‘Правова освіта дорослих і дітей’

postheadericon «ФОРМУЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДИТИНИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.0_92169_97fa8aa_orig

 

     Шановні батьки! У формуванні толерантності у дошкільнят велике значення має розвиток вміння розуміти почуття і стан інших людей, здатність співпереживати й співчувати, вміння спілкуватися з однолітками.

     Пропонуємо рекомендації, які допоможуть вам правильно спілкуватися з вашою дитиною, бо починати виховання толерантного відношення дитини до інших, ви повинні з вашого відношення до вашої власної дитини. Ви є незаперечним взірцем для наслідування для вашої дитини.

Пам’ятайте про це завжди!

 

1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: “Ти найулюбленіший”, “Я тебе люблю будь-якого”, “Яке щастя, що ти у нас є”.

2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: “Я радію твоїм успіхам”, “Ти дуже багато чого можеш”.

3. Зверніть свою увагу на те, що батьки, які говорять одне, а роблять інше, з часом відчувають на собі неповагу з боку дітей.

4. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сідати навпочіпки.

5. У спілкуванні з дитиною приділяйте велику увагу невербальному (немовному) спілкуванню. Так, замість того, щоб категорично сказати слово “не можна”, спробуйте використовувати ледь помітний жест, погляд або міміку. Сказати, нічого не кажучи, – це найбільше мистецтво виховання, яке свідчить про справжній і глибокому контакті між батьками і дітьми. Намагайтеся виявляти своє ставлення до поведінки дитини без зайвих пояснень і моралей.

6. Прагніть проявляти повну зацікавленість до дитини в процесі спілкування. Підкреслюйте це кивком, вигуком. Слухаючи її, не відволікайтеся. Сконцентруйте на ній всю увагу. Виділяйте їй час для висловлювання, не квапте і не підкреслюйте своїм зовнішнім виглядом, що це вже вам нецікаво.

7. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначає їх поведінку.

8. У спілкуванні з дітьми пам’ятайте, що дитина має право голосу у вирішенні будь-якої проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.

9. Дотримуйтесь принципів рівності та співпраці з дітьми.

10. Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилась наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: “Я бачу, що тебе щось турбує”, “Я бачу, що тебе хтось засмутив”, “Розкажи мені, що з тобою”.

11. Використовуйте різноманітні мовні формули (прощання, вітання, подяки) у спілкуванні з дітьми. Не забувайте вранці привітати дитину, а ввечері побажати їй “на добраніч”. Вимовляєте слова з посмішкою, доброзичливим тоном і супроводжуйте їх тактильним дотиком. Обов’язково, хоч за маленьку послугу, надану дитиною, не забувайте подякувати їй.

12. Постарайтеся адекватно реагувати на вчинки дітей:

• постарайтеся зрозуміти дитину і з’ясувати, що ж стало спонукальним мотивом для її дій; спробуйте вникнути в її переживання;

• оцінюйте не особистість дитини, а дії, які вона скоїла. Наприклад, дитина розбила чашку і тут же можна почути: “Ах ти негідник, знову розбив чашку!”. Найбільш доречним був би такий вислів: “Синку, ти розбив чашку. Ти не порізався? Принеси мені, будь ласка, віник і совок, і ми разом приберемо”. А щоб це не повторилося, цей інцидент можна використовувати як навчання, сказавши дитині: “Я думаю, чашка розбилася тому, що ти її неправильно тримав”;

• дайте зрозуміти дитині, що незалежно від вчинку, ви до неї ставитеся позитивно, не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

13. Намагайтеся не вживати в мові такі фрази, які надовго залишаються у свідомості дитини: “Я зараз зайнятий (а)”, “Скільки разів я тобі казала!”, “Вічно ти в усе лізеш”, “Що б ти без мене робив”.

14. Для того, щоб правильно організувати взаємини з дітьми у процесі спілкування, прагнете долати:

• бар’єр зайнятості (ви постійно зайняті роботою, домашніми справами);

• бар’єр дорослості (ви не відчуваєте переживання дитини, не розумієте її потреби);

• бар’єр “виховних традицій” (ви не враховуєте змін ситуацій виховання і рівень розвитку дитини, намагаючись продублювати педагогічні впливи своїх батьків);

• бар’єр “дидактизму” (ви постійно намагаєтеся повчати дітей).

15. Удосконалюйте комунікативні вміння ваших дітей:

• для розвитку вміння – уважно слухати, не перебивати співрозмовника, нагадуйте їй: “Спочатку послухай, що говорять інші, а потім говори сам”;

• якщо дитина забуває говорити мовні етикетні формули (вітання, прощання, подяки), то побічно нагадайте їй про це;

• для розвитку вміння встановлювати контакт зі співрозмовником, запропонуйте дітям ігрову ситуацію: “Давайте говорити один одному компліменти”;

• для розвитку вміння спілкуватися без слів, запропонуйте їм ігри: “Через скло”, “Іноземець”, “Розкажи вірші руками”. Спробуйте 15 хвилин спілкуватися за допомогою міміки і жестів;

• для розвитку вміння розуміти настрій і почуття іншого, запропонуйте дитині поспостерігати за ким-небудь з родичів. Запропонуйте дітям ігри: “На що схож настрій?”, “Намалюй свій страх і переможи його”;

• для розвитку у дітей почуття емпатії (співпереживання), використовуйте сюжети казок. Спробуйте дізнатися у дітей: казка – це добре чи погано? Що хорошого в казці? Чи є хороші герої? Назви. Чи погані? Хто вони? А чому вони погані? Що хорошого може статися з казковими героями? А що поганого? Намагайтеся читати і завжди обговорювати казки. Створювати нові зі знайомими героями.

 

Шановні батьки! Ви повинні завжди пам’ятати, що виховувати – не означає лише говорити дітям хороші слова, наставляти їх, насамперед – це самим жити за цими правилами. Формування толерантності кожна людина повинна починати з самої себе.

887215c52485

postheadericon БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ: НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.3819458-75acff7df8289c7b

 

     Насильство це дії, що чинить (-ять) одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками: здійснюються сві­домо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди (фі­зичної, моральної, матеріальної тощо) іншій особі; порушують пра­ва і свободи людини; той, хто здійснює насилля, має значні переваги (адміністративні, фізичні, психологічні тощо), що робить неможли­вим ефективний захист жертви насилля.

     Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім’ї. В Украї­ні навіть прийнято Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

За статистикою, 75 % потерпілих від домашнього насильства в сім’ї є діти.

     Вербальне або словесне насильство: здійснюється, коли доко­ряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижу­ють грубою лайкою.

     Емоційне насильство може здійснюватись без слів — за допомогою міміки, поз, поглядів.

     Фізичне насильство: будь-яка насильницька поведінка, яка мо­же проявлятись у вигляді ляпасів, скубань, укусів, штовхань, уда­рів, подряпин, опіків, задушень, грубих хапань, відкидань убік або на підлогу, кидання предметів у жертву, позбавлення їжі або пит­тя тощо.

     Сексуальне насильство: зазіхання на статеву недоторканість жертви.

     Економічне насильство:

  • позбавлення або обмеження можливості користуватися і розпоряджатися власними грошовими коштами;
  • позбавлення можливості користуватися власним майном;
    • завдання шкоди або знищення майна;
    • бійки;
    • конфлікти з оточенням;
    • низький рівень навчальної діяльності;
    • замкнутість;
    • підвищена агресивність;
    • похмурий, сумний настрій; депресія; тривожність, страхи; нестійкість емоційної системи.

Психологічне насильство:

  • використання лайливих слів, крику, образ, які негативно впли­вають на самооцінку партнера;
  • образливі жести або дії, примус до принизливих дій;
  • прояв грубощів стосовно рідних або друзів партнера;
  • завдання шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно при­в’язаний партнер (жертва);
  • знищення, пошкодження або приховування особистих речей;
  • груба критика вчинків, думок, почуттів;
  • ставлення як до слуги;
  • обмеження свободи дій і пересування;
  • контроль і обмеження можливості спілкування з рідними або друзями, переслідування;
  • погрози (фізичного насильства, розповісти про особисті справи, секрети тощо);
  • ігнорування, нехтування дитини, відсутність доброзичливої ат­мосфери;
  • втягування у з’ясування стосунків, шантаж;
  • недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній до­помозі;
  • недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.887215c52485

postheadericon СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОЇ СІМЕЙНОЇ АТМОСФЕРИ

ПАМ ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ7b795a05e79d43850c811d937f597bbe

 

 Від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на весь день.

 

  • Час нічного відпочинку для кожного суто індивідуальний. Показник один: дитина повинна виспатися і легко прокинутися до того часу, коли ви її будите.

 

  • Якщо у вас є можливість погуляти з дитиною, не втрачайте її. Спільні прогулянки – це спілкування, ненав’язливі поради, спостереження за навколишнім середовищем.

 

  • Навчіться зустрічати дітей після їх перебування в дошкільному закладі. Чи не стоїть першим ставити запитання: «Що ти сьогодні їв?» – Краще поставте нейтральні питання: «Що було цікавого в садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» і т.п.

 

  • Радійте успіхам дитини. Не дратуйтеся в момент її тимчасових невдач. Терпляче, з інтересом слухайте розповіді дитини про події в її житті.

 

  • Дитина повинна відчувати, що вона кохана. Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.

 

Створіть у сім’ї атмосферу радості, любові і поваги!

887215c52485

postheadericon «БАТЬКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.f-2(10)

 

     В останні десятиліття відбулися глибокі зміни соціально-економічних умов життя суспільства, які знову зробили актуальною проблему виконання батьками обов’язків щодо виховання своїх дітей. Перед юридичною наукою і практикою встали питання регулювання батьківських обов’язків в нових умовах, коли половина сімей розпадається, батьки, зайняті зароблянням грошей, не мають можли-вості приділяти своїм дітям досить часу, починають з’являтися нетрадиційні форми сім’ї. У зв’язку з чим важливо закріпити у правових нормах обов’язки батьків та гарантії їх реалізації.

    Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про пра-ва дитини (1989р.), міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

 

    Як зазначено в Декларації ООН по правах дитини (1959р.), “дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження”.

      Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

 Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає:

  •  визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері.
  •  Як кажуть, „батьків не обирають” і, нажаль, деякі з них частково або зовсім не приділяють уваги своїм неповнолітнім дітям, тим самим порушують подальше становлення та розвиток їх дитини у нашому суспільстві. Крім того вони порушують норми чинного законодавства.

 

     Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини добре висвітлені у ст. 150 Сімейного кодексу України. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

 Якщо є обов’язки, то є і відповідальність!

     За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності:

 887215c52485 Читати повністю »

postheadericon “ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ”

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

12a

  • Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони: 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.

 

  • Навчити її казати «НІ», навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

 

  •  Припинити фізичну і словесну агресію до неї та до інших людей.

 

  • Знаходити час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками. Пам’ятати, що вона має свої особливості.

 

  • Залучати дитину до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

 

  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

 cdd914816ec752662cdc868f56751a44

Погода в нашому місті
Архіви публікацій