postheadericon СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У ДОШКІЛЬНИКІВ»

Підготувала: вихователь-методист ДНЗ Васильєва Н.А.0_93a2e_2265c91d_XL

МЕТА:

  • підвищити рівень теоретичної підго­товки педагогів щодо питань патрі­отичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
  • розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
  • удосконалити уміння і навички педагогів щодо орга­нізації патріотичного виховання до­шкільників;
  • розширити та уточнити знання  педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з осно­вних напрямів патріотичного вихован­ня дітей дошкільного віку;
  • розглянути прийоми просвітницької роботи вихователя з батьками з патріотичного виховання.   

 ДАТА ПРОВЕДЕННЯ:  22.01. 2015 року

ХТО ПРОВОДИТЬ:  вихователь-методист Васильєва Н.А., практичний психолог Швабська Т.М.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ:  практикум

ОБЛАДНАННЯ: фішки: сонечка і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, ватмани, квіточки, листи з завданнями для кожної  групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.

 ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

 І. Вступна частина.

       1. Вітання учасників семінару-практикуму

       2. Прийняття правил семінару.

       3. Очікування.

ІІ. Лекційний модуль.

    2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві»

      2.2.   Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)

ІІІ. Семінарський модуль

      3.1. Вправа «Асоціативний ряд»

      3.2. Вправа «Сформулюй завдання»

      3.3. Вправа «Закінчи речення»

      3.4. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати»

      3.5. Вправа «Мудра торбинка – для вихователів родзинка»

      3.6. Вправа «Сплетемо віночки з художнього слова»

     3.7. Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи»

      3.8. Вправа «Розшифруй слова»

      3.9. Вправа «Активне слухання» – «Виховання любові до рідного міста – найдієвіший засіб патріотичного виховання»

      3.10. Вправа «Читання по колу»

      3.11. Вправа «Абетка роботи з батьками»

IV. Підведення підсумків.

     4.1. Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка»

    5. Підсумок. Методичні рекомендації для учасників семінару.

ХІД СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ:

І. Вступна частина.

     Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка і зірочки, поділитися на дві команди, згідно витягнутих фішок.

    «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові  до людини. Патріотизм починається з колиски».

  (Василь Сухомлинський)

1. Вітання учасників семінару-практикуму (вихователь-методист), 2 хв.

Озвучування  теми  семінару-практикуму «Особливості виховання патріотизму у дошкільників».

2. Прийняття правил проведення семінару (практичний психолог), 1 хв.

3. Очікування (практичний психолог), 3 хв.

 ІІ. Лекційний модуль

 2.1. Міні-лекція «Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві» (вихователь-методист).

      Вихователь-методист: Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

      Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.

    Принципи  патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується навчально-виховний процес.

1.   Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про дошкільну освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу в навчально – виховні дошкільні заклади. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.

2.   Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в дитячому садку оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації  у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.

3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.

     У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

      Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно.     Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизмце, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse:Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.

     У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.

    2.2. Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)

Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.

     Вихователь-методист: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:

1). Н. Кисельова, базуючись на формаційному поділі історії суспільства, виділяє античний, християнський, буржуазний і радянський патріотизм. У науковому світі існують інші підходи. У випадку, коли держава розглядається як об’єкт патріотизму, виникає форма “державного патріотизму”.

     Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. В.С. Мухіна неодноразово наголошує, що формулою нового українського патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.

2). Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.

3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Як пише В. Гонський, Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.

     На думку А. Вирщикова і Г. Табатадзе, в основі громадянського патріотизму “… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.

4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.

5). Етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

6). Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

    Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

      Як зазначає В.Вугрич, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.

     Таким чином, патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.

 ІІІ. Семінарський модуль

      Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»

     Мета:

- дати визначення терміну «патріотизм»;

- розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

    Вихователь-методист: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

     Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

     Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок. Практичний психолог записує всі асоціації на великому аркуші паперу і озвучує в кінці.

     Вихователь-методист: Нині, як ніколи, гостро на­було актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних до­шкільних закладів представлено нормативними документами.

     Так, у новій редакції Базового ком­понента дошкільної освіти, як у державному стандарті, зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.

         Завдання 2. Вправа «Сформулюй завдання»

      Керуючись новою редакцією Базово­го компонента дошкільної освіти, ви повинні знайти в кожній освітній лінії і сформулювати завдання з національно-патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Робота в групах протягом 12 хв.).

Кожна група презентує свої завдання, вихователь-методист робить загальний висновок і озвучує всі завдання, сформульовані педагогами обох груп.

ukr_dina1

      1. Освітня лінія «Особистість дитини» – Формувати елементарні уявлен­ня дитини про себе як носія свідомості та само­свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими.

     2. Освітня лінія «Дитина в соціумі» - Формувати уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки.

     3. Освітня лінія «Дитина у природ­ному довкіллі»Формувати моральні норми гуманної вза­ємодії з природ­ним до­вкіллям. Виховувати любов до приро­ди рідного краю.

     4. Освітня лінія «Дитина у світі культури»Залучати до над­ бань на­ціональної культури, формувати ціннісне ставлення до україн­ських мистецьких традицій та творів українських митців. Ви­ховувати інтерес до україн­ського декоративно-прикладного мистецтва.

     5. Освітня лінія «Гра дитини» – Ознайом­лювати з україн­ськими на­родними іграшками  та місцями їх виго­товлення. Вчити від­повідально стави­тися до обов’язків, пов’язаних із роллю в грі.

     6. Освітня лінія «Дитина в сенсор­но-пізна­вальному просторі»  - Формувати інтерес до довкіл­ля та самої себе. Сти­мулювати активне сприйман­ня людей та подій, що відбува­ються в со­ціумі.

     7. Освітня лінія «Мовлення дитини»Формувати уявлення  дітей про україн­ську мову як держав­ну. Вчити вести діа­лог, вико­ристовуючи етикетну українську лексику.

     Утворені групи педагогів працюють над визначенням завдань від­повідно до змісту кожної освітньої лінії. Час для роботи – 8 хв.

Висновок: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, націо­нально-свідому особистість, громадянина-патріота України.

     Розминка.   Ерудит-лото «Козацькому роду нема переводу» (педагоги з декількох відповідей вибирають правильний)

  • Кого називали в Україні козаком?
  • Де знаходилась козацька Січ?
  • Як називалось місце, де жили козаки?
  • Хто був першим козацьким гетьманом?
  • Що таке «козацькі маяки» ?
  • Як називались козацькі судна?
  • Яка їжа була в козаків найулюбленішою?

     Завдання 3.  Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)

     Вихователь-методист: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

     - Якщо розглядати патріотизм через понят­тя «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.

       - Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

  • природи рідного краю,
  • природи рідної країни;
  • рідного дому, рідного краю, дитячого садка, міста;
  • своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
  • людей, які живуть в рідній країні;
  • моральних цінностей;
  • історії держави;
  • державного устрою;
  • до державних символів;
  • традицій і зви­чаїв свого народу;
  • культури свого народу;
  • любові, поваги до своїх національних особливостей;
  • толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;
  • гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;
  • шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;
  • рідної землі;
  • захисників Вітчизни;
  • загальнонародних свят.

     В кінці вихователь-методист робить загальний підсумок усьому сказаному педагогами з доповненнями. Потім разом читають, обговорюють, уточнюють.

      4. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати»

     Вихователь-методист: Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньої діяльності з дітьми, і кожен зробить свій внесок в соціалізацію особистості кожної дитини за умови врахування особливостей її розвитку.

     Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

     Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

     Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

     Якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

     Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

     Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння усталених норм поведінки, взаємовідносин.

     Вихователь-методист: Особливу роль у вихованні патріотичних почуттів старших дошкільнят відіграє рідна мова, що є духовною основою нації. Доповнити роботу з дошкільнятами допомагає звернення до усної народної творчості, зокрема казок, легенд, прислів’їв, приказок, пісень, балад, дум тощо. 

      Завдання 5. Вправа «Мудра торбинка – для вихователів родзинка»

     Мета: Формувати вміння вихователів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.

    Вихователі обох команд по черзі виймають конверти з завданнями (стосовно роботи з прислів’ями та приказками) із торбинки, з національно-патріотичного виховання дошкільників. (20 хв.)

     Види завдань:

  1. Склади з частин прислів’я чи приказку.
  2. Поясни дитині прислів’я за допомогою використання цікавої форми, методу, прийому.
  3. Розіграйте прислів’я чи приказку за допомогою пантоміми.
  4. Продовжіть прислів’я.
  5. Розплутайте павутинку і освободіть прислів’я чи приказку.
  6. Запам’ятай слова і назви прислів’я чи приказку.

Прислів’я та приказки додаються.

       Інтелектуальна розминка   «Кольорові стрічки до українського віночка» 

  1. Стрічка якого кольору в’яжеться на початку і в кінці віночка? (біла)
  2. Скільки всього стрічок у віночку? (13)
  3.  З якого року починали носити віночок дівчатка? (з 3-х років)
  4. Скільки і які квіти вплітали до віночку (12: деревій, мальва, півонія, безсмертник, цвіт вишні, цвіт яблуні, любисток, волошка, ромашка, калина, троянда, барвінок)
  5. Які кольори стрічок у віночку? (білий, малиновий, оранжевий, синій, світло-зелений, жовтий, світло-коричневий, темно-зелений, блакитний, фіолетовий, рожевий)
  6. Як ви гадаєте, що означають ці кольори?

      Завдання 6. Вправа «Сплетемо віночки з художнього слова»

     Мета: Розширити знання педагогів про художні твори патріотичного спрямування, які використовуються в національно-патріотичному вихованні дошкільників  4-го, 5-го і 6-го років життя.

          Педагоги діляться на дві команди. Кожній команді роздаються квіточки, за допомогою яких вони плетуть віночок із квіточок, називаючи по черзі художній твір. Термін (6 хв.). Чия команда сплете більший вінок за цей час, та і виграє.

    Завдання 7.  Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи» (згідно віку дітей).

     Вихователі складають пам’ятки для кожної вікової групи. Робота в  групах за відповідними освітніми програмами (15 хв.).

     Завдання 8.  Вправа «Розшифруй слова»

     Мета: Уточнити знання педагогів про те, які риси характеру свідомого патріота і громадянина треба виховувати з дошкільного віку.

І команда: відповідальність, мужність, самосвідомість, ініціативність, активність, готовність, повагу, доброзичливість.

ІІ команда: правосвідомість, дисциплінованість, працьовитість, творчість, турбота, гуманність, толерантність, любов.

     Кожна  команда витягує з кошика по 7 зашифрованих слів. Вихователі за допомогою української абетки розшифровують слова із цифр, які позначають риси характеру дитини як свідомого патріота і громадянина і зачитують їх. Вихователь-методист в кінці підводить загальний підсумок (6 хв).

     Вихователь-методист: Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

     – Про що може йтися мова в даному випадку?

        Йдеться про:

  • патріотичну відповідальність і мужність, самосвідомість, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини, захищати її;
  • повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;
  • повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;
  • знання української мови;
  • дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;
  • гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкування тощо.

     Отже перед педагогами дошкільної ланки стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.

   9.Вправа «Активне слухання»«Виховання любові до рідного міста – найдієвіший засіб патріотичного виховання» (вихователь-методист)

     Вихователь-методист: Ознайомлення з рідним містом – один із засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

    Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

      Необхідно зазначити, що національно-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах

  1. Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.
  2. Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).
  3. Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
  4. Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

      Завдання 10. Вправа «Читання по колу»

    Мета: Сформулювати алгоритм роботи по ознайомленню дітей з рідним містом».

Педагоги працюють в групах (8 хв.), потім кожен учасник  групи по колу озвучує один вид роботи з дітьми з ознайомлення дітей з рідним містом.

Вихователь-методист в кінці робить підсумок і виводять загальний алгоритм, яким можуть користуватися педагоги в своїй роботі з дітьми.

      Завдання 11. Вправа «Абетка роботи з батьками»

Вихователі називають види роботи, які можна провести з батьками, згідно української абетки.                                                                             

IV. Підведення підсумків.

       4.1. Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка» (практичний психолог), 6 хв.

      Мета: Підведення підсумків кожним учасником.

     Практичний психолог: Наше заняття підходить до кінця. Я пропоную висловити вам свої враження від тренінгу на стікерах та наклеїти на ватман, де намальовано валізу, кошик та м’ясорубку.

На блакитному стікері написати той найважливіший момент, який кожен з вас особисто виніс із тренінгу, який він бажає забрати із собою та використовувати у своїй діяльності. Свою відповідь розмістіть, будь ласка, на «валізі».

Рожевий стікер – це те, що виявилось цікавим для вас, але поки що ви не готові застосовувати його в своїй роботі, тобто це те, що необхідно доопрацювати, домислити, «докрутити». Рожевий стікер наклейте на зображення «м’ясорубки».

Жовтий стікер – те, що було не потрібним, не цікавим, те, що ви не використовуватиме. Цей стікер необхідно наклеїти на зображення «кошик для сміття».

 10. Висновок (5 хв.)

Заключне слово ведучого. 

      Використана література: 

  1. Акад.пед.наук України; наук.ред.та упоряд. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2008. – С.125, 211, 212, 221.
  2. Базовий компонент дошкільної освіти (оновлений). – К., 2012.
  3. Богомолова М. Использование аффилиации в воспитании культуры межнационального общения//Детский сад от А до Я, 2006. – №6. – С. 85-103
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад.і голов.ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпинь: ВТФ ―Перун‖, 2001. – С.401, 771
  5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – С.148, 249
  6. Духніч О.Є. Толерантність та сучасний дискурс про відмінності у мультикультурному суспільстві Криму//Практична психологія та соціальна робота, 2008. – №9. – С.62-65
  7. Запорожец И.Ю. Самоутверждение в дошкольном воздасте как начальная форма самореализации растущего человека//Мир психологии, 2010. – №3. – С.231-240].
  8. Захарова Л. Концептуальные положения и программа по воспитанию у детей дошкольного возраста культуры межнационального общения//Детский сад от А до Я, 2006. – №6. – С.60-71
  9. Коменский Я.А. Великая дидактика. – Избр.пед.соч. – М., 1982. – Т.1. – С.337
  10. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К., 2003.
  11. Сухомлинский В.А. Вибрані твори. Том п’ятий. Статті – К.: Рад.школа, 1977. – С.364
  12. Сухомлинский В.А. Рождение гражданина. – М.: Издательство ЦКВЛКСМ ― Молодая гвардия, 1971. – С. 173
  13. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – К.: Рад.школа, 1988. – С.261
  14.  http://www.sofia.com.ua/
  15.  http://www.uceps.org/ukr/poll.

 

     Методичні рекомендації:

Вихователю-методисту Васильєвій Н.А.:

 1.1. Надати вихователям рекомендації щодо оформлення національно-патріотичних куточків в групах.

             Термін: до 01.02. 2015 р.

 1.2. Розробити орієнтовний перелік художніх творів і дидактичних ігор з національно-патріотичного виховання дошкільників по кожній віковій групі для використання в освітньо-виховному процесі.

                                                                                                                                    Термін: до 01.03. 2015 р.   1.3. Узагальнити і розпечатати на кожну вікову групу алгоритм роботи  вихователя дошкільної освітньої установи по ознайомленню з рідним містом

                                                                                        Термін: до 01.02. 2015 р.

 1.4. Узагальнити пам’ятки для вихователів «Національний куточок у групі» для всіх вікових груп.

Термін: до 01.02. 2015 р.

 1.5. Розробити анкету для батьків з національно-патріотичного виховання.

 Термін: до 01.02. 2015 р.

 Вихователям всіх вікових груп:

 2.1. Ввести в практику своєї роботи з дітьми систематичне використання в освітньо-виховному процесі   художніх творів і дидактичних ігор з національно-патріотичного виховання дошкільників.                               

                                                                                           Термін: упродовж року

                                                                               Відповідальні: вихователі

2.2. Поповнити розвивальне середовище груп різними видами ігор з національно-патріотичного виховання.

                                                                                                                                    Термін: до 01.04. 2015 р.

                                                                 Відповідальні: вихователі

2.3. Провести з батьками в кожній віковій групі анкетування і круглі столи з питання національно-патріотичного виховання дітей.

                                                                  Термін: до 01.03. 2015 р.

                                                                 Відповідальні: вихователі

2.4. Поповнити національні куточки згідно пам’яток необхідними атрибутами.  

                                                                  Термін: до 01.03. 2015 р.

                                                                 Відповідальні: вихователі

  liniia-1085

7 - коментарі до “СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ”

  • Колега:

    Гарний матеріал. Обовязково використаю в роботі з педагогами нашого дитячого садка. Корисні методичні поради і рекомендації пропонуєте для педагогів. Я постійно переглядаю ваш сайт і знаходшу для себе цікавий матеріал, який і використовую в роботі.Успіхів, творчих здобутків і вдячних батьків!!!

    • Admin:

      Дякую за вашу приязнь і доброзичливість. Рада, що вам може бути корисним наш матеріал. З повагою, вихователь-методист Н.А.

  • Анонімний:

    да довго шукала щось подібне для своїх колег.Всім рекомендую провести цей семінар доступно ясно.без всяких наворотов.

  • галина:

    Величезне спасибі !. Дійсно все влучно зібрано. І саме тут знайшла ту вправу, яку шукала.

    Тепер зрозуміла звідки це громадянське виховання. Сива, стара, а не могла розібратися рвніше. Вкину у свою “м’ясорубку”.
    Успіхів Вам і надалі.

    • Анонімний:

      Дуже рада, що Вам згодилося. Дякую за гарні побажання. І вам успіхів і натхнення. З повагою, вихователь-методист Васильєва Н.А.

  • тетяна:

    Щиро вдячні за Ваш труд!Прекрасний семінар!Дякуємо,що виділили час і на підготовку семінару,і на те, щоб поділитися своєю працею з нами! Успіхів,наснаги, здоров”я всьому Вашому колективу!

Залишити коментар

Погода в нашому місті
Архіви публікацій