Категорії
КАЛЕНДАР ЗАПИСІВ
Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Тра    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

‘Правова освіта дорослих і дітей’

postheadericon ПРО ПРАВА ДИТИНИ В МУЛЬТФІЛЬМАХ

0_eb1aa_15b_orig

Шановні батьки, подивіться разом з дітьми ці мультфільми, а потім поспілкуйтеся з ними про їхні права та обов’язки. Ви дізнаєтесь багато цікавого від своїх дітей!

Тільки будьте з ними щирими і відвертими!

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

animashki-linii-613

Конвенція дітям про права у мультфільмах | Кременчуцьке районне…

 
Конвенція дітям про права у мультфільмах. … ЕЛЕКТРОННІ ОНЛАЙН СЕРВІСИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
cdd914816ec752662cdc868f56751a44

postheadericon «ВИХОВАННІ ВІДЧУТТЯ САМОЦІННОСТІ У ДІТЕЙ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

     Підготувала: вихователь Деревчук В.А.

kitakinder

     Відчуття самоцінності може сформуватися у дитини лише в атмосфері:

  • де приймаються будь-які індивідуальні відмінності;
  • де любов виражається відкрито;
  • де помилки служать для придбання нового досвіду;
  • де спілкування відверте і довірливе;
  • де правила поведінки не перетворюються на застиглі догми;
  • де особиста відповідальність і чесність кожного є основою взаємовідносин;
  • де є схвалення і підтримка.

 

       ДИТИНА З ПОЗИТИВНОЮ САМООЦІНКОЮ:

  • Відчуває себе значимою і потрібною;
  • Поважає і цінує високу цінність інших людей;
  • Відкрито виявляє свої почуття;
  • Чесна, терпима і співчутлива;
  • Спроможна робити вибір;
  • Вміє приймати самостійні рішення;
  • Не боїться помилятися;
  • Не боїться звертатися по допомогу до дорослих;
  • Довіряє людям;
  • Вірить в успіх;
  • Не впадає у відчай при невдачах;
  • Цікавиться, задає запитання.

cdd914816ec752662cdc868f56751a44

postheadericon «ФОРМУЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДИТИНИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.0_92169_97fa8aa_orig

 

     Шановні батьки! У формуванні толерантності у дошкільнят велике значення має розвиток вміння розуміти почуття і стан інших людей, здатність співпереживати й співчувати, вміння спілкуватися з однолітками.

     Пропонуємо рекомендації, які допоможуть вам правильно спілкуватися з вашою дитиною, бо починати виховання толерантного відношення дитини до інших, ви повинні з вашого відношення до вашої власної дитини. Ви є незаперечним взірцем для наслідування для вашої дитини.

Пам’ятайте про це завжди!

 

1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: “Ти найулюбленіший”, “Я тебе люблю будь-якого”, “Яке щастя, що ти у нас є”.

2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: “Я радію твоїм успіхам”, “Ти дуже багато чого можеш”.

3. Зверніть свою увагу на те, що батьки, які говорять одне, а роблять інше, з часом відчувають на собі неповагу з боку дітей.

4. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сідати навпочіпки.

5. У спілкуванні з дитиною приділяйте велику увагу невербальному (немовному) спілкуванню. Так, замість того, щоб категорично сказати слово “не можна”, спробуйте використовувати ледь помітний жест, погляд або міміку. Сказати, нічого не кажучи, – це найбільше мистецтво виховання, яке свідчить про справжній і глибокому контакті між батьками і дітьми. Намагайтеся виявляти своє ставлення до поведінки дитини без зайвих пояснень і моралей.

6. Прагніть проявляти повну зацікавленість до дитини в процесі спілкування. Підкреслюйте це кивком, вигуком. Слухаючи її, не відволікайтеся. Сконцентруйте на ній всю увагу. Виділяйте їй час для висловлювання, не квапте і не підкреслюйте своїм зовнішнім виглядом, що це вже вам нецікаво.

7. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначає їх поведінку.

8. У спілкуванні з дітьми пам’ятайте, що дитина має право голосу у вирішенні будь-якої проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.

9. Дотримуйтесь принципів рівності та співпраці з дітьми.

10. Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилась наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: “Я бачу, що тебе щось турбує”, “Я бачу, що тебе хтось засмутив”, “Розкажи мені, що з тобою”.

11. Використовуйте різноманітні мовні формули (прощання, вітання, подяки) у спілкуванні з дітьми. Не забувайте вранці привітати дитину, а ввечері побажати їй “на добраніч”. Вимовляєте слова з посмішкою, доброзичливим тоном і супроводжуйте їх тактильним дотиком. Обов’язково, хоч за маленьку послугу, надану дитиною, не забувайте подякувати їй.

12. Постарайтеся адекватно реагувати на вчинки дітей:

• постарайтеся зрозуміти дитину і з’ясувати, що ж стало спонукальним мотивом для її дій; спробуйте вникнути в її переживання;

• оцінюйте не особистість дитини, а дії, які вона скоїла. Наприклад, дитина розбила чашку і тут же можна почути: “Ах ти негідник, знову розбив чашку!”. Найбільш доречним був би такий вислів: “Синку, ти розбив чашку. Ти не порізався? Принеси мені, будь ласка, віник і совок, і ми разом приберемо”. А щоб це не повторилося, цей інцидент можна використовувати як навчання, сказавши дитині: “Я думаю, чашка розбилася тому, що ти її неправильно тримав”;

• дайте зрозуміти дитині, що незалежно від вчинку, ви до неї ставитеся позитивно, не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

13. Намагайтеся не вживати в мові такі фрази, які надовго залишаються у свідомості дитини: “Я зараз зайнятий (а)”, “Скільки разів я тобі казала!”, “Вічно ти в усе лізеш”, “Що б ти без мене робив”.

14. Для того, щоб правильно організувати взаємини з дітьми у процесі спілкування, прагнете долати:

• бар’єр зайнятості (ви постійно зайняті роботою, домашніми справами);

• бар’єр дорослості (ви не відчуваєте переживання дитини, не розумієте її потреби);

• бар’єр “виховних традицій” (ви не враховуєте змін ситуацій виховання і рівень розвитку дитини, намагаючись продублювати педагогічні впливи своїх батьків);

• бар’єр “дидактизму” (ви постійно намагаєтеся повчати дітей).

15. Удосконалюйте комунікативні вміння ваших дітей:

• для розвитку вміння – уважно слухати, не перебивати співрозмовника, нагадуйте їй: “Спочатку послухай, що говорять інші, а потім говори сам”;

• якщо дитина забуває говорити мовні етикетні формули (вітання, прощання, подяки), то побічно нагадайте їй про це;

• для розвитку вміння встановлювати контакт зі співрозмовником, запропонуйте дітям ігрову ситуацію: “Давайте говорити один одному компліменти”;

• для розвитку вміння спілкуватися без слів, запропонуйте їм ігри: “Через скло”, “Іноземець”, “Розкажи вірші руками”. Спробуйте 15 хвилин спілкуватися за допомогою міміки і жестів;

• для розвитку вміння розуміти настрій і почуття іншого, запропонуйте дитині поспостерігати за ким-небудь з родичів. Запропонуйте дітям ігри: “На що схож настрій?”, “Намалюй свій страх і переможи його”;

• для розвитку у дітей почуття емпатії (співпереживання), використовуйте сюжети казок. Спробуйте дізнатися у дітей: казка – це добре чи погано? Що хорошого в казці? Чи є хороші герої? Назви. Чи погані? Хто вони? А чому вони погані? Що хорошого може статися з казковими героями? А що поганого? Намагайтеся читати і завжди обговорювати казки. Створювати нові зі знайомими героями.

 

Шановні батьки! Ви повинні завжди пам’ятати, що виховувати – не означає лише говорити дітям хороші слова, наставляти їх, насамперед – це самим жити за цими правилами. Формування толерантності кожна людина повинна починати з самої себе.

887215c52485

postheadericon БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ: НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.3819458-75acff7df8289c7b

 

     Насильство це дії, що чинить (-ять) одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками: здійснюються сві­домо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди (фі­зичної, моральної, матеріальної тощо) іншій особі; порушують пра­ва і свободи людини; той, хто здійснює насилля, має значні переваги (адміністративні, фізичні, психологічні тощо), що робить неможли­вим ефективний захист жертви насилля.

     Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім’ї. В Украї­ні навіть прийнято Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

За статистикою, 75 % потерпілих від домашнього насильства в сім’ї є діти.

     Вербальне або словесне насильство: здійснюється, коли доко­ряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижу­ють грубою лайкою.

     Емоційне насильство може здійснюватись без слів — за допомогою міміки, поз, поглядів.

     Фізичне насильство: будь-яка насильницька поведінка, яка мо­же проявлятись у вигляді ляпасів, скубань, укусів, штовхань, уда­рів, подряпин, опіків, задушень, грубих хапань, відкидань убік або на підлогу, кидання предметів у жертву, позбавлення їжі або пит­тя тощо.

     Сексуальне насильство: зазіхання на статеву недоторканість жертви.

     Економічне насильство:

  • позбавлення або обмеження можливості користуватися і розпоряджатися власними грошовими коштами;
  • позбавлення можливості користуватися власним майном;
    • завдання шкоди або знищення майна;
    • бійки;
    • конфлікти з оточенням;
    • низький рівень навчальної діяльності;
    • замкнутість;
    • підвищена агресивність;
    • похмурий, сумний настрій; депресія; тривожність, страхи; нестійкість емоційної системи.

Психологічне насильство:

  • використання лайливих слів, крику, образ, які негативно впли­вають на самооцінку партнера;
  • образливі жести або дії, примус до принизливих дій;
  • прояв грубощів стосовно рідних або друзів партнера;
  • завдання шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно при­в’язаний партнер (жертва);
  • знищення, пошкодження або приховування особистих речей;
  • груба критика вчинків, думок, почуттів;
  • ставлення як до слуги;
  • обмеження свободи дій і пересування;
  • контроль і обмеження можливості спілкування з рідними або друзями, переслідування;
  • погрози (фізичного насильства, розповісти про особисті справи, секрети тощо);
  • ігнорування, нехтування дитини, відсутність доброзичливої ат­мосфери;
  • втягування у з’ясування стосунків, шантаж;
  • недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній до­помозі;
  • недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.887215c52485

postheadericon СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОЇ СІМЕЙНОЇ АТМОСФЕРИ

ПАМ ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ7b795a05e79d43850c811d937f597bbe

 

 Від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на весь день.

 

  • Час нічного відпочинку для кожного суто індивідуальний. Показник один: дитина повинна виспатися і легко прокинутися до того часу, коли ви її будите.

 

  • Якщо у вас є можливість погуляти з дитиною, не втрачайте її. Спільні прогулянки – це спілкування, ненав’язливі поради, спостереження за навколишнім середовищем.

 

  • Навчіться зустрічати дітей після їх перебування в дошкільному закладі. Чи не стоїть першим ставити запитання: «Що ти сьогодні їв?» – Краще поставте нейтральні питання: «Що було цікавого в садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» і т.п.

 

  • Радійте успіхам дитини. Не дратуйтеся в момент її тимчасових невдач. Терпляче, з інтересом слухайте розповіді дитини про події в її житті.

 

  • Дитина повинна відчувати, що вона кохана. Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.

 

Створіть у сім’ї атмосферу радості, любові і поваги!

887215c52485

Погода в нашому місті
Архіви публікацій