‘Цікаво і корисно знати’
«ЗНАЧЕННЯ ІГОР ДЛЯ ДИТИНИ»
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
Чи помітили ви, що сучасні діти грають набагато менше, ніж їх однолітки років десять-двадцять тому? Ні, грати-то вони іноді грають, але якось по-іншому. Занурюються у світ віртуальних героїв або імітують битву кіборгів з зомбі наяву. Найсумніше, що дорослі в цьому особливої біди не бачать – менше бігають, менше шумлять, менше брудняться. Яка користь від пряток, салочек та іншої дитячої нісенітниці?
Навіщо батькам неграюча дитина?
Живучи в насиченому інформаційному просторі, дорослі прагнуть швидше долучити до нього і дітей. Якомога раніше навчити рахувати, читати, писати, маніпулювати комп’ютерною мишею – для багатьох батьків найголовніше. А то, що малюк не вміє грати – нічого страшного. Але такий погляд на дитину, як на маленьку і недосконалу з боку дорослого, чреватий серйозними наслідками.
Гра для дитини-не просто забава.
Кожен етап становлення дитячої гри відповідає певній фазі в її пізнавальному і соціальному розвитку.
Однорічний малюк, стукаючи ложкою по тарілці, з подивом відкриває для себе світ предметів, наповнений квітами, звуками, смаками. Заборони йому тягнути нові об’єкти в рот, і ланцюжок його сприйняття стане неповним.
Трирічний, граючи, знайомиться з функцією заміщення однієї речі іншою. І ось вже перевернутий стілець перетворюється на машину, готову зірватися з місця. За такими нехитрими маніпуляціями ховається народжувана символічна функція свідомості, що дає потужний поштовх у розвитку мислення.
П’ятирічний доктор ретельно вислуховує і вистукує свого плюшевого ведмедика. Не варто йому заважати. Він не просто бавиться, а осягає за допомогою ігрових дій світ дорослих ролей і відносин.
Шестирічна дитина, лежачи на пухнастому килимі, здається, нічого не вживає. Перед ним вишикувалися солдатики, але вона ними навіть не управляє. Та це й не обов’язково – всі битви проходять в її уяві. Внутрішній план дії – те, що знадобиться їй у майбутній навчальній діяльності.
Маленький правдолюб, доводячи татові в грі у шашки, що «піддаватися нечесно», вчиться жити за нормами і правилами дорослого суспільства.
У грі малюк здатний освоїти багато важливих навичок, в тому числі і трудові, які в процесі звичайної діяльності йому виконувати абсолютно нецікаво. Не хочеться прибирати в кімнаті? Давай ти будеш надточний робот-прибиральник. І розкидані по кімнаті іграшки в одну мить займають свої місця на полицях. А через деякий час дотримуватися порядку в кімнаті просто увійде в звичку.
Чим небезпечна «недоіграність»?
Завантажуючи малюка танцями, іноземними мовами, фігурним катанням, слід не забувати і про його вільному часу для ігор. Дорослі, не визнаючи великої цінності гри, позбавляють дитину природного ходу його розвитку, приписаного самою природою.
Заміна гри дорослими видами діяльності, до яких можна віднести і передчасну навчальну діяльність в її традиційному вигляді, призводить до обмеження пізнавального розвитку дітей, та й соціального теж. Чи варто дивуватися, що малюк не може впоратися з простим творчим шкільним завданням, тому що у нього вкрай погано розвинена уява. Деякі діти, правда, відшкодовують час, який вони не дограли в дошкільному дитинстві, безпосередньо в класі, вважаючи за краще наполегливій розумовій праці інфантильні забави, типу літачків під час контрольної.
Дитина, яка не виробила у процесі дитячих ігор з правилами розумний контроль над своєю поведінкою, поводиться без нарікань тільки через страх бути покараною. Абсолютно ясно, чим загрожує подібна безвідповідальна поведінка, особливо в період дорослості.
Грати треба вчити!
Відкинувши убік всі невідкладні вечірні справи, поспостерігайте за тим, як грає ваша дитина. Які сюжети для своїх ігор вона вибирає? Та й чи грає взагалі, або, подібно дорослим, воліє вбивати час біля телевізора і комп’ютера? Є над чим замислитися? Тоді вперед! Згадайте свої дитячі ігри. Побудуйте разом з дитиною фантастичне місто з покинутих кубиків. Зробіть зачіску засумувавшим лялькам. Дістаньте, нарешті, з антресолей запорошений м’яч. Вирушайте всі разом на вулицю.
Гармонійне дитинство неможливо уявити без ігор, яким дитину обов’язково треба навчити, як і іншим життєво важливим навичкам.
Джерело: http://otebe.info/deti/znachenie-igry-dlja-rebenka.html#ixzz3FXTDmCcS
ЯК РОЗВАЖАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВИМУШЕНОГО КАРАНТИНУ
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Під час карантину лікарі рекомендують залишатися вдома та уникати контактів з оточуючими. Однак багато батьків скаржаться, що їхні діти буквально божеволіють через таку вимушену ізоляцію. Батькам доводиться постійно вигадувати, чим зайняти дітей.
Якщо ви теж змушені залишатися разом з дітьми вдома, період карантину буде тягнутися для вас дуже довго. І вам необхідно мати в запасі кілька занять, за допомогою яких ви зможете розважити дитину. Розглянемо кілька ідей, які допоможуть вам в цьому.
Чим зайнятися разом з дитиною під час карантину – веселі заняття та ігри, які допоможуть вам розважити дитину під час карантину дивіться за цим посиланням.
ПРАВИЛА РОЗВИТКУ МОЗКУ ДИТИНИ
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Пропонуємо Вам познайомитись з 10 орієнтирами щасливого життя Вашої дитини з книги “Правила розвитку мозку дитини” Джона Медіни.
Джон Медіна – американський вчений, який вивчає гени, що беруть участь у розвитку мозку. Рекомендації автора базуються на останніх досягненнях нейрофізіології та нейропсихології, тим не менш, доносяться читачеві, далекому від науки, у доступній та зрозумілій формі.
Котрі з батьків не мріяли б, щоб їхня дитина росла розумною, успішною та щасливою? Автор стверджує, що це цілком можливо, якщо слідувати кільком поведінковим правилам, яки Ви знайдете тут.
Насправді ж все геніальне – просте!
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ
Міністерство освіти і науки в Україні – Протидія булінгу – Корисні посилання щодо теми антибулінгу
1. Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби.
2. Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти.
3. Кодекс безпечного освітнього середовища.
4. Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації».
5. Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації».
6. Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе».
4 СКЛАДОВІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
З чого почати управління власними емоціями і для чого це потрібно?
Автор: Наталія Миронова
Чому він важливий?
Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розуміти та керувати емоціями, які відчуває вона і ті, хто поруч. Ті, що мають високий рівень EQ показують кращі результати в житті і на роботі: їм простіше приймати рішення і брати на себе відповідальність. Крім того, це допомагає налагоджувати контакт з людьми і отримувати більше задоволення від спілкування. А якщо зуміти вчасно розпізнати ту чи іншу емоцію співробітника – можна вирішити проблему ще на етапі зародження. K.Fund Media розповідає, з чого складається EQ і на що варто звертати увагу.
Високий рівень емоційного інтелекту може стати в нагоді людям з високими кар’єрними амбіціями. Як мінімум для того, щоб контролювати свої емоції, які іноді невчасно «б’ють через край».
Роздуми про емоційний інтелект йдуть досить давно: в античні часи давньогрецький філософ Платон звернув увагу на важливість емоцій у процесі навчання.
На початку XX століття американський психолог і педагог Едвард Торндайк ввів поняття так званого соціального інтелекту як «здатність розуміти людей, чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, уміння поводитися з людьми і розумно діяти у відносинах з людьми». З 1960-х почалася систематизація знань Торндайка і його попередників.
Тоді ж з’явилося єдине поняття емоційного інтелекту.
Чітких метрик для оцінки EQ (по аналогії з IQ) поки що немає. Але є певний набір характеристик особистості, який допомагає визначити приблизний рівень.
Основні складові емоційного інтелекту:
1. Самосвідомість
Її можна назвати фундаментом емоційного інтелекту. Це здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти аналізувати і правильно їх тлумачити.
2. Володіння собою
Уміння зберігати емоційний баланс, особливо в критичних ситуаціях. Володіти емоціями не означає пригнічувати їх у собі. Важливо відчути і усвідомити свій емоційний стан і діяти відповідно до нього.
3. Соціальна свідомість
Простими словами, це – вміння розуміти оточуючих. Допомагати їм з урахуванням їхнього емоційного стану.
4. Управління взаємовідносинами
Це здатність будувати контакти та взаємодіяти з тими, хто нас оточує, враховуючи емоційний стан не окремо взятої людини, а цілого колективу.
В даний час існує безліч тестів і характеристик для виявлення в собі того чи іншого рівня емоційного інтелекту. До рис людей з низьким рівнем емоційного інтелекту відносять невпевненість у всіх проявах, зайву самокритичність і нездатність до комунікації з оточенням.У людей з високим рівнем емоційного інтелекту часто зустрічаються такі риси як самодисципліна, відповідальність, вміння пристосовуватися до навколишнього середовища.
Поза сумнівом, важливо розвивати рівень свого емоційного інтелекту. Це може значно спростити життя і допомогти просуванню по кар’єрних сходах.
