‘Методичні поради і рекомендації’

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

        Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.

     Виховання дитини в дитячому садку повинно бути так організоване, щоб всіляко посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню в них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.

     Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження її багатства.

       Виходячи із вищесказаного, перед педагогами і батьками стоять такі завдання:

• збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи;
• знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою;
• розвивати пізнавальні інтереси;
• організовувати посильну трудову діяльність у природі;
• формувати   елементи   наукових   знань   про   основні   екологічні чинники у розвитку живої природи(світло, волога, температура);
• розвивати вміння класифікувати живу природу;
• активізувати знання і вміння в різних видах діяльності.

       Мета екологічного виховання дошкільників – формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.

Читати повністю »

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

     Серед багатьох професійних умінь і навичок педагога чільне місце посідає знання української мови. Складови­ми мовленнєвої культури є відповідність нормам орфо­епії, стилістики, граматики, лексики, вміле збереження традицій літературної мови. Природно, кожен дорос­лий — дитя свого часу, носій особливостей рідного краю, де виріс, оволодівав мовою як засобом спілкування. Над­баннями є і діалекти, і говірки, й інтонаційні особливості, й інформаційний запас із програм шкільного навчання, де закладалися основи лінгвістичних знань.

     Збереження чистоти, самобутності й краси мови — одна з важливих функцій педагога у суспільстві, адже саме він дає юному поколінню мовленнєві еталони для наслідування. Тож дбаємо про чистоту своєї мови!

Окрім вимоги чистоти мови, мовлення дорослого, який спілкується з дитиною, має задовольняти ряд важ­ливих вимог. Мовлення вихователя має бути:

•   чітке, виразне;

•   змістовне, таке, що несе достовірну інформацію;

•   емоційно забарвлене;

• високохудожнє, збагачене  образними  висловлю­ваннями, синонімами, антонімами;

•  таке, що відповідає віковим можливостям дітей щодо змістового наповнення.

 

     Мовлення кожної дитини має свої особливості, які підбивають її індивідуальність, середовище, в якому вона перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслює основні вимоги до дитячого мовлення, які є орієнтиром для вихователя:

•   змістовність (правильно будувати розповідь або відповідати на запитання, вміло користуватися на­явним словником);

•  послідовність і логічність викладу думки (само­стійно логічно будувати розповідь, відповідати на запитання, не робити великих пауз, пропусків, повторів, не відволікатися, доводити розповідь до кінця);

•   точність (найвдаліший, найвлучніший добір слів та словосполучень);

•   зрозумілість, доступність висловлювань для тих, хто слухає;

•   виразність (відповідність змісту, форми, інтона­ційного забарвлення, темпу, сили голосу).

  Читати повністю »

ПЕРЕЛІК

ДИДАКТИЧНИХ ІГОР,

ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ

 (для дітей 6-го року життя)

1. «Кому що потрібно для роботи?»
2. «Ким бути?»
3. «Хто що робить?»
4. «Де я був?»
5. «Ательє»
6. «Хто де працює?»
7. «Листоноша приніс посилку»
8. «Що де лежить?»
9. «На землі, на воді, в повітрі»
10.  «Обери транспорт»
11.  «На чому я подорожую?»
12.  «Що роблять цим предметом?»
13.  «Ким я хочу стати?»
14.  «Професії раніше та сьогодні»
15.  «Що предмет розкаже про себе»
16.  «Домалюй інструмент»
17.  «Кільця Луллія»
18.  «Ким вони працюють?»
19.  «Хто чим керує?»
20.  «Крамниця «Одяг»
21.  «Як до нас приходять речі»
22.  «Магазин: логопедичне лото»
23.  «Хто що виготовляє?»
24.  «Знайди, що назву»
25.  «Відгадай професію та покажи»
26.  «Мандрівка» (види транспорту)
27.  «Назви професію»
28.  «Що для чого потрібно?»
29.  «Як хліб до столу прийшов?»
30.  «Відгадай професію за дією»
31.  «Чарівний мішечок»
32.  «Як цей майстер зветься?»
33.  «Чим пахнуть професії?»
34.  «Плутанина»
35.  «Де я був?»
36.  «Продовж думку»
37.  «Назви за описом»
38.  «Запашні професії»
39.  «Що чим буде?»
40.  «Чим роблять?»
41.  «Закінчи речення»

 

 

ПЕРЕЛІК

ХУДОЖНІХ ТВОРІВ,

ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ

 (для дітей 6-го року життя)

1. Г. Бойко «Зелена аптека», «На варті рідної землі».
2. П.Глазовий  «Як цей майстер зветься?», «Хто в літак бажає сісти, нехай сам навчиться їсти».
3. С. Жупанин   «Мамині руки»,  «Будівельники», «Чабанець», «Оленчина вишивка», «Край стежини у полі».
4. Н. Забіла «У космосі», «На золотих ланах».
5. Л. Цілик «Професій багато на світі»
6. С.  Михалков «А що у вас?»
7.  С.Я. Маршак   «Ким бути», «Пошта», «Звідки стіл прийшов», «Розповідь про невідомого героя», «Світлофор», «Пожежа», «Дядя Стьопа».
8. Д. Родарі  «Чим пахнуть ремесла?», Якого кольору ремесла?»,  «Рибак».
9. Р. Завадович «Збудую я літак», « Малі моряки».
10. А.Камінчук «Автобус».
11. А. М’ястківський «Пише тато доні».
12. М. Познанська «Малий інженер», «Хлібороби».
13. М. Трублаїні «Пустуни на пароплаві», «На крижині».
14. І. Вінокуров «Літак летить», «На аеродромі», «Як літак в полі працює», «Багато справ у наших льотчиків».
15. М. Ільїн, Е. Сегал «Машини на нашій вулиці».
16. С.Якименко «Подорожник».
17. Л.Сапожников «Сплюхін і чарівний трамвай».
18. В.Сухомлинський «Чорні руки», «Моя мама пахне хлібом».
19. Т. Клинько «Наш номер 01», «Ми будуємо дім».
20. К.Чуковський «Лікар Айболить».
21. Г.Лагздинь «Цілий день у нас робота».
22. Л. Савчук «Руки».
23. Б.Вовк « «М’якушка».
24. Л.Компанієць  «А хто кого пережене?», «Крилаті помічники».
25. О. Буцень «На прогулянці».
26. І. Нехода «»Буду я робітником».
27. О. Кравець «Термінова операція».
28. Т. Коломієць «Хліб», «Гончарний круг», «Звідки взявся коровай».
29. М. Познанська «Свято урожаю», «Вихователька», «Гостинна хата», «Склодув», «Хлібороби», «На колгоспних нивах», «Ми збираєм урожай», «Водій електрички», «Муляр».
30. В. Орлов «Кухарі», «На дорогах заметіль…».
31. А. Качан «Горнятка-двійнятка».
32. А.Сватенко «Ким наші прадіди були».
33. О. Донченко « Голубий гвинтик».
34. Ш. Сагдулла «Куди робота ховається».
35. С. Баруздін «Мамина робота», «Хто побудував цей дім».
36. В. Бороздін «Перший у космосі».
37. А. Костецький «Головна професія», П. Ребро «Сталевар».
38. Г.Гриненко «Горновий».
39. В. Паронова «Вчителька», «Музикант», «Актор», «Бізнесмен», «Перукар», «Двірник», «Фермер», «Лікар», «Комбайнер», «Айболить у нас в гостях»,  «Найкраща справа».
40. Т. Лисенко «Вихователька», «Лікар», «Кухар», «Швачка».
41. Е. Зарембо «Ким бути?», «Інженер».
42. Л.Цілик «Професій багато на світі».
43. І. Сонечко «Веселий дім».
44. Ю. Коваль «Алий»(прикордонники).
45. А.П Чехов «Каштанка».
46. Л. Дахненко «Сестра-жалібниця».
47. Ю. Куклачов «Мої друзі – кішки».
48. В. Маяковський «Ким бути?», « Ця книжечка моя про моря і про маяк»,  «Кінь-вогонь».
49. М. Сингаївський «Пісня роботящих рук».
50. І.Франко  «Коваль».
51. В. Глазова «Як одягалась українська дівчинка».
52. А. Сващенко «Ким наші прадіди були, нам наші прізвища розповіли».
53. Б. Жуков «Що я бачив».
54. Д.Падра «Кравчиня».
55. І.Білий «Мисливець Токо».
56. Г. Юрмил «Червоний, жовтий, смугастий».
57. А.Некрасов «По морю-океану».
58. М. Пожаров «Маляри».
59. Г. Ладонщиков «Зірочка».
60. С. Вяльяс «Сім друзів Юссике».
61. Е. Шим «На всі руки, на всі колеса».
62. Л. Толстой «Філіпок», «Пожежні собаки».
63. П. Воронько «Помогай».
64. Г. Бойко « Ми збираємось в політ».
65. Д. Ткач «Хоробрий Сашко».
66. В. Гринько «Вишиваю вишиваночку».
67. Р. Завадович «Малі моряки».
68. П. Мовчан «Поїзд».
69. Л. Полтава «Малий інженер».
70. М. Сингаївський «Садівник».
71. Г. Чорнобицька «Астронавти», «Водитиму космічні кораблі».
72. М. Скребцова «Секрет працьовитості».
73. Ю. Тувім «Усі для всіх».
74. А. Бондарчук «Медична сестра».
75. В. Мелещенко «Іванкові колоски».
76. Н. Романіка «Петрусева пшениця», «Я уколів не боюсь».
77. О. Орач «Хто хліб робить, як хліб родить».
78. П. Ковалевська « Наш водій», «Хліб», «Ким бути?».
79. Н. Момбог «Медичні сестри», «Наші пралі».
80. Українська народна казка «Без труда нема плода».
81. Білоруська народна казка «Легкий хліб».

 

 

Читати повністю »

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

 

• Оцінка і необхідна корекція психологічних станів протягом всього заняття (емоційних – радість, веселощі тощо; інтелектуальних сумніви,  зосередження тощо).

• Підтримка високого рівня мотивації протягом всього заняття з використанням прийому зміщення мотиву на  мету.

• Виявлення суб’єктивного досвіду дітей із запропонованої теми; подача нового  матеріалу  з урахуванням  психолого-педагогічної характеристики групи.

• Використання різних сенсорних каналів при поясненні нового матеріалу.

• Побудова діяльності кожної дитини з урахуванням даних психолого-педагогічних обстежень і рекомендацій психолога.

• Відмова від фронтальної роботи як основної форми проведення занять, широке використання різних варіантів індивідуальної, парної чи групової роботи.

• Гендерний аспект в організації різних форм на занятті; в підборі методів і прийомів навчально-виховного процесу.

• Використання в роботі над закріпленням теми різноманітного дидактичного матеріалу, який дозволяє дитині розвивати різні сенсорні канали, проявляти вибірковість до типу, виду і форми завдання, характеру його виконання.

• Обов’язкова оцінка і корекція процесу і результату навчальної діяльності кожної дитини в ході заняття; широке застосування оцінки, самооцінки і взаємооцінки.

• Створення умов для формування у кожної дитини високої самооцінки, упевненості у своїх силах.

• Проведення з дітьми рефлексіі заняття (що взнали, що сподобалось, щось хотілось би змінити чи, навпаки, повторити).

ПАМ’ЯТКА ВИХОВАТЕЛЮ

     В ході проведення емпіричних досліджень можна виділити декілька загальних правил. Їхнє додержання вихователем дозволяє успішно вирішувати задачі дослідницького навчання.

       Найголовніше – підходити до цієї роботи творчо.

–  Навчайте дітей діяти самостійно і незалежно, не робіть прямих інструкцій.

– Не стримуйте ініціативу дітей.

– Не робіть за них те, що вони можуть зробити (або можуть навчитися робити) самостійно.

– Не спишіть з винесенням оціночних суджень.

–  Допомагайте дітям вчитися управляти процесом засвоєння знань:

1. Просліджувати зв’язки між предметами, явищами і подіями ;
2. Формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;

Аналізу, синтезу, класифікації, узагальненню інформації.