Категорії

КАЛЕНДАР ЗАПИСІВ
Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  

‘Банк інновацій’

postheadericon СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Інноваційні технологіїце комплекс форм та методів навчання, виховання та управління, які відповідають сучасним вимогам, є новаторськими та оригінальними.

 

 

 

 

Принципи сучасних інноваційних технологій

  1. Доцільність
  2. Взаємодія навчання та виховання
  3. Орієнтація на співпрацю
  4. Особистісно-зорієнтований підхід
  5. Використання різноманітних форм та методів

Мета інноваційних технологій:

  • Мотивувати до навчання
  • Зробити навчальний процес цікавим для дітей
  • Навчати працювати діалогічного, тобто в активній взаємодії з іншими Розвивати здатність до рефлексії та самооцінки
  • Стимулювати ініціативу
  • Розвивати творчі здібності
  • Створити умови для самореалізації кожної особистості
  • Формувати компетенції, а не лише допомогти дошкільникам здобути знання

Інноваційні технології у роботі вихователя:

  • Особистісно орієнтоване навчання.
  • Технологія гуманізації освітнього процесу.
  • Методика навчання дітей читанню Миколи Зайцева.
  • Технологія розвивального навчання та виховання Данила Ельконіна.
  • Педагогіка Марії Монтессорі.
  • Психолого-педагогічне проектування.
  • Технологія інтегрованого навчання та виховання.
  • Логічні блоки Дьєнеша.
  • Технологія раннього інтенсивного навчання грамоті.
  • Нетрадиційні підходи до завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку.
  • Методика раннього розвитку Глена Домана.
  • Ігрові технології.
  • Інтерактивні технології.
  • Інформаційно-комунікаційні технології.
  • Здоров’язбережувальні технології.
  • Інноваційні форми роботи з дітьми.
  • Нетрадиційні форми занять (комбіновані, інтегровані, проект).
  • Нестандартні заняття (мандрівки, години ввічливості, уроки милування природою, заняття-пошук, заняття-казка, заняття-тренінг).
  • Нетрадиційні свята та інсценізації.
  • Оздоровчі заходи (піші прогулянки, сміхотерапія, пальчикова гімнастика).

Як впроваджувати інноваційні технології:

  • Сформулюйте мету, якої ви хочете досягти за допомогою технології
  • Виберіть оптимальну технологію
  • Ознайомтесь з особливостями обраної форми роботи
  • Опрацюйте публікації та матеріали колег, які мають досвід використання потрібних методів
  • Осмисліть набуту інформацію
  • Створіть необхідні умови для використання технології
  • Використайте обрану технологію
  • Проаналізуйте, чи досягли очікуваних результатів та що потрібно вдосконалити
  • Інноваційні технології можна використовувати в різних ситуаціях.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1614-z-chogo-pochati-vprovadjennya-nnovatsynih-tehnology-u-dityachomu-sadku?utm_source=letternews&utm_medium=letter&utm_campaign=letternews_2019.03.12_rnvp_readers_79274&mailsys=ss&error=1

postheadericon ЗНАЙОМИМОСЬ БЛИЖЧЕ З ІННОВАЦІЯМИ

 noticeBo

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

Сучасна ситуація в дошкільному вихованні характеризується великою різноманітністю методик і програм, що претендують на право називатись освітніми технологіями (Зайцева М.О., ТР ВЗ, Єфименко Ю.С., Піроженко Т.О.)

У рамках інноваційних тенденцій сучасної практики навчання в дитячому садку, освітню технологію можна визначити як сукупність педагогічних прийомів, як певну “локальну технологію”, розробка якої доступна кожному педагогу. Тоді центральним стає питання ефективності технологій з позиції сучасних вимог освітньої системи – її цілей, завдань, спрямованості.

Осмислюючи поняття “освітня технологія” з позиції системного підходу, важливо акцентувати, що технологія має спиратися на певну концепцію, ставити певну мету й бути органічно пов’язаною зі змістом освіти.

Якими б не були зміни, нововведення, поліпшення, оновлення або зміцнення в середовищі освіти, вони мають осмислюватися з позиції якісної зміни усіх взаємопов’язаних аспектів освіти, передбачати чітку відповідь на запитання: “Поліпшенню чого конкретно сприяють пропоновані зміни?”

Часто авторам інноваційних пропозицій було б корисно співвіднести свої задуми із загальною класифікацією інновацій у сфері освіти, визначити місце цієї проблеми в ряді інших, спроектувати тим самим очікуваний результат.

Пропонуємо Вам ознайомитись зі змістом окремих освітніх технологій, а саме:

1. Методика навчання дітей розповіданню за схемами (авт. О.Білан, К.Крутій)

2. Інноваційна технологія «Казкові лабіринти гри» (автор В.В. Воскобович) 

3. Палички Кюізенера

4. Технологія “Художнє слово і дитяче мовлення” (автор Н.В. Гавриш)

5. Використання схем при складанні описових розповідей (методика Т. О. Ткаченко)

6. Ейдетика в розвитку мовлення дошкільнят

 7363_1_

postheadericon ГУМАНІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАННЯ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

0_17f03f_637

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

   Після глибокого вивчення спадщини В.О.Сухомлинського його принцип гуманізму можна уявити як струнку систему. Ця система включає систему блоків, кожен з яких – це вимоги до діяльності вчителя:

1.     Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.

2.     Любов до дітей і кожної окремої дитини.

3.     Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.

4.     Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.

5.     Глибоке знання дитини.

6.     Розуміння дитини – педагогічна емпатія.

7.     Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.

8.     Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.

9.     Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.

10.   Бути другом, мудрим радником дитини.

    Василь Олександрович Сухомлинський вчив педагогів створювати організовану систему впливів на вихованців, яка сприяє всебічному розвитку дитини, побудована на принципах гуманізму. Він підкреслював, що “педагогічний ефект кожного впливу на особистість залежить від того, наскільки продумані, цілеспрямовані, ефективні інші засоби впливу”. Методика гуманістичного виховання у Василя Сухомлинського являє собою систему органічно поєднаних різноманітних способів, методів, прийомів впливу на вихованців, що реалізувались засобами майстерного спілкування вчителя з учнями. У Павлиської середній школі, яку ще за життя педагога (1948-1970 рр.) називали школою-лабораторією педагогічної думки і практики виховання, поступово створювалась та відшліфовувалася струнка методика гуманістичного виховання, що містить такі найголовніші методи:

  • Виховання словом: роз’яснення вчителем моральних понять, цінностей, норм, правил гуманної поведінки; етичні бесіди; словесне виявлення довіри і недовіри; навіювання; переконання, роздуми; створення казкових образів гуманної поведінки і взаємовідносин тощо.
  •  Виховання прикладом: відношення до людей, навколишнього світу, природи, України, людства.
  •  Система методів організації діяльності і формування досвіду гуманної поведінки дітей:вправлення (добрі справи); організація спеціальних педагогічних ситуацій; доручення; спонукання до творчо корисної діяльності; створення ситуації успіху тощо.
  • Стимулювання й оцінювання вчинків, поведінки, діяльності: похвала, заохочення, примус, осудження, недовіра, нагляд, заборона, обмеження, моральна підтримка та інші.
  • Самовиховання, саморозвиток учнів як вершина, мета виховання.

   Одну з мудрих педагогічних статей Сухомлинський назвав “Не бійтесь бути ласкавими”. У ній він з болем відмічав, що дуже часто в сім’ї та школі звучить неласкаве, байдуже, часом – грубе слово, що ранить душу дитини, робить її байдужою до будь-якого прояву людяності. Підвищений тон голосу у спілкуванні з дітьми створює нервову напругу, виснажує нерви. Діти можуть звикнути до цього. Тоді у дитини притупляються почуття, зникає сердечна чутливість, а сам педагог назавжди втрачає ті найважливіші нюанси, тони, півтони емоційної чуттєвості, які саме і роблять людину Людиною.

      В.Сухомлинським  було розроблено гуманістичні принципи педагогіки:

1. Пізнання багатогранності дитини.

2. Віри в її неповторність і талановитість.

3. Визнання природного оптимізму дитини.

4. Обережного звернення до її душі й розуму.

5. Захисту багатства людської природи в дитячій душі.

6. Виховання в учнів самоповаги.

7. Утвердження краси в природі і в людині.

     Для сучасного педагога  мають велику цінність методичні поради великого педагога щодо шляхів виховання гуманістичної культури дітей, підлітків, напрямів практичної естетичної роботи з учнями, формування духовного світу людини. Ідеалом учителя сучасної школи повинен бути той взірець вихователя, яким був сам В. Сухомлинський і якого він бачив у своїх мріях. 

Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :

  • Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
  • Багатство думки, висока загальна культура.
  • Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
  • Здатність зцілення душевних ран дитини.
  • Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.

     “Вчительська професія, – писав В.Сухомлинський, – це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці”.

 7363_1_

postheadericon НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ПО М.М. ЗАЙЦЕВУ

toddler-stock-photo-stock-images-bigstock-xeKuih-clipart

Нам не потрібна абетка

 Спостерігаючи за дітьми, за тим, як вони осягають грамоту, Микола Зайцев прийшов до наступних  висновків.

  1. Щоб навчитися читати, не обов’язково знати назви букв.

 Поширене явище: мама купила абетку, дитина вивчила букви, а читати не може. Слова у неї не клеяться.

 “Азбука шкідлива”, – стверджує Микола Олександрович. В абетці на кожну букву дана картинка: А – арбуз, Б – бегемот і т.д. Малюк запам’ятає і букву, і картинку, але як потім пояснити йому, що зебра – арбуз – єхидна – чапля, що мелькають в його свідомості, повинні утворити слово “заєць”. І навіть, якщо дитина вчила літери не по абетці, що ускладнює запам’ятовування назв букв, їй все одно складно відразу зміркувати, що Б і А перетворюються в склад БА. Саме тому вчителі змушений йти на різні хитрощі, щоб показати, як дві літери зливаються в склад.

2. По складах читати складно.

 В українській і російській мовах до складу може входити від 1 до 10 букв. Зустрінеться в тексті таке прізвище, як Пфельдрт або Мкртчян, – не відразу прочитаєш, але ж склад-то один. Звичайно, такі складні слова малюкові читати не потрібно, але навіть просте, складається з одного складу слово “сплеск” викличе у читає по складах дитини певні труднощі.

3. Людина спочатку вчиться писати, а потім читати.

Дитині легше йти до читання через письмо. Як і дорослому при вивченні нової мови. За умови, звичайно, що під письмом ми розуміємо не «шкрябання ручкою в зошиті”, а перетворення звуків в знаки, а під читанням, відповідно, перетворення знаків в звуки. Тому, якщо ви коли-небудь намагалися навчити дитину дізнаватися найрідніші слова і писали на асфальті або на папері “мама”, “тато”, “бабуся”, “дідусь”, “Саша”, а потім запитували: “Де тато А де бабуся? А де твоє ім’я?”, то дитина не читала, а саме писала. Ваші звуки перетворювала в вами ж написані знаки.

Альтернатива  – склади

 Як же тоді навчити малюка читати, раз букви і склади лише заплутують його і віддаляють момент освоєння читання?

Основною одиницею мови у Зайцева є не звук, буква, а склад.

 Склад – це пара з приголосної і голосної, або з приголосної і твердого або м’якого знака, або ж навіть одна буква. Наприклад, СО-БА-КА, ПА-РО-ВО-3, ЛЕ-ЛЕ-КА і т. д. Складовий принцип читання – основа Зайцівського методу навчання дітей читання.

Чому саме склад?

“Все, що ми вимовляємо, це комбінації з пари голосний-приголосний, – пояснює Микола Олександрович. – За приголосним обов’язково слідує голосний звук Він може не позначатися на письмі, але він є”. Наші предки відчували це і ставили “ять” в кінці іменників, що закінчуються на приголосний. Вимовте, наприклад, слово: “о-а-зис”, тримаючи руку на горлі, і ви відчуєте зусилля зв’язок перед “про” і перед “а”, або за термінологією Зайцева – “м’язове зусилля мовного апарату”. Це саме зусилля і є склад.

Склади на кубиках

Склади малюк бачить не в книзі, не на картках, а на кубиках. Це принциповий момент системи Зайцева.

Чому Кубики?

Читання вимагає роботи аналітичного мислення (літери – абстрактні значки, мозок перетворює їх в звуки, з яких синтезує слова), яке починає формуватися лише до школи. Тому-то ми і наші батьки саме в цьому віці починали вчитися читати.
Відсутність аналітичного мислення компенсується у дитини загостреним сприйняттям сигналів, які поставляють йому органи почуттів. Тому Микола Олександрович Зайцев зробив ставку на зір, слух і тактильні відчуття. Він написав склади на гранях кубиків. Кубики він зробив різними за кольором, розміром і звуком, який вони видають, тому кожен раз при зверненні до них включаються різні канали сприйняття. Це допомагає дітям саме відчути, а не зрозуміти різницю між голосними і приголосними, дзвінкими і м’якими.
 

 Користуючись цими кубиками, дитина складає слова і починає їх читати. Ідея Зайцева проста: що добре показати, про те не треба довго розповідати (краще один раз побачити). Дітям треба спочатку цікаво показати предмет вивчення, дати в нього пограти, а потім вже підвести визначення. Так дотримується святий закон навчання: від конкретно-образного через наочно-дієве до словесно-логічного.

Які бувають кубики?

 
 У наборі “Кубики Зайцева” 52 кубика (сім з них повторюються, щоб будувати слова ПА-ПА, МА-МА, ДЯ-ДЯ і подібні, які найбільш близькі дитині, особливо на перших порах). Кубики поділяються на великі і маленькі, одинарні та подвійні, золоті, залізно-золоті, дерев’яно-золоті. Є один білий кубик з розділовими знаками. Також кубики розрізняються за кольором.

  •  Великі – це кубики з твердими складами.
  •  Маленькі – кубики з м’якими складами.

 Втім, з визначенням “м’який-твердий” Микола Олександрович рішуче не згоден: що тут твердого та м’якого? А ось велика і маленька є! Порівняйте, як розкривається рот, коли ви говорите БА або БЯ.

 Великі і маленькі кубики бувають різних кольорів і з різними наповнювачами.

 Подвійні – це склеєні між собою кубики, з приголосними, які поєднуються – “дружать” – не з усіма голосними. Наприклад, Ж (жь) жа-ЖО (Ж) -ЖУ-Жи-ШЕ. Такі варіанти, як “жи”, “ши”, “чя”, “щя”, просто виключені.

  •  Залізні – кубики з дзвінкими складами.
  •  Дерев’яні кубики – з приглушеним складами.
  •  Золоті – кубики з голосними.
  •  Залізно-дерев’яні – використовують для складів, що мають тверді знаки.
  •  Дерев’яно-золоті – для складів з м’якими знаками.
  •   Білий кубик використовується для позначення знаків пунктуації.

  Букви на кубиках пишуться різним кольором:

  •  голосні – блакитним;
  •  приголосні – синім;
  •  твердий і м’який знак – зеленим.

 
 Багатьох педагогів і батьків бентежить таке забарвлення, адже в школі прийняте зовсім інше: приголосні синього або зеленого кольору, голосні – червоного. А значить, малюка доведеться переучувати. Однак автор методу стверджує, що відхід від червоно-синьо-зелених сполучень дозволяє уникнути колірної “роздертості” слів, і тому діти відразу починають читати побіжно, без запинок.

 

7363_1_

postheadericon ОСВІТНЯ МНЕМОТЕХНІКА

ЦЕ ЦІКАВО І КОРИСНО!

63178864ДЛЯ ВАС, ПЕДАГОГИ ТА БАТЬКИ!

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.5446_html_m4bbf7e9c

 

     Перед сучасною і успішною людиною встають складні задачі необхідності засвоєння великих обсягів інформації. Постійне, лавиноподібне збільшення інформації в поєднанні з високою конкуренцією і вимогами суспільства, призводить до інтенсифікації навчального процесу і, як наслідок, цілого ряду порушень в стані психічного і соматичного здоров’я школярів, студентів і учнів. Слід зауважити, що одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання шляхом застосування новітніх освітніх педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехнічних методів запам’ятовування, як одного з найбільш ефективних методів засвоєння інформації та запобігання інформаційного перевантаження. Адже створені за допомогою мнемотехнічних прийомів штучні асоціації засвоюються легше і швидше. Застосування мнемотехніки покращує показники обсягу і точності пам’яті, підвищує тривалість зберігання і якість відтворення засвоєної інформації.

      Мнемотехніка (від грец. Mneme – пам’ять і techne – мистецтво) – це спосіб поліпшення засвоєння нової інформації шляхом свідомого освіти асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.

     Мнемотехнічні прийоми, перш за все, застосовуються для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з точки зору людини, котра її запам’ятовує, і вимагає тривалого зберігання і подальшого відтворення. Наприклад: послідовності цифр, номери, історичні дати, хронологічні таблиці, нормативи, показники, формули та інше. Незважаючи на значний історичний досвід застосування мнемотехнічних прийомів, наявність сучасних розробок і використання педагогами певних її елементів в освіті, проблема узагальнення й систематизації методів мнемотехніки далека від вирішення.

     Саме тому фахівці Всеукраїнської Асоціації Розвитку Творчої Особистості «ВАРТО» заснували Міжнародний центр освітніх технологій «Школа Ейдотехнікі» для розробки і впровадження мнемотехнічних методик. Для багатьох практичних педагогів важливі особливості застосування мнемотехнічних методик для викладання різних предметів у загальноосвітніх школах та дошкільних навчальних закладах, що передбачено навчальною програмою.

      Результатом діяльності було створено перший навчально-методичний посібник: Чепурний Г. А. Мнемотехника: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти: [навчально-методичний посібник] / Чепурний Г. А. 2013. – 148 с. Схвалено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, протокол 14.1/12-Г-398 від 13.12.12 р., рецензенти: В.П. Тименко, доктор педагогічних наук, професор, вчений секретар апарату президії НАПМ Україні Л.В. Кашуба, старший викладач кафедри дошкільної та початкової освіти Кіровоградського обласного інституту початкової освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук.

   Метою даного посібника є розробка, експериментальна перевірка і поширення методів і прийомів мнемотехніки як засобу підвищення продуктивності освітнього процесу. У посібнику дано визначення поняття «мнемотехніка» і здійснена класифікація її методів і прийомів. Описані сфера застосування та історія розвитку мнемотехніки. Проведений аналіз теоретико-методологічних основ застосування методів і прийомів мнемотехніки в навчальному процесі показує актуальність впровадження технології мнемотехніки в сучасну освіту. Значна увага приділена опису прийомів з наведенням прикладів і практичному застосуванню мнемотехнічних методик для засвоєння різноманітної навчальної інформації в загальноосвітніх школах та дошкільних навчальних закладах. Пропонуються орієнтовні програми інтелектуального розвитку особистості з використанням методів і прийомів мнемотехніки. Тому, на основі даного посібника, розробляються і впроваджуються програми, спецкурси для фахівців, що працюють у сфері інноваційної освіти, а також методики, розроблені для дошкільнят, школярів, студентів для оптимізації процесів навчання в сучасних навчальних закладах.

image Читати повністю »

Погода в нашому місті
Архіви публікацій

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

             ТЕЛ. № 2-12-82

Національна дитяча “гаряча” лінія (0800500225 або 772 з мобільного) та Національна дитяча “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства (0800500335 або 386 з мобільного)

uSocial
Social