‘Цікаво і корисно знати’

ЦЕ ЦІКАВО!

(ЩО РОЗКАЗАТИ ДІТЯМ?)

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Надходить Новий рік, і мільйони дітей у всьому світі з нетерпінням очікують подарунків.

Комусь їх принесе дід Мороз, комусь — Санта Клаус, а іншим діткам — Святий Миколай. А чи знаєш ти, хто вони, чи віриш, що вони справді існують?

Легенда. Колись дуже давно, 1600 років тому, в стародавній країні Лікії на березі Егейського моря жив священник Миколай. Він був дуже доброю, лагідною людиною, допомагав бідним. Особливо він любив дітей і завжди робив їм подарунки.

Коли єпископ Миколай помер, люди в пам’ять про нього почали робити дітям подарунки у день народження Миколая і казали, що їх передав Святий Миколай. День народ­ження Святого Миколая був взимку, саме перед Різдвом, і подарунки стали готувати до свята. Святий Миколай відтоді став улюбленим різдвяним дідусем. А хто ж такий Санта Клаус? Це і є в перекладі Святий Миколай: «санта» означає святий, а «Клаус» — від «Миколаус», Миколай.

Давні слов’яни колись вірили, що насилає сніг і холод, а також сковує взимку кригою ріки Мороз — могутній діду­ган з довгою сивою бородою.

Живе дід Мороз у лісі в крижаній хатинці разом із ма­ленькою онучкою Снігуронькою. Злих людей, які приходять у ліс, дід Мороз карає, навіть може заморозити, а слухня­ним дітям приносить до свята подарунки.

 ЛАПЛАНДІЯ — таємнича засніжена країна, змалку знайома всім з казок і ле­генд. Саме тут і живе Санта Клаус.

Потрапити в Лапландію непросто. Спочатку треба літаком із Києва прилетіти в місто Хельсінки — столицю Фінляндії.

З Хельсінки теж літаком дістатися в Лапландію, в містечко Рованіємі, тут офіційний аеропорт Санта Клауса.

Щоб потрапити в селище Санта Клауса від Рованіємі можна їхати авто­бусом або машиною, але най­краще снігоходом, або у сан­ках, запряжених оленями чи собаками.

     Селище, де розташова­но офіс Санта Клауса, — каз­кове. У красивому казково­му будиночку, де розташо­вано офіс Санта Клауса, гостей зустрічають привітні гно­ми.  Вони записуються  у  величезній  красивій  книзі реєстрації гостей.

     В селищі затишні будиночки, де влаштовані крамнички з сувенірами та іграшками, ігрові майданчи­ки, кафе. На вуличках ходять великі каз­кові іграшки-звірята: лисиці, зайці, білоч­ки і оленятко Лапі.

     Вони співають, танцюють і граються з дітьми. Навкруги стоять велетенські засніжені ялини, які дуже красиво підсвічені різнокольоровими ліхтарями.

Справжнє захоплення викликає Санта-парк. Ця чарівна країна казок розташована у скелі, під землею. Тут чудова різдвяна карусель, ігрові май­данчики і невелика залізниця. Гості сідають у красиві санки й їдуть мандрувати.

Скрізь їх вітають сніговики, крижані дракони й чудовиська-охоронці Снігової королеви, гноми, ляльки, звірята та герої різних казок.

Неподалік    від    селища    знаходиться  найпівнічніший в Європі зоопарк Ранца, де просто в лісі, на волі живуть звірі, які водяться в північних широтах. Дуже цікаво за ними спостерігати.

Замок Мурр-Мурр — це музей іграшки. Тут зібрано тисячі ляльок і різних іграшок   з   усього   світу.   Це   подарунки,   вдячні   діти    надіслали   Санта   Клаусу. Найбільше тут ведмедиків, вони сидять у кімнаті—ведмежій школі. Ведмедики різних кольо­рів, малесенькі й великі, а найбільший чорний вед­мідь — пан учитель, зрос­том як доросла людина.

 

Прийом дітей в ДНЗ №9 здійснюється керівником упродовж календарного року на підставі:

• заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

• медичної довідки про стан здоров’я дитини;

• медичної картки фізичного розвитку дитини (форма № 63);

• ксерокопія свідоцтва  про народження дитини.

     Комплектація груп дітьми проводиться у травні кожного року. Переведення дітей до груп проводиться у серпні кожного року.

Соціальний захист дітей пільгових категорій та альтернативні форми здобуття дошкільної освіти

     В ДНЗ №9 створені всі умови щодо соціального захисту дітей. Працівниками закладу щорічно вивчається соціальний статус сімей. До пільгових категорій відносяться діти:

• з багатодітних сімей;

• діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

• діти-інваліди;

• діти з малозабезпечених сімей.
• 

 

Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу здійснюється:

• за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

• на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;

• у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

 

Порядок оплати за харчування дитини:

• оплата вноситься в банк по квитанції до 20 числа за місяць наперед; у випадку відсутності дитини в дошкільному закладі батьки повинні прийти за квитанцією і оплатити її, повідомивши про це вихователя.
• перерахування оплаченої квитанції здійснюється у наступному місяці;
• пільгова оплата за харчування надається після подачі завідувачу дошкільного закладу відповідних документів.

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Почуття правди: дитина зацікавлена, щоб її уявлення про навколишній світ були достовірним, і тому прагне осягнути істину. Виховувати почуття правди дуже непросто, саме в дошкільному віці, коли дитина любить вигадувати і фантазувати. Отже, цей процес вимагає від дорослого педагогічного такту і почуття взаємної довіри.

Почуття довіри виявляється у дитини щодо тих людей, яких вона позитивно оцінює за сумлінність, щирість, доброзичливість, чуйність, готовність захистити слабшого.

Почуття справедливості – це переживання дитиною свого прагнення втілити правду в життя, неупереджено ставитись до однолітків або дорослих.

Почуття прихильності – здатність віддавати перевагу одним людям порівняно з іншими, орієнтуючись на власні зацікавлення чи потреби.

Почуття гідності виникає у дитину під час оцінювання іншими дітьми її дій та вчинків з огляду на їх відповідальність моральним нормам.

Почуття чесності пов’язане з чесністю як із рисою характеру, з прагненням правди та справедливості.

Почуття відповідальності – сумлінне виконання дитиною певного обов’язку. Це почуття виховується змалку через залучення до виконання доручень.

Почуття сорому вже виходить за межі інстинктів. У дошкільнят воно виявляється як тривога за свою репутацію.

Почуття совісті – важлива форма прояву моральної свідомості, яка виникає як внутрішнє усвідомлення дитиною добра і зла.

Почуття успіху  має такі прояви: коли дитина досягає бажаного, вона відчуває радість, задоволення, а коли постають перешкоди – засмучуються, дратується розгублюється.

Почуття страху. Страх є інстинктивною реакцією самозахисту, самозбереження.

Почуття альтруїзму – це переживання, що виявляється у готовності діяти безкорисливо, попри власні інтереси.

Громадянські почуття виявляються через любов до родини, рідної землі, рідної мови.  

Підготувала: вихователь Пестерова Т.Ф.

На перший погляд може здатися, що ці правила допомагають виховати в дитині найкращі якості: посидючість, цілеспрямованість, стійкість. Але це НЕ ТАК.

Правило № 1. Кожна дитина народжується ледарем.

•  Якщо дитину не змушувати працювати, ініціативу вона не проявить. Змушуйте дитину робити через “не хочу”. Вона звикне і стане трудолюбивою.
• Якщо ж її не змушувати –стане трутнем.

Правило №2. Дитина повинна бути слухняною.

Якщо дитина не слухається, слід зробити все необхідне, щоб досягти слухняності. Якщо сказали скласти іграшки і прибрати в кімнаті –вона повинна виконати наказ негайно. Це зробить її працелюбною, хазяйновитою і дисциплінованою.

Правило №3. Кращий спосіб відучити дитину від небажаної поведінки – покарання і позбавлення.

• Заберіть комп’ютер і іграшки -дитина почне добре поводитися.
• Забороніть гуляти на вулиці, якщо вона себе погано вела, і тоді, в страхові перед покаранням дитина обов’язково виправиться!

Правило № 4. З капризами дитини рахуватися не можна.

• Якщо дитина капризує, йдучи проти вашої волі, то робить це тому, що вередує. Виясняти причину капризів не варто, краще покарати дитину без запитань і пояснень.

— У підсвідомості дитини відкладеться переконання , що з її думкою ніхто не рахується

Правило № 5. Завдання батьків – захищати дитину від помилок.

• Якщо дитина щось робить не правильно – скажіть їй про це заздалегідь. Якщо дитина все рівно робить по своєму і терпить невдачу, нагадайте їй що ви попереджали. Нехай дитина буде подавленою!
• Люди, яких так виховали, часто сумніваються в правильності своїх дій.

Правило № 6. Завищені вимоги зроблять з дитини справжню людину.

Постійно порівнюйте дитину з більш успішними дітьми і вказуйте на її недоліки. Дитина повинна добре навчатися в школі, не бути егоїстом, допомагати вдома, поважати старших, займатися спортом і приносити радість.

Всі ці правила настільки дієві, що використання навіть одного з них дає стабільний і надійний результат у вихованні ледаря.

Якщо ви хочете, щоб дитина погано навчалася в школі, прогулювала уроки, уникала хатньої роботи, а у дорослому віці стала безвільною людиною, яка не здатна досягнути мети і контролювати своє життя, то ці правила спеціально для Вас!

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Упертість і капризи – дві сторони одного і того ж порушення, прояв труднощів спеціалізації: у дітей більш сильних це виражається в упертості, а у слабких в примхах.
Перші прояви впертості не випадково виявляються у зовсім маленьких дітей – у віці 2-3 років. Саме в цей період у дитини різко зростає активність, самостійність, наполегливість у досягненні своїх цілей. У цей період малюк вже може мати думку і намагатися її відстоювати. Одним із способів настояти на своєму, і є впертість, тобто перша спроба самоствердження.
Однією з частих причин прояву впертості і примх у малюка є відступ від звичного укладу життя – порушення режиму, зміна обстановки, велика кількість нових вражень, погане самопочуття під час хвороби.

Як тільки з’являється обстановка комфорту, так і зникає впертість. Тому необхідно знайти, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі звички, потреби і бажання малюка, розумно їх оцінювати.
Іншою поширеною причиною прояву впертості в ранньому дитинстві є несвоєчасне прагнення батьків якомога раніше привчати малюка до користування горщиком або вимагати від дитини те, що їй не під силу.

Якщо впертість властива, як правило сильним, активним і енергійним дітям, які наполегливо відстоюють свою думку у відкритій боротьбі з такими ж енергійними батьками, то трохи інакше йде справа з капризами.

Відмінні ознаки «примхливих» дітей:

• Якщо вперта дитина проявляє свою впертість тільки у відповідь на поведінку або вимоги батьків, то примхлива починає супиться, нити і плакати з будь-якого приводу.
• Якщо для впертої дитини найголовніше – не поступитися, а настояти на своєму і якщо дорослий відстане, махне на неї рукою, дитина буде тільки рада, то «дитина-вередувальник» навпаки, швидше прагне домогтися великої уваги до себе.
• У впертої дитини завжди є якась своя думка, свої бажання, мета, якої вона домагається або яку вона може з жаром відстоювати. Її улюблений вислів: «Я хочу». Вередлива дитина любить говорити: «Я не хочу».
• Примхлива дитина воліє послідовно відмовлятися від усього, що їй пропонують оточуючі. Їй дуже подобається бути в центрі уваги.

Як вести себе з такою дитиною?

Рекомендації батькам (капризи й упертість)

• Основне, що Ви, батьки, повинні зробити – це змінити своє ставлення до дитини, відмовитися від звичної «авторитарної» позиції, навчитися ставитися до неї не як до повністю підлеглої і залежної, а як до людини.
• Батьки повинні зробити над собою зусилля і змінити свій метод виховання.
• Дорогі батьки, дитину не слід ставити в ситуацію множинного вибору, такі ситуації для дитини не під силу. Набагато краще буде, якщо дитині буде надано один варіант поведінки (побачив за обідом одну тарілку з супом – з’їм, а побачила три різні страви – вже не знає, як бути, і починає вередувати).
• Щоб дитина перестала вередувати, більшість батьків вважають, що краще поступитися її бажанням, щоб вона перестала вередувати. Але це припиняє тільки конкретний, миттєвий каприз, а примхливість як форму поведінки, навпаки закріплює. Для того щоб подолати цю ситуацію неприємну рису характеру дитини, від дорослого потрібно величезна наполегливість, терпіння і самовладання.
• Тактика батьків в цей період повинна зводитися до терплячої і наполегливої, але м’якої форми залучення дитини до правил і норм, прийнятих в людському суспільстві.
• Необхідно відшукати, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі бажання, звички малюка, і розумно їх оцінювати.