Author Archive

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня. Він збігається із Всесвітнім днем ​​охорони праці. Також збігається і девіз, який визначає МОП.

Пандемія COVID-19 зумовила вибір теми Всесвітнього дня охорони праці в 2021 році. У минулому році вірус зупинив життя цілої планети і внаслідок цього постраждали як роботодавці, так і працівники. Наслідки негативного впливу коронавірусної інфекції на сферу праці доводиться долати до сих пір. Разом з кризою прийшло усвідомлення важливості зміцнення систем безпеки і гігієни праці (далі – БГТ), в тому числі і служб безпеки і гігієни праці, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

Саме тому в 2021 році Всесвітній день охорони праці (World Day for Safety and Health at Work), який також називають Днем безпеки і гігієни праці, МОП присвятили подоланню спалаху інфекційних захворювань в світі праці, з особливою увагою до пандемії COVID-19, стратегіям зміцнення національних систем БГТ і посилення життєстійкості і протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків та набутого досвіду в сфері праці.

Новий девіз Всесвітнього дня безпеки і гігієни праці – 2021: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризу — інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР» (World Day for Safety and Health at Work 2021 – Anticipate, prepare and respond to the crisis – Invest in resilient OSH systems).

Як відзначають в МОП, пандемія зачепила майже кожен аспект в сфері праці. Йдеться і про ризик передачі вірусу на робочих місцях, і про загрози, що виникли в результаті вживання заходів, спрямованих на запобігання поширенню вірусу. Зокрема, масштабний перехід на дистанційну роботу містить потенційні ризики для безпеки і здоров’я працівників, а саме психосоціальні ризики і ризики насильства. У 2021 році Всесвітній день безпеки і гігієни праці присвячений розкриттю потенціалу елементів системи БГТ, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці (№ 187). МОП прагне показати важливість створення стійких систем БГТ і інвестування коштів в них. Організація планує висвітлювати як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

Джерело: https://www.sop.com.ua/article/ru/645-vsemirnyy-den-ohrany-truda-mot-opredelilas-s-temoy

 

ПОРАДИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

1. Щоб зацікавити дітей та сформувати гуманне ставлення до природи, викличте в них співчуття до живих істот.

 

2. Поясніть, що від людей залежить екологічний стан наших сіл, міст, країни та планети.

3. Допоможіть дошкільнику відчути себе захисником та другом природи.

4. Закріпіть знання практичними заняттями, продемонструвавши, як саме можна допомагати природі — виготовити годівницю, посадити дерево тощо.

5. Ставтеся до дитячих спостережень за природою серйозно.

6. Підтримуйте інтерес вихованців до природи, її явищ та процесів.

7. Подбайте, аби у дошкільнят під час занять були залучені всі органи чуття – дотик, зір, слух та нюх.

8. Організовуйте заняття з екологічного виховання регулярно.

9. Використовуйте індивідуальний підхід.

10. Налаштуйтеся на співпрацю, а не повчання чи примус.

11. Допоможіть дитині побачити природу живою та незвичайною.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1409-use-dlya-ekologchnogo-vihovannya-dtey-doshklnogo-vku?utm_source=pushnews&utm_medium=push&utm_campaign=pushnews_

2021.03.31_article_1409

Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) – це державний стандарт освіти. Він визначає державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку. У БКДО взаємозв’язані цінності дошкільної освіти, її напрями та процес формування досвіду дитини в різних видах діяльності. Це забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку.

 

Що таке мистецько-творча компетентність?

 

Складові мистецько-творчої компетентності – художньо-продуктивна, музична, театралізована.

 

Мистецько-творча компетентність – це здатність дитини:

– практично реалізувати свій художньо-практичний потенціал;

– отримувати бажаний результат творчої діяльності;

– елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

 

Розглянемо моменти, що стосуються музичного мистецтва.

 

Що таке сформованість знань?

 

 Сформованість знань передбачає, що дитина:   

– має елементарні уявлення про види мистецтва, зокрема музику;

– розуміє мистецтво як результат діяльності митців, виконавців;

– виявляє інтерес до мистецьких творів, упізнає їх та інтерпретує;

– сприймає та емоційно реагує на художній образ;

– має уявлення про музичну гру, пісню, танець тощо.

 

Якими мають бути навички дитини?

 

Дитина активно, творчо впроваджує набутий досвід та має такі навички:

• пов’язує яскравість образу та зміст зі звуками, ритмом, динамікою, темпом;
• розрізняє вокальну та інструментальну музику;
• знаходить просту аналогію між життям і змістом твору;
• має навички глядача і слухача;
• має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах;
• виявляє музикальність, уміння передавати настрій, почуття, емоції в музично-руховій і пісенній творчості, музикування та музичній грі;
• співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, та дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності;
• демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній діяльності;
• демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній діяльності;
• обмірковує з іншими свій мистецький досвід.

 

Яку участь беруть батьки?

 

Батьки підтримують формування мистецьких навичок:

• заохочують дитину займатися мистецькими видами діяльності;
• спостерігають, позитивно оцінюють та підтримують мистецькі вподобання дитини;
• схвалюють вільне самовираження дитини;
• грають в акторів, ляльководів, учасників та ведучих концерту;
• експериментують із різними звуками;
• співають колискові;
• слухають музику з дитиною;
• переглядають спільно з дитиною мультфільми з гарною народною і сучасною музикою;
• влаштовують сімейні свята з використанням мистецьких видів діяльності;
• відвідують з дитиною концерти, зокрема й онлайн;
• активно беруть участь у концертах. Святах і дійствах, які організовує заклад дошкільної освіти;
• створюють умови, щоб дитина виявляла мистецьку компетентність в житті та побуті.

 

Джерело: журнал «Музичний керівник» №2 (лютий) 2021 р., стор.18-19

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

1. Складні вправи і стрибки виконуйте на м’якому покритті.

2. Не допускайте тривалого утримування дитиною важких поз (більше 1-2 сек.),  краще кілька разів повторіть вправи.

3. Знайте, висіти тільки на руках дітям-дошкільнятам небезпечно, тому що велике навантаження на суглоби і плечовий пояс.

4. Ніколи не використовуйте для змагань важкі і небезпечні фізичні вправи.

5. Уникайте фізичних вправ, при яких дитина надмірно прогинається в поясному відділі, тому більшість дітей потребує випрямлення цієї частини хребта.

 

Що треба знати?

 

1. Дитину треба вчити правильно дихати. Слідкуйте за диханням дитини під час ігор і гімнастики.

2. Дитина із задоволенням займається гімнастикою з дорослим.

3. На 5-му році життя діти прагнуть придумувати власні вправи і влаштовувати спортивні змагання. Залучайте до змагань однолітків.

4. Обов’язково контролюйте безпеку дитини, але намагайтеся не придушувати її активність.

5. Порівнюйте досягнення дитини тільки з її власними минулими результатами.

6. Вселяйте в малюка упевненість з похвалою.

 

Чого робити не слід?

 

1. Дратуватися, якщо дитина неправильно виконує вправи.

2. Займатися несистематично.

3. Підсміюється над неумілістю дитини.

4. Проводити зарядку та ігри в поганому настрої.

5. Одягати на дитину гольфи, трусики або штанці з тугими резинками.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: старша медична сестра Шевченко О.І.

Правильна організація харчування є основною умовою як виховання дітей, так і правильного їх фізичного розвитку.

Повноцінне харчування повинно бути достатнім як за калорійністю, так і за якісним складом, воно мусить сполучати у певному співвідношенні всі ті речовини, які потрібні для нормальної життєдіяльності людини, а саме: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни і воду.

Із усіх складових частин їжі білки мають найбільше значення для організму, бо без них не можуть утворюватися тканини організму, а також важливі для життєвих функцій гормони і ферменти. Без білків неможливе життя людини, ніякі інші речовини не можуть їх замінити. Білки прийнято називати пластичним, тобто будівним матеріалом клітини. Нестача білка в їжі сповільнює ріст дитини і порушує фізіологічні функції організму (порушуються функції печінки, ендокринних залоз, кровотворення, зменшується кількість червонокрівців і білокрівців). Нестача білка в харчуванні знижує опірність організму до зовнішніх впливів.

Проте зайва кількість білка в раціоні дітей у два і більше рази також шкідлива, бо вона підвищує збудливість нервової системи і сприяє розвитку ряду захворювань, пов’язаних з порушенням обміну речовин.

Оптимальна кількість білка в раціоні дітей у віці від 3-х до 7-ми років – 68 г або в білкових калоріях близько 14% порівняно з загальною добовою калорійністю.

Білки за походженням бувають тваринні і рослинні. За своїм значенням для організму білки діляться на повноцінні і неповноцінні.

До повноцінних білків належать білки, які є в продуктах тваринного походження: м’ясі, рибі, яйцях, молоці, сирі та інших молочних продуктах.

Білки тваринного походження засвоюються значно краще від рослинних.

Продукти рослинного походження (бобові, крупи, борошно, овочі, ін.) у своєму складі мають також цінні білки, проте їх поживна цінність дещо нижча, ніж тваринних білків, бо вони не мають повного комплексу незамінних амінокислот, а також і тому, що вони гірше засвоюються.

Таким чином, чим різноманітніші продукти харчування людини, тим більше дістане вона з їжею повноцінних білків.

Жири і вуглеводи є також дуже важливими і абсолютно необхідними складовими частинами їжі людини. Вони – основне джерело енергії.

Важливе значення жирів для організму визначається вмістом в них жиророзчинних вітамінів, деяких жирних кислот, ліпоїдофосфатидів, стеринів ін..

Вуглеводам належить важлива роль в обміні білків і жирів. При достатньому вмісті вуглеводів у харчовому раціоні витрата білка організмом значно зменшується. Вуглеводи ніби «зберігають» білки.

Крім перелічених складових частин їжі, для нормального розвитку дитини необхідно, щоб у склад її раціону постійно входили вітаміни у достатній кількості, бо на здоров’ї людини шкідливо відбивається не тільки відсутність, але й нестача того чи іншого вітаміну.

Сприяючи правильному росту і розвитку дитини, вітаміни підвищують витривалість і опірність до різних захворювань.

Мінеральні речовини є необхідною складовою частиною їжі. Вони беруть участь у будові тканин організму, надаючи їм міцності, забезпечують осматичний тиск, впливають на роботу органів травлення і процеси засвоєння їжі.

Для організму, що росте, особливо важливе значення мають і краще за інші вивчені солі кальцію, фосфору і заліза.

Солі кальцію і фосфору є головною складовою частиною кісткової системи. Солі кальцію і магнію мають велике значення для правильної роботи серцевого м’яза і взагалі всієї м’язової системи. Крім того, солі кальцію сприяють зсіданню крові, зміцнюють нервову систему, добре діють на запальні процеси.

Солі фосфору приймають безпосередньо участь в обміні речовин. Фосфор є обов’язковим елементом кожної клітини організму. Він входить до складу багатьох ферментів, необхідних для утворення важливих для функції нервової тканини фосфороліпідних сполучень.

Залізо є необхідною складовою частиною клітинних ядер, каталізатором окісних процесів, воно необхідне для правильної доставки тканинам кисню, а також для утворення гемоглобіну. Щодо інших мінеральних речовин, то відомо, що солі міді, цинку, марганцю, кобальту специфічно діють на кровотворення.

Йод необхідний для правильної роботи щитовидної залози.

Фтор впливає на міцність зубів і розвиток зубної емалі.

Солі калію регулюють вміст води в тканинах.

Вода також є необхідною складовою частиною організму дитини. Тканини дитини мають близько 70% рідини, кров – до 80%. Значення води в харчуванні дитини велике, бо всі найскладніші життєві процеси організму відбуваються в водному середовищі. Споживання води необхідно регулювати, бо для організму однаково шкідлива як нестача її, так і надлишок.

Одже, збалансоване харчування – необхідна умова розвитку здорової дитини.

 

     Шановні батьки!

Слідкуйте за щоденним меню в дитячому садочку.

І вдома на вечерю намагайтесь дати дитині те, що вона не отримала протягом дня.