Author Archive

Відповідно до Закону України «Про освіту», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Указу Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 р. № 632-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2024 рік» безпека дітей є обов’язковою цінністю і одним з показників якості їх життя. Однією з важливих умов забезпечення безпеки дітей є створення безпечного освітнього середовища.

Серед важливих стратегічних цілей розбудови безпечного і здорового освітнього середовища є здоров’язбережувальна складова освіти, безпечність, доступність та інклюзивність освітнього середовища.

Для формування безпечної, ненасильницької та відповідальної поведінки учнів, підвищення обізнаності працівників закладу освіти, батьків або законних представників дітей щодо запобігання та протидії булінгу, а також збереження психічного здоров’я дітей, надсилаємо для використання під час освітнього процесу всіма його учасниками міжвідомчий алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу (цькування).

З метою формування безпечної, ненасильницької та відповідальної поведінки учнів, підвищення обізнаності працівників закладів освіти, батьків або законних представників дітей щодо запобігання та протидії булінгу, а також збереження психічного здоров’я дітей, надсилаємо для використання під час освітнього процесу Міжвідомчий алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу (цькуванню).

Заступник Міністра Євгенія СМІРНОВА

Підготувала: практичний психолог Петрухан Л.І.

Хто з батьків не стикався з такою проблемою, коли нерви не витримують, контроль над ситуацією втрачається і відбувається зрив на дитині. В результаті малюк отримує набагато більший наганяй, ніж насправді заслужив, або зовсім страждає без очевидної причини. Та й самих батьків така ситуація не радує, вони відчувають себе винними, але як не допустити подібних емоційних вибухів?

Необхідно підійти до проблеми стратегічно: робити поступові кроки до поліпшення загальної ситуації, щоб подібні помилки виникали якомога рідше, і одночасно з цим застосовувати локальні методи в момент конфлікту, щоб, принаймні, зробити його менш безпечним. Під час делікатних ситуацій стежте за своїми емоціями.

Спостереження за собою полегшує процес контролю. Під час спостережень можна відзначити, в який момент і що конкретно починає вас нервувати, що цьому передує, з якої миті перестає діяти логіка, і починає захльостувати шквал емоцій. Взявши під контроль ці етапи, ви навчитеся керувати власним станом, своєчасно вживати вірні тактичні кроки.

Не ігноруйте такі прості засоби, як полівітаміни, легкі заспокійливі препарати (валеріана, пустирник) і регулярне фізичне навантаження. Зриви на дитині і близьких – це своєрідний «стрибок напруги» у вашому організмі, проблема зі стабільністю нервової системи. Вирішувати це питання слід з фізичної сторони. Полівітаміни, фізичні вправи, загартовування стабілізують стан нервової системи, виробляють стійкість до різких перепадів і напруження. Щодня приділяйте собі хоча б 15 хвилин. Звичайно, якщо у вас кілька дітей або маленька дитина, зробити це важко, але знайдіть таку можливість – зробіть манікюр, полежте в розслаблюючій ванні, побудьте наодинці з собою, і це дасть вам чимало.

Тілесний контакт потрібен не тільки дітям, а й будь-якій дорослій людині. Якщо вам не вистачає тактильного контакту з дитиною та близькими, ваші нервозність і схильність до конфліктів почнуть наростати як снігова куля. Якщо ви помітили, що всі зриви протікають за одним сценарієм, фіналом якого є спалах роздратування і обурення, спробуйте себе випередити, не чекайте моменту, коли емоції вирвуться назовні, і ви почнете діяти імпульсивно.

Робіть вирішальний крок, не чекаючи «точки кипіння».

Якщо дитина серйозно провинилася і без покарання не обійтися – покарайте її до того моменту, коли розжаряться ваші емоції. У цьому випадку і покарання буде щадним, і дитина сприйме його адекватно. Якщо ви роздратовані через поведінку дитини, в силу її характеру і віку, коли чиєїсь провини немає, але роздратування вас захльостує – припиніть на деякий час спілкування (на хвилину, на чверть години). Якщо ви встигнете зробити це до моменту зриву – легше буде всім. Краще обірвати розмову, нетактовно вийти з кімнати, ніж терпіти, а потім завестися і вибухнути. Незважаючи на завантаженість справами і втому, приділяйте дитині хоча три хвилини своєї уваги. Цей крок обійдеться вам м’якше і швидше, ніж постійні відштовхування від спілкування, якого потребує дитина.

Коли ви помічаєте, що внутрішня хвиля роздратування починає підніматися, спробуйте такі прийоми:

1) змініть положення тіла (встаньте, якщо сиділи, пройдіть в іншу кімнату);

2) уважно розглядайте свою дитину, простежте за її мімікою, мовою, зовнішнім виглядом, сконцентруйте на цьому свою увагу;

3) влаштуйте собі перекус прямо під час розмови;

4) влаштуйте собі тайм-аут – покиньте кімнату на пару хвилин.

Якщо ви все-таки не стрималися і зірвалися на дитині, то не  відтягуйте момент примирення, з’ясуйте з нею відношення, коли повністю заспокоїтеся. Скажіть, що були неправі і вам щиро шкода, що довелося зірватися. Неважливо, хто був правий, а хто винен, якого віку ваша дитина. Повірте, щирість зрозуміє навіть чотиримісячний малюк.

Зриви відбуваються з усіма. Це не означає, що ви погана мати чи батько, це означає, що необхідно над чимось попрацювати в самому собі. Не звинувачуйте себе, краще потратьте сили на позитив і не залишайте в стороні турботи про себе. Коли батьки вкладають у своїх дітей все, що мають, рано чи пізно у них нічого не залишиться.

Голова атестаційної комісії:

• ознайомлює педагогів, які атестуються, з Типовим положенням;
• ознайомлює педагогів, які атестуються, з кваліфікаційними вимогами за відповідною кваліфікаційною категорією та з відповідними їй посадовими обов’язками;
• вивчає та узагальнює систему роботи, результати методичної, виховної роботи та роботи з батьками педагогів;
• подає клопотання до районної атестаційної комісії;
• розподіляє функціональні обов’язки членів комісії та контролювати їх виконання;
• готує та проводить засідання атестаційної комісії;
• контролює правильність ведення документації;
• затверджує план та графік роботи атестаційної комісії, індивідуальні графіки вивчення системи роботи, вчителів, які атестуються.

Заступник голови атестаційної комісії:

• виконує обов’язки голови у випадку його відсутності;
• складає план підготовки та проведення атестації;
• контролює виконання графіка роботи атестаційної комісії;
• вивчає та узагальнює систему роботи, результати методичної, виховної роботи та роботи з батьками вчителів;
• готує проекти наказів:
• про проведення атестації педагогічних працівників;
• про підсумки атестації;
• про створення експертної групи (за потреби);
• здійснює контроль за правильністю оформлення документації, індивідуальних графіків проходження атестації педагогами;
• надає методичну та психологічну допомогу педагогам, які атестуються;
• складає числовий та текстовий звіти про проведення атестації;
• готує проект підсумкового наказу про результати проведення атестації;
• узагальнює матеріали атестації педагогічних працівників.

Секретар атестаційної комісії:

• веде роз’яснювальну роботу із заповнення документації;
• приймає та реєструє заяви педагогів;
• веде документацію атестаційної комісії:
• журнал реєстрації заяв педагогічних працівників;
• протоколи засідань атестаційних комісій;
• оформлює: атестаційні листи; витяги з наказів щодо проведення атестації; витяги з протоколів;
• готує атестаційні матеріали до подання в атестаційну комісію ІІ рівня;
• запрошує членів АК на засідання комісії та відповідає за їх присутність;
• регулює та координує режим роботи членів атестаційної комісії;
• унаочнює інформацію про хід атестації;
• збирає матеріали щодо проведення атестації, методичні розробки педагогів;
• своєчасно інформує педагогів про зміни в нормативно-правовому забезпеченні з питань атестації.

Члени атестаційної комісії зобов’язані:

• знати нормативно-правові акти щодо організації та проведення атестації педагогічних працівників;
• володіти методами аналізу й узагальнення інформації;
• мати належний рівень комунікативної культури;
• дотримуватися прозорості та гласності процесу атестації;
• вміти розв’язувати конфліктні ситуації;
• підтримувати комфортний мікроклімат у колективі під час проведення атестації.

Педагогічний колектив дошкільного  навчального закладу (ясел-садка) № 9 „Десняночка” продовжуватиме роботу над науково–методичною проблемною темою «Постійне підвищення рівня професійної майстерності і інноваційної культури кожного педагога, формування цілісної, національно свідомої, творчої, життєво компетентної особистості в умовах інноваційного розвитку дошкільної освіти» та  визначає на 2024/2025 навчальний рік такі пріоритетні завдання:

• Створювати належні умови для отримання дітьми якісної дошкільної освіти через компетентність і практичну готовність педагогів працювати в умовах реалізації особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій з метою реалізації принципів гуманізації та індивідуалізації, інтегративності педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі.

• Реалізувати завдання освітньої лінії «Гра дитини» Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти через розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації своїх пізнавальних, соціальних, моральних, естетичних потреб в ньому.

• Продовжувати здійснювати роботу з формування природничо-екологічної компетентності дошкільника через всі специфічно дитячі види діяльності: ігрову, пізнавальну, образотворчу, трудову, пошуково-дослідницьку.

• Удосконалювати освітній процес щодо формування соціально-громадянської, мовленнєвої, мистецько-творчої компетентностей дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій.

• Продовжувати формувати у дітей дошкільного віку навички здорового і безпечного способу життя шляхом цілісного, системного, послідовного запровадження освітнього процесу в умовах воєнного стану.