‘Сторінка вчителя-логопеда’

postheadericon «ВИКОРИСТОВУЄМО ПЕРЕДОВІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ – МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ І МНЕМОТЕХНІКУ В РОБОТІ З ДІТЬМИ-ЛОГОПАТАМИ»

(З досвіду роботи)851c24aa-165b-49a3-ba8c-efcc7256e898

 

Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

У своїй роботі з дітьми використовую передові педагогічні технології, а саме: метод наочного моделювання та мнемотехніку.

 Мнемотехника – це система методів і прийомів, що забезпечують ефективне запам’ятовування, збереження і відтворення інформації.          К.Д. Ушинський писав: “Вчить дитину будь яким невідомим їй п’яти словам – вона буде довго і марно мучитися, але зв’яжіть двадцять таких слів з картинками, і віна їх легко засвоїть”. Діти старшого дошкільного віку з різними мовними порушеннями відчувають значні труднощі в засвоєнні, як програми дошкільного закладу, так і програми навчання в загальноосвітній школі. Особливо характерні труднощі навчання для дітей із ЗНМ. Мета, з якою почала використання мнемотехніки – розвиток різниx видів пам’яті: слухової, зорової, рухової, тактильної, а також мислення, уваги, уяви, мови, сприйняття, психомоторики, емоцій та інших пізнавальних психічних процесів.

     Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого – до складного. Тому починала роботу з найпростіших мнемоквадратів, послідовно переходила до мнемодоріжок, і пізніше – до мнемотаблиць.

     Перше, де я почала використовувати мнемотехніку, – це проведення артикуляційної гімнастики за допомогою мнемоквадратів. Під час корекції звуковимови практикую образну назву і співвідношення їх з картинками- символами. Це дозволяє дітям легше запам’ятовувати артикуляційні комплекси, вносить у заняття ігровий момент і пробуджує інтерес до виконання завдань. У роботі з дітьми із ЗНМ спочатку використовую іграшки або яскраві барвисті картинки, пізніше застосовую більш схематичні зображення. Так, для  виконання вправ: «Хоботок», «Лопатка», «Голочка», «Чашечка» використовую мнемокартки, які полегшують їх виконання.

    При ЗНМ етап автоматизації звуків затягується, дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук у складах і словах, не говорячи вже про фразу. Багаторазове повторення одного й того ж матеріалу стомлює дитину. Нерідко доводиться урізноманітнювати прийоми роботи, щоб утримати увагу дітей упродовж заняття. Тому автоматизую звук з використанням мнемодоріжок: при складанні речень, при роботі з малими фолькльорними формами: чистомовками, скоромовками, загадками тощо.

    При вивченні та запам’ятовуванні віршів у дітей із ЗНМ також виникають труднощі. Значно полегшує процес запам’ятовування прийом символізування – найкоротший шлях до формування процесу запам’ятовування і точної передачі інформації, що вимагає дослівного повторення. Суть полягає в тому, що на кожне слово або маленьке словосполучення добирається картинка – зображення таким чином, щоб весь вірш замальовувався графічно, тобто складається мнемотаблиця. Після цього дитина по пам’яті, використовуючи графічне зображення, відтворює вірш повністю. Поступово пам’ять дошкільників зміцнюється, образне мислення розвивається, вони набагато краще, легше та емоційніше запам’ятовують тексти, більші за обсягом. Розучування стає для дошкільників справою веселою, емоційною, і при цьому  зміст тексту – відчутним, видимим, таким, що можна уявити.

 Особливе місце відвожу мнемотаблицям в роботі з дітьми над знайомою казкою. Підготувала за даною технологію різноманітні розвивальні ігри: «В гості до казки», «Допоможемо зайчику», «Пограємо в казку», «Казка по-новому» та інші.

87b1b50126b3

Читати повністю »

postheadericon «ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАБАВЛЯНОК НА РІЗНИХ ЕТАПАХ МОВЛЕННЄВОГО ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ»

4106227-thumbДОСВІД РОБОТИ

Підготувала: вчитель-логопед ДНЗ Шуда Оксана Вікторівна

     Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», виховання і навчання дітей, які потребують  корекції фізичного та розумового розвитку, здійснюється за окремими програмами та методиками, розробленими на основі Державного базового компоненту дошкільної освіти. «Програма розвитку дошкільників з порушенням опорно-рухового апарату» створена на основі базової стратегії організації навчально-виховного процесу в дошкільному освітньому закладі з урахуванням специфіки психофізичного розвитку дітей, які мають порушення О.Р.А.

     Реалізація основних ліній розвитку доповнюється у відношенні цих дітей корекційно-розвивальною лінією, яка пронизує всі форми роботи з ними. Тому, комплексний характер корекційно-педагогічної роботи передбачає постійне врахування взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушень у динаміці дитячого розвитку та потребує його  стимуляції.

    Розділ «Художньо-естетичний розвиток» передбачає використання у корекційно-розвивальній роботі різних видів мистецтва як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини з порушенням О.Р.А., її культурного розвитку. Основна мета розділу полягає у реалізації завдань  художнього розвитку зазначеної категорії дітей, формуванні  у них основ художньої культури та соціальної адаптації особистості засобами мистецтва.

   Одним з основних напрямків роботи вчителя-логопеда з цього розділу є художньо-мовленнєва діяльність, а саме:

  • знайомство дітей з літературними творами;
  • розвиток емоційно-художнього спілкування;
  • формування здатності до самостійного розповідання;
  • оволодіння різними видами літературних жанрів,зокрема, малих форм народного фольклору – таких, як забавлянки.

   Забавлянки – це коротенькі  народні пісеньки або віршики, які майстерно розкривають мальовничий зміст та передають етнічний досвід попередніх поколінь. Римовані форми в забавлянці поєднані зі своєрідними вправами і покликані зміцнити дитину фізично, розвинути ручну вправність. Створюючи позитивний настрій, функції забавлянок – не лише розважити дитину, вони сприяють інтелектуальному становленню малюка, спонукають його думати, діяти, розмовляти.

     Враховуючи корекційну спрямованість освітнього процесу,  роботу з таким жанром народного мистецтва здійснюю в декілька етапів упродовж всіх років навчання дошкільників. Використовую як традиційні методи (з дітьми 1-го року навчання), так і інноваційні технології Глена Домана та Л.Фесюкової  (з дітьми подальших років навчання). На кожному етапі  враховую найбільш значущі моменти інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини та особливостей, зумовлених характером порушення.

    Так, метою І етапу роботи із забавлянкою є: сформувати прагнення дитини вступати в контакт з педагогом, викликати жваві емоційні реакції, розвивати імпресивне мовлення та звуконаслідувати.

    Використовую традиційну методику – це: розповідання, співання, які  можуть бути сумісними та відображеними; розігрування змісту, який є важливим моментом зародження, з одного боку, творчих здібностей, з іншого – інтересу і любові до рідної мови.

   Навчання виконанню дій з рухами рук, пальців потребує  теж поетапності:  спочатку дії пасивні: з допомогою дорослого, потім – пасивно-активні: під контролем педагога і поступово переходимо до активних (самостійних) рухів дрібної моторики дитини.

   Спираючись на концепцію методики Глена Домана «Ранній розвиток інтелекту», на ІІ етапі  ставлю на меті: активізовувати пізнавальну сферу дітей, поповнювати словниковий  запас, розвинути активне мовлення, удосконалювати дрібну моторику.

   За допомогою карток, на лицьовому боці яких  мальовничо розкритий зміст забавлянки, вчимося розглядати, співвідносити предмети-дії-ознаки з їх словесним позначенням,  поступово додавати до вже відомої інформації новий матеріал: нову дію, звук, кольори, форму того чи іншого предмету, бо чим більше буде задіяно аналізаторів, тим значніше розшириться індивідуальний досвід дитини через сенсомоторну, емоційну, мовну сфери. Так, ми крок за кроком навчаємося описувати усе, що зображене на картці. Паралельно йде робота над виразним розповіданням забавлянки. Далі використовую опорний малюнок, який зображений  на звороті кожної картки та логічно пов’язаний з предметом на лицьовому боці. Перевертаючи одну чи декілька карток, малюк вгадує, хто сховався та згадує забавлянку. Ускладнюю ігри «сюрпризами»: або навмисно невірно називаю предмети, або тільки описую предмет, не називаючи його, що додає більшої цікавості та забави.

  І, нарешті, переходжу до найулюбленого мною етапу, на якому використовую нетрадиційну методику роботи з казкою, розробленою Л.Б.Фесюковою. Ця авторська методика дозволяє мені розвинути творчі та інтелектуальні здібності дітей, формувати їх мовленнєву компетентність, удосконалювати кінестетичні уміння, підготувати дітей до школи.

0 Читати повністю »

postheadericon «РОЛЬ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ»

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Підготувала: вчитель-логопед М848d33a6fe13уртазіна Надія Володимирівна

 «Хто навчається без книги,

той черпає воду решетом»

                               Народна мудрість.

     

     В час сучасних інформаційних технологій, спостерігається падіння інтересу до книги. Батьки віддають перевагу телебаченню, комп’ютеру, і все рідше читають і розмовляють з дітьми.

    Впроваджуючи в своїй роботі «Базовий компонент дошкільної освіти», поставила за мету: удосконалювати використання нестандартних форм, методів і прийомів роботи  з корекції мовлення  дітей засобами художньої літератури та художнього слова за допомогою традиційних та нетрадиційних інноваційних технологій:  моделювання та мнемотехніки.

     Вивчивши результати обстеження дітей, особливості розвитку, в тісній співпраці з вихователями, музичним керівником, психологом, визначила основні проблеми дітей – логопатів:

  • мовлення фразове, речення здебільшого прості;
  • значні недоліки звуковимови;
  • словник обмежений;
  • труднощі в постановці запитань та в можливості дати на них розгорнуту відповідь;
  • неспроможність  скласти розповідь на запропоновану тему;
  • труднощі в переказі казки чи розповіді;
  • складність в вивченні та запам’ятовуванні  віршів.

     Плануючи корекційну роботу з урахуванням всіх недоліків, поставила такі завдання:

  • формувати інтерес до художньої літератури;
  • використовувати художнє слово в роботі над постановкою, автоматизацією звуків, розвитком дрібної моторики;
  • розширювати та збагачувати словник;
  • формувати культуру мовленнєвого спілкування;
  • удосконалювати художньо – мовленнєві навички при читанні віршів, в іграх-драматизаціях, театральній діяльності;
  • вправляти в інтонаційній виразності,чіткій дикції;
  • виховувати інтерес до літературного мовлення,вміння милуватись його красою і мелодійністю;
  • впроваджувати в роботі інноваційні технології: мнемотехніку та моделювання;
  • працювати в тісній співпраці з вихователями, психологом, музичним керівником та батьками.

     Щоб виконання завдань було більш ефективним, визначила можливості використання як традиційних, так і нетрадиційних форм роботи з дітьми.

     Один із улюблених жанрів художньої літератури, який я використовую в своїй роботі, є поетичне слово. Його використовую в різних формах роботи, на фронтальних, підгрупових та індивідуальних заняттях.

     Використовую художнє слово при виконанні дихальних та артикуляційних вправ. Це допомагає уникнути нудних повторень звуків і складів, а перетворює цей процес в цікаву гру. Так, наприклад, при постановці звука «р», поряд з розвивальною іграшкою «Дятел», використовую коротенькі віршики. Дитина вживається в образ дятла і нудна робота перетворюється в цікаву гру. Відповідно до теми заняття з’являється то жук, то бджілки то комарик. «Казка веселого язичка» допомагає виконувати артикуляційні вправи, не думаючи про їх складність.

ac1de083e32d Читати повністю »

postheadericon «ВЧИТЬ ДІТЕЙ ГОВОРИТИ»

 ПОРАДИ БАТЬКАМ70054606_on_i_ona_v_kresle

 

Підготувала: вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

 

Шановні батьки!

  • Ви любите свою дитину?
  • Ви хочете, щоб ваша дитина досягла в житті значних успіхів, зробила блискавичну кар’єру в науці чи бізнесі?
  • Щоб ваша дитина склалася як особистість?
  • Щоб вона почувала себе впевнено і вільно?

 

Вчіть дітей говорити!

  • Навчаючись говорити, дитина вчиться думати.
  • І говорити дитина повинна правильно.
  • Не заглядайте у далеке майбутнє, оцініть стан мови своїх дітей.
  • Приділяйте більше уваги своїм дітям.

      Правильна звуковимови і розвинена мова – результат спільної діяльності дошкільного закладу і сім’ї. І, навпаки, недостатня увага до мови своїх дітей з боку батьків є причиною недорозвинення їх мови, неправильної звуковимови.

    Позбутися дефектів, закріпити правильну артикуляцію вашій дитині допоможуть вчителі-логопеди і вихователі.

      І все-таки великий тягар в цій роботі лежить на вас!

 

     Пам’ятайте про це, шановні батьки!

     І запрошуємо до співпраці!

87b1b50126b3

postheadericon «ЯКЩО ВАС ТУРБУЄ МОВЛЕННЯ СВОЇХ ДІТЕЙ»

ПОРАДИ БАТЬКАМ malysh_s_medvedem_2

Підготувала: вчитель-логопед Чмих Н.В.

     Якщо вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:

 

  • Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
  • Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
  • Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).
  • Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
  • Якими були умови її вихованнями не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність в сім’ї.
  • Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
  • Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
  • Чи звертались раніше батьки до логопеда,якщо так,то коли,якими були результати.

87b1b50126b3

Погода в нашому місті
Архіви публікацій