postheadericon «ВПЕРТІ І ПРИМХЛИВІ ДІТИ»

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.


Упертість і капризи – дві сторони одного і того ж порушення, прояв труднощів спеціалізації: у дітей більш сильних це виражається в упертості, а у слабких в примхах.
Перші прояви впертості не випадково виявляються у зовсім маленьких дітей – у віці 2-3 років. Саме в цей період у дитини різко зростає активність, самостійність, наполегливість у досягненні своїх цілей. У цей період малюк вже може мати думку і намагатися її відстоювати. Одним із способів настояти на своєму, і є впертість, тобто перша спроба самоствердження.
Однією з частих причин прояву впертості і примх у малюка є відступ від звичного укладу життя – порушення режиму, зміна обстановки, велика кількість нових вражень, погане самопочуття під час хвороби.

Як тільки з’являється обстановка комфорту, так і зникає впертість. Тому необхідно знайти, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі звички, потреби і бажання малюка, розумно їх оцінювати.
Іншою поширеною причиною прояву впертості в ранньому дитинстві є несвоєчасне прагнення батьків якомога раніше привчати малюка до користування горщиком або вимагати від дитини те, що їй не під силу.

Якщо впертість властива, як правило сильним, активним і енергійним дітям, які наполегливо відстоюють свою думку у відкритій боротьбі з такими ж енергійними батьками, то трохи інакше йде справа з капризами.


Відмінні ознаки «примхливих» дітей:

  • Якщо вперта дитина проявляє свою впертість тільки у відповідь на поведінку або вимоги батьків, то примхлива починає супиться, нити і плакати з будь-якого приводу.
  • Якщо для впертої дитини найголовніше – не поступитися, а настояти на своєму і якщо дорослий відстане, махне на неї рукою, дитина буде тільки рада, то «дитина-вередувальник» навпаки, швидше прагне домогтися великої уваги до себе.
  • У впертої дитини завжди є якась своя думка, свої бажання, мета, якої вона домагається або яку вона може з жаром відстоювати. Її улюблений вислів: «Я хочу». Вередлива дитина любить говорити: «Я не хочу».
  • Примхлива дитина воліє послідовно відмовлятися від усього, що їй пропонують оточуючі. Їй дуже подобається бути в центрі уваги.

Як вести себе з такою дитиною?

Рекомендації батькам (капризи й упертість)

  • Основне, що Ви, батьки, повинні зробити – це змінити своє ставлення до дитини, відмовитися від звичної «авторитарної» позиції, навчитися ставитися до неї не як до повністю підлеглої і залежної, а як до людини.
  • Батьки повинні зробити над собою зусилля і змінити свій метод виховання.
  • Дорогі батьки, дитину не слід ставити в ситуацію множинного вибору, такі ситуації для дитини не під силу. Набагато краще буде, якщо дитині буде надано один варіант поведінки (побачив за обідом одну тарілку з супом – з’їм, а побачила три різні страви – вже не знає, як бути, і починає вередувати).
  • Щоб дитина перестала вередувати, більшість батьків вважають, що краще поступитися її бажанням, щоб вона перестала вередувати. Але це припиняє тільки конкретний, миттєвий каприз, а примхливість як форму поведінки, навпаки закріплює. Для того щоб подолати цю ситуацію неприємну рису характеру дитини, від дорослого потрібно величезна наполегливість, терпіння і самовладання.
  • Тактика батьків в цей період повинна зводитися до терплячої і наполегливої, але м’якої форми залучення дитини до правил і норм, прийнятих в людському суспільстві.
  • Необхідно відшукати, що заважає дитині, що викликає її протест. Для цього необхідно добре уявляти собі бажання, звички малюка, і розумно їх оцінювати.

Залишити коментар

Погода в нашому місті
Архіви публікацій