Підготувала: практичний психолог Ісаєва Н.М.

1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: «Ти найулюбленіший», «Я тебе люблю будь-кого», «Яке щастя, що ти у нас є».

2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: «Я радію твоїм успіхам», «Ти дуже багато що можеш».

3. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сісти навколішки.

4. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначають їх поведінку.

5. У спілкуванні з дітьми пам’ятаєте, що дитина має право голосу у вирішенні якої-небудь проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.

6. Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилася наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: «Я бачу, що тебе щось турбує», «Я бачу, що тебе хтось засмутив», «Розкажи мені, що з тобою».

7. Намагайтеся не вживати в мові такі фрази, які надовго залишаються у свідомості дитини: «Я зараз зайнятий (а)», «Скільки разів я тобі говорила!», «Вічно ти у все лізеш», «Що б ти без мене робив».