Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. “Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу” (Олександр Олесь).

За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства в Україні встановлено День української писемності та мови, який відзначається щороку 9 листопада у день ушанування пам’яті Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора і починається писемна українська мова.

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

 Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

 Сучасний світ знає, що державністьмови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. 

Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж в нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася разом із іншими мовами нашої вільної, багатонаціональної країни.

 Вітаємо вас, дорогі колеги і батьки, з Днем української писемності та мови! 

Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом.

Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України.