‘Методичні поради і рекомендації’

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

•  Поважайте батьків. Виявляйте увагу і зацікавленість.
• Заохочуйте співпрацю. Залучайте родини до участі в роботі групи. Пропонуйте батькам свої ідеї стосовно того, яким чином вони могли б брати участь у житті групи.
• Використовуйте різноманітні форми залучення батьків до діяльності ДНЗ – будьте творчими та дипломатичними. Кожна родина має свої інтереси, розклади, можливості і що спрацьовує для однієї родини, може бути неприйнятним для іншої.
• Дозвольте родинам самим вирішувати, який шлях залучення до роботи для них найкращий. Впевненість, що всі родини розуміють, що будь-яка допомога вітається.
• Проводьте з батьками бесіди про взаємні очікування. Обговоріть, як ви будете взаємодіяти один з одним протягом перебування дитини у дитячому садку.
• Будьте терплячими. Залучення батьків до навчально – виховного процесу групи   може бути новим і для родин, і для педагогів, тому розвиток нових взаємин займе певний час. Тісна співпраця з родинами   стане можливою тоді, коли вона буде базуватись на  невеличких успіхах протягом тривалого часу.
• Звертайте увагу на емоційний зв’язок між дитиною та батьками. Зосереджуйтесь на сильних сторонах родини і забезпечуйте позитивний зворотній зв’язок. Навіть досвідченим батькам необхідне підтвердження, що вони добре виховують своїх дітей.
• Підтримуйте тісний контакт. Намагайтесь щотижня індивідуально розмовляти з кожним батьком (мамою).
• Висловлюйте свою приязнь. Завжди давайте зрозуміти родині, що високо цінуєте їх участь у житті групи.
• Намагайтесь залучити до роботи всю родину. Шукайте творчі шляхи співпраці не лише з мамами, але й батьками, сестрами, дідусями і т.п.
• Підтримуйте конфіденційність. Довіра – важлива передумова встановлення дружніх стосунків. Впевніться, що відомості про родину зберігаються конфіденційно.
• Навчайте взаємодії. Проводьте психологічні тренінги з батьками з метою відпрацювання їхніх навичок позитивного спілкування та взаємодії.
• Співпрацюйте з іншими громадськими організаціями. Родини залежать від різних засобів підтримки та послуг. Дитячі освітні установи не можуть надати весь спектр послуг для родин, але вони можуть взаємодіяти з іншими організаціями, які можуть сприяти підтримці родини (наприклад, медичні установи, школи, психологічні центри).
• Створіть групу батьків – порадників. «Чим більше людей буде залучено до прийняття рішень, що безпосередньо впливають на них, тим з більшим ентузіазмом вони намагатимуться впровадити ці рішення» (Курт Левін). Хоча педагоги більш компетентні у справах виховання, батьки знають краще, що потрібно їхнім дітям. Коли батькам надають право сильного голосу, їх залучення до співпраці може покращити ефективність навчально-виховного процесу.

    Петриківський декоративний розпис – вияв давнього та вічно молодого народного мистецтва, що має в своєму потенціалі великі можливості для виходу в світ сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури.

     Доторкніться до цих світлих джерел, відшукайте життєдайну силу щедрої краси, що дає людині відчуття внутрішньої рівноваги, гармонії з оточуючим світом, природою.

Щоб познайомити дітей з прийомами малювання цього чарівного розпису, пропонуємо вам, шановні педагоги, взяти  декілька уроків у майстра цієї справи.

ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

• Поважайте співрозмовника, уважно його слухайте, налаштуйтеся на нього.
• Будьте завжди врівноваженими, стримуючи негативні емоції.
• Навчіться залагоджувати конфліктні ситуації з гідністю та гумором.
• Намагайтеся прощати, співчувати, співпереживати, бути великодушним і поблажливим до співрозмовника.
• Ростіть професійно, будьте у курсі останніх здобутків педагогічної науки, не зупиняйтеся на досягнутому. Пам’ятайте, що вдосконаленню не має меж.
• Будьте завжди приязним. Доброзичливість — основа здоров’я.
• Живіть і спілкуйтеся радісно. Намагайтеся в усьому побачити позитивне.
• Будьте добрими і чесними. Зроблене вами добро завжди повернеться до вас багаторазово збільшеним.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

     Пізнавальна активність, або допитливість — це прагнення якомога більше дізнатися про навколишній світ. Це й пізнавальна потреба, і збуджувана нею пізнавальна діяльність. Вона притаманна кожній дитині, проте й міра та спрямованість у кожного свої.
Пізнавальна активність має чіткі зовнішні прояви, за якими можна визначати і її зміст (об’єкти, на які вона спрямована), і характер.

   Коло інтересів дитини, інтенсивність її прагнення до ознайомлення з певними явищами можна визначити за такими показниками:

•  увага та особливий інтерес до предмета;
• емоційне ставлення до предмета (подив, нерозуміння, заклопотаність, тобто розмаїття емоцій, викликаних предметом);
• дії, спрямовані на детальніше розпізнавання предмета, усвідомлення його функціонального призначення;
• загальна кількість таких дій — показник інтенсивності обстеження. Але особливо важливою є якісна характеристика дій, їх різноманітність, заміна одних дій іншими, паузи, пов’язані з роздумами дитини про предмет;
• постійний інтерес до предмета, навіть за його відсутності.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Рекомендується якомога ширше використовувати дидактичні ігри на фронтальних корекційно – розвиваючих заняттях, на індивідуальних заняттях, а також у різних режимних моментах в групі компенсую чого типу для дітей із затримкою психічного розвитку.

2. Дидактичні ігри повинні бути доступні і зрозумілі дітям, відповідати їх віковим і психологічним особливостям.

3. У кожній дидактичній грі повинна ставитися своя конкретна навчальна задача, яка відповідає темі заняття і корекційному етапу.

4. При підготовці до проведення дидактичної гри рекомендується підбирати такі цілі, які сприяють не тільки отриманню нових знань, але й корекції психічних процесів дитини з ЗПР.

5. Проводячи дидактичну гру, необхідно використовувати різноманітну наочність, яка повинна нести смислове навантаження і відповідати естетичним вимогам.

6. Знаючи особливості дітей з ЗПР, для кращого сприйняття досліджуваного матеріалу з використанням дидактичної гри, необхідно намагатися задіяти кілька аналізаторів (слуховий і зоровий, слуховий і тактильний …).

7. Ігровим діям потрібно навчати. Лише за цієї умови гра набуває навчальний характер і стає змістовною.

8. У грі принцип дидактики повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Тільки жвавість гри мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.

9. Дидактична гра повинна активізувати мовну діяльність дітей. Повинна сприяти придбанню і накопиченню словника і соціального досвіду дітей.

10. Рекомендується підбирати такі дидактичні ігри, які несуть позитивне емоційне забарвлення, розвивають інтерес до нових знань, викликають у дітей бажання займатися розумовою працею.