‘Фізкультурно-оздоровча сторінка’

     Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Зимове морозне повітря найкраще насичене киснем, потрапляючи в організм, воно стимулює мозкову діяльність. Завдяки зимовим прогулянкам підвищується фізична активність організму, поліпшується сон. Особливо корисні прогулянки при температурі нижче десяти градусів. Таке повітря особливо чисте і ймовірність підхопити інфекцію набагато нижче. Напевно, ви помічали, що сплеск вірусних захворювань найчастіше буває, коли морозна погода змінюється відлигою. А щоб прогулянка пройшла весело і з користю, батьки повинні знати, чим зайняти дитину на зимовій прогулянці.

     Звичайно, дорослі повинні регулювати тривалість зимової прогулянки, стежити, щоб дитина не переохолодилася і не перегрілася. Взимку прогулянки зі старшими дошкільнятами дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16°. При цих же значеннях температур, але сильному вітрі рекомендується скорочувати тривалість прогулянки, якщо немає можливості захистити дітей від вітру спеціально влаштованим навісом.

 Завдяки прогулянці вдосконалюється фізичний розвиток дитини. Кожна прогулянка супроводжується руховою активністю малюка. Під час рухливих ігор відбувається тренування різних груп м’язів, розвивається координація рухів, а також швидкість реакції, сила, витривалість, воля до перемоги.

 Навчаючись різних видів рухів, дитина активно задіює і розумові операції, що сприяє її психічному розвитку. Дослідження останніх років доводять, що чим вище рухова активність дитини, тим швидше розвивається її мова.

 Також, на природі дитина має можливість спостерігати за навколишнім світом, за явищами природи, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, наприклад, чому сніжинка тане на руці. Дуже важливо навчити дитину бачити красу навколишньої природи, природних явищ. Все це теж сприяє розвитку психічних процесів: сприйняття, уваги, пам’яті, уяви.

  Прогулянка сприяє розумовому вихованню. Під час перебування на ділянці або на вулиці діти отримують багато нових вражень і знань про навколишній світ: про працю дорослих, про транспорт, про правила вуличного руху і т. п. Зі спостережень вони дізнаються про особливості сезонних змін у природі, помічають зв’язок між різними явищами, встановлюють елементарну залежність. Спостереження викликають у дітей інтерес, ряд питань, на які вони прагнуть знайти відповідь. Все це розвиває спостережливість, розширює уявлення про навколишній, будить думку і уяву дітей.

  Більшості здається, що на зимовій прогулянці дитина замерзне і неодмінно захворіє. І пов’язують простудні захворювання дітей саме з прогулянками в зимовий період.

   Прогулянки з дитиною повинні бути кожен день і в будь-яку погоду. Вас не повинні лякати вітер, дощ, холод або спека. Дитина повинна з усім цим стикатися, щоб в подальшому не виникало «сюрпризів» у вигляді застуди при першому ж вітрі і таке інше.

 

Шановні батьки! Можемо підвести підсумок разом.

Плюси прогулянки:

• підвищує пристосовуваність і працездатність організму і систем організму, що росте;
• сприяє загартовуванню організму, профілактиці простудних захворювань;
• формує здоров’язберігаючу і здоров’язміцнюючу рухову поведінку;
• формує правильні навички виконання основних рухів, важливих елементів складних рухів;
• йде прискорений розвиток мови через рух;
• виховує позитивне ставлення до природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища та природи в цілому;
• розвиває здатність відзначати і виробляти первинний аналіз сезонних змін у житті довкілля.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Загартування – один з найбільш ефективних методів підвищення опірності дитячого організму до різких коливань температури повітря і, що особливо важливо, так званим простудним захворюванням. Для загартування використовуються фактори зовнішнього середовища – повітря, вода, сонце.

  Основний принцип загартування – поступовий вплив на організм тренувальних факторів, вироблення витривалості до наростаючих по силі і тривалості впливів.

 

Існують кілька обов’язкових правил:

• По-перше, будь-які загартовуючи процедури треба проводити систематично. При нерегулярному їх проведенні організм не може виробити необхідні реакції. Загартування можна проводити як би про запас. Якщо загартовуючи процедури припиняються (зазвичай в холодну пору року), то умови зв’язку на подразнення холодом, які утворилися в організмі, швидко згасають і опірність знижується. Тому при зміні умов, пов’язаних з сезоном року, слід не скасовувати загартовуючи процедури, а просто дещо змінити їх.

 

• По-друге, слід дотримуватися принципу поступовості в збільшенні сили дратівної дії. Це необхідно для успішного пристосування організму до умов, які постійно змінюються. Особливо важлива поступовість при загартуванні дітей раннього віку, організм яких не здатний швидко реагувати на холодні чинники.

 

• По – третє, дуже важливо враховувати індивідуальні особливості дитини, її реакцію на застосовувані подразники. Загартування можна проводити тільки при позитивному ставленні дитини до процедури.

 

Шновні батьки!

Необхідно враховувати стан здоров’я Вашої дитини, особливості її вищої нервової діяльності.

Більш обережно проводити загартування ослаблених і часто хворіючих дітей.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

          Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку чільне місце посідають фізкультурні свята та розваги, спрямовані на комплексну реалізацію широкого кола оздоровчих та виховних завдань.

Фізкультурні свята проводяться двічі-тричі на рік.

Фізкультурні свята  проводяться двічі – тричі  на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку. Безпосередньо участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої груп. Оптимальна тривалість заходу для дітей молодшого дошкільного віку – 40-50 хвилин, для старшого віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про  організацію повноцінної прогулянки у цей день.

Фізкультурне свято на майданчику (влітку) або в залі проводиться орієнтовно за такою схемою:

• Відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітання команд.
• Виступи учасників свята з гімнастичними вправами.
• Змагання між командами, ігри-естафети, атракціони, сюрпризні моменти.
• Завершення свята, підбиття підсумків, нагородження, закриття свята.

Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята –  найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати  від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього  з певних причин, малоактивних і невпевнених.

Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно  розробити сценарій, розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків.

Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики,  ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.

З метою створення урочистої атмосфери, бажано яскраво оформити залу або територію фізкультурного майданчика. У приміщенні дитячого садка та на майданчику розвішують різноколірні кульки, ліхтарики, гірлянди, плакати з написами на спортивну тематику, встановлюють прапорці тощо.

Свято розпочинається з урочистої частини – виходу учасників на фізкультурний майданчик або в залу, шикування, привітання керівника закладу або представника інших організацій. Відкриття завершується підняттям прапора змагань та парадом учасників. Після урочистої частини проводять показові виступи дітей, які виконують гімнастичні вправи (10-12 вправ) з різними предметами: обручами, м’ячами, стрічками, прапорцями.

Після виконання цих вправ дітей об’єднують в однакові за кількістю учасників команди і розпочинають змагання між ними.

Неабиякий інтерес викликають у дітей ігри – атракціони: удари по м’ячу ногою із зав’язаними очима, біг у мішках, перенесення кульок у ложці – хто швидше тощо. Між командними змаганнями запрошені на свято (гімнасти, акробати та ін.) проводять показові виступи.

Створенню святкового настрою сприяє «сюрпризний момент» – раптова поява лікаря Айболитя, Чебурашки, Нептуна, Котигорошка та інших казкових героїв. Їх спілкування з дітьми, участь у танцях та іграх дає учасникам свята багато радощів та задоволення.

Наприкінці підбивають підсумки свята, проводять нагородження, загальний танок або танці та парад його учасників. Команда – переможець проходить коло пошани й опускає прапор змагань.

Якщо у святі беруть участь батьки разом зі своїми дітьми, нагородження може бути не тільки за успіхи в індивідуальних змаганнях, а й за перемогу сімейної команди. Нагородження переможців може бути пам’ятними вимпелами або медалями, солодкими призами. Бажано також відзначити дітей, які брали активну участь у підготовці та проведенні фізкультурного свята.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35 хв., старшого віку – 35-40 хв.

Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо.

Обов’язковим є участь кожної дитини в розва

Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження,  плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження,  колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами, руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру.

 У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

Успішне проведення свята – це результат спільної роботи з фізичного виховання дітей й усього педагогічного колективу дошкільного закладу.

  

Джерело: Лист МОН від 16.08.2010 №1/9-563 “Методичні рекомендації щодо фізичного розвитку дітей в умовах дошкільного навчального закладу”

http://te.zavantag.com/docs/101/index-73220.html

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

«Казка чудово допомагає у вирішенні психосоматичних проблем, у тому числі і тих, які пов’язані з фізичними недугами» – вважає кандидат психологічних наук, казкотерапевт Разіда Ткач і пропонує алгоритм, за яким можна скласту будь-яку терапевтичну казку.

 

Шановні мами і тата!

Вдома ви можете скласти терапевтичну казку самостійно. Пропонуємо скласти казку за ситуацією про нежить. Напишемо казку для дітей від 3-х до 7-ми років. Використовуємо найпростіший прийом – персоніфікації проблеми.

 

Казка буде складатися з п’яти абзаців:

1. Жив-був хлопчик / дівчинка / або будь-який інший персонаж, відомий дитині … Опишіть цей персонаж в 5-6 реченнях.

2. І ось одного разу хлопчик / дівчинка / або будь-який інший персонаж зустрів Нежить … Опишіть Нежить, на кого він схожий, який він, яка поведінка, що хоче від головного персонажа.

3. Через це … Що сталося з головним персонажем після зустрічі з Нежиттю … придумайте, як змінилося життя, що в ньому стало не так, якась виникла проблема.

4. І тоді … Що робить головний персонаж, щоб позбутися Нежиті.

5. Розв’язка. Обов’язково щасливий кінець. Нежиті більше немає, головний персонаж здоровий. Нежить краще не вбивати, його можна розчинити, вигнати, поставити на службу і т.п.

Бажаємо успіхів і творчості у складанні казок разом з дітьми. Треба лише почати. І побачите, як сподобається вашим дітям складати казки разом з вами.

Джерело: http://dytpsyholog.com/

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

 

 

Підготувала: вихователь з фізичної культури Рогожкіна О.І.

     Кращим методом виховання звички до занять фізичними вправами є особистий приклад батьків. Спільні заняття фізичною культурою і спортом батьків з дітьми сприяють духовному зближенню старших і молодших членів сім’ї, що є основою взаєморозуміння між ними.

     Для залучення дітей до активних занять можна використовувати рухливі та спортивні ігри (які відповідають віку). Фізичні вправи тільки тоді приносять користь, коли ними займаються систематично. Батьки повинні щодня знаходити час для занять фізичними вправами зі своїми дітьми і ретельно стежити за їх здоров’ям, звертаючи увагу на зовнішній вигляд, настрій і самопочуття дитини.

     Місце, відведене для занять повинно бути такого розміру, щоб дитина під час виконання вправ не зачіпала предмети домашнього вжитку, меблі.

     Щоб підвищити зацікавленість дітей у заняттях, необхідна відповідна спортивна форма. Незважаючи на те, що вправи для домашніх умов, як правило, не складні, але володіння прийомами страховки необхідне. Контроль і страховка включають в себе не тільки фізичну підтримку, показ правильного виконання вправи, а й поради, іноді спільні з дитиною обговорення, наприклад, дозування техніки виконання вправ або їх окремих елементів.