‘Методичні поради і рекомендації’
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ: ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.
Виховання дитини в дитячому садку повинно бути так організоване, щоб всіляко посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню в них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.
Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження її багатства.
Виходячи із вищесказаного, перед педагогами і батьками стоять такі завдання:
- збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи;
- знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою;
- розвивати пізнавальні інтереси;
- організовувати посильну трудову діяльність у природі;
- формувати елементи наукових знань про основні екологічні чинники у розвитку живої природи(світло, волога, температура);
- розвивати вміння класифікувати живу природу;
- активізувати знання і вміння в різних видах діяльності.
Мета екологічного виховання дошкільників – формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ «МОВЛЕННЯ ВИХОВАТЕЛЯ – ОДИН З ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ»
Не бійтесь заглядати у словник.
Це пишний яр, а не сумне провалля.
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
М. Рильський
Серед багатьох професійних умінь і навичок педагога чільне місце посідає знання української мови. Складовими мовленнєвої культури є відповідність нормам орфоепії, стилістики, граматики, лексики, вміле збереження традицій літературної мови. Природно, кожен дорослий — дитя свого часу, носій особливостей рідного краю, де виріс, оволодівав мовою як засобом спілкування. Надбаннями є і діалекти, і говірки, й інтонаційні особливості, й інформаційний запас із програм шкільного навчання, де закладалися основи лінгвістичних знань.
Збереження чистоти, самобутності й краси мови — одна з важливих функцій педагога у суспільстві, адже саме він дає юному поколінню мовленнєві еталони для наслідування. Тож дбаємо про чистоту своєї мови!
Окрім вимоги чистоти мови, мовлення дорослого, який спілкується з дитиною, має задовольняти ряд важливих вимог. Мовлення вихователя має бути:
• чітке, виразне;
• змістовне, таке, що несе достовірну інформацію;
• емоційно забарвлене;
• високохудожнє, збагачене образними висловлюваннями, синонімами, антонімами;
• таке, що відповідає віковим можливостям дітей щодо змістового наповнення.
Мовлення кожної дитини має свої особливості, які підбивають її індивідуальність, середовище, в якому вона перебуває, культуру спілкування в родині тощо. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслює основні вимоги до дитячого мовлення, які є орієнтиром для вихователя:
• змістовність (правильно будувати розповідь або відповідати на запитання, вміло користуватися наявним словником);
• послідовність і логічність викладу думки (самостійно логічно будувати розповідь, відповідати на запитання, не робити великих пауз, пропусків, повторів, не відволікатися, доводити розповідь до кінця);
• точність (найвдаліший, найвлучніший добір слів та словосполучень);
• зрозумілість, доступність висловлювань для тих, хто слухає;
• виразність (відповідність змісту, форми, інтонаційного забарвлення, темпу, сили голосу).
ПЕРЕЛІК ДИДАКТИЧНИХ ІГОР І ХУДОЖНІХ ТВОРІВ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ
ПЕРЕЛІК
ДИДАКТИЧНИХ ІГОР,
ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ
(для дітей 6-го року життя)
- «Кому що потрібно для роботи?»
- «Ким бути?»
- «Хто що робить?»
- «Де я був?»
- «Ательє»
- «Хто де працює?»
- «Листоноша приніс посилку»
- «Що де лежить?»
- «На землі, на воді, в повітрі»
- «Обери транспорт»
- «На чому я подорожую?»
- «Що роблять цим предметом?»
- «Ким я хочу стати?»
- «Професії раніше та сьогодні»
- «Що предмет розкаже про себе»
- «Домалюй інструмент»
- «Кільця Луллія»
- «Ким вони працюють?»
- «Хто чим керує?»
- «Крамниця «Одяг»
- «Як до нас приходять речі»
- «Магазин: логопедичне лото»
- «Хто що виготовляє?»
- «Знайди, що назву»
- «Відгадай професію та покажи»
- «Мандрівка» (види транспорту)
- «Назви професію»
- «Що для чого потрібно?»
- «Як хліб до столу прийшов?»
- «Відгадай професію за дією»
- «Чарівний мішечок»
- «Як цей майстер зветься?»
- «Чим пахнуть професії?»
- «Плутанина»
- «Де я був?»
- «Продовж думку»
- «Назви за описом»
- «Запашні професії»
- «Що чим буде?»
- «Чим роблять?»
- «Закінчи речення»
ПЕРЕЛІК
ХУДОЖНІХ ТВОРІВ,
ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ЗНАНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ
(для дітей 6-го року життя)
- Г. Бойко «Зелена аптека», «На варті рідної землі».
- П.Глазовий «Як цей майстер зветься?», «Хто в літак бажає сісти, нехай сам навчиться їсти».
- С. Жупанин «Мамині руки», «Будівельники», «Чабанець», «Оленчина вишивка», «Край стежини у полі».
- Н. Забіла «У космосі», «На золотих ланах».
- Л. Цілик «Професій багато на світі»
- С. Михалков «А що у вас?»
- С.Я. Маршак «Ким бути», «Пошта», «Звідки стіл прийшов», «Розповідь про невідомого героя», «Світлофор», «Пожежа», «Дядя Стьопа».
- Д. Родарі «Чим пахнуть ремесла?», Якого кольору ремесла?», «Рибак».
- Р. Завадович «Збудую я літак», « Малі моряки».
- А.Камінчук «Автобус».
- А. М’ястківський «Пише тато доні».
- М. Познанська «Малий інженер», «Хлібороби».
- М. Трублаїні «Пустуни на пароплаві», «На крижині».
- І. Вінокуров «Літак летить», «На аеродромі», «Як літак в полі працює», «Багато справ у наших льотчиків».
- М. Ільїн, Е. Сегал «Машини на нашій вулиці».
- С.Якименко «Подорожник».
- Л.Сапожников «Сплюхін і чарівний трамвай».
- В.Сухомлинський «Чорні руки», «Моя мама пахне хлібом».
- Т. Клинько «Наш номер 01», «Ми будуємо дім».
- К.Чуковський «Лікар Айболить».
- Г.Лагздинь «Цілий день у нас робота».
- Л. Савчук «Руки».
- Б.Вовк « «М’якушка».
- Л.Компанієць «А хто кого пережене?», «Крилаті помічники».
- О. Буцень «На прогулянці».
- І. Нехода «»Буду я робітником».
- О. Кравець «Термінова операція».
- Т. Коломієць «Хліб», «Гончарний круг», «Звідки взявся коровай».
- М. Познанська «Свято урожаю», «Вихователька», «Гостинна хата», «Склодув», «Хлібороби», «На колгоспних нивах», «Ми збираєм урожай», «Водій електрички», «Муляр».
- В. Орлов «Кухарі», «На дорогах заметіль…».
- А. Качан «Горнятка-двійнятка».
- А.Сватенко «Ким наші прадіди були».
- О. Донченко « Голубий гвинтик».
- Ш. Сагдулла «Куди робота ховається».
- С. Баруздін «Мамина робота», «Хто побудував цей дім».
- В. Бороздін «Перший у космосі».
- А. Костецький «Головна професія», П. Ребро «Сталевар».
- Г.Гриненко «Горновий».
- В. Паронова «Вчителька», «Музикант», «Актор», «Бізнесмен», «Перукар», «Двірник», «Фермер», «Лікар», «Комбайнер», «Айболить у нас в гостях», «Найкраща справа».
- Т. Лисенко «Вихователька», «Лікар», «Кухар», «Швачка».
- Е. Зарембо «Ким бути?», «Інженер».
- Л.Цілик «Професій багато на світі».
- І. Сонечко «Веселий дім».
- Ю. Коваль «Алий»(прикордонники).
- А.П Чехов «Каштанка».
- Л. Дахненко «Сестра-жалібниця».
- Ю. Куклачов «Мої друзі – кішки».
- В. Маяковський «Ким бути?», « Ця книжечка моя про моря і про маяк», «Кінь-вогонь».
- М. Сингаївський «Пісня роботящих рук».
- І.Франко «Коваль».
- В. Глазова «Як одягалась українська дівчинка».
- А. Сващенко «Ким наші прадіди були, нам наші прізвища розповіли».
- Б. Жуков «Що я бачив».
- Д.Падра «Кравчиня».
- І.Білий «Мисливець Токо».
- Г. Юрмил «Червоний, жовтий, смугастий».
- А.Некрасов «По морю-океану».
- М. Пожаров «Маляри».
- Г. Ладонщиков «Зірочка».
- С. Вяльяс «Сім друзів Юссике».
- Е. Шим «На всі руки, на всі колеса».
- Л. Толстой «Філіпок», «Пожежні собаки».
- П. Воронько «Помогай».
- Г. Бойко « Ми збираємось в політ».
- Д. Ткач «Хоробрий Сашко».
- В. Гринько «Вишиваю вишиваночку».
- Р. Завадович «Малі моряки».
- П. Мовчан «Поїзд».
- Л. Полтава «Малий інженер».
- М. Сингаївський «Садівник».
- Г. Чорнобицька «Астронавти», «Водитиму космічні кораблі».
- М. Скребцова «Секрет працьовитості».
- Ю. Тувім «Усі для всіх».
- А. Бондарчук «Медична сестра».
- В. Мелещенко «Іванкові колоски».
- Н. Романіка «Петрусева пшениця», «Я уколів не боюсь».
- О. Орач «Хто хліб робить, як хліб родить».
- П. Ковалевська « Наш водій», «Хліб», «Ким бути?».
- Н. Момбог «Медичні сестри», «Наші пралі».
- Українська народна казка «Без труда нема плода».
- Білоруська народна казка «Легкий хліб».
ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДА ДО ДІТЕЙ НА ЗАНЯТТІ
- Оцінка і необхідна корекція психологічних станів протягом всього заняття (емоційних – радість, веселощі тощо; інтелектуальних сумніви, зосередження тощо).
- Підтримка високого рівня мотивації протягом всього заняття з використанням прийому зміщення мотиву на мету.
- Виявлення суб’єктивного досвіду дітей із запропонованої теми; подача нового матеріалу з урахуванням психолого-педагогічної характеристики групи.
- Використання різних сенсорних каналів при поясненні нового матеріалу.
- Побудова діяльності кожної дитини з урахуванням даних психолого-педагогічних обстежень і рекомендацій психолога.
- Відмова від фронтальної роботи як основної форми проведення занять, широке використання різних варіантів індивідуальної, парної чи групової роботи.
- Гендерний аспект в організації різних форм на занятті; в підборі методів і прийомів навчально-виховного процесу.
- Використання в роботі над закріпленням теми різноманітного дидактичного матеріалу, який дозволяє дитині розвивати різні сенсорні канали, проявляти вибірковість до типу, виду і форми завдання, характеру його виконання.
- Обов’язкова оцінка і корекція процесу і результату навчальної діяльності кожної дитини в ході заняття; широке застосування оцінки, самооцінки і взаємооцінки.
- Створення умов для формування у кожної дитини високої самооцінки, упевненості у своїх силах.
- Проведення з дітьми рефлексіі заняття (що взнали, що сподобалось, щось хотілось би змінити чи, навпаки, повторити).
![]()
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В ході проведення емпіричних досліджень можна виділити декілька загальних правил. Їхнє додержання вихователем дозволяє успішно вирішувати задачі дослідницького навчання.
Найголовніше – підходити до цієї роботи творчо.
– Навчайте дітей діяти самостійно і незалежно, не робіть прямих інструкцій.
– Не стримуйте ініціативу дітей.
– Не робіть за них те, що вони можуть зробити (або можуть навчитися робити) самостійно.
– Не спишіть з винесенням оціночних суджень.
– Допомагайте дітям вчитися управляти процесом засвоєння знань:
- Просліджувати зв’язки між предметами, явищами і подіями ;
- Формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;
Аналізу, синтезу, класифікації, узагальненню інформації.
![]()






