‘Сторінка вчителя-логопеда’

ДОСВІД РОБОТИ

Підготувала: вчитель-логопед ДНЗ Шуда Оксана Вікторівна

     Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», виховання і навчання дітей, які потребують  корекції фізичного та розумового розвитку, здійснюється за окремими програмами та методиками, розробленими на основі Державного базового компоненту дошкільної освіти. «Програма розвитку дошкільників з порушенням опорно-рухового апарату» створена на основі базової стратегії організації навчально-виховного процесу в дошкільному освітньому закладі з урахуванням специфіки психофізичного розвитку дітей, які мають порушення О.Р.А.

     Реалізація основних ліній розвитку доповнюється у відношенні цих дітей корекційно-розвивальною лінією, яка пронизує всі форми роботи з ними. Тому, комплексний характер корекційно-педагогічної роботи передбачає постійне врахування взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушень у динаміці дитячого розвитку та потребує його  стимуляції.

    Розділ «Художньо-естетичний розвиток» передбачає використання у корекційно-розвивальній роботі різних видів мистецтва як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини з порушенням О.Р.А., її культурного розвитку. Основна мета розділу полягає у реалізації завдань  художнього розвитку зазначеної категорії дітей, формуванні  у них основ художньої культури та соціальної адаптації особистості засобами мистецтва.

   Одним з основних напрямків роботи вчителя-логопеда з цього розділу є художньо-мовленнєва діяльність, а саме:

• знайомство дітей з літературними творами;
• розвиток емоційно-художнього спілкування;
• формування здатності до самостійного розповідання;
• оволодіння різними видами літературних жанрів,зокрема, малих форм народного фольклору – таких, як забавлянки.

   Забавлянки – це коротенькі  народні пісеньки або віршики, які майстерно розкривають мальовничий зміст та передають етнічний досвід попередніх поколінь. Римовані форми в забавлянці поєднані зі своєрідними вправами і покликані зміцнити дитину фізично, розвинути ручну вправність. Створюючи позитивний настрій, функції забавлянок – не лише розважити дитину, вони сприяють інтелектуальному становленню малюка, спонукають його думати, діяти, розмовляти.

     Враховуючи корекційну спрямованість освітнього процесу,  роботу з таким жанром народного мистецтва здійснюю в декілька етапів упродовж всіх років навчання дошкільників. Використовую як традиційні методи (з дітьми 1-го року навчання), так і інноваційні технології Глена Домана та Л.Фесюкової  (з дітьми подальших років навчання). На кожному етапі  враховую найбільш значущі моменти інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини та особливостей, зумовлених характером порушення.

    Так, метою І етапу роботи із забавлянкою є: сформувати прагнення дитини вступати в контакт з педагогом, викликати жваві емоційні реакції, розвивати імпресивне мовлення та звуконаслідувати.

    Використовую традиційну методику – це: розповідання, співання, які  можуть бути сумісними та відображеними; розігрування змісту, який є важливим моментом зародження, з одного боку, творчих здібностей, з іншого – інтересу і любові до рідної мови.

   Навчання виконанню дій з рухами рук, пальців потребує  теж поетапності:  спочатку дії пасивні: з допомогою дорослого, потім – пасивно-активні: під контролем педагога і поступово переходимо до активних (самостійних) рухів дрібної моторики дитини.

   Спираючись на концепцію методики Глена Домана «Ранній розвиток інтелекту», на ІІ етапі  ставлю на меті: активізовувати пізнавальну сферу дітей, поповнювати словниковий  запас, розвинути активне мовлення, удосконалювати дрібну моторику.

   За допомогою карток, на лицьовому боці яких  мальовничо розкритий зміст забавлянки, вчимося розглядати, співвідносити предмети-дії-ознаки з їх словесним позначенням,  поступово додавати до вже відомої інформації новий матеріал: нову дію, звук, кольори, форму того чи іншого предмету, бо чим більше буде задіяно аналізаторів, тим значніше розшириться індивідуальний досвід дитини через сенсомоторну, емоційну, мовну сфери. Так, ми крок за кроком навчаємося описувати усе, що зображене на картці. Паралельно йде робота над виразним розповіданням забавлянки. Далі використовую опорний малюнок, який зображений  на звороті кожної картки та логічно пов’язаний з предметом на лицьовому боці. Перевертаючи одну чи декілька карток, малюк вгадує, хто сховався та згадує забавлянку. Ускладнюю ігри «сюрпризами»: або навмисно невірно називаю предмети, або тільки описую предмет, не називаючи його, що додає більшої цікавості та забави.

  І, нарешті, переходжу до найулюбленого мною етапу, на якому використовую нетрадиційну методику роботи з казкою, розробленою Л.Б.Фесюковою. Ця авторська методика дозволяє мені розвинути творчі та інтелектуальні здібності дітей, формувати їх мовленнєву компетентність, удосконалювати кінестетичні уміння, підготувати дітей до школи.

Читати повністю »

ПОРАДИ БАТЬКАМ 

Підготувала: вчитель-логопед Чмих Н.В.

     Якщо вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:

 

• Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
• Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
• Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).
• Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
• Якими були умови її вихованнями не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність в сім’ї.
• Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
• Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
• Чи звертались раніше батьки до логопеда,якщо так,то коли,якими були результати.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

 

Підготувала: вчитель-логопед  Муртазіна Н.В.

 

 

    Головна мета дошкільної освіти — виховати зрілу особистість,. у якої сформовано дитячий світогляд, упевненість у собі, почуття влас­ної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси характеру,

     Базовий компонент ґрунтується на принципах гуманістич­ного характеру, пріоритету загальнолюдських цінностей, розглядає життя й здоров’я дитини як найвищу цінність, актуалізує увагу на важливості вільного розвитку особистості.

     У цьому зв’язку досить актуальним постає питання про впрова­дження в практику роботи ДНЗ оздоровчих навчальних технологій, тобто такої організації освітнього процесу на всіх його рівнях, за якої якісне навчання, розвиток і виховання дітей відбуваються без шкоди для їхнього здоров’я, а навпаки, сприяють його зміцненню.

     На сьогодні збільшується кількість дітей з мінімальними мозковими дисфункціями (30 % від загального числа), які виявляються в порушен­ні мовлення, мислення, у змінах якостей психіки. Доведено, що певну роль у виникненні цих змін відіграють порушення функціональної аси­метрії кори великих-півкуль головного мозку й міжпівкульна взаємодія. Зв’язок двох півкуль мозку надзвичайно важливий. У разі його пору­шення (або несформованості) виявляється недоступність або складність координації рухів (наприклад: ходьба, робота обома руками).

     Своєчасна корекційно-оздоровча робота сприяє розвитку відповід­них психічних функцій. Основні її напрямки:

•  розвиток загальної рухової координації;

•  формування погоджених рухів двома руками й ногами;

•  розвиток координації рук і ніг, формування міжфункціональних зв’язків.

Особливе місце в корекційній роботі посідає формування міжпівкульної взаємодії.

     Міжпівкульну взаємодію можна розвивати за допомогою комплексу і  спеціальних кінезіологічних вправ.

    Праці В. М. Бехтерєва, О. М. Леонтьєва, О. Р. Лурія засвідчили про вплив маніпуляцій рук на функції вищої нервової діяльності та роз­витку мовлення. Отже, корекційно-розвивальна робота повинна бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки.

    Кінезіологічні вправи дають можливість задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в навчанні. Цікаво відзначити, що людина може мислити, сидячи нерухомо. Однак для закріплення думки слід рухатися. І. П. Павлов вважав, що будь-яка думка закінчується рухом. Саме тому багатьом людям легше мислити під час повторюваних фізич­них дій, наприклад ходьбі, погойдуванні ногою, постукуванні олівцем по столу та ін. На руховій активності побудовані всі нєйропсихологічні корекційно-розвивальні програми! Ось чому слід пам’ятати, що нерухома дитина не навчається!

     У ході систематичних занять за кінезіологічними програмами в дитини зникають явища дислексії, розвиваються міжпівкульні зв’язки, поліпшується пам’ять і концентрація уваги. У зв’язку з поліпшенням інтегративйої функції мозку в багатьох дітей спостерігається значний прогрес у здібностях до навчання та вміння керу­вати своїми емоціями.

     До комплексу кінезіологічних вправ включають:

•  вправи на розтягування, які нормалізують гі-пертонус (м’язове напруження) та гіпотонус (неконтрольовану м’язову млявість);

•  дихальні вправи, які покращують ритміку ор­ганізму, розвивають самоконтроль;

•  вправи для очей розвивають міжпівкульну взаємодію, підвищують енергію організму;

•  під час виконання рухів для тіла розвиваєть­ся міжпівкульна взаємодія, знімаються мимо­вільні, ненавмисні рухи й м’язові затиски;

•   вправи для розвитку дрібної моторики;

•   вправи на релаксацію;

•   масаж.

    Вправи необхідно проводити щодня протягом шести-восьмй тижнів упродовж 15—20 хв у день.

Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

•   прискорення темпу виконання;

•   виконання із заплющеними очима;

•   підключення рухів очима та язиком до рухів руками;

•  підключення дихальних вправ та методу візуалізації.

ПАМ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

• Готуючи дитину до школи, пам’ятайте: «Мозок, добре влаштований, вартий більшого, ніж мозок, добре наповнений» (М. Монтень).

 

• Нерухома дитина не навчається. Будь-яка нова інформація повинна закріплюватися рухом.

 

• Для успішного навчання дітей з мінімальними мозковими дисфункціями використовується повноцінний розвиток міжпівкупьної взаємодії.

 

• Лінощі дитини — сигнал негараздів педагогічної діяльності дорослого, неправильно обраної методики роботи з дитиною.

 

• Зробіть своїм головним правилом — не нашкодь!

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ

 Підготувала: вчитель-логопед Шуда О.В.

 Чим більше впевненості в рухах дитячої руки,

тим виразніша мова дитини,

чим більше майстерності в дитячій руці,

тим дитина розумніша.

Розум дитини перебуває на кінчиках його пальців.

 В. О. Сухомлинський

 

     У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху, їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.

Читати повністю »