Archive for Квітень, 2023

Український День навколишнього середовища

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.

Зазвичай в Україні ґрунтовно готуються до цього свята. Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань. Традиційно впорядковують території парків та скверів, висаджують дерева і кущі, створюють нові газони і квітники, ліквідують несанкціоновані звалища, прибирають сміття, розчищають джерела, а також проводять інформаційно-просвітні заходи, щоб підвищити екологічну свідомість населення.

Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

Екологічне виховання — не примха, а потреба часу. Привчати дітей екологічно мислити, відчувати себе громадянами не певної країни, а планети Земля — одне із завдань виховання підростаючого покоління.

Шановні батьки! Залучіть дітей до впорядкування території біля будинку, висадіть разом квіти на клумби, обкопайте дерева та кущі.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Унікальна платформа для батьків та вчителів, створена «Освіторією» у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Міністерства освіти і науки України. Тут ви знайдете відповіді на найпоширеніші питання стосовно навчання в Україні та за кордоном під час воєнного стану, інформацію про можливості та допомогу, а також експертні матеріали від Оcвіторія Медіа.
Сайт є безкоштовним та постійно оновлюється.

До Вашого практичного використання різні Дозвілля для дітей.

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

 

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

ВИХОВНА РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ ІЗ ДІТЬМИ

Від того, як батьки ставляться до своєї дитини, чого навчають і як виховують, залежить, наскільки гармонійним буде її розвиток та ефективність суспільного виховання. Про нерозривність зв’язків поколінь у сімейному колі, вплив родинних звичаїв, життєвого до­свіду на дитину влучно та образно говориться в народних прислів’ях і приказках: «Так батьки жили, так і нам треба», «І мій батько та­кий був, і я в нього вдався», «З матері народивсь», «Які самі, такі й сини», «Яблучко од яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Яка неня, така й доня», «Яких сотворили, таких і майте», «Ниточка веде до клубочка».

Щодо того, коли слід починати виховання дитини, в народній педагогіці були цілком певні погляди: «Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже не навчиш», «Коли дитину не навчили в пелюшках, то не навчите в подушках». Про гар­не виховання дітей кажуть так: «Викохав дитину в добру годину», «Любо й неньці, як дитина в честі», «Батьків син», «Як ластівка з ластів’ятами», «За цю науку цілуйте батька й матір у руку».

Важливою складовою родинного життя є мовленнєве спілку­вання батьків з дітьми та поміж собою; народна мудрість наголо­шує на виховній силі слова у таких влучних народних виразах: «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син куса­ється», «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», «Вола в ‘яжуть мотузком, а людину — словами».

Вправляння і привчання у родинному вихованні посідають значне місце, а серед них, у свою чергу, найчастіше використовують­ся показ, тренування, нагадування, прохання, побажання, заохочення, орієнтація на суспільну думку, очікувану радість, настанови, застере­ження, заборони.

Для заохочення використовується схвалення вчинку, подяка, на­города, ласкавий погляд, усмішка. Особливо наголошується на необ­хідності вмілого використання мовленнєвих впливів, адже вихованню шкодять не лише негативні звертання, бо ж «Як часто називатимеш людину свинею, то вона й за рохкає», а й недоречне захвалювання: «Перехвалене — як пересолене».

Дуже важливо уважно ставитися до дитячих запитань добро­зичливо, доступно відповідати на них, спонукати малюка до самостій­ного пошуку («Дітям не відповідати —розуму не мати», «Хто людей питає, той і розум має»).

 

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Основа українського родинного спілкування — мовленнєвий етикет. Уміння говорити, розповідати за народними уявленнями по­чинається з уміння слухати: «Будеш добрим слухачем, будеш добрим оповідачем», «Умієш говорити, навчись слухати».

Про те, що українці цінують у спілкуванні ввічливість, приві­тність, доброзичливість, свідчать такі прислів’я: «Ввічливих та ла­гідних скрізь шанують», «Слова щирого вітання дорожчі за часту­вання».

Слово «ввічливий» в українській мові має давню історію. Щоб під час зустрічей, переговорів показати своє мирне ставлення, відсут­ність ворожості, люди мали дивитись у вічі один одному. Отже, пер­винне значення слова ввічливий — той, хто дивиться у вічі. Згодом слово «ввічливий» стали вживати щодо людини, яка дотримується певних правил, уважна, привітна.

Українці вірили в силу добрих і лихих слів і казали про це так: «Вода все сполоще, лише злого слова ніколи», «Рана загоїться, а лихе слово — ні». Традиційно вживали чимало побажань при вітанні, за­прошенні до столу: «їжте на здоров ‘я», «Смачного», перед виконан­ням будь-якої роботи: «Щоб легко почалося і вдало скінчилося».

Гарною традицією українського мовленнєвого етикету при вітанні є побажання усіляких гараздів, здоров’я, добробуту: «Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята».

Основою народного етикету є повага до громадської думки.

«Не можна», «Що люди скажуть», «Не сміши людей» — ось правила, якими керувались у поведінці й спілкуванні.

Українська дитина ще змалку вміла вітатися та прощатися. За народним звичаєм дитя вже з року починали вчити «давати чолом», ві­таючись із старшими. В українському селі традиційно вітались як зі знайомими, так і з незнайомими людьми. Першими мали вітатися мо­лодші зі старшими. Дітей привчали розмовляти спокійно та лагідно, чемно вислуховувати дорослих, ввічливо звертатися із проханнями.

Читати повністю »

Радимо педагогам створили ігрові осередки, які будуть спонука­ти малят до пізнавальної діяльності.

Це куточки інтелектуальних ігор, де пред­ставлені: блоки 3. Дьєнеша; палички Дж. Кюїзенера; інтелектуальні ігри Нікітіних і розвивальні ігри В. Воскобовича; ейдетичні картки. Ці ігри доступні для дітей, справляють розвивальний вплив і спонукають дитину до активної пізнавальної діяльності.

 

 

Логічні блоки З. Дьєнеша

Кольорові палички Дж. Кюізенера

Картки-властивості З. Семадені

Інтелектуальні ігри Нікітіних

Розвивальні ігри В. Воскобовича

Навчально-розвивальна технологія «Логіки світу»

Коректурні таблиці Н. Гавриш

«Ейдетика для малюків» О. Пащенко

Інформацію по цим інноваціям можна знайти у таких джерелах:

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція // Київ. — 2021. 

2. Безсонова О. Коректурні таблиці як стимул піз­навальної активності дошкільнят // Вихователь-методист. — 2012. — N2 12.

3. Від науки до практики: технологія «Логіки сві­ту» // Дитячий садок. — 2013. — № 21—23, червень.

4. Гавриш Н. Коректурні таблиці як засіб стиму­лювання креативності дітей // Вихователь-методист. — 2012. — № 9.

5. Лошіна Т, Бондарева Л. «Прогулянки» з утіхою і не без користі // Дошкільне виховання. — 2008. — № 5.

6. Мащенко Т. М. Інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку. — Харків: Основа, 2011.

7. Мащовець М. А, Стеценко І. Навіщо дошколярику математика // Дитячий садок. Бібліотека. — К.: Шкільний світ, 2009. —128 с.

8. Никитин Б. П. Ступеньки творчества. или Развивающие игры. — з-е издание. — М.: Просвещение, 1991. — 160 с.

9. Нікітченко С. Вивчаємо математику з паличками Кюїзенера // Дошкільне виховання. — 2012. — № 3.

10. Пащенко О. Асоціації за друдлами // Дошкільне виховання. — 2009. — № 4.

11. Пащенко О. Тактильні та предметні асоціації // Дошкільне виховання. — 2009. — № 1.

12. Петерсон Л. Г, Холина Н. П. Раз — ступенька, два — ступенька… Практический курс математики для дошкольников: методические рекомендации. — М.: Ювента, 2008. — 256 с.

13. Поніманська Т. І., Дичківська І. М. Дошкільна пе­дагогіка. Практикум: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність «Дошкільне виховання». — К.: Видавничий дім «Слово», 2004.

14. Розвиваючі ігри, допомога Кюїзенера. Розвива­ючі ігри, допомога Д’єнеша // На допомогу методичній службі (інструктивно-методичні матеріали на допомо­гу методистам, які опікуються дошкільною освітою) / Укл. Л. Б. Міщенко. — Суми: Ніко, 2013. — 112 с.

15. Скворцова С. Логіко-математична компетент­ність дитини: наступність дошкілля і школи // Дошкільне виховання. — 2011. — № 5.

16. Скворцова С Формування логіко-математичної компетентності п’ятирічних // Дошкільне виховання. —2011. — № 5.

17. Старченко В. А. Навчання математики: сучасний погляд // Дошкільне виховання. — 2008. — № 7.

18. Старченко В. А. Формування логіко-математич­ної компетентності у старших дошкільників: навчально-методичний посібник. — К.: Світоч, 2009.

19. Старченко В. А. Цікава математика для молод­шого дошкільника: навчально-методичний посібник. — К.: Наш час; X.: Ранок, 2010. —127 с.

20. Стеценко І. Логіки світу: Розвиток логічного мислення дітей 4—6 року життя. — К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004.

21. Сучасне заняття в дошкільному закладі: на­вчально-методичний посібник / Н. В. Гавриш, О. О. Лінник, Н. В. Губанова; за ред. Н. В. Гавриш. — Луганськ: Альма-матер, 2007.

22. Терещенко І. Цікава математика надворі і вдо­ма // Дошкільне виховання. — 2011. — № 6.

23. Фідлер М. Математика вже в дитячому садку: посібник для вихователя дитячого садка / Пер. з пол. О. А. Павлович. — М.: Просвещение, 1981. —159 с.