Archive for Жовтень, 2021

Шановні педагоги!

Міністерство освіти і науки розробило професійні стандарти “Керівник (директор) закладу дошкільної освіти” та “Вихователь закладу дошкільної освіти”, вони затверджені Міністерством економіки України Відповідні накази № 620-21 та № 755-21 оприлюднено на сайті МОН.

Стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти” визначає основною метою діяльності вихователя організацію навчання, виховання та розвитку вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти шляхом формування ключових компетентностей відповідно до державного стандарту.

Професійна діяльність вихователя здійснюється відповідно до трудового договору та/або посадової інструкції. Вихователь безпосередньо підпорядковується керівнику закладу дошкільної освіти, а також керівнику структурного підрозділу закладу освіти (у разі його наявності).

Документ передбачає обов’язкове підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти не рідше одного разу на 5 років загальним обсягом не менш ніж 120 годин на 5 років.

Необхідними загальними компетентностями для вихователя закладу дошкільної освіти є громадянська, соціальна, культурна, лідерська, підприємницька, етична.

Ознайомитись зі стандартом можна на сторінці “Нормативно-правова база” або за посиланням.

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

19 жовтня, згідно плану проведення атестації, відбулося перше засідання атестаційної комісії дошкільного закладу. На ньому були присутні члени комісії: голова – завідувач Марія Осадча, члени – педагоги дошкільного закладу: голова профсоюзного комітету – Тамара Нагорна, секретар – вихователь-методист Наталія Васильєва, вчитель-логопед Надія Муртазіна, практичний психолог Катерина Компанець, вихователь Галина Нікіщенко і педагоги, які атестуються у поточному навчальному році: вихователі – Оксана Кириєнко, Ольга Новик, Світлана Гой і Наталія Бабела. 

Під час засідання члени атестаційної комісії заслухали голову атестаційної комісії Марію Осадчу, яка ознайомила з планом-графіком проведення атестації, вивченням роботи педагогічних працівників, що підлягають атестації у 2021/2022 навчальному році.

Голова атестаційної комісії наголосила, що метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету.

Засідання пройшло у спокійній, невимушеній атмосфері з дотриманням масочного режиму.

Шановні колеги!

З часу прийняття Верховною Радою України III скликання нині діючого Закону України «Про дошкільну освіту»  №2628-III (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст.259) минуло майже 20 років. За цей час, суттєві зміни у предметі регулювання зумовили необхідність концептуально іншого підходу до структури даного галузевого закону і змісту закріплених у ньому механізмів і процедур.

Закон України «Про дошкільну освіту»  потребує приведення у відповідність до прийнятого Верховною Радою України VIII скликання 5 вересня 2017 року базового Закону України № 2145-VIII «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380).

Також, даний галузевий Закон має передбачити усі необхідні умови для забезпечення доступу дітей до якісної дошкільної освіти відповідно до Указу Президента України від 08.11.2019 № 837/2019.

Усе вищевикладене зумовлює необхідність викладення галузевого Закону «Про дошкільну освіту» у новій редакції.

Пропонуємо Вам ознайомитись з Проектом Закону “Про дошкільну освіту” № 6172 від 12.10. 2021 року, затвердженого Кадміном України.

Підготувала: практичний психолог Катерина Компанець

Емпатія (греч. empatheia – співпереживання) – збагнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей.

Емпатія – це пізнання людиною внутрішнього світу інших людей, їх думок і відчуттів, співпереживання і співчуття по відношенню до інших людей.

Співчуття спонукає людину до допомоги іншому. Чим стійкіші альтруїстичні мотиви, тим ширше громадянство, яким він, співчуваючи, допомагає.

Здатність до емпатії розвиває проникливість – здібність до швидкого і адекватного пізнання людей і відносин, до прогнозування поведінки людини. На рівні особових характеристик проникливість припускає наявність гуманістичної спрямованості людини, ціннісних орієнтації, вольових рис вдачі.

Як компонент висококваліфікованого спілкування проникливість припускає ряд умінь: уважно слухати людей, враховувати вікові і індивідуальні особливості співбесідників і ін.

Процес емпатії за своїм змістом є інтелектуальним і емоційним. При цьому емоції і відчуття однієї людини нетотожні тим, які переживає інша людина.

Розрізняють три рівні емпатії:

•  розуміння емоційного стану іншої людини (когнітивний рівень);
•  співпереживання або співчуття (афектний рівень);
•  активна допомагаюча поведінка (поведінковий рівень). Виділяють дві форми емпатії: гуманістичну і егоїстичну.

Гуманістична емпатія виражається в співчутті, жалості, потребі в благу іншої людини, а егоїстична емпатія – це прагнення задовольнити свої особові потреби.

Для молодших школярів найбільш характерна егоїстична емпатія, а для підлітків – гуманістична.

Емпатія як особова властивість має біосоціальну природу і піддається певною мірою цілеспрямованому формуванню. Для виховання гуманістичної емпатії треба накопичувати етичний досвід;

Ш. А. Амонашвілі ввів для учнів «Уроки людяності», на яких вони осягають, відчувають важливість і красу людських відносин, людської взаємності, визначають свою моральну позицію, вправляються в етично-моральних вчинках.

Емпатія необхідна в демократичному суспільстві для прояву таких загальнолюдських якостей, як альтруїзм, гуманізм і доброта.