‘Методичні поради і рекомендації’

Читачі запитують: «Чи мають право педагоги дитсадка виконувати методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність вдома? Як скласти графік роботи?». Відповіді експерта — у статті

Сергій Борисенко, експерт з трудових відносин у галузі освіти, заступник голови Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, голова правління ГО «Надихай»

Робочий час педагогів закладу дошкільної освіти включає час, необхідний для здійснення освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Розгляньмо, опираючись на нормативні документи, де педагоги повинні виконувати роботу, крім безпосереднього здійснення освітнього процесу з вихованцями.

Місце виконання

Основний документ, який регламентує порядок чи процес виконання працівником своїх посадових обов’язків, — КЗпП.

Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Це визначено у статті 21 КЗпП. Аналогічна норма міститься і в пункті 17 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.1993 № 455.

До карантину, спричиненого пандемією COVID-19, і повномасштабної агресії РФ проти України передбачалося за замовчуванням (з невеличкими винятками), що працівник повинен виконувати посадові обов’язки на робочому місці яке, як правило, розташовувалося у приміщенні чи на території роботодавця. Проте в сучасних умовах роботодавці поступово відходять від цього правила з різних причин, але насамперед з міркувань безпеки.

У будь-якому випадку працівник повинен виконувати посадові обов’язки в місці, яке вказане в трудовому договорі або визна­чене роботодавцем у внутрішніх документах закладу освіти. Працівник не може самостійно, без погодження з роботодавцем, вирішувати, де він буде виконувати посадові обов’язки — вдома чи в приміщенні закладу освіти.

Методична, організаційна робота, інші види педагогічної діяльності — частина робочого часу педагога. Якщо заклад освіти працює в очному режимі, усі працівники повинні працювати на робочих місцях. Тож і методичну діяльність педагог повинен здійснювати самостійно або разом з іншими колегами чи вихователем-методистом відповідно до плану й режиму роботи закладу освіти. Здійснення методичної роботи за межами закладу освіти — відвідування бібліотеки, іншого закладу освіти, участь у методичних об’єднаннях тощо — педагог повинен узгодити з директором закладу.

Якщо ж заклад освіти працює дистанційно, у педагога більше можливостей, щоб самостійно визначити, де та яку методичну роботу здійснювати. Але педагог усе одно зобов’язаний виконувати накази директора закладу, зокрема щодо методичної роботи, участі в методичних заходах, які заплановано в закладі освіти.

Директор закладу або вихователь-методист може перевіряти не лише результати методичної роботи педагога, а й те, як він її здійснював.

Графіки роботи

Для методичної роботи потрібно виділяти певний час кожного робочого тижня. Її тривалість і періодичність залежить від системи методичної роботи в закладі. Це може бути як щоденна робота, так і раз чи кілька разів на тиждень. Головне — дотримуватися встановленої норми робочого часу.

Щоб дотримуватися Закону України «Про дошкільну освіту» та контролювати робочий час педагогів у закладі освіти, директор закладу має затвердити графіки роботи працівників. Вони залежатимуть від режиму роботи закладу освіти та конкретних груп.

Затвердженого МОН зразка графіка роботи немає, тож його можна скласти в довільній формі. Він повинен бути чітким і зрозумілим, без двозначних трактувань.

Графік роботи педагогів повинен відображати:

• час початку й закінчення роботи;
• вид роботи — здійснення освітнього процесу з дітьми чи методична робота.

Працівники не можуть самовільно змінювати режим роботи, вирішити не брати участь у запланованих заходах закладу освіти або виконувати методичну роботу вдома без погодження з директором закладу освіти. Це порушення трудової дисципліни, за яке можна застосувати заходи дисциплінарного стягнення.

Джерело: https://ezavdnz.expertus.com.ua/10021822

26 листопада 2025 року Уряд затвердив новий Державний стандарт дошкільної освіти. Про це повідомив Володимир Воронов, голова підкомітету з питань дошкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Державний стандарт містить перелік і опис результатів навчання та компетентностей, згрупованих за освітніми напрямами. Документ є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти й інших суб’єктів освітньої діяльності.

Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року.

Ключові тези Державного стандарту дошкільної освіти

Мета дошкільної освіти

• Цілісний та всебічний розвиток дитини: фізичний, інтелектуальний, емоційний, соціальний, творчий.
• Формування життєвих навичок і компетентностей, необхідних для подальшого навчання та життя.
• Основою є ціннісні орієнтири: самоцінність дитинства, дитиноцентризм, право на гру, індивідуальний розвиток, гендерна чутливість, опора на українські культурні цінності, партнерство з батьками.

Ключові компетентності дитини

Ключові компетентності визначені як очікувані результати на завершення дошкільної освіти.

1. Особистісна — самоусвідомлення, емоційна регуляція, безпека, здоров’я.

2. Мовленнєво-комунікативна — володіння державною, рідною мовою, відкритість до багатомовності.

3. Соціальна та громадянська — взаємодія, права людини, громадянські цінності.

4. Математична — елементарні математичні уявлення та дії.

5. Природнича, предметно-практична та технологічна — пізнання природи й техніки, елементи STEM.

6. Екологічна — відповідальне ставлення до природи.

7. Мистецька — естетичне сприймання та творчість. 

Освітні напрями дошкільної освіти

До кожного напряму визначено: мету, складники, групи результатів, конкретні результати навчання.

1. Особистісний

2. Фізкультурний

3. Мовленнєво-комунікативний

4. Соціально-громадянський

5. Математичний

6. Природничо-екологічний

7. Предметно-технологічний

8. Мистецький

Особливості організації освітнього процесу

• Освітні програми мають забезпечувати досягнення результатів, визначених Стандартом.
• Дозволяється адаптація/модифікація змісту відповідно до потреб дітей.
• Освітній процес має спиратися на гру, дослідження, активну діяльність.
• Стандарт створює рамку, у межах якої заклади можуть реалізовувати власні освітні траєкторії.

Наступність дошкільної та початкової освіти

• Результати й компетентності дошкілля є предикторами результатів у початковій школі.
• Узгодження змісту освітніх програм обох рівнів є обов’язковим.

Розділ / елемент Стандарту	Короткий зміст	Ключові акценти
Мета дошкільної освіти	Цілісний розвиток дитини: фізичний, інтелектуальний, емоційний, творчий і соціальний	Формування життєвих навичок і компетентностей, підготовка до школи та життя
Ціннісні орієнтири	Визнання самоцінності дитинства, дитиноцентризм, право на гру, культурна ідентичність, партнерство з батьками	Особистісно орієнтований підхід, гендерна чутливість, радість пізнання
Структура Стандарту	Зміст організовано за 8 освітніми напрямами	У кожному напрямі: мета, складники, групи результатів, результати навчання
Ключові компетентності	Особистісна; мовленнєво-комунікативна; соціальна та громадянська; математична; природнича й технологічна; екологічна; мистецька	Формуються через усі напрями, відповідають Європейській рамці компетентностей
Освітній напрям 1: Особистісний	Самоідентифікація; психічне здоров’я; фізичне здоров’я і безпека	Розуміння себе, емоційна регуляція, гігієна, безпека
Освітній напрям 2: Фізкультурний	Велика моторика; дрібна моторика	Рухова активність, рівновага, сила, графомоторна підготовка
Освітній напрям 3: Мовленнєво-комунікативний	Державна мова; рідна мова; іноземна мова	Сприймання, говоріння, елементи письма, культура мовлення
Освітній напрям 4: Соціально-громадянський	Взаємодія в соціумі; відповідальне громадянство; праця й ресурси	Права дитини, співпраця, демократичні цінності, економічні уявлення
Освітній напрям 5: Математичний	Числа, множини, логіка, величини, геометричні фігури	Рахунок до 10, порівняння, елементарні задачі, вимірювання
Освітній напрям 6: Природничо-екологічний	Пізнання природи; екологічне мислення	Взаємозв’язки в природі, досліди, екологічна поведінка, спостереження
Освітній напрям 7: Предметно-технологічний	Предметно-практична діяльність; дії в інформаційному просторі	Конструювання, моделювання, цифрова грамотність, медіагігієна
Освітній напрям 8: Мистецький	Сприйняття мистецтва; самовираження у творчості	Естетика, художня культура, різні види мистецької діяльності
Організація освітнього процесу	Адаптація програм, методів, форм; гра — провідна діяльність	Залучення дітей до дослідження, ініціативності, взаємодії з дорослими
Партнерство з батьками	Батьки сприяють досягненню результатів; відповідальність у сімейній формі	Спільність освітньої траєкторії, взаємодія з педагогами
Наступність із початковою школою	Результати й компетентності дошкілля = підґрунтя НУШ	Узгодженість напрямів, єдність програм
Європейський контекст	Стандарт оцінений ЄС як прогресивний	Відповідність європейським цінностям та підходам
Формула щасливої дитини (інфографіка)	Здорова, захищена, кохана, навчена, розвинена, соціальна, ціннісно орієнтована, творча особистість	Висвітлює бачення цілісного розвитку дитини

сайт Педрада
Джерело: https://oplatforma.com.ua/news/107230-uriad-zatverdyv-novyi-derzhavnyi-standart-doshkilnoi-osvity?utm_source=push_news&utm_medium=webpush&utm_campaign=push_

puzo_news_28.11.2025_1&utm_content=2796226031&utm_term=news

 

 

Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти

Постановою КМУ від 04.04.2025 №381 затверджено Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти. Цей документ набрав чинності з 01.08.2025 та поширюється також на спеціальні групи, що утворюються у дошкільних підрозділах суб’єктів освітньої діяльності, крім спеціальних дитячих садків та дошкільних підрозділів спеціальних закладів загальної середньої освіти.

«Спеціальні групи» – це окремі групи, що утворюються у закладах дошкільної освіти та інших суб’єктах освітньої діяльності для здобуття освіти дітьми з ООП (далі – діти) віком від 2 до 7 або восьми 8 років, в яких створене спеціальне освітнє середовище з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дітей.

• Індивідуалізація: Розробка індивідуального плану, врахування діагнозу, інтересів, здібностей та потреб дитини.
• Позитивне підкріплення: Хваліть дитину за будь-які успіхи, не порівнюйте її з іншими дітьми, виключайте негативні фрази (“не вмієш”, “не вийде”).
• Поступове навчання: Залучайте дитину до нових завдань поступово, посилюйте підтримку за потреби, але робіть це поступово, щоб дитина могла розвивати самостійність.
• Повторення: Для закріплення навичок необхідно багаторазово повторювати завдання та тренувати їх у різних умовах.
• Використання різноманітних методів: Застосовуйте рухливі та дихальні вправи, розвивайте дрібну моторику, слухову увагу, графічні навички, а також використовуйте дидактичні ігри, конструктори, мозаїку.
• Сенсорна інтеграція: Створюйте середовище з різноманітними текстурами, кольорами та звуками, поступово впроваджуйте сенсорні елементи в повсякденне життя.
• Комунікація та соціалізація: Формуйте навички співробітництва, взаємодії з однолітками та дорослими, вчіть дитину розуміти інших, допомагати їм та співчувати. 

“ТАК” і “НІ” в роботі з дітьми з ООП.

 

Протокол засідання команди психолого-педагогічного супроводу — це юридична основа для ухвалення всіх рішень щодо інклюзивного навчання учня. Дізнайтеся, як перетворити адміністративний обов’язок на дієвий інструмент ефективної роботи в інклюзії. Усі деталі та зразки протоколів — у статті.

Протокол засідання команди супроводу 

Протокол засідання команди психолого-педагогічного супроводу є основою для ухвалення всіх рішень щодо інклюзивного навчання дитини дошкільного чи шкільного віку: затвердити ІПР, узгодити зміни чи визначити необхідність додаткових фахівців.

У статті ми докладно розбираємо:

• навіщо потрібен протокол засідання команди психолого-педагогічного супроводу;
• хто має бути присутнім на засіданні та хто його очолює;
• які обов’язкові пункти змісту: від порядку денного до ухвалених рішень;
• за якими зразками оформлювати протоколи, що відповідають чинним вимогам.

Протоколи засідань команди супроводу: куди завантажувати

Протоколи засідань команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (далі — команда супроводу) в закладі освіти завантажують у систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (далі — АС «ІРЦ»), щоб:

• відслідковувати процес супроводу дитини в умовах інклюзивного навчання, зокрема доповнення та зміни в індивідуальній програмі розвитку (далі — ІПР) дитини;
• моніторити досягнення дитини та виконання самої ІПР.

Якщо відбувається організаційне засідання команди супроводу, на якому призначають секретаря, розподіляють обов’язки, обговорюють графік засідань команди супроводу, організаційні документи тощо, то протокол такого засідання не потрібно завантажувати в АС «ІРЦ».

В АС «ІРЦ» завантажують протокол, який:

• підписали голова, секретар та всі присутні учасники засідання команди супроводу (п. 6 розд. VI Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН від 08.06.2018 № 609);
• зберегли у форматі PDF.

Протоколи команди супроводу: кількість і тематика  

Загальне правило: протоколів засідань команди психолого-педагогічного супроводу має бути стільки, скільки провели засідань команди супроводу за рік.

Критерій	Заклад дошкільної освіти (ЗДО)	Додаткові (позачергові) засідання
Основа для протоколу	Складання ІПР на навчальний рік та її перегляд	Обговорення та розв’язання проблемних питань координації роботи
Мінімальна кількість переглядів ІПР на рік	Тричі на рік, а за потреби — частіше	За потребою
Мінімальна кількість засідань на рік	Не менше чотирьох на рік	Кількість не регламентована
Хто ініціює		Будь-який член команди супроводу
Приклади причин		Виявлення труднощів, що не проявлялись раніше, або поява небажаних форм поведінки

Команду супроводу формують для супроводу кожної дитини окремо, а не одну на заклад освіти. Тобто, якщо в закладі дві дитини з ООП, формують дві команди супроводу. Кожна команда супроводу окремо проводить засідання з питань інклюзивного нав­чання однієї дитини.

Педрада
Джерело: https://oplatforma.com.ua/article/18758-protokoly-zasidan-komandy-psykhologo-pedagogichnogo-suprovodu#ancex0»

 

 

Кабінет Міністрів України Постановою від 03.09.2025 № 1080 затвердив перелік обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців закладів дошкільної освіти та вимоги до медичних осередків, кабінетів і ізоляторів у дитсадках. Ці правила стосуються як контролю за станом здоров’я дітей, так і організації роботи самого закладу.

Що є обов’язковим для дітей та працівників

Медичні документи. При прийомі дитини до дитсадка батьки мають надати медичну довідку встановленої форми. Також буде перевірятися наявність у дітей щеплень, передбачених Календарем профілактичних щеплень в Україні.  

Медичні огляди. Працівники дитсадків та інші особи, залучені до освітнього процесу, повинні проходити періодичні медичні огляди та мати всі обов’язкові щеплення.  

Спостереження за станом здоров’я. Під час перебування в закладі педагоги та медпрацівники мають спостерігати за станом здоров’я дітей. У разі погіршення стану або контакту з інфекційно хворою особою, вони зобов’язані інформувати батьків і, за потреби, викликати швидку допомогу.  

Забезпечення медичної допомоги в дитсадках

Постанова визначає вимоги до облаштування медичного осередку, медичного кабінету та ізолятора. 

Медичний осередок. Це спеціально обладнане приміщення або його частина для зберігання засобів для надання домедичної допомоги. Він має бути розташований так, щоб діти не мали доступу до медичних виробів. До його обов’язкового оснащення входять, зокрема, термопокривала, кровоспинні засоби, рукавички, термометри, стерильні пов’язки та маски.

Медичний кабінет. Заклади, що організовують медичне обслуговування, повинні облаштувати медичний кабінет. Він має бути забезпечений опаленням, водопостачанням, освітленням, а його стіни та підлога повинні мати покриття, стійке до миття та дезінфекції. Кабінет має бути оснащений, серед іншого, кушеткою, медичним столом, вагами з ростоміром, а також лікарськими засобами, такими як парацетамол, ібупрофен та активоване вугілля.

Ізолятор. Для дитсадків, де перебуває 41 і більше вихованців, облаштування ізолятора є обов’язковим. Він призначений для тимчасового ізолювання дитини з ознаками інфекційної хвороби до приходу батьків або бригади швидкої допомоги. Приміщення ізолятора має бути розміщене на першому поверсі (якщо це можливо) і мати окремий вихід, щоб уникнути контакту з іншими дітьми. У ньому повинні бути кушетки, комплекти постільної білизни, маски та дезінфекційні засоби.

Інші важливі заходи

Крім медичного забезпечення, постанова зобов’язує дитсадки проводити такі заходи:

• Сприяти формуванню у дітей навичок особистої гігієни та здорового способу життя.  
• Встановлювати розпорядок дня, що відповідає віку та особливостям дітей, з оптимальним розподілом рухової активності, інтелектуальних навантажень, відпочинку та харчування.  
• Проводити консультації для батьків щодо здорового способу життя та турботи про фізичне та психічне здоров’я дитини.  
• Забезпечувати психолого-педагогічний супровід, зокрема й для дітей з особливими освітніми потребами.  

Джерело: https://oplatforma.com.ua/news/101840-kmu-onovyv-pravyla-okhorony-zdorovia-u-dytsadkakh-meddovidky-shcheplennia-ta-izoliatory?utm_source=push_news&utm_medium=webpush&utm_campaign=push_pudz_news_10.09.2025&utm_content=2796226031&utm_term=news