Archive for Листопад 12th, 2024

Педагогічний працівник має право ініціювати позачергове проходження атестації, якщо його освітній рівень та стаж роботи відповідають вимогам до присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Педагогічні працівники із середньою педагогічною освітою і стажем роботи на педагогічних посадах більше п’яти років мають право на позачергову атестацію з встановленням першої кваліфікаційної категорії та встановленням/підтвердженням педагогічного звання.

Педагог має право ініціювати позачергове проходження атестації за умови визнання його переможцем/лауреатом фінальних етапів всеукраїнських чи міжнародних фахових конкурсів; наявності в нього освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня (п. 6 розд. І Положення про атестацію).

Норма про позачергову атестацію, передбачена п. 6 розд. І Положення про атестацію, не є одночасною сукупністю підстав для проходження педагогічним працівником позачергової атестації. Достатньо однієї із зазначених умов.

Зверніть увагу, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно (п. 11 розд. І Положення про атестацію). Тобто словосполучення «як правило» не означає обов’язкову послідовність у присвоєнні кваліфікаційних категорій. Не передбачено також вимоги щодо присвоєння педагогічного звання лише під час проходження наступної атестації після присвоєння першої чи вищої кваліфікаційної категорії.

В Положенні про атестацію не встановлено граничного строку для позачергової атестації. Якщо для проходження чергової атестації міжатестаційний період визначено як три роки, то для позачергової — не визначено. Тому можна ініціювати позачергову атестацію у 2024 році, навіть якщо попередня була в 2023 році.

Для того щоб ініціювати позачергову атестацію, педагогічний працівник має до 20 грудня подати до атестаційної комісії відповідну заяву. Форму заяви подано в Додатку 1 до Положення про атестацію. Тому підготуйте для педагогічних працівників приклад заяви з підказками, що в якому пункті слід зазначити.

Прізвище, ім’я, по батькові слід вказувати повністю відповідно до запису в паспорті. Назву посади потрібно вказувати відповідно до запису в трудовій книжці.

Інформацію про рівень освіти педагогічного працівника та спеціальність, за якою він здобув освіту слід переписати з диплома. Зверніть увагу, що навіть якщо назва освітньої установи змінилася, слід вказувати ту, яка зазначена в дипломі. Також у заяві слід зазначити, якщо педагогічний працівник має:

– освітньо-науковий, освітньо-творчий чи науковий ступінь — доктор філософії, кандидат наук, доктор наук;

– учене звання — доцент, старший науковий співробітник, професор.

Найчастіше в педагогів виникають складнощі під час висвітлення інформації про підвищення кваліфікації. Загальний обсяг підвищення кваліфікації визначають сумарно за останні 5 років перед атестацією. Для працівників закладів дошкільної освіти мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації становить 120 годин або 4 кредити ЄКТС.

Для того щоб висвітлити результати підвищення кваліфікації, педагогічний працівник має зазначити в заяві найменування закладу(-ів), у якому(-их) підвищував кваліфікацію та кількість набраних кредитів ЄКТС.

Нагадуємо, що в заяву потрібно вписати дату проходження та результат попередньої атестації. Також слід зазначити підставу для проведення позачергової атестації.

Джерело: https://emetodyst.expertus.com.ua/10018862

«ПРОСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ДИРЕКТИВИ ЄС З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ»

Партнер КНУБА Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» опублікувала методичні рекомендації «Основи проектування та реконструкції енергоефективних будівель закладів дошкільної освіти з поліпшеними екологічними характеристиками».

Посібник базується на комплексному аналізі проєктної документації на будівлі закладів дошкільної освіти. Методичні рекомендації відповідають принципам сталого будівництва із застосуванням сучасних енерго- і ресурсозберігаючих технологій, вимогам ДБН В.2.2-4:2018 зі зміною 1 «Будинки та споруди. Заклади дошкільної освіти», ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», національних стандартів у сфері управління відходами руйнації, термомодернізації, вимог до укриття тощо;  враховує положення законів України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про енергетичну ефективність».

Видання стане в пригоді майбутнім архітекторам, інженерам-проєктувальникам, будівельникам, консультантам (будівництво), фахівцям у галузі архітектури та інженерної справи, екологам, технологам (будівельна продукція), менеджерам у сфері будівництва.

Застосування рекомендацій та рішень, зазначених у посібнику, дозволить реалізувати проєкт за принципом Build Back Better – відбудувати краще ніж було – з урахуванням найкращих практик ЄС та рекомендацій Світового банку. Такі проєкти матимуть перевагу в отриманні фінансової допомоги для відбудови, адже відповідатимуть вимогам потенційних донорів до енергетичної ефективності, кліматичної та екологічної сталості.

Методичний посібник у pdf-форматі доступний за ПОСИЛАННЯМ 

Методичні рекомендації розроблені в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO). ВГО «Жива планета» – партнер проєкту GIZ.