‘Консультує спеціаліст :’
«ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ МУЗИКИ»
З ДОСВІДУ РОБОТИ
Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.
Те, що музика, зокрема класична, здатна поліпшити психоемоційний та фізіологічний стан людини, нині не викликає жодних сумнівів. Та поряд із класичною музикою не варто знецінювати здоров’язбережувального ефекту танцювальних рухів які допомагають зняти нервове та м’язове напруження, підвищити активність і працездатність, нейтралізувати вплив неприємних звуків та шуму великого міста.
Утім, здоров’язбережувальний ефект будь-яка музика має лише тоді, коли вона дарує радість і задоволення.
Під час спеціально організованої музичної діяльності в дошкільному закладі у дитини виникають позитивні емоції, що відображаються на її психічному стані, тобто перетворюються на емоційно-естетичні враження.
Емоційне здоров’я дитини залежить від того, яку інформацію вона отримує: позитивну чи негативну, які емоції переживає.
Музика, пісні, казки – це той матеріал, який приносить дитині радість, викликає лише позитивні емоції, задоволення, сміх. Пропускаючи все це через свої почуття і емоції, дитина вчиться бути щасливою.
Під час музичних занять, розваг використовую різні види музичної діяльності (музично-ритмічні рухи зі співом і без співу, таночки, логоритмічні, ігроритмічні та пальчикові вправи, артикуляційну гімнастику, кінестетичні вправи, вправи на розвиток мовленнєвого слуху, музикотерапію тощо), які знімають із малюків нервову напругу та розумові перевантаження, допомагають дітям здружитися, виконують функцію емоційної розрядки, розвивають пам’ять, уяву, фантазію, творчі здібності, удосконалюють зв’язне мовлення, при цьому благотворно впливають на гармонійний розвиток дитини.
Велике значення надаю музично-ритмічним рухам, одному з найулюбленіших занять дошкільників. Завдяки ритмічнім рухам діти позбавляються незграбності, надмірної сором’язливості, виправляють поставу, розвивають м’язи, інші рухливі якості, які допомагають успішно оволодіти іншими видами фізичних вправ, разом з тим прикладні.
Велика кількість вправ мають танцювальний характер. Під час танцю діти виконують певні вправи. Ці заняття допомагають розвити організм, зміцнити його, вдосконалити, оздоровити.
Окремо хочу сказати про здоров’язбережувальне значення співу Оскільки спів – психофізичний процес, пов’язаний з роботою життєво важливих систем, таких як дихання, кровообіг, ендокринна система і інших, важливо, щоб звукоутворення було правильне, щоб дитина відчувала себе комфортно, співала легко і з задоволенням.
Багато медиків стверджують: музика і спів впливають на здоров‘я людини. Американськими вченими не так давно було встановлено: спів не лише покращує самопочуття і приносить задоволення, але також знімає біль і продовжує життя. Не обов’язково бути професіоналом, щоб на собі випробувати позитивний вплив співу. Вчені встановили: під час співу в мозку людини виробляються особливі хімічні сполуки, які викликають почуття радості і заспокоєння. Дослідники припускають, що спів займає молекули, які відповідають за емоції”. Тому воно здатне викликати певні почуття.
Правильний режим голосоутворення є результатом роботи з постановки співочого голосу і дихання.
Дихальні вправи, які використовую під час музичних занять і занять фольклорного гуртка «Жайвір» надають оздоровчий вплив на обмінні процеси, що грають головну роль у кровопостачанні, в тому числі й органів дихання. Поліпшується дренажна функція бронхів, відновлюється носове дихання, підвищується загальна опірність організму, його тонус, зростає якість імунних процесів.
Останнім часом стала популярна музикотерапія. Музика має особливу силу впливу на людей. Вона допомагає легше переносити горе, подвійно відчувати радість. Музика звеличує почуття любові до всього. Крім естетичного значення, вона здатна благотворно впливати на здоров’я людини.
Створення хорошого настрою, емоційного задоволення допомагає дитині рости здоровою. В народі кажуть «Не від їжі дитина росте, а від радості».
Найбільш корисною для здоров’я фахівці вважають музику Моцарта. Його твори універсальні: їх рекомендують для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після екстремальних ситуацій. Причому лікувальний ефект мають усі твори Моцарта. Це явище одержало назву ефекту Моцарта.
Музичне виховання в системі дошкільної освіти являється впливовою частиною, яка допомагає вирости дитині здоровою, розумною, гармонійно і естетично розвинутою.
«ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА ПРИ ДЦП»
Підготувала: медична сестра ЛФК Тарасюк Н.А.
Діти, які страдають ДЦП, у більшості випадків не вміють плавно та глибоко дихати. Дихання у них частіш за все поверхове, не ритмічне, приривчасте, з затримкою видиху. Ці відхилення від норми у стані дихального апарату здійснюють негативний вплив на розвиток мови, нормалізацію працездатності, появу мимовільних рухів та обмін речовин в організмі.
Правильне глибоке дихання сприяє зниженню тонусу спастично напружених м’язів, в тому числі і м’язів грудної клітини, збільшуючи тим самим надходження кисню в організм дитини. Тому навчанню дитини правильному диханню треба приділити особливу увагу.
Починати треба з навчання активного видиху:
- Сидячі або лежачи, подмухати на султанчик, на прапорець, виготовлений з паперу, тканини.
- Подути на паперовий вітряк.
- Через трубочку (гумову або пластмасову) подути на ватні кульки. Ускладнити вправу можна за рахунок збільшення відстані (чим далі предмет, тим сильніший потрібен видих).
- Дути на мильну воду крізь трубочку, роблячи багато дрібних бульбашок, потім – одна велика бульбашка.
- Надувати легкі гумові іграшки (підраховуючи
- кількість видихів, які були потрібні при надуванні).
- Виконувати видих з промовлянням шиплячих звуків.
- Дути в дудочку.
- Повільне проспівування голосних звуків.
- Тривалий видих через рот крізь соломинку у воду як найдовше з метою здійняти багато бульбушок.
Після того, як дитина навчиться виконувати видих та вдих, треба вчити її узгоджувати дихання з рухами.
Шановні батьки!
Пропонуємо вам декілька вправ, використовуючи які ви розвинете фізіологічне та мовленнєве дихання вашої дитини.
Вправи, де видих виконується з промовлянням звуків: «Маятник», «Гуси летять», «Жучок», «Гуси шиплять», «Рубаємо дрова», «Насос», «Паровоз», «Каша кипить», «Годинник» тощо.
«ЯКЩО ВАС ТУРБУЄ МОВЛЕННЯ СВОЇХ ДІТЕЙ»
Підготувала: вчитель-логопед Чмих Н.В.
Якщо вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:
- Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
- Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
- Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).
- Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
- Якими були умови її вихованнями не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність в сім’ї.
- Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
- Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
- Чи звертались раніше батьки до логопеда,якщо так,то коли,якими були результати.
ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМИ Й ТАТА
Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.
1. Починайте „забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте її посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це ніжно, з довірою: „Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”. Не робіть з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.
2. Визначте загальні інтереси дитини. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем). Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, конструювати, це допоможе у підготовці її руки до письма і в розвитку творчих здібностей.
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт). Привчайте до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.
4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: „Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з ними конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими, як вони вирішувалися. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Розпитуйте її про події дня, що було цікавим, що найбільше сподобалося. При цьому слухайте уважно її відповіді, уточнюйте, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво. Як можна більше читайте їй і привчайте переказувати прочитане.
7. Не залишайте без відповіді жодне запитання дитини. Тільки в такому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
8. Намагайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Адже бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
9. Не скупіться на похвалу дитини (навіть авансом). Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю. На скарги про те, що щось не виходить, запевняйте: „У тебе обов’язково вийде, спробуймо разом, або спробуй ще раз”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, їй потрібно лише допомогти.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте дитині причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.






