‘Без категорії’
ЯК ПОЗБАВИТИ ДИТИНУ ВІД СТРАХІВ?
Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.
Що робити, якщо дитина боїться лікарів? Позбавити дитину від страхів можуть допомогти наступні поради:
- Якщо причиною страхів є біль, спробуйте змінити ставлення дитини до неї. Для цього не робіть трагедію з кожної травми, ставитеся буденно і спокійно до подряпин і порізів, не акцентуйте на них увагу, відволікайте дитину від неприємних відчуттів і кажіть, що нічого страшного не сталося. Крім того, свої пошкодження теж переживайте з гідністю. Тоді дитина буде сприймати больові відчуття інакше, не асоціюючи їх з острахом.
- Якщо малюк боїться певного лікаря, то потрібно просто змінити його заради спокою чада.
- Крихітку налякала незнайома обстановка? Дайте їй звикнути до цієї атмосфері: разом походіть по кабінету, розгляньте і попросіть помацати інструменти, оцініть крісло або кушетку. Коли дитина зрозуміє, що нічого страшного навколо немає, вона перестане боятися.
- Ніколи не лякайте дитину лікарями! Взагалі, будь-які професії не варто перетворювати на інструмент маніпуляцій і залякування.
- Частіше подавайте власний позитивний приклад. Регулярно відвідуйте лікарів і ніколи не озивайтеся про них негативно, навіть якщо думка буде виправданою. Робіть акцент на те, що лікарі допомагають людям бути здоровими, і обійтися без них ніяк не можна.
- Якщо малюка лякає сама лікарня, спробуйте змінити її. Деякі дитячі клініки та кабінети оформлені яскраво і залишають тільки позитивні враження.
- Спробуйте читати книги про лікарів, щоб дитина сприймала їх як виключно позитивних і добрих героїв і, нарешті, перестала боятися. Самим підходящим і відомим твором є «Айболить» Корнія Івановича Чуковського. Цей персонаж напевно зацікавить малюка і сподобається йому.
- Підготуйтеся до відвідування педіатра або іншого лікаря. По-перше, не брешіть і розкажіть малюкові, що саме його чекає. Якщо планується щеплення, то зізнайтеся, що лікар буде робити укол, і може бути трохи боляче. По-друге, підтримайте дитину. Скажіть, що біль не буде сильним і тривалим, і малюк неодмінно витерпить його і не заплаче, адже він такий сміливий, дорослий і сильний.
- Можна спробувати подолати страх за допомогою ігор. Придбайте ігровий набір лікаря і почніть грати в лікарню. А якщо вам вдасться знайти білий халат, то ви зможете побороти страхи перед медичним одягом. Дозвольте спочатку побувати в ролі лікаря чаду. Нехай він розгляне всі інструменти, а ви розкажіть про них, приділивши увагу призначенню кожного. Потім поміняйтеся ролями, щоб дитина побувала пацієнтом. Зімітуйте реальну ситуацію: проведіть огляд, зробіть «іграшковий» укол, подивіться горло.
- Планувати візит до лікаря бажано на час, коли малюк бадьорий, ситий і веселий.
- Якщо дитина навідріз відмовляється йти в поліклініку, спробуйте викликати платного лікаря на дім, причому кілька разів. Можливо, з часом вигляд медпрацівників та їхні маніпуляції перестануть лякати, і знайома домашня обстановка в цьому допоможе.
- Не варто вимагати від дитини ідеальної поведінки, прийміть її емоції і допоможіть їх пережити. Якщо малюк заплакав, заспокойте його, підтримайте, вселіть впевненість в собі. А за хорошу поведінку обов’язково похваліть.
- Якщо потрібно госпіталізація, то можна заздалегідь провести екскурсію по медустанові, щоб дитина звикла до неї.
Проявіть терпіння і скористайтеся порадами, щоб допомогти дитині не боятися лікарів!
Джерело: http://poradumo.pp.ua/simya-i-ditu/
НЕМАЄ ДІТЕЙ – Є ЛЮДИ
Януш Корчак (літературний псевдонім Гернріха Гольдшміта) – польський дитячий лікар, педагог, письменник громадський діяч. Це приклад Вихователя з великої літери. «Нема дітей – є люди», – у цьому короткому афоризмі Корчака закладений глибинний зміст його педагогічних поглядів. Саме на повазі до особистості дитини Януш побудував систему виховання у заснованому ним «Будинку сиріт». Це була особлива дитяча країна з самоуправлінням, газетою, громадським судом, перед яким, до слова, поставали не лише діти, але й дорослі, які порушили права дітей. Втім найпоширенішим вироком цього суду було прощення…
Гуманним та здатним до прощення Корчак залишався до останніх хвилин життя. Навіть, коли у 1942-му його разом із 200 вихованцями та другом і помічницею Стефанією Вільчинською депортували з Варшавського гетто до Треблінки – фашистського табору смерті Умшлагплац… Напередодні вивозу Януш запише у своєму щоденнику про німецького солдата: «Я поливаю квіти. Моя лисина у вікні – така чудова ціль. У нього рушниця. Чому він стоїть спокійно і дивиться? Нема наказу? А можливо, до війни він був сільським учителем, можливо, нотаріусом або двірником на вулицях Лейпцига або офіціантом у Кельні? Що б він зробив, якби я кивнув йому головою, дружньо помахав рукою? Можливо, він і не знає, що все так, як воно є. Він міг приїхати тільки вчора, здалеку…».
Януш Корчак міг врятуватися від смерті. Допомогу йому пропонували неодноразово, і німецькі шанувальники його літературної творчості зокрема… Але видатний педагог йшов зі своїми вихованцями пліч-о-пліч завжди, навіть коли їх привели до газової камери…
Любити дітей, бачити в них світло завжди, не зважаючи ні на що – заповідав Януш Корчак у своїх працях.
Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.
ЗАКОНИ
Закон України «Про дошкільну освіту»
Закон України «Про охорону дитинства»
ПОСТАНОВИ
– “Про затвердження Положення про освітній округ”. Постанова № 777 від 27.08.2010 року.
– “Питання штатного розпису дошкільних навчальних закладів”. Постанова КМУ № 1122 від 05.10.2009 року.
– “Про затвердження Положення про центр розвитку дитини”. Постанова КМУ № 1124 від 05.10.2009 року.
НАКАЗИ
– “Примірний статут дошкільного навчального закладу”. Наказ МОН № 257 від 24.04.2003 року.
ЛИСТИ, ІНСТРУКЦІЇ
– “Щодо благодійних внесків”. Лист МОНмолодьспорт № 1/9-272 від 09.04.2012 року.
– “Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку”. Лист МОН № 1/9-666 від 27.09.2010 року.
– “Про використання приміщень дошкільних навчальних закладів”. Лист МОН № 1/9-316 від 13.05.2010 року.
– “Про організацію обліку дітей дошкільного віку”. Лист МОН № 1/9-263 від 07.05.2007 року.
АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
– “Щодо атестації педагогічних працівників”. Лист МОНмолодьспорт № 1/9-779 від 25.10.12 року.
– “Типове положення про атестацію педагогічних працівників”. Наказ МОН N 930 від 06.10.2010 року.
НАШ ДОШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Наш дошкільний заклад – це дім для дітей, де створені всі умови:
- для розвитку вихованців, які здатні жити в гармонії один з одним і з оточуючим світом;
- для розкриття їхніх творчих здібностей, самостійності, комунікативності;
- для формування повноцінного фізичного, соціального і психічного здоров’я.
Від здоров’я – до комфорту,
Від комфорту – до розвитку,
Від розвитку – до повноцінної особистості!
Девіз закладу:
«Десняночка» – це дружба,
«Десняночка» – це діти,
«Десняночка» – це радість,
Найкраще місце в світі!
Дошкільний заклад вирішує проблеми:
- формування у дітей свідомого ставлення до свого здоров’я;
- впровадження інноваційних технології з метою гуманізації освітньо-виховного процесу;
- організації освітньо-виховного процесу з позицій інтегрованої подачі знань дітям.
Наш сайт містить хроніку життя дошкільного закладу, авторські розробки, дидактичні ігри і матеріали, методичні матеріали і рекомендації, поради, консультації для батьків, тощо.