‘Сторінка практичного психолога і соціального педагога’

postheadericon ІГРИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

ПОРАДИ 

2

Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

 

Гра «Слова» (розвиток уяви, уваги, мислення, вчити добирати асоціації)

«Дітки назвіть «смачні» слова (мандарин, торт, сік і т.д.). Діти називають слова.

Для дітей 3-4 років

  1. «Смачні» слова (мандарин, торт, сік і т.д.)
  2. «Страшні» слова (вовк, Баба Яга, привид і т.д.)
  3. «Слова, щоїздять» (велосипед, машина, автобус і т.д.)
  4. «Слова, щолітають» (метелик, літак, ворона і т.д.)
  5. «Кухонні» слова (чайник, тарілка, холодильник і т.д.)
  6. «Великі» слова (будинок, велетень, тато і т.д.)
  7. «Красиві» слова (мама, квітка, картинка і т.д.)
  8. «Живі» слова (кішка, мураха, конячка і т.д.)

Для дітей 5-6 років

  1. «Залізні» слова (цвях, ножиці, ключ і т.д.)
  2. «Слова, щокусаються» (собака, крокодил, вовк і т.д.)
  3. «Шарудливі» слова (пакет, фантик, газета і т.д.)
  4. «Мокрі» слова (дощ, рушник, крапля і і.д.)
  5. «Слова, щовдягаються» (шапка, сорочка, пальто і т.д.)
  6. «Казкові» слова (принц, чаклунка, Попелюшка і т.д.)
  7. «Магазинні» слова (продавець, морозиво, ваги і т.д.)
  8. «Мамині» слова (плаття, поцілунок, парфуми і т.д.)

Надалі можна придумувати, наприклад: «слова, що пахнуть», «зимові», «літні», «колючі», «таємничі», «підводні», «святкові», «сумні», «веселі», «добрі» і безлічінших. Спробуйте самі запропонувати назву, а також запропонувати зробити це дітям.

Гра-завдання «Що пропало?» (розвивати зорову пам’ять, увагу)
Показуючи цікаві іграшки дітям, можна їх переставляти, міняти місцями, ховати. Діти повинні сказати, чого не стало? Давати правильну відповідь потрібно неголосно, по команді.

Гра «Вилучи зайве» (розвивати мислення, слухову пам’ять, класифікувати предмети за ознакою)

Завдання 1. Доберіть картинку, серед яких п’ять можна об’єднати в групу за спільною ознакою, а шоста зайва: принц, котик, бабуся, рибак, дитина, тато.

Завдання 2. Послухайте слова: рот, ніс, вуха, очі, окуляри (що тут зайве?)

Гра «Заборонене число» (розвивати слухову пам’ять, увагу)
Я обираю заборонене число (наприклад, цифру 2); після цього вимовляю в голос кілька чисел. Щоразу, коли звучить заборонене число, треба плескати в долоні. Ручки тримаємо перед собою. Приготувалися – почали!

 Гра “Відмінності» (розвивати мислення, мовлення)
Дітям пропонується сказати, у чому полягають відмінності між наступними предметами.

  • Між птахом і собакою.
  • Між ручкою і олівцем.
  • Між деревом і склом.

Рекомендується пропонувати якомога більше відповідей.

Гра “Магазин” (розвивати короткочасну пам’ять)
Ведучий називає слова: хліб, сіль, ковбаса, масло, сир, яблука, лимон, цукор. Дитина – «покупець», іде в магазин і називає слова «продавцю»-дитині (в той самій послідовності).

Гра «Запам’ятай» (розвивати слухову пам’ять, уважність)
Ведучий каже: «Я буду зачитувати слова у повільному темпі, а ви спробуйте запам’ятати ці слова». Діти уважно слухають і відтворюють слова.

 Ліс            Будинок   

Квітка         Бджола

Море             Яблуко

Небо               Сонце

Пальма            Бант

Телевізор         Річка

Які слова ти запам’ятав, якщо хочеш, можеш їх намалювати, або просто скажи їх вголос.

Гра «Скажи навпаки» (розвиток логічного мислення)

Називається слово, протилежне за значенням. Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Білий-чорний        День-ніч

       Довгий-короткий        Літо-зима

          Широкий-вузький      Сонце-місяць

             Низький-високий       Лисиця-заєць…

 unnamed3

postheadericon ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ, ЯКІ ВІДЧУВАЮТЬ СТРАХИ

АБО ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ НЕ БОЯТИСЯ

     Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

580617

  • Приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися.
  • Розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу.
  • З розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх.
  • Заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.
  • Оскільки «нездорові страхи» характеризуються тим, що діти «бояться боятися», то, насамперед, допоможіть дитині спокійно сприймати сам факт наявності страхів. Якщо вона вирішить, що боятися – це неприпустимо погано чи соромно, вона уникатиме страшних ситуацій і ніколи не зможе навчитися долати їх.
  • Не лякайтесь страхів своєї дитини, не намагайтеся відвертати її увагу від спогадів про страшний сон чи страшну фантазію. Якщо ми відганяємо страх – він переслідує нас і атакує тоді, коли ми найменше захищені від нього.
  • Зрозумійте ситуацію чи стан дитини, а потім давайте поради чи настанови.
  • Допоможіть своїй дитині зустрітись із її страхом у безпечній атмосфері: коли Ви поруч, коли вона почувається спроможною протистояти страху. Нехай вона розповість чи намалює Вам те, що її лякає, і отримає від Вас розуміння і підтримку.
  • Утримуйтесь від різного роду залякувань дитини, інакше це підсилить її страхи.
  • Нехай Вас не бентежать невдалі спроби Вашої дитини подолати свій страх. Хваліть її за незначні досягнення, відзначайте найменший прогрес: «Страх став трохи меншим, отже ти його поступово долаєш».
  • Зберігайте власне психічне та емоційне здоров’я, тому що у невдоволених життям батьків не буває щасливих дітей.
  • Пам’ятайте! У кожного є право боятися! У кожного є можливість перемогти свій страх, і шляхи його подолання у кожного свої!

unnamed3

postheadericon ЗАОХОЧЕННЯ I ПОКАРАННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКIВ

Пiдготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

 0_6ff02_bc2f38bb_XL

Заохочення і покаранняякий метод ефективніше і що вибрати? Але не можна виключати, ні те, ні інше – це лише дві сторони однієї медалі, яка називається «успішне виховання». І щоб ця медаль виявилася золотою, необхідно дотримуватися певного балансу між цими способами впливу на поведінку дитини.

 

ПОКАРАННЯ


Зовсім без покарань обійтися не можна, якщо звичайно ви не хочете виростити маніпулятора. Щоб покарання пішло дитині на користь і не завдало їй шкоди, потрібно всього лише дотримуватися кількох рекомендацій:

1. Безумовно, покарання не повинно шкодити не тільки фізичному здоров’ю вашого малюка, але і психічному.

2. Ніколи і ні за яких обставин не карайте дитину «для профілактики», якщо сумніваєтеся, краще не карайте. У дитини має бути розуміння, що тільки за певний тип поведінки послідує покарання.

 3. Покарання повинно бути одне і зрозуміле для дитини. Немає сенсу ставити 2-х річного малюка в кут, він все одно не зрозуміє за що, а найголовніше, навіщо його поставили в кут, а ось страх і підвищену тривожність він цілком може придбати.

4. Якщо ви вирішили покарати дитину, то робіть це відразу. Ніяких відстрочок.

5. Розмовляйте з дитиною щодо її провини, про ваші почуття щодо її вчинку, вона повинна розуміти, що ваш смуток гірше будь-якого покарання. Запитайте про її емоції, відчуттях щодо покарання.

6. Якщо ви покарали дитину, і вона зрозуміла причини і наслідки такої поведінки, то не варто надалі нагадувати дитині про це і тим більше обговорювати з іншими дорослими в її присутності. Пам’ятайте, що у вашого малюка теж є самолюбство.

7. Не карайте дитину працею, інакше ви ризикуєте виростити ледаря.

8. І найголовніше, не карайте дитину:

- коли вона хворіє;

- перед сном і відразу після сну;

- під час їжі;

- безпосередньо після психічної або фізичної травми;

- коли дитина щосили намагається щось зробити, але в неї не виходить.

 

ЗАОХОЧЕННЯ


Заохоченняце один з найбільш успішних методів виховання, якщо ним правильно користуватися. Як не нашкодити дитині заохоченням і як його взагалі використовувати? Для відповіді на це питання, є кілька простих рекомендацій:

1. Хваліть тільки щиро, не слід перебільшувати заслуги дитини. Діти дуже тонко відчувають нещирість і наступного разу можуть вам не повірити.

2. Хвалiть вчинки, дiла, а не якості дитини. Інакше дитина може вирости самозакоханим нарцисом.

3. Не хваліть дитину за природні речі. Якщо дитина сама одягнулася, прибрала іграшки, то в цьому немає нічого незвичайного – це повинно бути нормою, а не видатним випадком.

4. Покупки в якості заохочення теж не кращий варіант, ви самі привчите дитину шукати вигоду у всьому і робити все тільки заради вигоди.

5. Забудьте про шоколадки, цукерки та інші ласощі в якості заохочення. Або ви все ж хочете виростити людину, залежну від їжі? Надалі така дитина, швидше за все, буде свої проблеми «заїдати» чим-небудь смачним.

6. Як покарання, так і заохочення не може бути заздалегідь. Спершу вчинок, а тільки потім ваша реакція. Важливо, щоб дитина старалася заради процесу, а не заради результату.

7. Дайте дитині зрозуміти, що важлива не ціна заохочення, якщо воно матеріальне, а ваша увага, ваша радість і гордість за дитину. Дитина повинна розуміти, що важливіше емоції, а не матеріальні цінності.


І найголовніше, любіть і приймайте дитину такою, якою вона є, не намагайтеся її змінити, ні з допомогою заохочення, ні з допомогою покарання, хорошого з цього точно нiчого не вийде!

unnamed3

postheadericon ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ БУЛИ ПРИЙНЯТІ У МІЖНАРОДНИЙ РІК ДИТИНИ

ПАМ’ЯТКА

 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

Містять педагогічні настанови Песталоцції, Фребеля, Черні, а також враховують сучасний практичний досвід

11

1. Люби свою дитину. Радій з її присутності, приймай її такою, якою вона є. Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненість у собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити себе.

2. Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних та душевних небезпек, навіть, коли треба, жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини. Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрість, збагачення безпечними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв’язків тощо — все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

4. Грайтеся зі своєю дитиною. Віддавайте дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Багато розмовляйте з нею, не відвертайтеся, коли вона щось говорить. Грайтеся з нею так, як їй подобається. Приймайте серйозно її гру, світ її уяви.

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Копи підросте, потроху залучайте до праці з людьми і для людей.

6. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть безболісного, але самостійного. Дитина визнає тільки ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда

7. Привчайте дитину бути слухняною. Спрямовуйте її поведінку так, щоб учинене нею не завдало шкоди ні їй самій, ані будь-кому. Не обминайте моментів, коли вона негарно поводиться у вашій присутності, зауважте і поясніть, чому саме треба чинити так, а не інакше.

 unnamed3

postheadericon «ДИТЯЧА АГРЕСІЯ І ЯК ЇЇ ПОДОЛАТИ»

st2_2ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.

     Дитяча агресія - це енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів. Ця сила необхідна дитині для того, щоб досягти своєї мети, протистояти перешкодам. Небажаною є не сама по собі агресія, а неприйнятні форми її прояву: звичка кричати, ображати, битися. Тому завданням виховання дитини є не усунення її агресії, а навчання адекватно проявляти свої негативні почуття: гнів, обурення, неприйняття. Саме тому, що дитина не вміє усвідомити й висловити протесні почуття стосовно значущої особи (батька чи вчителя), у неї може виникати “безпредметна агресивність” – розповсюдження почуття злості на слабші та безпечні об’єкти — на дітей, тварин, предмети. Причиною підвищення дратівливості також можуть бути фізичні чи психологічні проблеми дитини, які виснажують її, підвищують збудженість та імпульсивність.

 

     ЧИМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ БАТЬКИ:

  • Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на Вас. Навпаки, поставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до Вас.
  • Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як Ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.
  • Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
  • Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

 

     ЧИМ МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПСИХОЛОГ:

      Основні завдання психологічної корекції:

  1. Визначити основні причини агресивної поведінки дитини.
  2. Розробити такі ігри, у яких дитина зможе не просто виявити свій гнів, а експериментувати з формами його прояву.
  3. Допомогти дитині через гру навчитися розуміти свої та чужі негативні переживання.
  4. Разом із батьками знайти можливість оптимізації виховного впливу на дитину в сім’ї.

 unnamed3

Погода в нашому місті
Архіви публікацій