‘Сторінка практичного психолога і соціального педагога’

postheadericon

6330758

postheadericon 7 “НЕ МОЖНА”, ЯКІ ПОВИНЕН ЗНАТИ КОЖЕН З БАТЬКІВ

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

Не принижуй!

Недопустимі такі вирази: “ти що, дурень?”, “у тебе голова на плечах є?” і т. п. Кожна така репліка знижує самооцінку дитини відразу на декілька пунктів.

Досить часто роздратування у батьків виникає, коли вони намагаються чомусь навчити дитину.

Якщо ви не можете контролювати свої емоції під час занять з дітьми і у вас не вистачає терпіння, краще взагалі не займатися самостійно з дитиною!

Не погрожуй!

“Ось ти зараз у мене получиш!”, “ Ще раз так зробиш і …” -все це вчить дитину ненависті і страху, але ніяк не покращує поведінку. Крім того, погрози, які не виконуються, привчають дитину не звертати на них увагу.

Не змушуй обіцяти!

“…Обіцяй, що більше такого не трапиться!” – вона пообіцяє, а через хвилину зробить те ж саме.

Адже діти живуть одним днем, а всі подібні слова відносяться до майбутнього.

Така поведінка з боку батьків виробляє у малюка почуття провини!

Не командуй!

Надмірна опіка робить малюка не здатним до виконання простих дій, вона знищує його самостійність.

Не давай наказів!

Таким відношенням ти виховаєш чудового підлабузника і раба, але ніяк не самостійну людину.

Не потакай!

– Вседозволеність у дитинстві –причина розчарувань в дорослому житті.

– Поставте чіткі межі, за які малюк не повинен виходити. Не бійтесь сказати ні, коли це потрібно.

– Не виправдовуйте поганих вчинків дитини. Будьте об’єктивними!

Не заплутуйте дитину!

– Не піддавайтесь емоціям, будьте послідовними в своїх діях. Не забороняйте в поганому настрої те, що дозволяєте в хорошому, тим самим занурюючи мозок дитини в хаос понять і висновків. ДІТИ ДУЖЕ ПОСЛІДОВНІ.

– Не позбавляйте дитину права на безтурботне дитинство.

– Саме дитячий світогляд формує погляди дорослої людини, пам’ятайте про це, батьки, якщо Вам не все одно, якою людиною стане ваша дитина!

Пам’ятайте!

В основі будь-якого конфлікту, невмотивованого вибуху агресії дитини лежить СТРАХ.

“Найбільше щастя у житті –

це впевненість в тому, що тебе люблять”.

Віктор Гюго

Коли дитина впевнена, що її люблять, вона стає слухняною й допитливою. З цієї впевненості малюк черпає силу, щоб протистояти труднощам.

postheadericon «10 ФРАЗ, ЯКІ РОБЛЯТЬ З ДІТЕЙ ЗАКОМПЛЕКСОВАНИХ ДОРОСЛИХ»

    

     Як змусити дитину стати відмінником? Звичайно ж, порівняти його з успішним однокласником. Як заспокоїти своє чадо, якщо у нього сталася істерика в громадському місці? Пообіцяти вдома прочуханку ременем. Часто саме такими «геніальними» методами користуються батьки. А коли у них виростають забиті і непристосовані до життя діти, починають журитися про те, як же так вийшло.

     Сімейний психолог Світлана Меркулова впевнена, що навіть одна недбало кинута фраза може сильно подіяти на психіку маленької людини, тому спілкуючись зі своїм чадом, слід ретельно вибирати слова.

     Про які вирази краще назавжди забути мамам і татам, вона й розповіла, дивіться тут.

postheadericon «ЯК ВИХОВАТИ ПСИХІЧНО БЛАГОПОЛУЧНУ ДИТИНУ»

  Психологічне благополуччя характеризується як комфортний емоційний стан.

  Психологічно благополучна дитина – це перш за все дитина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита, яка пізнає себе і навколишній світ не тільки розумом, а й почуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому приймає цінність і унікальність оточуючих її людей.
  Психологічне благополуччя дитини забезпечує високу самооцінку, сформований самоконтроль, орієнтацію на успіх у досягненні цілей, емоційний комфорт. Саме емоційне благополуччя є найбільш ємним поняттям визначення розвитку дитини.
  Головна роль у розвитку у дитини емоцій як основи подальшого морального розвитку належить родині. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім’ї, вона зберігає протягом усього подальшого життя.

  Щоб зберегти психологічне благополуччя дитини, необхідний сприятливий психологічний клімат в родині.

  Психологічний клімат сім’ї визначає стійкість сімейних відносин, надає рішучий вплив на розвиток дітей. Його створюють члени кожної сім’ї і від їхніх зусиль залежить яким він буде, сприятливим чи несприятливим.

 Для сприятливого психологічного клімату сім’ї характерні такі ознаки: згуртованість, можливість всебічного розвитку особистості кожного її члена, висока доброзичлива вимогливість членів сім’ї один до одного, почуття захищеності та емоційної задоволеності, гордість за приналежність до своєї сім’ї, відповідальність. У сім’ї з сприятливим психологічним кліматом кожен її член відноситься до решти з любов’ю, повагою і довірою, до батьків – з шануванням, до слабшого – з бажанням охоче допомогти в будь-яку хвилину. Важливими показниками сприятливого психологічного клімату сім’ї є прагнення її членів проводити вільний час в домашньому колі, розмовляти на цікаві для всіх теми, разом виконувати домашню роботу, підкреслювати достоїнства і добрі справи кожного. Такий клімат сприяє гармонії, зниженню гостроти конфліктів, що виникають, зняттю стресових станів, підвищенню самооцінки. Вихідною основою сприятливого клімату сім’ї є подружні стосунки. Спільне життя вимагає від подружжя готовності до компромісу, вміння рахуватися з потребами партнера, поступатися один одному, розвивати в собі такі якості, як взаємна повага, довіра, взаєморозуміння.
 Коли члени сім’ї відчувають тривожність, емоційний дискомфорт, відчуження, в цьому випадку говорять про несприятливий психологічний клімат сім’ї. Все це перешкоджає виконанню сім’єю однієї з головних своїх функцій – психотерапевтичної, зняття стресу і втоми, а також веде до депресій, сварок, психічної напруженості, дефіциту в позитивних емоціях. Лайки в присутності дитини в одних випадках сприяють виникненню у неї неврозу, а в інших – посилюють вже наявні порушення нервової системи.
  З огляду на дані характеристики, дорослий завжди повинен намагатися бути в гарному настрої. Адже дитина – така вразлива істота, вона як губка вбирає і хороше, і погане. Копіює поведінку дорослого і «виносить» її в суспільство, яким для дитини є однолітки в групі дитячого саду.

 Таким чином, щоб зберегти психологічне благополуччя дитини необхідно:

1) мати уявлення про різні етапи в житті дитини;

2) ставитися до дитини як до рівноправного партнера;

3) брати активну участь в житті сім’ї;

4) завжди знаходити час, щоб поговорити з дитиною;

5) цікавитися проблемами дитини, вникати у всі виникаючі в її житті складності;

6) допомагати дитині розвивати свої вміння та таланти;

7) поважати право дитини на власну думку.

  Отже, при виконанні даних рекомендацій, у дитини буде формуватися адекватна самооцінка, розвиватися позитивні якості особистості, і найголовніше дитина буде прийнятий групою однолітків, а значить і емоційний розвиток стане сприятливим.

postheadericon ЯК ПРАВИЛЬНО СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ

b9b77c77c0bcbd51dfb6cf505bkid-pictures-whiteboard

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

Не в кожній родині у батьків є можливість залишатися з дитиною вдома.

Психологи називають 10 правил поведінки працюючих батьків.

 

  • Правило 1. Не приходьте додому голодними. Якщо ви голодні, то стаєте дратівливими і нетерплячими. У деяких на цьому тлі починаються головні болі. Намагайтеся перед приходом додому випити хоча б чашку чаю чи з’їсти йогурт.
  • Правило 2. Не перевтомлюйтеся. Надмірне фізичне і розумове навантаження погано впливає на самопочуття. Людина стає дратівливою. Намагайтеся протягом робочого дня робити маленькі перерви для відпочинку. Дитина зовсім не винна в тому, що вас завантажили на роботі, до того ж вона просто не зрозуміє, чому, коли ви прийшли додому, вона викликала у вас роздратування. Переступаючи поріг будинку, залишайте за дверима всі «дорослі» проблеми.
  • Правило 3. Правильно розставляйте пріоритети. Ніколи не кажіть про роботу, як про найважливіше у вашому житті. У спілкуванні з дитиною завжди давайте зрозуміти, що найголовніше – це вона і ваша сім’я.
  • Правило 4. Спілкування з дитиною найважливіше. Якщо ви зайняті приготуванням вечері або взяли роботу додому, не відштовхуйте дитину. Приділіть їй увагу, розпитайте, як її справи, що цікавого вона сьогодні дізналася. Дитина – це людина, а вечеря й робота можуть і почекати.
  • Правило 5. Дитина повинна бути помічником і рівноправним членом сім’ї. Чи не дискримінуєте ви дитину, доручаючи їй саму неприємну роботу по дому. Можна ввести черговість з питання миття підлоги, посуду. Всі ви – члени однієї сім’ї. Не командуйте, а розподіляйте обов’язки порівну.
  • Правило 6. Не самостверджуйтеся за рахунок дитини. Ви доросла людина, і тільки з цієї причини ви більше знаєте і вмієте. Ви краще миєте посуд і граєте в комп’ютерні ігри. Але якщо ви хочете, щоб ваша дитина, на відміну від багатьох інших сучасних дітей, виросла впевненою в собі і в своїх силах, спілкуючись з нею, постарайтеся поводитися так, щоб вона відчувала себе сміливою і кмітливою.
  • Правило 7. Правильно розставляйте пріоритети. Робота всього лише засіб, щоб життя сім’ї зробити більш забезпеченим. Якщо робота для вас стала сенсом життя, замислюватися про народження дітей не варто. Діти в таких сім’ях нещасливі. І поспішають скоріше вирости, покинути будинок. Це ознака нездорової родини.
  • Правило 8. Умійте чути і бачити. Багатьом батькам здається, що все, що робить малюк – малює, роздумує, пише вірші – це поки не важливо, тому що недосконале і незначне. Насправді всі справи, слова і вчинки дитини точно так само важливі, як і ваші. І якщо ви будете зневажливо або глумливо дивитися на інтереси, заняття і справи дитини, ніякої довіри між вами не буде. Не оцінюйте вчинки дитини, а постарайтеся їх зрозуміти.
  • Правило 9. Радьтеся з дитиною. Повірте, дитині цікаво, чим ви таким займаєтеся на роботі. Розкажіть їй про ваші думки, переживання. Запитайте у неї поради, а ще краще – зробіть так, як пропонує дитина. Не думайте, що дитина ще «не доросла» до «дорослих» справ. Це не так. Вона може багато чого не розуміти, але дуже добре відчуває емоції, і тому вас можуть здивувати дитячі поради. До всього іншого, радячись, ви формуєте у дитини здатність висловлювати власну точку зору, показуєте, що між близькими людьми важливі відвертість і довіра.
  • Правило 10. Не дорікайте шматком хліба. Уникайте згадувати про матеріальну залежності дитини від вас. Це ранить дитину і принижує її. У неї може скластися думка, що вона для вас є тягарем, і ви утримуєте її з почуття обов’язку, що в корені не вірно. Все повинно бути по любові. До того ж, в старості, коли ви опинитеся в положенні залежного, вам не доведеться соромитися того, що ви говорили колись.

Бажаю Вам успіху у спілкуванні з Вашою дитиною!

unnamed3

Погода в нашому місті
Архіви публікацій