це здатність будувати контакти та взаємодіяти з тими, хто нас оточує, враховуючи емоційний стан не окремо взятої людини, а цілого колективу.

В даний час існує безліч тестів і характеристик для виявлення в собі того чи іншого рівня емоційного інтелекту. До рис людей з низьким рівнем емоційного інтелекту відносять невпевненість у всіх проявах, зайву самокритичність і нездатність до комунікації з оточенням.У людей з високим рівнем емоційного інтелекту часто зустрічаються такі риси як самодисципліна, відповідальність, вміння пристосовуватися до навколишнього середовища.

Поза сумнівом, важливо розвивати рівень свого емоційного інтелекту. Це може значно спростити життя і допомогти просуванню по кар’єрних сходах.

 Психолог Е. Торндайк ввів поняття соціального інтелекту