‘Медична сторінка’

• Загартовуючи процедури виявляться набагато ефективніше, якщо будуть приносити задоволення і викликати веселий сміх.
• Станьте прикладом для наслідування.
• Починайте загартовування дитини в домашніх умовах тільки в тому випадку, якщо він повністю здоровий.
• Тривалість процедур збільшуйте поступово.
• Не допускайте переохолодження дитини.
• Процедури повинні проводитися систематично.

     Якщо ми будемо дотримуватися основних правил загартовування дитини в домашніх умовах, ми зможемо захистити дитину від частих простуд і хронічних захворювань і поганого настрою.

      Хочу розповісти відому повчальну притчу.

     В одному будинку жив чоловік. Разом з ним жили його дружина, стара хвора мати і його дочка – доросла дівчина. Одного разу пізно ввечері, коли всі вже спали, в двері хтось постукав. Господар підвівся і відчинив двері. На порозі будинку стояли троє. «Як вас звати?» – запитав господар. Йому відповіли: «Нас звуть Здоров’я, Багатство і Любов. Пусти нас до себе в будинок». Чоловік задумався: «Ви знаєте, – сказав він, – у нас в будинку тільки одне вільне місце, а вас троє. Я піду, пораджуся з домочадцями, кого з вас ми зможемо прийняти в нашому домі». Хвора мати запропонувала впустити Здоров’я, юна дочка захотіла впустити Любов, а дружина наполягала на тому, щоб в будинок увійшло Багатство. Жінки дуже довго сперечалися між собою. Коли чоловік відкрив двері, за порогом уже ні кого не було …

Бажаємо всім, щоб у кожному домі було місце і Здоров’ю, і Багатству, і Любові!

Все в ваших руках, варто тільки захотіти …

ВИ ПОВИННІ ЦЕ ЗНАТИ!

Вітрянка у дітей: шляхи зараження, симптоми і лікування.

ВІТРЯНКА – це одне з найпоширеніших захворювань, що зустрічаються у дітей. Хворіють вітрянкою тільки один раз, після цього в людини виробляється довічний імунітет, причому, у дітей дане захворювання протікає набагато легше, чим у дорослих людей. Вітрянка у дітей, способи зараження й симптоми ветрянки – про це повинен знать кожний батько й мати. Отже, як же можна заразитися вітрянкою?

Медична сестра Ліфіренко В.Д. рекомендує Вам, шановні батьки, ознайомитись з симптомами і способом лікування цієї, такої розповсюдженої у нас, хвороби.

УВАГА! ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ ВСІМ!

Підготувала: старша медична сестра Шевченко О.І.

Розповідає доктор Комаровський Є.О.

      Я, зрозуміло, розповім Вам, що це таке, але повірте: коли після прочитання літератури, у Вас починають виникати подібні думки, то найрозумніше – або вступати до медичного інституту, або припиняти читати на цю тему.

     Отже. Мікоплазми – це не гриби, це бактерії, один з видів мікоплазм дійсно називається M. pneumoniae. Цей мікроб дуже поширений, вважається, що до 20% всіх гострих запалень легень викликає саме мікоплазма. Максимум захворюваності – кінець літа і вересень-жовтень. Найчастіше хворіють діти і підлітки – вік від 5 до 15 років.

    Збудник мікоплазмової пневмонії (Mycoplasma pneumoniae) передається повітряно-крапельним шляхом, як і вірус, і проявляється у вигляді симптомів запалення верхніх і нижніх дихальних шляхах. Мікроб викликає не тільки пневмонії, але і фарингіти, трахеобронхіти, синусити, бронхіти, ларингіти, риніти, бронхіоліти, які згодом перетікають в мікоплазмову пневмонію. Захворювання може тягнутися протягом декількох тижнів. Тільки за симптомами поставити діагноз мікоплазмової інфекції неможливо, але запідозрити – цілком. Підтверджують мікоплазмову природу інфекції лабораторні дослідження, зокрема метод ІФА.

Симптоми хвороби.

     Початкові симптоми запалення верхніх дихальних шляхів, викликаних мікоплазмою, неспецифічні:

•  головний біль;
•  невисока лихоманка;
•  біль в горлі;
•  нежить;
•  озноб;
•  сухий надривний кашель.

     Захворювання може тягнутися протягом декількох тижнів.
     Нечітка картина призводить до частих діагностичних помилок, особливо на користь вірусу грипу. Однак, досвідчені фахівці говорять про схожість симптомів і методів лікування мікоплазмової пневмонії у дітей і хламідійної.

     Симптоми формуються відразу після завершення інкубаційного періоду. Якщо їх вчасно не лікувати, не провести коректне лікування, у дитини виявляться серйозні ускладнення аж до летального результату. Для того, щоб уникнути цього, слід вчасно потурбуватися діагностичними заходами.

     Мікоплазмова інфекція лікується не складно, бо збудник чутливий до багатьох антибіотиків.

      Що робити, якщо дитина боїться лікарів? Позбавити дитину від страхів можуть допомогти наступні поради:

• Якщо причиною страхів є біль, спробуйте змінити ставлення дитини до неї. Для цього не робіть трагедію з кожної травми, ставитеся буденно і спокійно до подряпин і порізів, не акцентуйте на них увагу, відволікайте дитину від неприємних відчуттів і кажіть, що нічого страшного не сталося. Крім того, свої пошкодження теж переживайте з гідністю. Тоді дитина буде сприймати больові відчуття інакше, не асоціюючи їх з острахом.
• Якщо малюк боїться певного лікаря, то потрібно просто змінити його заради спокою чада.
• Дитину налякала незнайома обстановка? Дайте їй звикнути до цієї атмосфері: разом походіть по кабінету, розгляньте і попросіть помацати інструменти, оцініть крісло або кушетку. Коли дитина зрозуміє, що нічого страшного навколо немає, вона перестане боятися.
• Ніколи не лякайте дитину лікарями! Взагалі, будь-які професії не варто перетворювати на інструмент маніпуляцій і залякування.
• Частіше подавайте власний позитивний приклад. Регулярно відвідуйте лікарів і ніколи не озивайтеся про них негативно, навіть якщо думка буде виправданою. Робіть акцент на те, що лікарі допомагають людям бути здоровими, і обійтися без них ніяк не можна.
• Якщо малюка лякає сама лікарня, спробуйте змінити її. Деякі дитячі клініки та кабінети оформлені яскраво і залишають тільки позитивні враження.
• Спробуйте читати книги про лікарів, щоб дитина сприймала їх як виключно позитивних і добрих героїв і, нарешті, перестала боятися. Самим підходящим і відомим твором є «Айболить» Корнія Івановича Чуковського. Цей персонаж напевно зацікавить малюка і сподобається йому.
• Підготуйтеся до відвідування педіатра або іншого лікаря. По-перше, не брешіть і розкажіть малюкові, що саме його чекає. Якщо планується щеплення, то зізнайтеся, що лікар буде робити укол, і може бути трохи боляче. По-друге, підтримайте дитину. Скажіть, що біль не буде сильним і тривалим, і малюк неодмінно витерпить його і не заплаче, адже він такий сміливий, дорослий і сильний.
• Можна спробувати подолати страх за допомогою ігор. Придбайте ігровий набір лікаря і почніть грати в лікарню. А якщо вам вдасться знайти білий халат, то ви зможете побороти страхи перед медичним одягом. Дозвольте спочатку побувати в ролі лікаря чаду. Нехай він розгляне всі інструменти, а ви розкажіть про них, приділивши увагу призначенню кожного. Потім поміняйтеся ролями, щоб дитина побувала пацієнтом. Зімітуйте реальну ситуацію: проведіть огляд, зробіть «іграшковий» укол, подивіться горло.
• Планувати візит до лікаря бажано на час, коли малюк бадьорий, ситий і веселий.
• Якщо дитина навідріз відмовляється йти в поліклініку, спробуйте викликати платного лікаря на дім, причому кілька разів. Можливо, з часом вигляд медпрацівників та їхні маніпуляції перестануть лякати, і знайома домашня обстановка в цьому допоможе.
• Не варто вимагати від дитини ідеальної поведінки, прийміть її емоції і допоможіть їх пережити. Якщо малюк заплакав, заспокойте його, підтримайте, вселіть впевненість в собі. А за хорошу поведінку обов’язково похваліть.
• Якщо потрібно госпіталізація, то можна заздалегідь провести екскурсію по медустанові, щоб дитина звикла до неї.

 Проявіть терпіння і скористайтеся порадами, щоб допомогти дитині не боятися лікарів!

  Джерело: http://poradumo.pp.ua/simya-i-ditu/