‘Методичні поради і рекомендації’
«ЗАЛУЧАЄМО БАТЬКІВ ДО СПІВПРАЦІ»
ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
- Поважайте батьків. Виявляйте увагу і зацікавленість.
- Заохочуйте співпрацю. Залучайте родини до участі в роботі групи. Пропонуйте батькам свої ідеї стосовно того, яким чином вони могли б брати участь у житті групи.
- Використовуйте різноманітні форми залучення батьків до діяльності ДНЗ – будьте творчими та дипломатичними. Кожна родина має свої інтереси, розклади, можливості і що спрацьовує для однієї родини, може бути неприйнятним для іншої.
- Дозвольте родинам самим вирішувати, який шлях залучення до роботи для них найкращий. Впевненість, що всі родини розуміють, що будь-яка допомога вітається.
- Проводьте з батьками бесіди про взаємні очікування. Обговоріть, як ви будете взаємодіяти один з одним протягом перебування дитини у дитячому садку.
- Будьте терплячими. Залучення батьків до навчально – виховного процесу групи може бути новим і для родин, і для педагогів, тому розвиток нових взаємин займе певний час. Тісна співпраця з родинами стане можливою тоді, коли вона буде базуватись на невеличких успіхах протягом тривалого часу.
- Звертайте увагу на емоційний зв’язок між дитиною та батьками. Зосереджуйтесь на сильних сторонах родини і забезпечуйте позитивний зворотній зв’язок. Навіть досвідченим батькам необхідне підтвердження, що вони добре виховують своїх дітей.
- Підтримуйте тісний контакт. Намагайтесь щотижня індивідуально розмовляти з кожним батьком (мамою).
- Висловлюйте свою приязнь. Завжди давайте зрозуміти родині, що високо цінуєте їх участь у житті групи.
- Намагайтесь залучити до роботи всю родину. Шукайте творчі шляхи співпраці не лише з мамами, але й батьками, сестрами, дідусями і т.п.
- Підтримуйте конфіденційність. Довіра – важлива передумова встановлення дружніх стосунків. Впевніться, що відомості про родину зберігаються конфіденційно.
- Навчайте взаємодії. Проводьте психологічні тренінги з батьками з метою відпрацювання їхніх навичок позитивного спілкування та взаємодії.
- Співпрацюйте з іншими громадськими організаціями. Родини залежать від різних засобів підтримки та послуг. Дитячі освітні установи не можуть надати весь спектр послуг для родин, але вони можуть взаємодіяти з іншими організаціями, які можуть сприяти підтримці родини (наприклад, медичні установи, школи, психологічні центри).
- Створіть групу батьків – порадників. «Чим більше людей буде залучено до прийняття рішень, що безпосередньо впливають на них, тим з більшим ентузіазмом вони намагатимуться впровадити ці рішення» (Курт Левін). Хоча педагоги більш компетентні у справах виховання, батьки знають краще, що потрібно їхнім дітям. Коли батькам надають право сильного голосу, їх залучення до співпраці може покращити ефективність навчально-виховного процесу.
НАВЧАЄМОСЬ ПЕТРИКІВСЬКОМУ РОЗПИСУ
Петриківський декоративний розпис – вияв давнього та вічно молодого народного мистецтва, що має в своєму потенціалі великі можливості для виходу в світ сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури.
Доторкніться до цих світлих джерел, відшукайте життєдайну силу щедрої краси, що дає людині відчуття внутрішньої рівноваги, гармонії з оточуючим світом, природою.
Щоб познайомити дітей з прийомами малювання цього чарівного розпису, пропонуємо вам, шановні педагоги, взяти декілька уроків у майстра цієї справи.
«СПІЛКУЄМОСЬ З СІМ’ЄЮ»
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
- Поважайте співрозмовника, уважно його слухайте, налаштуйтеся на нього.
- Будьте завжди врівноваженими, стримуючи негативні емоції.
- Навчіться залагоджувати конфліктні ситуації з гідністю та гумором.
- Намагайтеся прощати, співчувати, співпереживати, бути великодушним і поблажливим до співрозмовника.
- Ростіть професійно, будьте у курсі останніх здобутків педагогічної науки, не зупиняйтеся на досягнутому. Пам’ятайте, що вдосконаленню не має меж.
- Будьте завжди приязним. Доброзичливість — основа здоров’я.
- Живіть і спілкуйтеся радісно. Намагайтеся в усьому побачити позитивне.
- Будьте добрими і чесними. Зроблене вами добро завжди повернеться до вас багаторазово збільшеним.
«ПОКАЗНИКИ, ЗА ЯКИМИ ПЕДАГОГИ МОЖУТЬ ВИЗНАЧИТИ РІВЕНЬ ДОПИТЛИВОСТІ, ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Пізнавальна активність, або допитливість — це прагнення якомога більше дізнатися про навколишній світ. Це й пізнавальна потреба, і збуджувана нею пізнавальна діяльність. Вона притаманна кожній дитині, проте й міра та спрямованість у кожного свої.
Пізнавальна активність має чіткі зовнішні прояви, за якими можна визначати і її зміст (об’єкти, на які вона спрямована), і характер.
Коло інтересів дитини, інтенсивність її прагнення до ознайомлення з певними явищами можна визначити за такими показниками:
• увага та особливий інтерес до предмета;
• емоційне ставлення до предмета (подив, нерозуміння, заклопотаність, тобто розмаїття емоцій, викликаних предметом);
• дії, спрямовані на детальніше розпізнавання предмета, усвідомлення його функціонального призначення;
• загальна кількість таких дій — показник інтенсивності обстеження. Але особливо важливою є якісна характеристика дій, їх різноманітність, заміна одних дій іншими, паузи, пов’язані з роздумами дитини про предмет;
• постійний інтерес до предмета, навіть за його відсутності.
«ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР У РОБОТІ З ДІТЬМИ ІЗ ЗПР»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
1. Рекомендується якомога ширше використовувати дидактичні ігри на фронтальних корекційно – розвиваючих заняттях, на індивідуальних заняттях, а також у різних режимних моментах в групі компенсую чого типу для дітей із затримкою психічного розвитку.
2. Дидактичні ігри повинні бути доступні і зрозумілі дітям, відповідати їх віковим і психологічним особливостям.
3. У кожній дидактичній грі повинна ставитися своя конкретна навчальна задача, яка відповідає темі заняття і корекційному етапу.
4. При підготовці до проведення дидактичної гри рекомендується підбирати такі цілі, які сприяють не тільки отриманню нових знань, але й корекції психічних процесів дитини з ЗПР.
5. Проводячи дидактичну гру, необхідно використовувати різноманітну наочність, яка повинна нести смислове навантаження і відповідати естетичним вимогам.
6. Знаючи особливості дітей з ЗПР, для кращого сприйняття досліджуваного матеріалу з використанням дидактичної гри, необхідно намагатися задіяти кілька аналізаторів (слуховий і зоровий, слуховий і тактильний …).
7. Ігровим діям потрібно навчати. Лише за цієї умови гра набуває навчальний характер і стає змістовною.
8. У грі принцип дидактики повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Тільки жвавість гри мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.
9. Дидактична гра повинна активізувати мовну діяльність дітей. Повинна сприяти придбанню і накопиченню словника і соціального досвіду дітей.
10. Рекомендується підбирати такі дидактичні ігри, які несуть позитивне емоційне забарвлення, розвивають інтерес до нових знань, викликають у дітей бажання займатися розумовою працею.





