‘Медична сторінка’

Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.

Що робити, якщо дитина боїться лікарів? Позбавити дитину від страхів можуть допомогти наступні поради:

• Якщо причиною страхів є біль, спробуйте змінити ставлення дитини до неї. Для цього не робіть трагедію з кожної травми, ставитеся буденно і спокійно до подряпин і порізів, не акцентуйте на них увагу, відволікайте дитину від неприємних відчуттів і кажіть, що нічого страшного не сталося. Крім того, свої пошкодження теж переживайте з гідністю. Тоді дитина буде сприймати больові відчуття інакше, не асоціюючи їх з острахом.
• Якщо малюк боїться певного лікаря, то потрібно просто змінити його заради спокою чада.
• Крихітку налякала незнайома обстановка? Дайте їй звикнути до цієї атмосфері: разом походіть по кабінету, розгляньте і попросіть помацати інструменти, оцініть крісло або кушетку. Коли дитина зрозуміє, що нічого страшного навколо немає, вона перестане боятися.
• Ніколи не лякайте дитину лікарями! Взагалі, будь-які професії не варто перетворювати на інструмент маніпуляцій і залякування.
• Частіше подавайте власний позитивний приклад. Регулярно відвідуйте лікарів і ніколи не озивайтеся про них негативно, навіть якщо думка буде виправданою. Робіть акцент на те, що лікарі допомагають людям бути здоровими, і обійтися без них ніяк не можна.
• Якщо малюка лякає сама лікарня, спробуйте змінити її. Деякі дитячі клініки та кабінети оформлені яскраво і залишають тільки позитивні враження.
• Спробуйте читати книги про лікарів, щоб дитина сприймала їх як виключно позитивних і добрих героїв і, нарешті, перестала боятися. Самим підходящим і відомим твором є «Айболить» Корнія Івановича Чуковського. Цей персонаж напевно зацікавить малюка і сподобається йому.
• Підготуйтеся до відвідування педіатра або іншого лікаря. По-перше, не брешіть і розкажіть малюкові, що саме його чекає. Якщо планується щеплення, то зізнайтеся, що лікар буде робити укол, і може бути трохи боляче. По-друге, підтримайте дитину. Скажіть, що біль не буде сильним і тривалим, і малюк неодмінно витерпить його і не заплаче, адже він такий сміливий, дорослий і сильний.
• Можна спробувати подолати страх за допомогою ігор. Придбайте ігровий набір лікаря і почніть грати в лікарню. А якщо вам вдасться знайти білий халат, то ви зможете побороти страхи перед медичним одягом. Дозвольте спочатку побувати в ролі лікаря чаду. Нехай він розгляне всі інструменти, а ви розкажіть про них, приділивши увагу призначенню кожного. Потім поміняйтеся ролями, щоб дитина побувала пацієнтом. Зімітуйте реальну ситуацію: проведіть огляд, зробіть «іграшковий» укол, подивіться горло.
• Планувати візит до лікаря бажано на час, коли малюк бадьорий, ситий і веселий.
• Якщо дитина навідріз відмовляється йти в поліклініку, спробуйте викликати платного лікаря на дім, причому кілька разів. Можливо, з часом вигляд медпрацівників та їхні маніпуляції перестануть лякати, і знайома домашня обстановка в цьому допоможе.
• Не варто вимагати від дитини ідеальної поведінки, прийміть її емоції і допоможіть їх пережити. Якщо малюк заплакав, заспокойте його, підтримайте, вселіть впевненість в собі. А за хорошу поведінку обов’язково похваліть.
• Якщо потрібно госпіталізація, то можна заздалегідь провести екскурсію по медустанові, щоб дитина звикла до неї.

Проявіть терпіння і скористайтеся порадами, щоб допомогти дитині не боятися лікарів!

       Джерело:http://poradumo.pp.ua/simya-i-ditu/

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.

1. Відвідуючи місця, де можуть бути кліщі (парки, ліси, зони біля водойм), слід надягати світлий, однотонний одяг, який щільно прилягає до тіла. Наприклад, сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами. Які закінчуються манжетами, брюки, головний убір. Такий одяг дасть змогу легко та вчасно помітити кліщів.

2.Упродовж тривалої прогулянки кожні дві години слід оглядати себе та дітей. Помітивши кліщів, необхідно обов’язково зняти їх з одягу.

3. Ідучи лісом, слід триматися середини стежки, оминати чагарники та високу траву. Зупинившись для відпочинку чи нічного сну на природі, варто очистити місце привалу від сухої трави та гілок.

4. Удома слід одразу оглянути одяг і тіло дитини (особливо вкриті волоссям ділянки). Не можна залишати одяг з прогулянки біля ліжечка чи спати у ньому, його варто випрати, випрасувати.

5. Нещепленим особам не варто виїжджати у ті райони України, де протягом тривалого часу спостерігають захворюваність на кліщовий енцефаліт: АРК (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштинський, Кіровський, Красногвардійський р-ни, Велика Ялта, смт. Ласпі), Волинська обл., Львівська (Яворівський р-н) та Одеська (м. Балта) області. Якщо ж поїздку сплановано, варто пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати засоби, що використовують для відлякування комах та кліщів. А у разі проживання у зазначених районах слід зробити відповідні щеплення.

6. Якщо після прогулянки на природі, виїздів до сільської місцевості у дитини спостерігаються лихоманка, виражена інтоксикація, порушення стану притомності, судоми, слід негайно звернутися до лікаря та провести аналізи на кліщовий енцефаліт.

7. 3 метою профілактики не слід давати дитині сире козяче або коров’яче молоко та продукти з нього.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: медсестра ЛФК: Тарасюк Н.А.

Для виправлення дефектів осанки та профілактики необхідно прийняти міри, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини (харчування, режим дня, створення та додержання гігієнічних умов).

Потрібно цілеспрямовано використовувати:

• засоби фізичного виховання: спеціальні вправи, різні загально розвиваючі вправи, вправи в рівновазі та на координацію рухів;
• ігри з правилами, які передбачають додержання правильної постави: «Зайка сірий вмивається», «Чия конячка швидше», «Зоопарк», «Ходимо в шляпах», «В гості», «Море хвилюється».

           Шановні батьки! Пропонуємо вам декілька правил, використовуючи які можна запобігти порушенню постави у ваших дітей. 

• Дитина повинна спати на окремому твердому ліжку.
• Робоче місце дитини повинно відповідати зросту.
• Маленьким дітям часто під час сну міняти положення тіла.
• Дитину не можна рано садити та вчити ходити.
• Не носити дитину на одній руці.
• Водити дитину, тримаючи її то за ліву, то за праву руку.
• Одяг повинен бути вільним.