• МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

МЕТА:

• Розширити та систе­матизувати знання вихователів:
• щодо оздоровчого, розвиваючого і корекційного значення арт-педагогіки;
• організації та проведення елементів арт-педагогіки в освітньо-виховній роботі з дітьми.
• Формувати:
• практичні вміння та навички застосування у своїй педагогічній практиці різних видів арт-педагогіки впродовж дня;
• навички колективної діяльності у виробленні рішень.
• Сприяти розвитку професійно – творчої активності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного педагога, шляхом створення умов для індивідуальної і колективної роботи.

 

ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: 17.04. 2014 року

ХТО ПРОВОДИТЬ:  вихователь-методист Васильєва Н.А. 

ОБЛАДНАННЯ: дидактичний матеріал для проведення різних методів роботи

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

 

       І частина – інформаційна.

     1.1. Вступне слово керівника.

     1.2.   Інформаційне повідомлення «З історії артпедагогіки».

     ІІ частина – практична:

     2.1. Майстер-клас вихователя-методиста Васильєвої Н.А.

     2.2. Майстер-клас вихователів спеціальних груп: «Росинка» (для дітей з порушенням опорно-рухового апарату) Нікіщенко Г.М. і «Лісова пісня» (для дітей зі складними дефектами розвитку) Гой С.О.

     2.3. Майстер-клас вчителя-дефектолога Селиваненко І.В.

     2.4. Майстер-клас вихователя з фізичної культури Рогожкіної О.І.

     3.   Рефлексія.

 ХІД ЗАХОДУ:

      І частина – інформаційна.

     1.1. Вступне слово керівника (вихователь-методист):

Запрошуємо, друзі,

На наш чудовий майстер-клас:

З арт-педагогікою хочемо

Познайомить ми вас.

Що до чого вам розкажемо

І на практиці покажемо.

 

ПАМ’ЯТКА учасника майстер-класу:

1. Отримай задоволення!

2. Дозволь собі бути вільним!

3. Доброзичливість до себе та інших.

4. Постарайся бути уважним.

5. Уникай оцінок і суджень.

6.Говорі тільки про власні почуття, відчуття, настрій.

І ВСЕ ВИЙДЕ!

 

      1.2. Інформаційне повідомлення «З історії арт-педагогіки» (вихователь-методист):

     Арт-терапія – лікування мистецтвом. Одним із прикладів інноваційного педагогічного напрямку є арт-педагогіка.

      Артпедагогіка — синтез двох галузей наукового знання (мистецтва та педагогіки), який забезпечує розробку теорії та практики педагогічного про­цесу творчого розвитку дітей завдяки художньо-творчій діяльності (музичній, зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізовано-ігровій).

     Арт-педагогіка відносно новий напрямок у педагогічній практиці, який з’явився в середині минулого століття, вона об’єднує арт-терапію та навчання. Арт-педагогіка має потужний потенціал, актуалізація якого дозволяє кардинально міняти дидактичні підходи до процесу навчання, виховання, розвитку особистості, організації та реалізації спільної інтелектуальної та емоційно – художньої діяльності педагога і вихованця. Використання коштів арт-педагогіки дає можливість неформально реалізовувати процес інтеграції наукових і практичних знань, умінь, навичок у різних видах діяльності (мовної, пізнавальної, рухової, художньо – естетичної і т.д.). Дослідження показали, що заняття, що включають арт-педагогічні технології, дають більший виховний, розвиваючий і навчальний ефект. В особливій символічній формі: через малюнок, гру, казку, музику – ми можемо допомогти дитині дати вихід своїм емоціям, переживанням, отримати новий досвід вирішення конфліктних ситуацій. Характер подібних занять залежить від індивідуальних труднощів дитини.  

         Цілі арт-педагогіки: пошук, розробка та впровадження засобів, методів і технологій, які сприяють більш якісному та ефективному навчанню і вихованню.

     Розвиток особистості засобами мистецтва має сприяти формуванню цілісного світовідчуття, створення морально й естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом у всьому різноманітті його видів. Результат – спонукання дитини до прояву своїх творчих здібностей. Саме інтерес дитини до самої себе і до того, що її безпосередньо оточує, є одним з найбільш потужних чинників мотивації.

 

Виділяють різні її види залежно від засобу впливу: 

• музика – це музикотерапія;
• література, книга – це бібліотерапія;
• театр, образ – це імаготерапія;
• образотворче мистецтво – це ізотерапія;
• танець, рух – це кінезітерапія;
• казка – це казкотерапія;
• гра – ігротерапія;
• пісок – пісочна терапія.

 

  Давайте тепер більш детально розглянемо кожен вид арттерапії більш докладно.

 

     У арт-педагогіці вони спрямовані на:

– формування у дитини з проблемами в розвитку естетичного ставлення до навколишнього засобами різних видів мистецтва;

– формування основ художньої культури, морально-естетичних якостей особистості дітей з різними порушеннями у розвитку;

– оволодіння дитиною певними художніми засобами вираження, притаманними різним видам мистецтва, і відображення з їх допомогою своїх почуттів, свого ставлення до світу, своїх творчих задумів;

– забезпечення і задоволення особливих потреб у вихованні та навчанні осіб з відхиленнями засобами різних видів мистецтва;

– організацію корекційно-компенсуючої, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, заснованої на їх посильної участі в різноманітних видах і формах художньо-творчої діяльності (художньо-мовленнєвої, музичної, образо-творчої, декоративно-прикладної, театралізованої) .

 

     Чайна пауза (вихователь-методист). (Всім учасникам майстер-класу пропонується випити стаканчик липового, м’ятного чаю)

– Який чай Ви зараз випили?

– Що відчули в даний момент?

– Скажіть, у повсякденному житті інформація краще запам’ятовується у формі простого повідомлення або з переживанням почуттів, емоцій, якихось подій, зустрічей?

    Таким чином, традиційні методи роботи та навчання, в яких все ще головне місце відводиться доповідям, втрачають своє значення через низьку ефективність і недостатньому зворотному зв’язку.

 

    До відома:  (Під методами в дидактиці розуміється «послідовне чергування способів взаємодії вчителя і учня, спрямованих на досягнення певної мети за допомогою опрацювання навчального матеріалу» (Ю. К. Бабанський).

     Дії ж, з яких складається метод, включають в себе певні операції, що повторюються в різних системах дій. Ці операції позначаються терміном «прийоми». Прийоми навчання – частина методу, засоби, за допомогою яких даний метод реалізується, працює).

 

      Все ширше в практиці сучасних педагогів використовується навчально-пізнавальна діяльність із застосуванням прийомів і методів, що одержали назву «активні методи навчання» (методи арт-педагогіки).

     Активними називають методи, при використанні яких навчальна діяльність носить творчий характер, формує пізнавальний інтерес і творче мислення.

     Метою активних методів навчання є розвиток:

• уваги;
• пізнавальної активності;
• розумових процесів;
• творчих здібностей;
• рефлексії;
• креативності.

 

     Вашій увазі представляється майстер – клас.

 

ІІ частина – практична.

 

    1. Вправа-привітання «Радісна зустріч» (вихователь-методист)

 Мета: створення атмосфери довіри, психологічного комфорту, позитивного емоційного фону.

Інструкція: тихо звучить музика (як фон), всі встають в коло.

Вихователь-методист: Зараз ми з вами будемо вітати один одного, передаючи свічку по колу. Кожен учасник посміхнеться своєму сусідові, назве його по імені і скаже йому: «Я дуже радий бачити тебе!». І так до тих пір, поки кожен з вас не привітає один одного.

 

        2.1. Майстер-клас вихователя-методиста Васильєвої Н.А.

 

1. Вправа «Малюнок сховався в долоньці» (образотворча терапія).

Мета: розвиток уяви, образного сприйняття, творчого креативного мислення, дрібної моторики.

Інструкція: Прикладаємо долоньку до листка паперу, потім обводимо її по контуру простим олівцем. Кольоровими олівцями по контуру пальців домальовували малюнок. Кожен придумує своє зображення (будь-який образ).

 

2. Гра «Дощ у лісі» (музикотерапія).

Мета: релаксація, розвиток почуття емпатії.

Інструкція: Учасники стоять по колу; один за одним – вони «перетворюються» в дерева в лісі, слухають текст і виконують дії.

– У лісі світило сонечко, і всі дерева простягнули до нього свої гілочки. Високо – високо тягнуться, щоб кожен листочок зігрівся (піднімаємося на носочки, високо піднімаємо руки, перебираючи пальцями). Але подув сильний вітер і став розгойдувати дерева в різні боки. Але міцно тримаються корінням дерева, стійко стоять і тільки розгойдуються (розгойдуємося в сторони, напружуючи м’язи ніг). Вітер приніс дощові хмари, і дерева відчули перші ніжні краплі дощу (учасники легкими рухами пальців стосуються спини стоїть попереду) . Дощик стукає все сильніше і сильніше (підсилюємо рух пальців по спині). Дерева стали жаліти один одного, захищати від сильних ударів дощу своїми гілками (проводимо долоньками по спині стоїть попереду) . Але ось знову з’явилося сонечко. Дерева зраділи, струсили із листя зайві краплі дощу, залишили тільки необхідну вологу. Дерева відчули всередині себе свіжість, бадьорість і радість життя.

 

3. Вправа «Лотерея» (ігрова терапія).

 Мета: розвитку мислення, моторних навичок, уяви.

Інструкція: Перед учасниками з’являється чарівна скринька в ній сюрприз. Кожен учасник дістає сюрприз із запискою (у ній завдання). Зачитується і виконується завдання:

 • відгадати загадку;

 • розповісти віршик;

 • м’ячем збити всі кеглі з великої відстані;

 • зобразити телефон;

 • вимовити скоромовку «Ехал Грека через реку»;

 • відгадати партнера на дотик із закритими очима.

 

     2.2. Майстер-клас вихователів спеціальних груп: «Росинка» (для дітей з порушенням опорно-рухового апарату) Нікіщенко Г.М. і «Лісова пісня» (для дітей зі складними дефектами розвитку) Гой С.О.

Вихователь-методист: Казкотерапія — психологічний вплив на дитину за допомогою казки. Це дуже потужний метод корекції психічного та фізичного стану дитини, тому що казка пробуджує творчу активність дитини: налаштовує її на проведення образу героїв казки через себе.

      Головний засіб казкотерапії — уява, вміння фантазувати. Дозволяючи дитині фантазувати, ми не використовуємо стандартне мислення, поведінку, прояв емоцій. Еда Ле Жан у книзі «Коли ваша дитина зводить вас з розуму» так визначає роль фантазії в житті дитини: «Фантазія допомагає пізнати дії дитини, зрозуміти, що коїться в її душі. Фантазія допомагає пізнати й визнати страхи, думки, які дитина приховує. Фантазія допомагає пережити періоди депривацій (браку чогось). Фантазія — один із найважливіших засобів на­вчання як потрібно жити в реальному світі. І, врешті-решт, фантазія — дже­рело творчості».

– Які є форми роботи з казкотерапії? (перелік форм).

– Зараз вихователі спеціальних груп Нікіщенко Г.М. і Гой С.О. продемонструють вам деякі з цих форм, які ви зможете використати в роботі зі своїми дітьми.

 

Форми роботи з казкотерапії (вихователь Нікіщенко Г.М.)

 

1. «Казкова драбина» (Розміщення героїв різних казок за ступенем моральних якостей).

 2. «Познач героя кольором і запахом» (учасникам дають понюхати різні запахи, і вони уявляють, який казковий герой відповідає конкретному запаху. Пояснюють свій вибір. Потім роздають предметні картинки з зображенням казкових героїв і кольорові фішки, учасники позначають кожного героя тією кольоровою фішкою, яка, як вони вважають, найбільш відповідає характеру героя).

 3. «Ілюстрування казки і підбір емоцій під настрій героя по кожній ілюстрації» (на прикладі казки «Крихітка Єнот»)

 

Форми роботи з казкотерапії (вихователь Гой С.О.)

 

1. «Чарівний мішечок» (Придумування чарівного сенсу звичайним предметам).

 2. «Розігрування казки «Теремок» за допомогою музичних інструментів» (учасники підбирають музичний інструмент до відповідного казкового героя і розігрують казку).

 

2.3. Майстер-клас вчителя-дефектолога Селиваненко І.В.

 

   Імаготерапія. Займає не останнє місце серед різних видів арт-терапії. Її основою є театралізація. Дитина може виконувати роль самостійно або за допомогою різних іграшок. Застосовуючи імаготерапію у вихованні дітей можна:

• зміцнити і збагатити емоційну сферу малюка;
• розвинути здатність спілкуватися;
• розвинути здібності максимально адекватно реагувати на несприятливі ситуації, здатність виконувати роль, відповідну подіям;
• розвинути в дитині творчий потенціал;
• розвинути вольові якості.

     Театралізована діяльність — імпровізація, оживлення предметів і звуків, що сприяє розвитку артистичних здібностей дітей. Під час театралізованих ігор активізується мислення, тренується пам’ять, виразність мовлення, образне сприйняття навколишнього світу, розвиваються уява та фантазія. Цікаві методичні рекомендації щодо втілення театралізованої діяльності у дитячому садку пропонує А. Антипіна.

     Виховні можливості театралізованої діяльності необмежені: її тематика вільна і тому може задовольнити будь-які інтереси чи побажання дитини. Під час роботи над виразністю реплік героїв, особистісних промов; активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мовлення.

 

Зміст занять із театралізованої діяльності містить у собі:

• перегляд лялькових вистав; 

• ігри-драматизації;

• вправи для соціально-емоційного розвитку дітей;       

• корекційно-розвивальні ігри;

• вправи на розвиток дикції (артикуляційна гімнастика);

• завдання щодо розвитку мовленнєвої інтонаційної виразності;

• вивчення ролей (мовленнєвий матеріал);

• розвиток діалогічного мовлення;

• ігри-перевтілення («учись володіти своїм тілом»);

• образні вправи, вправи на розвиток пластики, ритмічні хвилинки (логоритміка);

• пальчиковий ігротренінг для розвитку дрібної моторики рук;   

• вправи на розвиток виразної міміки;

• елементи пантоміміки;

• театральні етюди;         

• розвиток виразних рухів (жести, міміка, рухи тіла).

     Отже, театралізована діяльність містить усі складові компоненти рухово-творчих здібностей і є одним із провідних методів щодо їх розвитку.

 

Практичний показ:

 

1. Вправа «Впізнай казку за рухами» («Ріпка», «Рукавичка», «Зайчикова хатка»). Учасники розігрують по черзі казки, глядачі відгадують.

 2. Вправа «Німий художник» (на розвиток пантоміміки). (Учасники поділяються на 2 підгрупи. Ведучий показує репродукції картин В.Г. Перова «Не чекали» і  П.Ф. Федорова «Сватання майора». Учасники розглядають протягом 0,5 хв. картину і потім намагаються відтворити – «намалювати» її за допомогою пантомімічних рухів сцену, зображену на картині).

 3. Вправа «Чарівне люстерко» (на розвиток інтонаційної виразності та міміки). Учасники, дивлячись у люстерко, виразно говорять слова «Ой, яка я гарна», супроводжуючи їх відповідною мімікою.

 

2.4. Майстер-клас вихователя з фізичної культури Рогожкіної О.І.

 

     Дошкільний вік — важливий етап виховання творчого мислення дитини. У пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особ­ливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

     Навчально-виховна діяльність буде успішнішою, якщо у дітей сформується позитивне ставлення до фізкультурно-оздоровчого процесу. Тобто, якщо дитина матиме сильні, яскраві, глибокі мотиви, що спонукатимуть її діяти активно, перемагати неодмінні труднощі, наполегливо рухатися до наміченої мети.

 

     Основні напрями артпедагогіки, завдяки яким розвиваються рухово-творчі здібності дітей старшого дошкільного віку, — це кінезитерапія, казкотерапія, імаготерапія.

 

     Кінезитерапія—творча діяльність, що базується на зв’язку музики та рухів, спрямована на формування та корекцію емоційно-особистісної сфери та психо-моторики дошкільників. Вона містить: танцетерапію, корекційну ритміку, психогімнастику.

     Основна її функція — зняття емоційних тисків, при тому, що танок чи ритмічні рухи — це засоби невербального спілкування та розрядки емоційного напруження, забезпечення релаксації, регуляції емоційного стану, корекції моторної сфери.

     Кінезитерапію з дошкільниками проводжу у формі тематичних занять, що будуються на імпровізованій діяльності педагога та дітей. На за­няттях використовую різноманітні вправи під музику, що засновані на природних рухах тіла, уникаючи суворої регламентації.

    

     Практичний показ: 

• вправа «Крок польки» (ігротанець);
• вправа «Поплескаємо-потупаємо» (ігроритміка);
• вправа «Ми – весняні квіточки» (психогімнастика).

 

     Елементи казкотерапії можна використовува­ти у системі фізичного виховання в таких формах роботи: сюжетні фізкультурні заняття, фізкультурні розваги, гімнастика пробудження, фізкультхвилинки, фізпаузи тощо.

      Цікаві методичні прийоми запропоновані в книзі Дж. Родарі «Граматика фантазії»: «Фантазери»; «Вісь вибору»; «Книга суперечностей»; «Риторичне запитання «Що було б, якщо…?»; «Префікс»; «Творча помилка, або Книга помилок»; «Словесна гра»; «Лімерика»; «Конструктор загадки»; «Біном фантазії»; «Біном казки»; «Фантастична канва»; «Багаторукий малюнок» тощо. Кожний з цих прийомів можна вдосконалити рухово-творчими діями дітей.

 

Практичний показ (За казкою «Золотий ключик»): 

• імітаційна ходьба «як Буратіно, як Лисиця Аліса»;
• біг «Як Буратіно тікає від Кота Базіліо і Лисиці Аліси»;
• дихальна гімнастика «Карабас-Барабас сердиться»;
• психоемоційний етюд «Ляльки радіють»;
• психогімнастика на розвиток виразної міміки «Покажемо героя казки».

 

      Ефективний методичний прийом казкотерапії — відтворення казок за картками В. Проппа. За його допомогою можна дібрати достатню кількість

інформаційного матеріалу щодо відтворення казкового сюжету. Елементи цього прийому також можна ефективно використати під час організації фізкультурно-оздоровчої діяльності.

 

Релаксація.

Вправа «Мій портрет у променях сонця» ( практичний психолог Швабська Т.М.).

Мета: досягнення учасниками ефекту візуалізації допомогою спонтанного творчого вираження.

Інструкція: Намалюйте сонце, в центрі сонячного кола, напишіть своє ім’я. Потім намалюйте промені і вздовж променів напишіть, що нового, необхідного для вашої творчої роботи ви дізналися за цей рік, відвідуючи методичне об’єднання.

 

Висновок.

    Заняття з арт-терапії і арт-педагогіки або з елементами арт-терапії і арт-педагогіки дарують дітям радість пізнання, творчості. Випробувавши це почуття одного разу, дитина буде прагнути у своїх малюнках, аплікаціях, грі і т.д. розповісти про те, що дізналася, побачила, і найголовніше пережила, відчула.

 

Використана література:

 

1. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учебник для вузов/Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комиссарова, Т.А. Добровольская. – М.: Академия, 2001. – 248 с.
2. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании. Е.А. Медведева., И.Ю. Левченко., Л.Н. Комиссарова., Т.А. Добровольская – М.: Academia. – 2001. – 328 с.
3. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
4. Ворожцова О.А. Музыка и игра в детской психотерапии. – М.: Изд-во Института психотерапии. 2004. – 213 с.Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: 1965. – 328 с.
5. Копытин А.И. Основы арт-терапии. СПб., 1999.
6. Лебедева Л.Д. Педагогические аспекты арт-терапии// Дидактика 2000. № 1.
7. Практикум по арт-терапии/ Под ред. А.И.Копытина. СПб., 2000.