‘Методична служба’
ВИВЧАЄМО ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!
Пропонуємо для Вашої уваги Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року № 974 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359
Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд, прилеглих до них територій, приміщень, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування навчальних закладів та установ системи освіти.
Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України поширюються на навчальні заклади всіх типів і форм власності, що належать до сфери управління МОН.
ПЕДАГОГАМ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ
СЕМІНАРИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
1. _Морально-духовне виховання засобами краєзнавства (практикум)
2. Насильство у вихованні дитини (практикум)
3. Національно-патріотичне виховання – важлива складова соціально-комунікативної компетенції (практикум)
4. Розвиваємо здібності дитини (практикум з елементами тренінга)
5. Спілкування та мовленнєвий розвиток, комунікативні здібності дошкільників (ділова гра)
6. Страхи дітей і шляхи їх подолання (практикум)
7. Формуємо життєву компетентність через сюжетно-рольову гру
8. Формуємо у дитини соціально-комунікативну компетенцію (круглий стіл)
9. Майстер-клас “Програму Са-ФІ-Дансе в практику дошкільного закладу”
10. Майстер-клас “В мнемотехніку граємо, дітей мові навчаємо”
ПРАЦЮЄМО З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ
ПРАВИЛА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.
1. Підтримувати дитину, бути терплячими.
2. Не порівнювати її з іншими, а тільки із самим собою.
3. Давати короткі, чіткі інструкції.
4. Повторювати завдання спокійним тоном, не робити зауважень занадто часто.
5. Використовувати зоровий, тактильний контакт, хвалити дитину, коли сидить спокійно.
6. Змінювати види діяльності, давати змогу рухатися.
7. Створювати ситуації успіху, підтримувати контакт із батьками.
8. Намагатись індивідуалізувати роботу.
9. Використовувати гнучку систему заохочень та покарань.
10. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотики, поглажування).
11. Давати короткі, чіткі й конкретні інструкції, використовуючи не більше 10 слів.
12. Змінювати види діяльності, давати змогу рухатись.
13. Створювати ситуації успіху, підтримувати контакт із батьками.
14. Повторювати завдання спокійним тоном, не робити зауважень занадто часто.
15. Малюк не винен, що він такий «живчик», тому марно його сварити, карати. Цим ви досягнете лише зниження самооцінки, появу почуття провини, відчуття неправильності й неможливості догодити вам.
16. Навчити дитину керувати собою – ваше першочергове завдання. Контролювати власні емоції адже дитині просто необхідно вивільнювати енергію назовні, навчіть її це робити.
У вихованні необхідно уникати двох крайностей – проявів надмірної м’якості й висування надто високих вимог.
Не слід допускати вседозволеності: чітко роз’ясніть малюку правила поведінки в різних ситуаціях.
Однак кількість заборон і обмежень варто звести до розумного мінімуму.
«ВИХОВАТЕЛЬ – ВЗІРЕЦЬ У ВИХОВАННІ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ДОШКІЛЬНИКА»
ПОРАДИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
1. Лише гуманний, високо духовний наставник зможе виховати справді духовну особистість. Вихователь є для дитини еталоном правильної поведінки, а отже має бути високодуховним не лише на словах, а й у власних діях.
2. Вихователь не має бути транслятором знань, а передусім особою, яка формує морально-духовні цінності дошкільника.
3. Особистість, яка присвятила своє життя педагогічній діяльності, має оволодіти загальнолюдськими і національними, морально-духовними цінностями, сформувати стійкі переконання.
4. Вихователь повинен виявляти глибоку повагу до особистості вихованця, шанувати його, оберігати від негативних впливів, створювати оптимальні соціально-психологічні умови для всебічного гармонійного розвитку.
5. Почуття гуманізму — це внутрішній психологічний стан вихователя. Але він має виявлятися навіть у дрібницях — у формі звернення до вихованців, схвалення позитивних дій та ін.
6. Важливим чинником у системі морально-духовних цінностей особистості вихователя е рівень сформованості почуття національної гідності. Вона характеризується передусім такими рисами: любов до свого народу, Батьківщини, повага до Конституції та законів України, до державних символів, досконале володіння державною мовою, турбота про піднесення її престижу, повага до батьків, свого роду, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його спадкоємця й наступника, шанобливе ставлення до культури, традицій і звичаїв народностей, що мешкають на теренах України.
7. Вихователь повинен бути інтелігентний. До числа основних ознак інтелігентності належить комплекс найважливіших інтелектуальних і моральних якостей: загострене відчуття соціальної справедливості, прилучення до багатств світової й національної культури та засвоєння загальнолюдських цінностей, слідування велінням совісті, тактовність і особиста порядність. Інтелігентність — це не лише освіченість, стан розуму, але й стан душі. Інтелігентність — це гармонія, дзеркало душі й розуму вихователя, взірець для наслідування.
8. Важливим чинником, який забезпечує моральне зміцнення й підкріплення процесу прояву майстерності педагога, є його совісність, чесність, справедливість і об’єктивність.
