Archive for Вересень, 2021

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

Ой чому-то, ой чому весело нам нині?

Новий рік давно минув й Великодні днини!

 Та не дарма сміх у нас зранку не вщухає –

З Днем народження садочок гості всі вітають.

5о років тому дитячий садок “Десняночка” відчинив двері першим своїм вихованцям. За ці роки з привітних стін закладу у шкільне життя, а потім у дорослий світ, вийшло більше восьми тисяч вихованців. Одні покоління змінювали інші, проте сам дитячий садочок анітрохи не постарів, навпаки, розквітнув, накопичивши солідний педагогічний досвід та авторитет.

Своє п’ятидесятиріччя наш дошкільний заклад буде святкувати в понеділок, 4 жовтня. Кожне свято у дитячому садочку завжди особливе, адже головні його учасники – діти, які своєю щирістю дарують радість  усім присутнім. Сьогодні зранку вихованці дошкільного закладу виступили перед працівниками з концертом і подарували їм декілька святкових номерів. Діти із задоволенням співали,  танцювали та декламували вірші.

Привітала зі святом працівників в залі завідувач ДНЗ Осадча М.А., яка розповіла коротко про історію закладу, його досягнення і побажала всім присутнім здоров’я і добра.

Усі ці 50 років працівники дитячого садка роблять все, аби заклад був затишним для малюків. Своєю турботою зігрівають дитячі душі, ведуть у світ цікавого та прекрасного, і любові цієї їм вистачає на кожну дитину.

Закінчили свято веселим, динамічним і дружнім флешмобом “А я живу на рідній Україні”.

Адміністрація дошкільного закладу бажає всім його працівникам завжди мати  задоволення від улюбленої роботи, а маленьким вихованцям – рости здоровими, розумними, не забувати дороги до щастливого дому свого дитинства.

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Необхідно враховувати вік і психофізичний розвиток дітей із затримкою психічного розвитку.

2. Бажано, щоб вправи були пов’язані з темою заняття, тому що у дітей з ЗПР переключення з однієї діяльності на іншу відбувається важче, ніж у дітей, які нормально розвиваються.

3. Вправи, які використовуються на фронтальному корекційно – розвиваючому занятті, повинні бути простими за структурою, цікавими і добре знайомими дітям.

4. Вправи повинні бути зручними для виконання на обмеженій площі.

5. Рекомендується підбирати такі вправи, які включають рухи, що впливають на великі групи м’язів, покращують функціональну діяльність усіх органів та систем.

6. Вправи, які використовуються у фізкультурній хвилинці, повинні бути емоційними, досить інтенсивними (з включенням 10-15 підскоків, 10 присідань або 30-40 секунд бігу на місці).

7. Необхідно знати, в який час заняття проводити фізкультурну хвилинку:

– у середній групі на 9-11 хвилині заняття, тому що саме в цей час настає стомлення;

– у старшій групі – на 12-14 хвилині;

8. Загальна тривалість фізкультурної хвилинки становить 1,5-2 хвилини.

9. Вчителю-дефектологу, який працює з дітьми із ЗПР, рекомендується проводити фізкультурну хвилинку на 5 хвилин раніше, тому що у дітей даної категорії стомлення настає раніше.

10. При необхідності можливе проведення двох фізкультурних хвилинок на одному фронтальному корекційно-розвиваючому занятті.

11. Вправи повторюються 5-6 разів.

12. Фізкультурна хвилинка повинна виконувати смислове навантаження: на занятті з цікавої математики – з елементами рахування, на навчанні грамоті – насичена досліджуваним звуком і т.п.

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 Ще недавно комп’ютер для більшості людей був розкішшю, але вже сьогодні він став предметом першої необхідності. І ваш підростаючий малюк незабаром почне боротися з вами за право контактувати з цим досягненням технологічного прогресу. Як правильно поставитися до цього взаємодії, щоб уникнути проблем і зберегти здоров’я дитини? Чи потрібен комп’ютер дитині-дошкільнику? Діти дошкільного віку легко «підсаджуються» на комп’ютер. Чи потрібно протистояти бажанню малюка стати ближче до технічного прогресу? Чи слід йти у нього на поводу? Хтось із батьків взагалі позбавляється від комп’ютера після того, як в будинку з’явилася дитина. Таким чином, вони хочуть усунути ймовірне яблуко розбрату і вберегти дитину від потенційних спокус.

Але потрібно враховувати, що, з початком шкільного навчання, дитина рано чи пізно все ж познайомиться з комп’ютером. А так як заборонений плід воістину солодкий, дитина, так чи інакше, буде тягнутися до нього, отримуючи доступ у віртуальну реальність в колі своїх друзів і приятелів. При цьому вона постарається ігнорувати всі спроби батьків повернути її до реальності.

Комп’ютер досить міцно влаштувався в нашому житті, тому необхідно ще в дитинстві навчити малюка правильно орієнтуватися у віртуальному просторі, не завдаючи шкоди своєму здоров’ю.

Якщо не звертати увагу тільки на негативні моменти дитячого тандему з комп’ютером, ви обов’язково помітите й чимало позитивних сторін в цьому спілкуванні:

1. Комп’ютер здатний визначити і розвинути здібності вашого малюка.

2. Це найкращий сучасний спосіб самостійного навчання.

3. Він успішно розвиває самостійність і глибину мислення.

4. Він покращує концентрацію уваги.

5. Вчіть дитину перемикатися від однієї дії до іншої.

Цей список може бути довшим, але на противагу йому знайдуться так звані «ужастики», яких торкається комп’ютер. Але цілком ймовірно, що зустріч з можливими неприємностями може і не відбутися, якщо правильно підійти до знайомства малюка з досягненням техніки. Саме від першої зустрічі будуть залежати їхні наступні взаємини.

Організація робочого місця. В першу чергу, необхідно подбати про створення комфортних умов для малюка при роботі за комп’ютером. Обрані меблі повинні відповідати дитячому зростанню, при цьому відстань між очима і монітором повинно бути не менше 70 см.

Не можна розташовувати комп’ютер поблизу вікна, щоб уникнути «відблисків» на екрані монітора.

Не економте, купуючи комп’ютер. Сучасні комп’ютери несуть меншу небезпеку для дитини, ніж їх дешеві попередники. Не скупіться при виборі монітора. Обов’язково відрегулюйте контрастність і колір, щоб досягти максимальної зручності для очей малюка.

Строго дозуйте час перебування за комп’ютером. Дошкільник може перебувати за монітором комп’ютера не більше 30 хвилин. Щоб дитина орієнтувався у часі, поставте для неї таймер, який дасть своєчасний сигнал про хвилини, що минули. Звичайно, розлучатися з цікавою іграшкою спочатку буде важко, але ваша позиція повинна бути твердою і непохитною, – це звільнить вас і вашу дитину від можливих проблем у майбутньому.

Вибір гри. У цьому питанні основний вирішальний фактор – вік самої дитини. У ранньому віці малюки можуть збирати віртуальні пазли, розфарбовувати героїв мультфільмів, навчатися азам рахунку і листа. А дітям старшого віку можна запропонувати стратегічні ігри. Але не потрібно займати категоричну позицію щодо так званих «стрілялок». У цьому питанні необхідно враховувати силу темпераменту вашої дитини. Одні діти після подібних ігор впадають у стан люті, а інші, навпаки, позбавляються від почуття агресії, що накопичився протягом дня. Але все ж вам необхідно заздалегідь ознайомитися з грою і переконатися, що в ній відсутні явні сцени насильства.

 Грайте разом з малюком. Дитині необхідно ваша присутність, особливо, при знайомстві з навчальними іграми. Обов’язково вголос коментуйте інструктаж, який додається до гри, хваліть малюка за успіхи. Завдяки такому живому включенню в інтереси дитини, ви не тільки зблизитеся, але й продемонструєте їй, що ніякий комп’ютер не здатний замінити живе спілкування з людиною.

Показуйте на особистому прикладі. Звичайно, якщо батьки цілі дні просиджують за комп’ютером, не варто очікувати від своєї дитини правильного ставлення до цього предмету. Тому обмежуйте час свого перебування за комп’ютером протягом дня. Єдиним винятком може бути тільки випадок надомної роботи, але це зрозуміє навіть 3-річний малюк.

Профілактика ймовірних проблем із зором. Неважливо скільки часу дитина провела за комп’ютером, в будь-якому випадку, вона отримала зорову напругу, від якої, в першу чергу, страждають очі. Візьміть на озброєння нескладну гімнастику для очей і навчіть дитину її виконувати. Найлегша вправа – дивитися невідривно вдалину приблизно 3 хвилини. Завдяки їй можна легко і ефективно розслабити м’язи очей.

Не допускайте формування комп’ютерної залежності. Звичайно, заздалегідь робити прогнози дуже важко. Якщо комп’ютер не займає багато місця в житті вашого малюка, то не варто хвилюватися даремно. Тому що комп’ютер і дитина – це досить сумісні речі. Якщо ваша дитина займається спортом і творчістю, більшу частину вільного часу проводить з близькими, повноцінно спілкується з друзями, то у неї не залишиться часу для того, щоб сидіти за комп’ютером цілими днями.

 

Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.

Найпростішою і природною формою включення музики в життя дитини може і повинно бути (і завжди було) спів дорослого, який органічно супроводжує різні моменти життя, а саме:

•  колискові – щоб заспокоїти малюка при укладанні спати;
• потішки, пестушки, примовки, ігри – для розваги, оздоровлення та розвитку дитини;
• протяжні і ліричні пісні – під час монотонної ручної жіночої роботи; ритмічні трудові – на відповідні моменти фізичної роботи;
•  хороводні – на гуляння і т. п.

Від природи кожен з нас наділений дивовижним музичним інструментом – голосом. Приготувавши людині при народженні настільки чарівний подарунок, природа подбала також про те, щоб їм можна було скористатись, коли захочеш. Всі мами прекрасно співають для своїх дітей.

•  Те, що дорослий співає дитині, має відповідати віковим особливостям сприйняття малюка.
• Для співу дитині безумовно підходить весь дитячий потішний і ігровий фольклор. Він простий для виконання, разом з тим, це істинна музика і дивовижна поезія.
• Прийнятним авторські твори за умови, що вони мають справжню художню цінність. Це дуже важливий момент. Простота – аж ніяк не синонім примітивності.
• Можна використовувати класичну музику (колискові Брамса, Моцарта, Гречанінова і т.д.).
• При цьому дуже важливо, щоб дорослому самому подобалося те, що він співає.
• У народній традиції дітям багато співали голосом без супроводу, а найбільш поширеними музичними інструментами були ріжки та флейти. Ці інструменти, так само як і людський голос, одномоментно видають тільки один звук, який ясно чути дитині. Вона може далі і сама стежити за ходом мелодії, в цьому сенсі розвиваючим інструментом є також скрипка.