‘Медична сторінка’

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: старша медична сестра Ліфіренко В.Д.

1. Відвідуючи місця, де можуть бути кліщі (парки, ліси, зони біля водойм), слід надягати світлий, однотонний одяг, який щільно прилягає до тіла. Наприклад, сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами. Які закінчуються манжетами, брюки, головний убір. Такий одяг дасть змогу легко та вчасно помітити кліщів.

2.Упродовж тривалої прогулянки кожні дві години слід оглядати себе та дітей. Помітивши кліщів, необхідно обов’язково зняти їх з одягу.

3. Ідучи лісом, слід триматися середини стежки, оминати чагарники та високу траву. Зупинившись для відпочинку чи нічного сну на природі, варто очистити місце привалу від сухої трави та гілок.

4. Удома слід одразу оглянути одяг і тіло дитини (особливо вкриті волоссям ділянки). Не можна залишати одяг з прогулянки біля ліжечка чи спати у ньому, його варто випрати, випрасувати.

5. Нещепленим особам не варто виїжджати у ті райони України, де протягом тривалого часу спостерігають захворюваність на кліщовий енцефаліт: АРК (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштинський, Кіровський, Красногвардійський р-ни, Велика Ялта, смт. Ласпі), Волинська обл., Львівська (Яворівський р-н) та Одеська (м. Балта) області. Якщо ж поїздку сплановано, варто пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати засоби, що використовують для відлякування комах та кліщів. А у разі проживання у зазначених районах слід зробити відповідні щеплення.

6. Якщо після прогулянки на природі, виїздів до сільської місцевості у дитини спостерігаються лихоманка, виражена інтоксикація, порушення стану притомності, судоми, слід негайно звернутися до лікаря та провести аналізи на кліщовий енцефаліт.

7. 3 метою профілактики не слід давати дитині сире козяче або коров’яче молоко та продукти з нього.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Підготувала: медсестра ЛФК: Тарасюк Н.А.

Для виправлення дефектів осанки та профілактики необхідно прийняти міри, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини (харчування, режим дня, створення та додержання гігієнічних умов).

Потрібно цілеспрямовано використовувати:

• засоби фізичного виховання: спеціальні вправи, різні загально розвиваючі вправи, вправи в рівновазі та на координацію рухів;
• ігри з правилами, які передбачають додержання правильної постави: «Зайка сірий вмивається», «Чия конячка швидше», «Зоопарк», «Ходимо в шляпах», «В гості», «Море хвилюється».

           Шановні батьки! Пропонуємо вам декілька правил, використовуючи які можна запобігти порушенню постави у ваших дітей. 

• Дитина повинна спати на окремому твердому ліжку.
• Робоче місце дитини повинно відповідати зросту.
• Маленьким дітям часто під час сну міняти положення тіла.
• Дитину не можна рано садити та вчити ходити.
• Не носити дитину на одній руці.
• Водити дитину, тримаючи її то за ліву, то за праву руку.
• Одяг повинен бути вільним.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

1. Ніколи не примушуйте дитину робити те, що викликає в неї сильні негативні емоції.

2. Ніколи не примушуйте дитину робити те, що ви самі нізащо не погодилися б виконувати.

3. Не забувайте, що загартування — це фізіологічна адаптація, яка більшою мірою залежить не від вашого бажання, а від можливостей дитячого організму. Адаптація не відбувається миттєво, кожна її ста­дія повинна пройти від початку до кінця, лише за цих умов можна очікувати на стабільні результати.

4. Не порушуйте послідовності в процесі загартовування, не ігно­руйте жодного з етапів. Це призведе до психоемоційного напруження й навіть може викликати в дитини стійку відразу до пропонованих вправ і процедур.

5. Будь-яка адаптація, зокрема й загартування, потребує додатко­вих ресурсів. У цей період організму необхідні вітаміни. Улітку й во­сени проблем із цим немає — багато свіжої городини, ягід і фруктів, а взимку слід потурбуватися про те, щоб дитина отримувала в достат­ній кількості апельсини, яблука, а після душу пила чай із лимоном.

6. Якщо дитина, незважаючи на загартування, занедужала, це лише означає, що її імунітет не повністю дозрів. Тож доведеться починати все спочатку після її повного одужання і, можливо, робити це не одно­разово. До речі, кожного наступного разу буде легше: адже вам уже відома ця дорога, принаймні її частина.

7. Починайте загартування дитини з найпростішого й приємно­го — обтирання м’яким вологим рушником спекотного літнього дня. Дитина отримає задоволення, і в неї встановиться позитивний зв’язок між процедурою загартування та її власними почуттями.

8. Пам’ятайте про те, що на дитину справляє велике враження ваш приклад. Якщо ви кутаєтеся в десять одежин, реагуючи на наймен­ший протяг, як вогню боїтеся холодної води й ніколи не ходите до лаз­ні, віддаючи перевагу теплій ванні, то всі наші спроби загартувати ди­тину виявляться марними. Спробуйте пройти всі ці процедури разом із дитиною — зрештою, це всім принесе задоволення.

9. Одягайте дитину, щоб їй було легко, зручно й сухо. Якщо вона укутана в зайвий одяг, це обмежуватиме її рухливість і призведе до по­тіння — півшляху до застуди. Улітку, навесні й восени головне — щоб не намокали ноги: перевіряйте чи сухі шкарпетки (колготки) в дити­ни, коли вона повернулася з прогулянки. Пам’ятайте: якісне, міцне взуття — не розкіш, а засіб збереження здоров’я.

10. Загартовуючи дитину, не влаштовуйте змагань із рідними, су­сідами чи знайомими й не дозволяйте іншим членам родини втягу­вати вас у подібну конкуренцію.

      Чи встановите ви рекорд — невідо­мо, а ось зіпсувати гарну справу непотрібним ажіотажем ви зможете. Не переймайтеся тим, що іншим дітям щось краще вдається, ніж ва­шій, — кожна дитина має індивідуальні можливості, стан здоров’я.