‘Новини’

27 серпня пройшло перше засідання педагогічної ради в ЗДО. Це головний настановний захід, який проводиться наприкінці серпня або на початку вересня, до початку нового навчального року.

Мета— підбити підсумки літнього періоду, визначити стратегічні завдання на новий навчальний рік та затвердити ключову документацію.

Педрада включала наступні блоки:

Аналітичний блок:

• Аналіз роботи ЗДО в літній оздоровчий період.
• Підсумки готовності груп та території до нового навчального року.

Нормативно-стверджуючий блок:

• Обговорення та затвердження плану роботи ЗДО на новий навчальний рік.
• Затвердження освітньої програми та освітніх і парціальних програм, за якими працюватиме установа.
• Затвердження режиму дня, розкладу занять (організованої діяльності).
• Затвердження моделі моніторингу.
• Затвердження оновленого Положення ЗДО про академічну доброчесність.
• Затвердження графіку атестації та курсів підвищення кваліфікації.
• Затвердження проведення самооцінювання ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗДО за напрямом «Здобувачі освіти”.

Організаційний блок:

• Узгодження розподілу педагогічного навантаження та обов’язків.
• Ознайомлення з нормативними новинками Міністерства освіти і науки.

В Україні стартувала масштабна реформа у сфері психічного благополуччя, яка безпосередньо зачіпає освітню галузь. Відтепер турбота про психоемоційний клімат у колективі — це не просто добровільна ініціатива директора закладу освіти, а його нова юридична відповідальність. Психолог проаналізувала, що концептуально змінилося та які завдання постають перед освітянами

Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025 № 4223-IX (далі — Закон) було введено в дію 07.02.2026. 

Нова філософія охорони психічного здоров’я Закон вперше створює цілісну систему охорони психічного здоров’я, а не регулює лише психіатричну допомогу. Акцент змістили з лікування психічних розладів (медична модель, що працювала раніше) на підтримку психічного благополуччя (біопсихосоціальна модель). Закон охоплює профілактику, допомогу, реабілітацію та соціальну інтеграцію. Ввели поняття «допомога у сфері психічного здоров’я», яке значно ширше за лікування. Документ зорієнтований на права людини та якість життя й роботи.

Ключові новації Закону:

1) людиноцентризм і права людини, зокрема акцент на гідності, автономії, боротьба зі стигмою, інтеграція в суспільство. Це наближає закон до стандартів ЄС;

2) децентралізація — громади відповідають за доступність послуг. У цьому моменті є прихований ризик щодо різниці в обсязі та якості послуг;

3) робоче місце як простір психічного здоров’я — фактично формується культура психологічного благополуччя, або культура дбайливого ставлення до психічного здоров’я. Роботодавця­м запропоновано реалізувати її завдяки впровадженню програми підтримки. 

Методологічною основою Закону визначено біопсихосоціальну модель, оскільки документ прямо закладає взаємодію: медицина + психологія + соціальна підтримка. Така взаємодія формує мультидисциплінарний підхід, у якому соціальні служби інтегруються з медичними.

Базовий принцип Закону — Mental Health in All Policies, або Принцип наскрізного врахування психічного здоров’я. Це означає, що державна політика в усіх галузях має враховувати вплив на психічне здоров’я людини. Як результат — всі галузі стають суб’єктами цієї політики.

Закон виводить систему охорони психічного здоров’я як триєдину конструкцію, що поєднує суб’єктів, послуги та стандарти:

Як бачимо, Закон вперше визначає роботодавця як суб’єкта охорони психічного здоров’я.

Розширення управлінської відповідальності

Відтепер директор закладу освіти прямо входить у систему охорони психічного здоров’я. Він уже не поза системою і не лише організатор освітнього процесу. Для директора зміщується акцент управлінської відповідальності. Стає важливо не лише організувати освітній процес, а й створити безпечне психоемоційне середовище. Це передбачає, зокрема, впровадження системних програм підтримки працівників, профілактику професійного вигорання та формування культури психологічного благополуччя в колективі. Психічне здоров’я тепер — невід’ємний складник освітнього процесу.

Посилення ролі психологічної служби закладу освіти

Психологічна служба перестає бути допоміжним елементом і фактично стає обов’язковою частиною так званої інституційної спроможності закладу, тобто його здатності ефективно виконувати функції, досягати освітніх цілей, розвиватися й адаптуватися до змін.

Посилюється роль практичного психолога та соціального педагога, а питання психічного благополуччя інтегруються в повсякденн­у освітню практику — від організації навчання до взає­мо­дії в колективі. У перспективі це також означає оновлення вимог до підготовки вчителів і вихователів з урахуванням компетентностей у сфері психічного здоров’я.

Отже, до беззаперечних переваг Закону належить його системність — уперше запропоновано цілісне бачення сфери психічного здоров’я. Важливою є також інтеграція різних секторів: медицини, освіти, соціальної сфери та управління. Закон фіксує перехід від вузько медичної, психіатрично орієнтованої моделі до ширшої моделі психічного благополуччя суспільства. Для директора закладу освіти це означає принципово новий рівень управлінської відповідальності: відтепер турбота про психоемоційний стан колективу та створення безпечного середовища стають не просто додатковою ініціативою, а його прямим професійним обов’язком як суб’єкта цієї системи. Проте реальна ефективність цих змін на місцях залежатиме від якості підзаконного регулювання, належного фінансування та продуманої кадрової політики.

Джерело:https://edirshkoly.expertus.com.ua/10029713?utm_source=letter_demo&utm_medium=email&utm_

campaign=letter_PUZO_demo_20.08.2026

28 травня 2026 року в ЗДО відбулась четверта педагогічна рада з питання «Підсумки освітньої роботи з дошкільниками за поточний навчальний рік», яка була присвячена підведенню підсумків освітньої роботи за 2025/2026 н.р. Педагогічний колектив прозвітував про проведену роботу, а також було обговорено за затверджено план роботи на літній оздоровчий період.

Педагоги відповідально підійшли до проведення педради: вузькі спеціалісти спеціальних груп для дітей з ООП підготували виступи з досвіду роботи за результатами моніторингу, вихователі – за результатами освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку протягом навчального року.

Практичний психолог Лариса ПЕТРУХАН підготувала аналітичний звіт про стан психологічної готовності старших дошкільників до навчання в школі та рекомендації щодо усунення недоліків у виховній роботі.

Вихователь-методист Наталія ВАСИЛЬЄВА і музичний керівник Ольга ЖУРАВЕЛЬ виступили з аналітичними довідками за результатами моніторингу сформованості у дітей старшого дошкільного віку основних компетентностей та розвитку музичних здібностей.

Бажаємо педагогам гарного літнього відпочинку для відновлення свого фізичного і ментального здоров’я.

29 січня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про академічну доброчесність», який Верховна Рада ухвалила 18 грудня 2025 року. Документ закріплює академічну доброчесність як обов’язкову основу якісної освіти та наукової діяльності й визначає чіткі правила та відповідальність для всіх учасників освітнього процесу.

Закон визначає базові цінності академічної доброчесності — чесність, довіру, повагу, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість. На законодавчому рівні також закріплено вимоги до достовірності навчального контенту та відповідальність за поширення неправдивої або сфальсифікованої інформації, за винятком випадків, коли це обґрунтовано навчальними чи методичними цілями.

Окремий розділ документа присвячено системі забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти та наукових установах. Відповідно до статті 12 Закону, кожен заклад зобов’язаний мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності як складову внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Такі системи мають бути закріплені у внутрішніх актах і оприлюднені на офіційних вебсайтах закладів або їхніх засновників.

Система забезпечення академічної доброчесності охоплює політики, заходи та процедури, спрямовані не лише на реагування на порушення, а й на формування культури доброчесності серед педагогів, науковців і здобувачів освіти. Важливу роль у її функціонуванні Закон покладає на керівників закладів освіти та наукових установ.

Також закон детально регламентує порядок розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності: від ініціювання розгляду й повідомлення сторін до строків ухвалення рішень (не більше шести місяців) та можливості оскарження. Рішення щодо застосування заходів реагування ухвалюють уповноважені органи або особи, визначені внутрішніми актами закладу.

Відповідальність за порушення академічної доброчесності покладається як на педагогічних і науково-педагогічних працівників, так і на здобувачів освіти, які досягли 14-річного віку. Закон підкреслює, що академічна відповідальність застосовується виключно після встановлення факту порушення відповідно до визначених процедур і не виключає інших видів юридичної відповідальності.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, а вводиться в дію через шість місяців. Очікується, що його практичне застосування розпочнеться напередодні нового навчального року.

Ключові елементи системи академічної доброчесності

Розробники наголошують, що ключова мета Закону — не лише встановлення санкцій, а насамперед формування сталої культури академічної доброчесності в українській освіті та науці, заснованої на чітких правилах, прозорих процедурах і взаємній відповідальності.

Джерело: https://oplatforma.com.ua/news/111800-prezydent-pidpysav-zakon-pro-akademichnu-dobrochesnist-iak-teper-karatymut-za-plagiat-fabrykatsiiu-danykh-ta-obman-v-osviti?utm_source=push_news&utm_medium=webpush&utm_campaign        =push_PUZO_news_12.02.2026_2&utm_content=2796226031&utm_term=news

Шановні педагоги!

До Вашої уваги огяд змін і новацій у законодавстві на лютий 2026 року.

Читайте, ознайомлюйтесь.