‘Безпека життєдіяльності дітей’

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНЯТ

(до тижня безпеки)

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

• Ваша дитина повинна грати тільки у дворі під вашим наглядом і знати: на дорогу виходити не можна!

• Не залякуйте дитину, а спостерігайте разом з нею і, використовуючи ситуації на дорозі, вулиці, у дворі, пояснюйте, що відбувається з транспортом, пішоходами.

• Розвивайте у дитини зорову пам’ять, увагу. Для цього створюйте ігрові ситуації вдома. Закріплюйте в малюнках враження від побаченого.

• У цьому віці ваш малюк повинен знати:

• на дорогу виходити не можна;
• дорогу можна переходити тільки з дорослим, тримаючись за руку, вириватися не можна;
• переходити дорогу треба по переходу спокійним кроком;
• пішоходи – люди, які йдуть по вулиці;
• коли ми їдемо в автобусі, маршрутці, тролейбусі, нас називають пасажирами. Машини бувають різні – це транспорт. Машинами керують водії. Для машин (транспорту) призначене шосе (дорога, бруківка);
• коли ми їдемо в транспорті, не можна висовуватися з вікна, треба триматися за руку мами, тата, або поручень;
• щоб був порядок на дорозі, щоб не було аварій, щоб пішохід не потрапив під машину, треба підкорятися сигналам світлофора: «Червоне світло – руху немає. А зелене каже: “Проходьте, шлях відкрито!”.

• Щоб дитину легше було побачити на вулиці, їй треба одягати одяг неонових кольорів з відбиваючими смужками або спеціальними відбивачами.

ВАМ, БАТЬКИ!

ЦЕ НЕОБХІДНО ЗНАТИ!

 

Снігові замети, заметіль, хурделиця, хуртовина – один із проявів стихійних сил природи в зимовий період.

В нашій країні заметілі виникають при вході на територію країни циклону з півдня і південного заходу або переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу. Найчастіші заметілі відбуваються на північному сході країни, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю.

Завірюха (метелиця, хурделиця, хуртовина, сніговій) – атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості.

Заметіль, хуртовина супроводжуються різкими перепадами температур і викликають обмерзання – покриття різних поверхонь і предметів льодом або мокрим снігом. В результаті рвуться електричні дроти та лінії зв’язку, ламаються стовпи, щогли і опори, порушуються транспортні контактні мережі.

Заметіль – це перенесення снігу сильним вітром над поверхнею землі. Розрізняють буревій, низову і загальну хуртовина. Буревій і низова хуртовина являють собою явища підйому снігу вітром зі сніжного покриву, що відбуваються без випадання снігу із хмар.

Буревій спостерігається при малих швидкостях вітру (до 5 м/с), коли більшість сніжинок піднімається всього на кілька сантиметрів.

Низова заметіль спостерігається при великих швидкостях вітру, коли сніжинки піднімаються до 2 м і вище, внаслідок чого атмосферна видимість погіршується, знижуючись іноді до 100 м і менше.

Загальна, або верхня, заметіль являє собою випадання снігу при досить сильному (зазвичай понад 10 м/с) вітрі і супроводжується значним збільшенням снігового покриву у всьому районі, охопленому хуртовиною.

Основним вражаючим чинником при снігових заметах, під час заметілі, хуртовини, хуртовини є вплив низьких температур, що викликають обмороження, іноді приводить до замерзання людей.

При безпосередній загрозі такого стихійного лиха негайно організовуються оповіщення населення, приводяться в готовність необхідні сили і засоби, дорожні та комунальні служби, радіотрансляційні вузли переводяться на цілодобову роботу.

Оскільки заметіль, пурга або завірюха можуть тривати кілька діб, то необхідно завчасно створити в будинку запас продовольства, води, палива, приготувати аварійне освітлення. Під час хуртовини, заметілі чи хуртовини залишати приміщення можна тільки у виняткових випадках і не поодинці.

При користуванні автомобілем пересуватися слід тільки по головним дорогам. У разі різкого посилення вітру негоду бажано перечекати в населеному пункті або поблизу нього. При поломці машини не слід відходити від неї за межі видимості. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під ним.

Однак на відкритій місцевості, де немає ніяких покажчиків, необхідно якомога швидше знайти притулок від вітру, снігу і холоду або спорудити його зі снігу. Для цього в заметі 1,5-2 м слід вирити тунель. Потім розширити тупик тунелю до необхідних розмірів. Зі снігу можна зробити майданчик для лежанки. Вона повинна бути вище рівня підлоги на півметра. У зводі печери обережно пробивається отвір для вентиляції. Вхід закривається тканиною або сніжним блоком. Якщо сніг недостатньо глибокий, можна зробити з нього невеликі блоки і з них побудувати стіну – заслін висотою 1,5-2 м. Розташовувати заслін слід перпендикулярно напрямку вітру. При наявності плащ-намету або іншої тканини її зміцнюють сніговими блоками.

Після того, як укриття побудовано, ні в якому разі не можна засипати, тому існує небезпека замерзання. Вплив на організм негативних температур, особливо якщо погода вітряна і волога, сполучено з постійним ризиком переохолодження й обмороження.

Особливої уваги потребують руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко прохолоджуватися. Зберігайте руки захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Якщо Ви відчуєте, що мерзнуть пальці ніг, зігрійте їх ефективно рухаючи ними і розтираючи руками.

Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки воно може відбутися непомітно. Тому частіше перевіряйте стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо Ви відчуєте поколювання шкіри або виникне відчуття оніміння, слід негайно і природним образом відігріти ці ділянки тіла. Кращий метод відігрівання – теплом свого тіла (наприклад, сховавши руки під пахви).

 

Джерело: http://nmc-mns-kharkiv.at.ua/publ/statti_2014_roku/zakhist_pri_

snigovikh_zametakh_burani_khurtovini_khurdelici

_skhodi_lavini_povnij_tekst/5-1-0-255

 

• Кожна дитина має усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя,  має бути впевненою, що її люблять і цінують;
• дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;
• дитина не повинна боятись. Страх – поганий помічник у ситуаціях, коли треба діяти рішуче і швидко;
• не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого або виробляти у неї автоматичні звички. Дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;
• дитина має довіряти близьким дорослим – батькам, вихователям – і, не вагаючись, розповідати їм про будь-яку пригоду; дитина має бути певною, що близькі зрозуміють та допоможуть;
• у розмовах з дитиною не може бути заборонених тем;
• діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженими;
• дитина має знати, що інтимні частини тіла належать лише їй, і у відсутності батьків та вихователів ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше – торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних навчальних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.

     Варто зважати на те, що безпека – це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, вміння адекватно поводитися в різних ситуаціях. Адже опинитися в екстремальній ситуації дитина може зовсім несподівано, тоді, коли близького дорослого, який захистив би її, немає поруч.

 

 

Шановні батьки!

  Діти дошкільного віку надзвичайно активні та неймовірно цікаві до всього, що їх оточує. Іноді ця цікавість може призвести до травм, з яких особливо тяжкими є опіки. Медична сестра дошкільного закладу має знати, як надати першу долікарську допомогу в разі опіку та що порадити батькам і педагогам для запобігання цього виду дитячого травматизму.

  В Україні опікова патологія є однією з найтяжчих. До того ж, зважаючи на збільшення кількості випадків, цей вид дитячого травматизму є ще й соціально важливою проблемою.

Пропонуємо Вам прочитати статтю повністю за посиланням:

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/36-opiki-uditejj-doshkilnogo-viku?IdSL=1191177354&IdBatch=2958424&utm_medium=letter&utm_source=lettertnews&utm_campaign=letterRNVP762257

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Шановні батьки!

  Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послі­довності дій під час виникнення пожежі:

•  подзвонити до служби порятунку за номером «101»;
• викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, но­мер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
• негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
• при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключен­ня ліфта від електроструму;
• при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
• пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
• при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
• намагатись загасити полум’я засобами первинного пожежогасіння;
• до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена ткани­на (ковдра, килим), вогнегасник;
• за можливості м’які предмети вкинути до ванни та залити водою;
• вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електростру­мом;
• не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню.

     Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа під­дається знищенню в перші хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах ду­же багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДФ, є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

Шановні батьки!

При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!