Author Archive

 

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ З МІННОЇ БЕЗПЕКИ

 

Через активні бойові дії у різних частинах країни зростає небезпека від вибухонебезпечних предметів для нашого життя. Шкода, якої можуть завдати ці предмети, непоправна та навіть смертельна. За посиланням ви знайдете корисні матеріали для дорослих та дітей, що допоможуть пояснити дитині у легкій та розважальній формі про правильну поведінку, а вам пригадати вкрай важливі правила мінної безпеки.

Матеріали зібрані громадською спілкою «Освіторія» у межах ініціативи «Спільно до навчання», яку Міністерство освіти і науки України реалізує спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Першої леді України.

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Більшість терористичних актів, в тому числі за участю терористів-смертників, здійснюється за допомогою вибухових пристроїв. Більшість вибухів відбувається в громадських місцях, на вулицях, в магазинах, автобусах. Крім самого вибуху, серйозну небезпеку також представляє паніка, що при цьому виникає.  Рятуючись, люди здатні завдати один одному важкі травми. Тому необхідно усвідомити необхідні правила та порядок поводження при виявленні вибухонебезпечного предмета.

 Йдучи по вулиці, звертайте увагу на підозрілі предмети:

☻ наявність невідомого згортка в машині, на сходах, в громадському місці тощо;

☻ натягнутий дріт, шнур;

☻ дроти або ізолююча стрічка, щоприкріплена до машини або звисає з-піднеї;

☻ чужа сумка, портфель, коробка, який-небудь предмет, що опинився поблизу від вашого автомобіля, дверей квартири.

 При виявленні підозрілого предмета:

☻ не обстежуйте його самостійно;

☻ не користуйтеся мобільним телефоном поблизу нього;

☻ терміново повідомте про знахідку в міліцію за тел. 101;

☻ не накривайте ніяким предметом, не засипайте чи не заливайте і не пересувайте його;

☻ тримайтеся від предмета на достатній відстані і краще за перепоною;

☻ до прибуття міліції нікого не підпускайте до предмета;

☻ не підіймайте паніки.

Здійснюючи поїздки в громадському транспорті, звертайте увагу на залишені: сумки, портфелі, згортки та інші «випадково забуті» предмети, в яких можуть знаходитися саморобні вибухові пристрої. При виявленні, негайно повідомте про це водія або працівника міліції. Не відкривайте підозрілі предмети і не чіпайте руками, попередьте людей, які знаходяться поруч про можливу небезпеку.

 Категорично забороняється:

☻ користуватися незнайомими предметами, знайденими на місці роботи;

☻ зрушувати з місця, перекочувати вибухонебезпечні предмети з місця на місце,

брати в руки;

☻ піднімати, переносити, класти в кишенюабо портфель тощо;

☻ поміщати вибухонебезпечні предмети в багаття або розводити вогонь над ними;

☻ закопувати в землю або кидати у водойми;

☻ наступати або наїжджати на них;

☻ самостійно приймати спроби їх знешкодити.

Пам’ятайте!

Зовнішній вигляд предмета може приховувати його справжнє призначення. Замість камуфляжу для вибухових пристроїв використовуються звичайні сумки, пакети, згортки, коробки тощо. Будь-який предмет, знайдений на сходах або в під’їзді, може становити небезпеку для життя. Будьте пильні і не бійтеся зайвий раз потурбувати міліцію з цього приводу.

Своїми правильними діями ви можете врятувати своє життя і життя багатьох людей!

Шановні педагоги! 

Ганна Плаван менеджерка проєкту «Біоетика» БО «БФ «Щаслива лапа» надіслала  електронний сертифікат учасника ІІ Міжнародного заняття доброти для нашого навчального закладу.

В даному сертифікаті  передбачене місце, де ми самостійно зазначити ПІБ педагога, який провів заняття, або кількість проведених занять доброти у нашому садочку.

Більш детально ознайомитись з результатами ІІ Міжнародного заняття доброти можна на сайті Фонду – https://happypaw.ua/en/bioethics/news/one/91, а  також у публікації в facebook – https://www.facebook.com/HappyPawFund/posts/

pfbid0GVAQ28gGPByCDraiGckvL2Ax3Y9QhekXCRzFLicBhQyb

BEYMNKdVbjZBHXpQJ857l, де Ви також можете додати в коментарях фото проведення занять із нашого закладу.

Всього 1-7 березня в рамках ІІ Міжнародного заняття доброти було проведено6680 заняття доброти про гуманне та відповідальне ставлення до тварин у 1848 закладах дошкільної освіти, а долучились до заходу разом з садочками України ще навчальні заклади 9 країн: Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Молдови, Румунії, Словаччини та Словенії.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Унікальна платформа для батьків та вчителів, створена «Освіторією» у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Міністерства освіти і науки України. Тут ви знайдете відповіді на найпоширеніші питання стосовно навчання в Україні та за кордоном під час воєнного стану, інформацію про можливості та допомогу, а також експертні матеріали від Оcвіторія Медіа.
Сайт є безкоштовним та постійно оновлюється.

До Вашого практичного використання різні Дозвілля для дітей.

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

ВИХОВНА РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ ІЗ ДІТЬМИ

Від того, як батьки ставляться до своєї дитини, чого навчають і як виховують, залежить, наскільки гармонійним буде її розвиток та ефективність суспільного виховання. Про нерозривність зв’язків поколінь у сімейному колі, вплив родинних звичаїв, життєвого до­свіду на дитину влучно та образно говориться в народних прислів’ях і приказках: «Так батьки жили, так і нам треба», «І мій батько та­кий був, і я в нього вдався», «З матері народивсь», «Які самі, такі й сини», «Яблучко од яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Яка неня, така й доня», «Яких сотворили, таких і майте», «Ниточка веде до клубочка».

Щодо того, коли слід починати виховання дитини, в народній педагогіці були цілком певні погляди: «Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже не навчиш», «Коли дитину не навчили в пелюшках, то не навчите в подушках». Про гар­не виховання дітей кажуть так: «Викохав дитину в добру годину», «Любо й неньці, як дитина в честі», «Батьків син», «Як ластівка з ластів’ятами», «За цю науку цілуйте батька й матір у руку».

Важливою складовою родинного життя є мовленнєве спілку­вання батьків з дітьми та поміж собою; народна мудрість наголо­шує на виховній силі слова у таких влучних народних виразах: «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син куса­ється», «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», «Вола в ‘яжуть мотузком, а людину — словами».

Вправляння і привчання у родинному вихованні посідають значне місце, а серед них, у свою чергу, найчастіше використовують­ся показ, тренування, нагадування, прохання, побажання, заохочення, орієнтація на суспільну думку, очікувану радість, настанови, застере­ження, заборони.

Для заохочення використовується схвалення вчинку, подяка, на­города, ласкавий погляд, усмішка. Особливо наголошується на необ­хідності вмілого використання мовленнєвих впливів, адже вихованню шкодять не лише негативні звертання, бо ж «Як часто називатимеш людину свинею, то вона й за рохкає», а й недоречне захвалювання: «Перехвалене — як пересолене».

Дуже важливо уважно ставитися до дитячих запитань добро­зичливо, доступно відповідати на них, спонукати малюка до самостій­ного пошуку («Дітям не відповідати —розуму не мати», «Хто людей питає, той і розум має»).

 

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Основа українського родинного спілкування — мовленнєвий етикет. Уміння говорити, розповідати за народними уявленнями по­чинається з уміння слухати: «Будеш добрим слухачем, будеш добрим оповідачем», «Умієш говорити, навчись слухати».

Про те, що українці цінують у спілкуванні ввічливість, приві­тність, доброзичливість, свідчать такі прислів’я: «Ввічливих та ла­гідних скрізь шанують», «Слова щирого вітання дорожчі за часту­вання».

Слово «ввічливий» в українській мові має давню історію. Щоб під час зустрічей, переговорів показати своє мирне ставлення, відсут­ність ворожості, люди мали дивитись у вічі один одному. Отже, пер­винне значення слова ввічливий — той, хто дивиться у вічі. Згодом слово «ввічливий» стали вживати щодо людини, яка дотримується певних правил, уважна, привітна.

Українці вірили в силу добрих і лихих слів і казали про це так: «Вода все сполоще, лише злого слова ніколи», «Рана загоїться, а лихе слово — ні». Традиційно вживали чимало побажань при вітанні, за­прошенні до столу: «їжте на здоров ‘я», «Смачного», перед виконан­ням будь-якої роботи: «Щоб легко почалося і вдало скінчилося».

Гарною традицією українського мовленнєвого етикету при вітанні є побажання усіляких гараздів, здоров’я, добробуту: «Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята».

Основою народного етикету є повага до громадської думки.

«Не можна», «Що люди скажуть», «Не сміши людей» — ось правила, якими керувались у поведінці й спілкуванні.

Українська дитина ще змалку вміла вітатися та прощатися. За народним звичаєм дитя вже з року починали вчити «давати чолом», ві­таючись із старшими. В українському селі традиційно вітались як зі знайомими, так і з незнайомими людьми. Першими мали вітатися мо­лодші зі старшими. Дітей привчали розмовляти спокійно та лагідно, чемно вислуховувати дорослих, ввічливо звертатися із проханнями.

Читати повністю »