Archive for Жовтень, 2021

ECERS-3: ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ECERS – міжнародна методика з оцінювання дошкільного освітнього середовища, описана у форматі шкали, яка містить:

• 6 підшкал
• 35 параметрів
• 468 індикаторів

Дослідження якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS-3 в Україні організовує Український інститут розвитку освіти у партнерстві з Командою підтримки реформ МОН, Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні.

Восени 2020 року до закладів дошкільної освіти та місцевих органів управління освітою надійшли примірники друкованого видання “Шкала оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти”. Представники закладів, які не мають методику, можуть повідомити УІРО за електронною адресою ecers.uied@gmail.com для сприяння у її отриманні.

Для керівників закладів дошкільної освіти та вихователів вони можуть слугувати орієнтиром для поліпшення якості освітнього процесу в їхньому дитсадку. Ще до проведення дослідження у педагогічного колектива є змога ознайомитись зі змістом методики ECERS, побачити сильні та слабкі сторони їхнього закладу, а також можливості та ризики в освітньому процесі.

Докладніше ознайомитись зметодикою ECERS можна ТУТ.

Підготувала: вихователь-методст Васильєва Н.А.

Серед актуальних завдань, які вирішує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить проблемам виховання у дошкільників основ безпеки життєдіяльності.

З метою здійснення роботи щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, узагальнення та розповсюдження кращих форм і методів профілактики роботи серед дітей дошкільного віку, учасників дорожнього руху, в ДНЗ з 01.09.2021 по 30.09.2021 р. пройшов місячник безпеки руху «Увага! Діти на дорозі!»

Під час місячника проведено  заходи відповідно до розробленого Плану проведення:

• виданий наказ по ДНЗ від 02.09. 2021 року «Про роботу дошкільного навчального закладу щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму»;
• провели інструктаж з працівниками щодо виконання вимог інструкції «Про організацію і проведення прогулянок-походів і екскурсій за межі дошкільного навчального закладу»;
• поновили майданчик дорожнього руху на території закладу;
• оновили куточок «Безпека на дорозі»;
• підготували рекомендації для дітей «Правила Розумника-Світлофора»;
• надані методичні рекомендації педагогам щодо організації роботи педагогів з проблеми вивчення правил вуличного руху з дітьми дошкільного віку та щодо організації роботи з батьками;
• організована профілактично-виховна робота щодо правил поведінки дітей на залізничному транспорті, на залізничних станціях, при користуванні громадським транспортом;
• на педагогічних годинах обговорювались питання проведення профілактичної роботи щодо запобігання загибелі та травмування дітей в автопригодах з визначенням шляхів поліпшення засвоєння дітьми норм безпечної поведінки на дорогах;
• оновлено куточки «Безпека дорожнього руху» в кожній віковій групі;
• оформлені виставки дитячих малюнків в групах на тему «Дорожній рух»;
• підготовлені і надані пам’ятки батькам з питань ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху;
• проведені в групах з батьками консультації з питання: «Дитина і вулиця».

Вихователями проводиться навчально-виховна робота з дітьми, яка забезпечує необхідний рівень знань дитини для безпечного перебування в навчальному середовищі. Створені відповідні умови для проведення місячника: в групових облаштовані  куточки по ознайомленню дітей з правилами дорожнього руху згідно віку дітей. Протягом місячника проведені сюжетно-рольові та дидактичні ігри, бесіди, заняття, моделювання ситуацій, читання художнього слова, спостереження: за транспортом, за вулицею, де знаходиться ЗДО, за рухом пішоходів, розглядання дорожніх знаків, перегляд мультиплікаційного  фільму про правила дорожнього руху «Уроки тітоньки Сови», спортивні розваги: «В країні, де все по правилам» (для дітей 6-го року), «Весела подорож по місту» (для дітей 5-го року), «Веселий Світлофорик в гостях у малят» (для дітей 4-го року життя), пішохідні переходи.

ВИКОНУЮТЬ ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ “КАЛИНКА”

(до святкового ранку на честь 50-річчя з Дня народження ЗДО № 9)

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

Казкотерапія як метод психотерапевтичного впливу на дитину і як спосіб передачі знань про життя відомий вже протягом багатьох століть. Сенс розповідати казки, сюжетна лінія, характери героїв і мораль казкової історії завжди несли в собі ціннісне моральне значення, що надає вплив на свідомість дітей. На Заході казкотерапія як напрям практичної психології зародилася на рубежі шістдесятих-сімдесятих років минулого століття. Засновником методу є Мілтон Еріксон. В якості самостійної сучасної течії в Росію “лікування казкою” прийшло відносно недавно: в дев’яності роки двадцятого сторіччя.

Казкотерапія застосовується як до дорослих, так і до дітей. Але саме діти дошкільного віку, завдяки особливостям своєї емоційно-вольової сфери, є найбільш сприйнятливою категорією до жанру казки, і відповідно основним об’єктом казкотерапії. В яких випадках доречно “лікування казкою”?     Воно необхідне, якщо у дитини спостерігаються емоційно-особистісні та поведінкові проблеми: агресивність, тривожність, страхи, примхливість, сором’язливість і невпевненість в собі. Також казкотерапія застосовується в роботі з дітьми, що мають порушення психофізіологічних функцій: порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату, а також для дітей з захворюваннями аутистичного спектру. Природно, працювати з цією категорією може і повинен тільки фахівець, який пройшов спеціальне навчання за курсом “казкотерапія”. Як правило, цими фахівцями є психологи і педагоги дошкільної освіти. Казкотерапія абсолютно вільно може застосовуватися і по відношенню до будь-якої дитин, яка нормально розвивається. Коли варто звертатися за допомогою до казкотерапевта?

Тоді, коли ви бачите, що не в змозі самостійно впоратися з виникшими у дитини проблемами. Тоді, коли ви спробували всі звичні вам методи впливу, і вони не принесли відчутного результату. Тут можна прочитати про масло туї для зменшення запалення аденоїдів, лікування яким вважається одним з найбільш безпечних засобів. А тут разом з дитиною можна пограти в розвиваючу флеш-гру “Кіт навколо світу”, яка тренує кмітливість. Звичайно, казкотерапія може самостійно використовуватися людьми, які не мають психологічної освіти, тобто батьками та педагогами. Але потрібно розуміти, що “лікування казкою” – це не один із способів виховання, це перш за все метод психологічної корекції. І якщо людина, не має освіти і досвіду в цій галузі людського знання, то краще все-таки звернутися до фахівця – казкотерапевта.

Основні види казок для дітей дошкільного віку, що застосовуються казкотерапевтом:

• народні казки: мудрість народу, простота і доступність сюжету, відсутність зайвих деталей сприяють вихованню моральних почуттів. Приклади: “Курочка Ряба”, “Ріпка”, “Вовк і семеро козенят”, “Гуси-Лебеді”, “Колобок”, “Маша і ведмідь” та інші; 

• авторські: казки Ханса Крістіана Андерсона, Шарля Перо, Олександра Пушкіна, Ернста Теодора Амадея Гофмана, Павла Бажова і багатьох інших письменників-казкарів;

•  психотерапевтичні: їх характерною особливістю є щасливий кінець, який, тим не менше, залишає у свідомості дитини певні питання, що веде до стимуляції процесу особистісного росту.

Дидактичні казки завжди використовуються для підношення дітям нових для них знань навчального характеру. У цих казках абстрактні для дитини символи: букви, цифри стають живими. Психокорекційні казки створюються і розповідаються дитині для ненав’язливого м’якого впливу на її поведінку. Медитативні казки використовуються для того, щоб сформувати у дитини уявлення про те, що існують позитивні моделі взаємин з навколишнім світом та іншими людьми. Відмінною особливістю медитативних казок є відсутність в їх сюжеті негативних героїв і конфліктів. Діагностичні казки дозволяють визначити наявність проблеми у дитини, а також особливості її характеру.

Особливості організації казкотерапії для дітей дошкільного віку: дозованість інформації при знайомстві з казкою.

• Спочатку можливо тільки прочитання казки, розглядання картинок, обговорення вчинків героїв.
• Уже після цього казка, незалежно від її виду, повинна бути не просто прочитана, а й обіграна, тобто інсценована дорослим.
•  Ніяких моралей, суворого тону і наказових інтонацій. Тільки доброзичливість, свобода самовираження, ненав’язливість і щирість, а також доречність казки в певній ситуації.
•  Зміст казки повинен відповідати віковим і психофізичним особливостям дитини.
• Після прочитання казки і її инсценування необхідно спонукати дитину до аналізу вчинків і стосунків героїв, а також до обговорення його особистого ставлення до казці.

ВИКОНУЮТЬ ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ “КАЛИНКА”

(до святкового ранку на честь 50-річчя з Дня народження ЗДО № 9)