‘Привітання’

19 грудня прийнято святкувати День святого Миколая Чудотворця. Хто ж він, цей гість з неба, якого з нетерпінням чекають діти?

Колись дуже-дуже давно жив в одному місті, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Всі знали, який він добрий та щедрий. З самого дитинства він ніколи не проходив повз людського горя. Був дуже тихим і незлопам’ятним. Поважав своїх батьків. Молився, щоб у всьому світі було більше справедливості, любові, добра і милосердя.

Коли померли батьки, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А так як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив все таємно.

За легендою, своїми молитвами Микола зцілював недужих, сліпих і калік. Микола всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. Саме тому День святого Миколая так люблять діти і дорослі.

Свято Миколая з давніх часів відзначали з особливими почестями. Народ здавна славив святого Миколая. Напередодні 19 грудня хтось найповажніший у родині, як правило, дідусь, перевдягався в Миколу і заходив до оселі з подарунками. Щоб отримати не прутик, а солодкість, діти повинні були вести себе добре і бути слухняними дочками і синами. Протягом року хлопці старанно допомагали батькам по дому і шанобливо ставилися до старших. Напередодні свята діти згадували свої хороші і погані вчинки: яких більше? Дістанеться їм подарунок або, може, прутик?

Вночі, коли зірки тихо наспівуючи колискову, до кожного дитині приходив святий Миколай і клав під подушку подарунки. До подарунків іноді прив’язував срібний прутик – нагадування про те, що колись неслухняних дітей їм карали. А щоб Микола знав, що подарувати, перед святом діти писали йому листа і молилися.

Традиційні солодощі в цей день – медове печиво. Його так і називають – «миколайчики». Вони такі смачні і солодкі, що їх раді отримати в подарунок і діти, і дорослі.

 

 

    Святий отче Миколаю

                    Віра Багірова

                                     Святий отче Миколаю,

                                     Ти нікого не минаєш,

                                     Подаруй мені потіху,

                                     І торбину, повну сміху,

                                     І здоров`я для родини,

                                     Красну долю для Вкраїни.

 

Джерела:

• http://ped-kopilka.com.ua/raznoe/semeinye-prazdniki/den-svjatogo-nikolaja.html
• http://pprraavvddaa.com/hobbi/verses%20about%20sainted%20Nick.php

    

14 жовтня Україна відзначатиме День Українського козацтва, який збігається з одним із найвеличніших християнських свят – Покрови Пречистої Богородиці. 7 серпня 1999 р. Президент України Л.Кучма, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.

В Україні немає більш важливого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та більш важливого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього.

Протягом 1990–2004 рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.

 Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України видав низку указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, а 15 листопада 2001 р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–2005 роки». 

 

 Шановні колеги і батьки!

 Бажаємо Вам родинного щастя, сімейного затишку, козацького здоров’я, невичерпної енергії і миру!

  

  

Великдень – Світле свято Воскресіння Господа Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу.

Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха та Неділя Воскресіння Господнього.

Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

 

Трошки історії: чому католицька і православна Церкви в різний час святкують Великдень.

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю.

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська – Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.
У ІІ столітті виник спір між християнами: коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю.

Різниця між григоріанським і юліанським календарем спричиняє також різницю між відзначанням Великодня.

За григоріанським календарем дата Великодня припадає між 22 березня і 25 квітня, відповідно за юліанським від 4 квітня до 8 травня.

VІ Вселенський собор 691 року розтягнув святкування Великодня на цілий Світлий тиждень.

Неділя є також стародревнім щотижневим християнським святом, під час якого Церква згадує Христове Воскресіння.

Стародревнім християнським звичаєм є також розпочинати Велекодні богослужіння опівночі.

 

Шановні батьки! Прочитайте своїм дітям про Великдень художні твори на сайтах: «Корисні поради» і “Гарбуз” та послухайте разом пісню:

http://poradumo.pp.ua/scenariyi/2634-dtyam-pro-velikden.html 

garbuz.org.ua 

(http://garbuz.org.ua/statti/narodni-zvichayi/velikodni-opovidannya-virshi-ta-legendi.html)

ІЗ ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ МАТЕРІ-ЗЕМЛІ!

Матінка-Земля. Цей вираз ми нерідко чуємо в нашому повсякденному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні. Що воно означає і що ми в нього вкладаємо, – буквально зображено в самому формулюванні і формі подібної фрази. Земля – наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей. Чим ми їй віддячуємо?

 Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є. З’явилися і прагнення.

Так, офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився знаковий День – Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році відзначалося, що термін «Матінка-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою.

Дата святкування цього всесвітнього дня так само вибрана не випадково: спочатку, за даними проекту DilovaMova.com, в цей день, в одній з найпотужніших, масштабних і розвинених країн світу, в США, відзначався День дерев. США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя. Здоров’я і екологія нашої планети безпосередньо залежить від наявності на ній цих прекрасних творінь Божих. Не дивно, що в національних календарях багатьох країн світу присутні подібні свята. Приміром, добрі традиції лісопосадок були притаманні нам на просторах нашої рідної землі ще з дореволюційних часів.

У новій незалежній Україні, починаючи з 1998-го року в третю суботу квітня відзначається національне свято «День довкілля», яке з’явилося саме завдяки систематичному проведенню в цей день акції «Дерево – Життя».

У День Матері-Землі ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і закликаємо всіх підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем.

Що людина посіє – те й пожне. Не будемо про це забувати!

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=82&year=2021