‘Взаємодія з родинами’
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ
Війна і діти
Війна стала частиною нашого повсякдення. Діти дошкільного віку пам’ятають лише час війни. Вони думають про неї, хвилюються через події, які відбуваються, бачать війну у снах та відображають у малюнках / іграх. І ставлять дорослим багато непростих запитань: чому нас атакували? що з нами буде? чи можемо ми загинути? коли закінчиться війна? що таке смерть? Ці питання складні для кожного, і не завжди ми маємо на них відповіді навіть для себе…
Важливо, щоб діти не залишалися сам на сам із цими запитаннями. Дошкільники у цьому контексті є особливо вразливими. Вони мають обмежене розуміння складних реалій і бурхливу фантазію. Водночас вони відчувають напругу, коли змінюються умови їхнього життя або стан дорослих. Тому дуже важливо допомогти їм зрозуміти, що відбувається, і дати відчуття безпеки та підтримки.
Вплив війни на дітей
Як війна впливає на дитину? Війна змінює наше сприйняття світу, формує нові реалії та викликає емоційні переживання, які неможливо ігнорувати. А коли йдеться про дітей, цей вплив може бути особливо глибоким.
Емоційний вплив. У дітей дошкільного віку емоції ще тільки формуються, і вони часто не можуть чітко висловити, що відчувають. Війна може викликати у них страх, тривогу, плутанину або навіть агресію. Діти реагують на емоційний стан дорослих — якщо батьки тривожаться або налякані, діти також це відчуватимуть.
Поведінкові зміни. Через постійний стрес і непередбачуваність війни дитина може стати більш агресивною або замкненою, почати боятися залишатися сама, стати надмірно залежною від батьків. Дошкільники можуть почати грати у “війну” або створювати агресивні сценарії в іграх, намагаючись таким чином впоратися з тривогою.
Фізіологічні реакції. Стрес, пов’язаний із війною, може проявлятися через фізичні симптоми: головний біль, болі в животі, проблеми зі сном або нічні кошмари. У дітей може виникати регрес у розвитку (наприклад, повернення до енурезу або залежності від соски), що є нормальним проявом психологічного стресу в цьому віці.
Соціальний вплив. Діти, які переживають війну, можуть втрачати відчуття безпеки у світі, навіть якщо знаходяться далеко від лінії фронту. У їхніх головах формується невизначеність, яку необхідно компенсувати спокійними і стабільними стосунками з дорослими.
Шановні педагоги і батьки!
Пропонуємо Вам ПОРАДИ “ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПРО ВІЙНУ”
Як говорити з дітьми про війну
Кожна дитина унікальна, і, якщо розмови індивідуальні, підхід до розмови про війну має бути адаптований до її індивідуальних потреб та рівня розвитку. Ось декілька порад щодо розмови з дітьми про війну, що допоможуть вихователям, практичним психологам і батькам:
| Рекомендація | Що робити | Приклад фрази / інструмент |
| Слухайте дитину | З’ясуйте рівень обізнаності та тривоги. Деякі діти можуть нічого не питати, але це не означає, що вони не відчувають тривоги. Інші можуть почати активно цікавитися тим, що відбувається. Дайте простір для думок, навіть якщо дитина мовчить. | «Розкажи, що ти чув про це? Що ти зараз відчуваєш?» |
| Говоріть просто | Уникайте термінів та страшних подробиць. Пояснюйте на рівні базових понять. | «Війна — це коли люди не можуть домовитися і починають битися. Це дуже погано, і тому дорослі намагаються все виправити» |
| Будьте чесними | Не приховуйте правду, але фільтруйте її за віком. Оминайте жорстокі або травматичні деталі. | «Іноді люди під час війни можуть загинути, але ми робимо все можливе, щоб це не трапилося з нами та нашими близькими» |
| Приймайте емоції | Не уникайте складних питань про безпеку. Акцентуйте на тому, що ви поруч, і що дорослі роблять усе можливе, щоб захистити дітей. | «Ми тут разом, і я завжди буду поруч, щоб тебе захистити» |
| Створюйте безпеку | Нагадуйте про тих, хто нас береже: армію, рятувальників та поліцію. | «Є професіонали, які працюють день і ніч, щоб ми з тобою були в безпеці» |
| Гейміфікуйте | Використовуйте казки та ігри. Це допоможе дитині опрацьовувати свої страхи у безпечний для неї спосіб. | Створіть історію про героя, який долає труднощі та знаходить вихід |
Як говорити з дитиною про смерть
Почати говорити про смерть можна тоді, коли дитина сама починає проявляти інтерес до цього питання. Як правило, це трапляється вже з 4 років. Якщо дитина ставить запитання або стає свідком втрати (наприклад, померла улюблена тваринка або загинув родич), варто не уникати теми, але подавати її м’яко, адаптуючи до її вікових особливостей.
У дошкільному віці діти сприймають все буквально. Тому радимо все розказувати максимально просто, без деталізації, бажано інтегруючи в історії. Запрошуйте дітей малювати, як вони бачать війну чи смерть, показуйте мультфільми чи картинки. Будьте відкритими до спільних роздумів. Памʼятайте, що діти мають багату уяву й іноді можуть уявляти неіснуючу небезпеку. Дуже важливо говорити про їхні страхи, переживання та емоції, щоб забезпечити відчуття безпеки. Ось ще декілька практичних порад:
1. Будьте простими та чесними. Використовуйте слова, які дитина розуміє, і пояснюйте смерть як частину природного циклу життя. Наприклад: “Коли хтось помирає, це означає, що його тіло більше не працює, і він більше не може рухатися або говорити”.
2. Уникайте евфемізмів. Фрази типу “заснув назавжди” або «пішов на хмаринку»можуть заплутати дитину і викликати страх перед сном або від’їздом. Краще сказати прямо: “Він помер, і це означає, що він більше не буде з нами”.
3. Заспокойте дитину, пояснюючи, що смерть не трапляється з усіма. Діти в цьому віці можуть боятися, що всі навколо рано чи пізно помруть. Поясніть, що більшість людей живе довге життя і смерть трапляється рідко.
4. Підтримуйте емоції дитини. Якщо дитина проявляє емоції, запевніть її, що це нормально — бути сумним або боятися. Усі емоції мають місце і доречні! Наприклад, можете нормалізувати словами: “Це нормально, що ти сумуєш, коли когось більше немає. Мені теж сумно».
5. Використовуйте приклади з природи. Дітям легко зрозуміти процеси смерті на прикладі природи, наприклад, пояснивши, як опадають листя восени і дерева знову оживають навесні. Це може допомогти дитині зрозуміти, що смерть є частиною природного циклу.
Діти дошкільного віку можуть цікавитися смертю через природну допитливість або після втрати. Головне завдання дорослих — пояснювати це на доступному для дитини рівні, залишатися чесними і підтримувати її емоційно. Кожна дитина сприймає інформацію по-різному, тому важливо бути чутливими до її реакцій і не уникати складних тем.
Джерело: https://oplatforma.com.ua/article/17602-yak-govoriti-z-ditmi-doshkilnogo-viku-pro-viynu#ancex2
ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ – САЙТ ВІД ЮНІСЕФ: СПІЛЬНОТЕКА
Шановні батьки та опікуни!
Пропонуємо Вам цікавий і користний сайт від ЮНІСЕФ, де Ви зможете знайти багато корисної інформації для себе і своїх дітей.
СПІЛЬНОТЕКА ВІД ЮНІСЕФ
СПІЛЬНОТЕКА — база знань з корисними та інтерактивними матеріали, іграми, коміксами із тем безпеки, харчування, здоров’я та гігієни, психологічної та соціальної підтримки тощо в різних галузях.
Це 10 теплих історій від пса Патрона для дітей дошкільного та шкільного віку. Через знайомі дітям ситуації, оповідки допомагають досліджувати й розуміти емоції: радість і смуток, сором і нудьгу, образу й страх. Кожна історія завершується практикою-грою від кота Тома — простими вправами, які допомагають заспокоїтися, зосередитися, впоратися з тривогою або відновити внутрішній спокій. Книга створена в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи Першої леді Олени Зеленської спільно з ЮНІСЕФ Україна, Товариством неймовірностей «Патрон не спить», ГО «ДжуніорС» та під експертним супроводом психологині Світлани Ройз. Книга надрукована за фінансової підтримки Уряду Німеччини. Електронні формати EPUB і MOBI, а також аудіокнига — незабаром з’являться у відкритому доступі.
Проста терапевтична гра для підтримки ментального здоров’я, особливо важлива для дітей, які перебувають під дією стресу і травматизації. Запропоновані сценарії допомагають відновити зв’язок із собою, дорослими та довкіллям, повернути відчуття захищеності, стабільності й контролю. Набір містить інструкцію та ігрові картки.
Настільна гра «Патруль пригод»
«Патруль пригод» — це командна настільна гра про мінну безпеку для дітей 6–11 років, яка розвиває уважність, памʼять та швидкість реакції. Гравці об’єднуються в команди та шукають у своїх колодах зображення об’єктів, які згадує ведучий (-ча), зачитуючи історії командам. Гра триває від одного до трьох раундів. Перемагає команда, яка набере найбільше переможних очок! Відеоінструкцію з правилами гри можна переглянути за кнопкою нижче — «Перейти на сайт». Гра розроблена командою ТОВ «Патрон не спить» та студією boardova на замовлення ЮНІСЕФ і ДСНС України за фінансової підтримки Європейського Союзу. Продукт є освітнім і призначений для безоплатного використання. Не для продажу. Всі права на видання, розповсюдження та використання настільної гри «Патруль пригод» належать ЮНІСЕФ.
Електронна книга казок «Іскорки суперсил»
Це 16 навчально-розвивальних казок для дітей віком від 2 до 6 років. Казки через звичні для дітей ситуації розкривають одну із 16 навичок, яку вони мають опанувати в цьому віці. Кожну казку доповнюють вправи та завдання для закріплення навички. ЮНІСЕФ Україна сприяє інклюзивній освіті та підтримує уряд України у розбудові доступного освітнього середовища для всіх. Саме тому електронна версія книги “Іскорки суперсил” створена шрифтом “Barrier Free”, який враховує стандарти безбарʼєрності та кириличним шрифтом «Inclusion UKR», який полегшує процес навчання дітей, які мають труднощі з опануванням навичок читання через дислексію.
Серія коміксів “Пес Патрон та його пригоди”
Це серія коміксів, яка складається із 5 випусків – кожен випуск містить по дві історії про пригоди пса Патрона на тему мінної безпеки та ментального здоровʼя. Читачі побачать в коміксі героїв мультсеріалу про Патрона – кота Тома та Вен, козу Паляницю, Михайла та інших. Усі історії є унікальними і не повторюють мультсеріал. Комікс створений ЮНІСЕФ у співпраці із командою Патрона, ДСНС та психологині Світлани Ройз.
Брошура «Як розвинути корисні навички сну у дитини? Практичний посібник для батьків»
Шановні батьки! На сайті ще багато корисної інформації для Вас. Гарного перегляду!
СПІЛЬНОТЕКА ВІД ЮНІСЕФ
СПІЛЬНОТЕКА — база знань з корисними та інтерактивними матеріали, іграми, коміксами із тем безпеки, харчування, здоров’я та гігієни, психологічної та соціальної підтримки тощо в різних галузях.
Брошура «Коли поведінка – це сигнал. Як розуміти й підтримувати дитину з труднощами розвитку. Покрокова допомога для батьків та фахівців»
Ця брошура створена для того, щоб підтримати, пояснити, підказати. І найголовніше — дати зрозуміти: дитяча поведінка, навіть найважча, не свідчить про погане виховання. Так дитина дає вам сигнал. Це її прохання, її комунікація.
У брошурі ви знайдете:
• що таке “небажана поведінка” і як її правильно зчитувати;
• 6 найпоширеніших причин складної поведінки;
• AВС-аналіз — спосіб розкласти ситуацію “по поличках”;
• поради, що робити під час і після “кризи”;
• інструменти для профілактики поведінкових спалахів;
• як м’яко й послідовно формувати бажану поведінку дитини;
• поради для батьків і фахівців, як не вигорати.
Електронна книга «Коли ти…»
Це 10 теплих історій від пса Патрона для дітей дошкільного та шкільного віку. Через знайомі дітям ситуації, оповідки допомагають досліджувати й розуміти емоції: радість і смуток, сором і нудьгу, образу й страх. Кожна історія завершується практикою-грою від кота Тома — простими вправами, які допомагають заспокоїтися, зосередитися, впоратися з тривогою або відновити внутрішній спокій.
Книга створена в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи Першої леді Олени Зеленської спільно з ЮНІСЕФ Україна, Товариством неймовірностей «Патрон не спить», ГО «ДжуніорС» та під експертним супроводом психологині Світлани Ройз. Книга надрукована за фінансової підтримки Уряду Німеччини.
Електронні формати EPUB і MOBI, а також аудіокнига — незабаром з’являться у відкритому доступі.
ПІКЛУВАННЯ ПРО СЕБЕ ТА ДІТЕЙ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Наслідки пережитого під час війни стресу для психіки можуть бути вкрай руйнівними. Так, ви можете частіше злитися чи засмучуватися, почуватися пригнічено. Ви можете частково чи зовсім втратити цікавість до щоденних справ, не кажучи вже про хобі. Інколи ви можете прокручувати в голові травматичну подію раз за разом. Це може призводити до пришвидшенн
я серцебиття та спітніння. Переживання можуть послабити вашу концентрацію уваги або здатність ухвалювати рішення. Людину в такому стані легко заплутати і дезорієнтувати. Або ж вона відчуває погіршення апетиту та сну. Будь-який із цих наслідків зрештою впливає на дитину, якою опікується особа.
Брошура «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам» допоможе ВАМ відновити свій психологічний стан, щоб мати змогу допомагати дітям. Ви дізнаєтеся, як реагує психіка дорослого на побачені жахи війни, а також про переживання маленьких дітей та підлітків, знайдете поради щодо покращення свого емоційного стану та стану своїх дітей. Брошура створена Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) та ЮНІСЕФ.
ЯК ВБЕРЕГТИ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я МАЛЮКА
Під час війни діти стикаються з низкою нових викликів: переїзди, переживання за рідних на фронті, поранення та навіть смерть близьких людей. У таких складних життєвих ситуаціях у них виникає багато запитань, на які вони не в змозі знайти відповіді самостійно. Завдання дорослих — пояснити їм, що відбувається, та допомогти пережити важкий період.
Спеціалісти Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» підготували ПОРАДИ БАТЬКАМ про те, як говорити з дітьми про війну та пов’язані з нею ситуації.
Як підтримати дітей у непростий час війни:
Перш за все, будьте поруч. Ми — головне джерело підтримки для наших дітей. Дотик, обійми, щирі розмови та спільна діяльність — це прояв любові і присутності.
Намагайтеся бути прикладом, адже діти дивляться на нас і наслідують нашу поведінку. Можна розповісти дитині про те, що вам допомагає у складних ситуаціях.
Залучайте дитину до чогось корисного. Це допоможе скинути нервове напруження. Вдома чи в бомбосховищі — знайдіть можливість вчитися, малювати, гратися.
Поповнюйте внутрішній «павербанк» дитини. У цей складний час психоемоційних навантажень ми і наші діти потребуємо більше «підзарядки». Організуйте день так, щоб у дитини був сон, смачна їжа, гра з улюбленцями, фізична активність, читання книжок, теплі розмови тощо.
