postheadericon «ДИТЯЧІ СТРАХИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ580617

Підготувала: завідувач Осадча М.А.

     Дошкільний вік – період, коли у дитини починає формуватися мораль, образ власного «Я», виникає проблема розібратися у взаєминах між людьми. Малюк потрапляє у світ нових емоцій, почуттів, стикається з життєвими ситуаціями, які часто не може пояснити. Внаслідок чого у дитини виникають страхи. Діти можуть боятися незнайомих людей, вигаданих істот, транспорту, лікарні, крові, уколів, фізичного та словесного покарання, страшних снів, стуку у двері, дитсадка, заходити в річку тощо.

     Проте малята ще не здатні усвідомити таке почуття, як страх. Розуміння з’являться лише у старшому дошкільному віці. Страх стає більш складним почуттям, набуває різних форм і видів. Дитина боїться осуду колективу, відчуває страх бути не прийнятою в гру, страх самостійності. Тільки усвідомивши свій страх, дитина починає з ним боротися. Деякі батьки помилково вважають, що почуття страху сприяє формуванню у дитини слухняності, що страх – швидкоплинне переживання, яке не завдає дитині великої шкоди. Тому й сьогодні застосовуються як дисциплінуючий метод – фізичне й моральне покарання.

     Тож знайте, що залякування – згубне для психіки дитини. Якщо у дитини ви помітили будь-який страх, бийте на сполах, це вже перші симптоми того, що вона зазнає великого внутрішнього напруження, не може впоратися з власними емоціями та труднощами.

     Нервова система дошкільнят ще слабка, тому самостійно їм подолати страхи дуже важко. І тут на допомогу дитині повинні прийти батьки і працівники дитячого закладу або школи.

Поради для батьків:

  • Кожний день приділяйте час для спілкування зі своєю дитиною. Дайте їй змогу поділитися своїми секретами, тривогами.
  • У ставленні до дитини орієнтуємося на її позитивні якості.  Відшукайте ці якості у малюка і плекайте якомога частіше, хваліть, підбадьорюйте, схвально сприймайте те, що він робить.
  • Повідомляйте дитині про певну вимогу чи заборону у дружній формі, м’яко, без примусу чи тиску.
  • Не можна вдаватися до примусу дитини і під час годування. Не слід нав’язувати їй те, чого вона не хоче.
  • Фізичне покарання не мають бути нормою і плануватися заздалегідь як метод виховання.
  • Страхи перед засинанням часто свідчать про те, що сфера несвідомого в дитини тяжіє до тілесного контакту з матір’ю. Тож не намагайтеся привчати дітей засинати наодинці.
  • Позитивний приклад батьків, що володіють свої емоціями, – передумова успішного подолання дитиною своїх страхів.
  • Навчаючи дитину писати, краще використовувати простий олівець на кінці з гумкою, щоб вона будь – якої миті могла витерти те, що не вийшло (це усуває страх неуспіху).
  • Не дозволяйте дитині дивитися фільми жахів, тому що вона ще не вміє розрізняти вигадку і реальність, а в особливі моменти навіть забуває, що все це лише  на екрані.
  • Частіше бояться діти, яким бракує позитивного спілкування з батьками, їм мало читають, не граються з ними, рідко голублять. А більше сварять, навчають, погрожують.

 

Шановні батьки!

     Любіть своїх дітей і піклуйтеся про них! І не бійтеся якомога частіше показувати їм свою любов. Це дає дітям почуття захищеності і відчуття потрібності!

7055

/span

Залишити коментар

Погода в нашому місті
Архіви публікацій