‘Готуємось до школи’

postheadericon «ЯК НАВЧИТИ ДІТИНУ БУТИ УСПІШНОЮ В НАВЧАННІ»

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

 

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.bibla-glav

 

     Шановні батьки! Пам’ятайте! Для дитини початок шкільного навчанняважке випробування, воно збігається з кризою 6-7 років. Дитина в період адаптації може погано себе почувати, тривожитися, турбуватися, відчувати внутрішню напругу. І ваша задача (батьків, вчителя, психолога) допомогти дитині впоратися з об’єктивними труднощами. Будьте уважні по відношенню до дитини, не пропустіть початок труднощів, можливих в адаптаційний  період, в період оволодіння навчальними навичками.

Пропонуємо  поради, які допоможуть вам і вашим дітям в адаптаційний період.

  • Підтримуйте дитину в її прагненні стати школярем. Якщо ви будете цікавитися шкільними справами своєї дитини, серйозно ставитися до її досягнень і можливих труднощів, це допоможе першокласнику підтвердити значущість і важливість його нового положення  і діяльності.
  • У житті вашої дитини з’явиться людина, більш авторитетна, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
  • Ви неодмінно хочете, щоб дитина з перших днів шкільного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам’ятати, що не кожна дитина може одразу успішно навчатися, та й це не та основна цінність, заради якої живе людина.
  • Вірте в безмежність вашої дитини і допоможіть їй повірити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощі!
  • Якщо у дитини немає своєї кімнати, потрібно організувати робоче місце – письмовий стіл, де вона буде займатися своєю серйозною справою – вчитися. Це добре і з точки зору дотримання правил гігієни – правильна посадка, яка дозволяє зберегти поставу, необхідне освітлення.
  • Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
  • Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте    образливих слів.
  • Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, – провини дитини у цьому немає.
  • Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
  • За можливістю проводжайте першокласника до школи.
  • Прагніть максимально використовувати ранковий час для корисного взаємного спілкування. Нехай воно стане для дитини бажаним. Підніміть настрій першокласника, якщо він “встав не з тієї ноги”, підбадьоріть, якщо чимось незадоволений. Багато чого можна встигнути по дорозі: повторити уроки, прочитати вивчений вчора напам’ять вірш, визначити головну мету дня.
  • Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок!” тощо. У дитини попереду важка праця.

unnamed3 Читати повністю »

postheadericon ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

74503848_01

Школа хороша, якщо в ній добре кожній дитині і дорослому».

  • Дитина не повинна панічно боятися помилитися. Неможливо навчитися чогось, не помиляючись.
  • Намагайтеся не виробити в дитини страх перед помилкою. Почуття страху – поганий порадник.
  • Воно придушує ініціативу, бажання вчитися, та й просто радість життя і радість пізнання.
  • Пам’ятайте: для дитини щось не вміти і щось не знати – це нормальний стан речей.
  • На те вона і дитина. Цим не можна дорікати.
  • Не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за успіхи і досягнення.
  • Визнайте за своїм першокласником право на індивідуальність, право бути іншим.
  • Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не   ставте одних за приклад іншим:
  • вони різні навіть за біологічним віком – дівчатка зазвичай старше ровесників-хлопчиків.
  • Пам’ятайте: ваша дитина буде вчитися в школі не так, як колись навчалися ви.
  • Ніколи не сваріть дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити.
  • Необхідно тільки позитивно оцінювати навчання вашого малюка, навіть якщо вам здається, що його успіхи явно недостатні.
  • Живіть в ім’я своєї дитини, проявляйте до неї максимум уваги, переживайте за кожну невдачу малюка і радійте навіть найменшим його успіхам.
  • Будьте йому другом, тоді малюк довірить вам найпотаємніше.

unnamed

 

postheadericon КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ «РОЛЬ СІМ’Ї У ПІДГОТОВЦІ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ»

 106978080_large_5177462_49612_html_48633229

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

     Нажаль, сьогодні батьки здебільшого не мають достатніх знань щодо виховної функції сім’ї. Допомогти їм оволодіти такими знаннями покликані педагоги дошкільних навчальних закладів.

     Взаємодія дошкільного закладу з батьками посідає важливе місце і в структурі заходів із профілактики ранньої шкільної дезадаптації, оскільки передумови її виникнення у дітей часто формуються саме у сім’ї. Лише разом, у тісній співпраці педагогів і психологів дитячого садка з батьками можна досягнути позитивного ефекту психопрофілактичної роботи.

     Загальновизнано, що сім’я, сімейне виховання є одним з найважливіших детермінантів становлення та розвитку особистості. Якщо батьки постійно говорять дитині, що вона «невдаха, нехлюй, телепень», то вона рано чи пізно починає у це вірити. Але спочатку у дитини відбувається внутрішній конфлікт. Адже дитина знає, що не така вона вже й погана, що намагається порадувати своїх батьків, а вони цього не помічають, намагаючись підігнати її під свої мірки. Внаслідок цього конфлікту виникає нервове напруження, з яким дитина не може впоратися. Вона або пристосовуєгься до непомірних вимог дорослих, або починає опиратися, що провокує конфлікти з батьками. Якщо батьки не змінюють власну «виховну політику», то у дитини виникає нервовий розлад, невроз, який може спровокувати виникнення ранньої шкільної дезадаптації, а також призвести до ускладнення пристосування до нових соціальних умов у дорослому житті.

     Негативні і патогенні чинники сімейного виховання, які призводять до утруднення адаптаційних процесів.

 

     Негативні чинники сімейного виховання:

• нерозуміння батьками своєрідності особистісного розвитку дитини;

• неприйняття індивідуальності дитини;

• невідповідність вимог та очікувань батьків можливостям і потребам дитини;

• негнучкість у відносинах з дітьми;

• нерівномірність виховання у різні роки життя дитини (ефекти батьківської депривації у перші роки і гіперопіка та надмірний контроль надалі); непослідовність у спілкуванні з дітьми;

• неузгодженість підходів до виховання дитини між батьками.

 

 Патогенні чинники сімейного виховання:

• нерівномірність у ставленні до дітей;

• високий рівень тривожності дітей як результат неадекватної вимогливості батьків;

формування емоційної залежності дітей від батьків;

• феномен «заміни» індивідуальності дитини невротично зміненим образом Я батьків;

• невротично мотивований характер взаємодії з дітьми;

• надлишкова принциповість у відносинах з дітьми, недовіра до їхнього досвіду, нав’язування своєї думки і приниження почуття їхньої гідності;

• індукційований вплив на дітей патології психіки батьків (психічна індукція — навіювання однією особою іншій своїх переконань, поглядів, потягів).

unnamed

postheadericon КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ «НАСТУПНІСТЬ В РОБОТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ШКОЛИ»

Підготувала: практичний психолог Швабська Т.М.36564_html_m3b4a054d

 

     Актуальність проблеми взаємодії в роботі шкільного психолога і вихователя обумовлена необхідністю безперервної освіти підростаючого покоління. Школа і дошкільний заклад – дві суміжні ланки в системі освіти, і їх завдання – забезпечити якісний педагогічний та психологічний супровід, що дозволяє не лише здолати труднощі, що виникають у дитини, але і забезпечити їх профілактику. Увага до майбутніх першокласників з боку працюючих з ними педагогів, психолога дошкільної установи і шкільного психолога, якому належить оцінити шкільну зрілість випускників садочка і найтісніше співпрацювати з проблемними дітьми, дозволяє попередити відставання у навчанні та відхилення в поведінці.

      Повинна існувати наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи. Специфіка роботи психолога в дитячому садку визначається деякими аспектами, пов’язаними з особливостями дітей дошкільного віку. Особливий акцент психолог дошкільної установи повинен робити на роботу з педагогами і батьками, оскільки саме сім’я робить вирішальний вплив на розвиток, формування особливостей поведінки дошкільників. Збір об’єктивної інформації, надання дитині і його близьким кваліфікованої допомоги передбачає не лише діагностичне обстеження за допомогою рекомендованих методик, але також спостереження за природною поведінкою дитини в повсякденному житті, необхідність контакту з батьками, педагогами, медичними працівниками.

   Двосторонній зв’язок дошкільного навчального та загальноосвітнього навчального закладів має здійснюватись за такими напрямами:

  • між педагогічними колективами. Сплановані форми роботи, заходи дадуть можливість працівникам дошкільних навчальних закладів і шкіл розв’язувати всі питання, які виникають у процесі спільної роботи, виявляти недоліки, що заважають здійсненню наступності в роботі, визначати способи вдосконалення навчально-виховної роботи. Вихователі і вчителі завдяки таким заходам взаємозбагачуються знаннями стосовно програмових вимог, форм і методів роботи з дітьми в дошкільному навчальному закладі й у школі;
  • між дитячими колективами дошкільного навчального закладу і школи. Спілкування дошкільників з учнями позитивно впливає на взаємовідносини між дітьми. Між ними виникають товариські стосунки, дружба, формуються правильні взаємини, культура поведінки, дисциплінованість, почуття обов’язку та інші якості, потрібні майбутнім учням;
  • спільна робота дошкільного навчального і загальноосвітнього навчального закладів з родиною: проведення зборів майбутніх першокласників, організація тематичних виставок, стендів, консультацій, лекторіїв, спільних виховних заходів.

     Важливими є зв’язки між дошкільним навчальним закладом, школою і іншими установами:

  • співпраця з методичним кабінетом;
  • співпраця, з сім’єю через взаємодію з батьківським комітетом;
  • співпраця з психолого-педагогічною консультацією і медичними  працівниками.

   Вказані форми співпраці орієнтовані на забезпечення природного переходу дошкільника з дошкільного закладу в школу, педагогічною підтримкою нової соціальної ситуації, що виникає під час вступу дитини до школи.

     Наступність у роботі дошкільного навчального закладу і школи повинна передбачати зорієнтованість і вихователів дошкільних закладів, і вчителів початкової школи на сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікові особливості розвитку дитини, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність певного періоду дитинства, забезпечує безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти.

     Багатоаспектність проблеми наступності між дитячим садом і школою вимагає конструктивного діалогу всіх зацікавлених соціально-адміністративних структур.

unnamed

postheadericon «ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ 33ec12ce6c87

Модернізація дошкільної освіти є складовою процесу оновлення освітніх систем. На часі реалізація впровадження в практику роботи цілісного підходу до розвитку особистості, формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини.

Основним шляхом до виходу з даної ситуації став Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», законом запроваджено обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку. Протягом останніх років зріс відсоток охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою від загальної кількості дітей цього віку. Цим забезпечуються однакові стартові умови дітям, які вступають до 1 класу початкової школи.

Читати повністю »

Погода в нашому місті
Архіви публікацій