‘Банк інновацій’
ПЕРЕЛІК ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДИК У ГАЛУЗІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).
Автор – Русова С.
Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.
Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)
Автор – Монтессорі М.
Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.
Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”).
Автор – Штайнер Р.
Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім’я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім’я – батьки й дитина.
«ВСІ ДІТИ НАРОДЖУЮТЬСЯ ГЕНІЯМИ»
МЕТОДИКА РАННЬОГО РОЗВИТКУ МАКОТО ШІЧІДА
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Шановні батьки!
Радимо вам познайомитися з ще однією авторською методикою Країни сонця, що сходить. Це методика Макото Шічіда.
Японський професор Макото Шічіда – творець популярної в Японії авторської методики раннього розвитку дітей. Його можна сміливо назвати піонером прискореного навчання дітей, а його методики навчання популярні не тільки в Японії, але і за кордоном.
Методику японського професора Макото Шічіди багато хто вважає дивом. Адже малюки, які займаються за нею, досягають дуже високої планки розвитку. У чому ж справа: в унікальній програмі або зусиллях батьків?
Вчений вніс величезний внесок у науку і медицину своїми дослідженнями в сфері вивчення людського мозку. Він буквально зробив революційний прорив в освіті, який змінив ставлення до дітей, їх розумовим здібностям і методиці їх навчання.
Вчений Макото Шічіда вивчав головний мозок людини більше 40 років і дійшов висновку, що ліва і права півкулі володіють різними можливостями. Перша має короткострокову пам’ять, постійно стирає зайве, але зате здатна обробляти інформацію з великою швидкістю. Друга – своєрідний архів, в який потрапляє все, що хоча б краєм очей бачила людина.
Для занесення інформації в праву півкулю необхідно мелькання, швидка демонстрація нового матеріалу, який надалі відтворюється у вигляді зорових образів (візуалізується). Всі отримані дані будуть зберігатися тут завжди. Завдання лівої півкулі – витягти, обробити і правильно їх використовувати.
«Коли дитина народжується, її права і ліва півкулі з’єднані декількома трильйонами тимчасових нервових зв’язків. Якщо в перші три роки життя дитини вони не використовуються (не заповнюються інформацією), то просто зникають. Це не означає, що після 3 і 33 років з людиною не потрібно займатися, але ефект знижується в кілька разів»
Макото Шічіда
Здібності не з’являються у малюка від занять, вони дані йому з народження, вважає Макото Шічіда. З іншого боку, вроджені можливості дитини треба підживлювати навчанням. Без цього вони перейдуть в прихований резерв, а незабаром і зовсім можуть зникнути.
Які ж якості можна розвивати у дітей до 3 років:
- інтуїцію;
- фотографічну пам’ять;
- вміння моментально рахувати;
- абсолютний слух;
- здатність до мов.
На думку вченого, до п’ятирічного віку дитини її мозок формується практично повністю, більш точно, до шести років близько 80% клітин головного мозку вже розвинені. Що дає можливість у віці до шести років успішно розвивати у дитини швидкочитання, фотографічну пам’ять, рідкісні музичні таланти і математичні здібності, емпатію та інтуїцію. Саме в цьому віці дитина відрізняється кращими здібностями до вивчення мов.
Всі ці навички безпосередньо пов’язані з правою півкулею. Батьки повинні навчити малюка використовувати її свідомо (у більшості дорослих воно працює на рівні несвідомого).
Ранній вік – найкращий час для подібного розвитку. Ліва півкуля у дітей до 3 років знаходиться в підлеглому стані, малюки поки не вміють мислити логічно. Але це не заважає їм активно використовувати образне мислення.
З усього вищесказаного можна виділити основні принципи методу Макото Шічіда.
ПРИНЦИПИ МЕТОДИКИ МАКОТО ШІЧІДА:
- всі діти народжуються геніями;
- вкрай важлива міцний зв’язок між батьками і дитиною;
- домінанта правої півкулі мозку у маленьких дітей являє собою унікальну можливість для навчання;
- стимулювання дітей повинно проводитися за участю всіх п’яти органів чуття;
- повторення і послідовність є ключем до успіху в навчанні.
Джерела: https://vseosvita.ua/library/oznajomlenna-z-metodikou-rannogo-rozvitku-ditini-makoto-sicidi-ta-aprobacia-metodu-v-roboti-z-ditmi-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-teoria-286645.html
https://soroban.ua/blog/metodika-shichida
http://mriyland.com.ua/uk/%D0%BA%D0%BE%D1
%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5/%D0%BC%
D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D1%88%D1%96%D1%87%D1%96%D0%B4%D0%B0
ЗНАЙОМИМОСЬ БЛИЖЧЕ З ІННОВАЦІЯМИ
ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!
Сучасна ситуація в дошкільному вихованні характеризується великою різноманітністю методик і програм, що претендують на право називатись освітніми технологіями (Зайцева М.О., ТРВЗ, Єфименко Ю.С., Піроженко Т.О., К Крутій, Н Гавриш та багато інших).
У рамках інноваційних тенденцій сучасної практики навчання в дитячому садку, освітню технологію можна визначити як сукупність педагогічних прийомів, як певну “локальну технологію”, розробка якої доступна кожному педагогу. Тоді центральним стає питання ефективності технологій з позиції сучасних вимог освітньої системи – її цілей, завдань, спрямованості.
Осмислюючи поняття “освітня технологія” з позиції системного підходу, важливо акцентувати, що технологія має спиратися на певну концепцію, ставити певну мету й бути органічно пов’язаною зі змістом освіти.
Якими б не були зміни, нововведення, поліпшення, оновлення або зміцнення в середовищі освіти, вони мають осмислюватися з позиції якісної зміни усіх взаємопов’язаних аспектів освіти, передбачати чітку відповідь на запитання: “Поліпшенню чого конкретно сприяють пропоновані зміни?”
Часто авторам інноваційних пропозицій було б корисно співвіднести свої задуми із загальною класифікацією інновацій у сфері освіти, визначити місце цієї проблеми в ряді інших, спроектувати тим самим очікуваний результат.
Пропонуємо Вам ознайомитись зі змістом окремих освітніх технологій, а саме:
1. Методика навчання дітей розповіданню за схемами (авт. О.Білан, К.Крутій)
2. Інноваційна технологія «Казкові лабіринти гри» (автор В.В. Воскобович)
4. Технологія “Художнє слово і дитяче мовлення” (автор Н.В. Гавриш)
5. Використання схем при складанні описових розповідей (методика Т. О. Ткаченко)
6. Ейдетика в розвитку мовлення дошкільнят
7. Технологія “Вчіться фантазувати” (автор Н. Єгорова).
9. Інноваційна технологія “Чудеса на піску” (автори Т.М. Грабенко, Т.Д. Зінкевич-Євстигнеєва)
10. Технологія “Дитяче дослідження як метод навчання старших дошкільників” (автор А. Савенков)
11. “Психолого-педагогічне проектування” (автори Т. Піроженко, С. Ладивір)
13. Теорія розвитку винахідницьких завдань (за Г. Альтшуллером)
14. “Виховання казкою” (автор Л. Фесюкова)
15. Використання схем при складанні описових розповідей (автор Т.О. Ткаченко)
16. Технологія раннього інтенсивного навчання грамоті (автор М.О. Зайцев)
17. Інтегровані заняття (автор Н.Гавриш)
18. Школа гуманістичного виховання В.О. Сухомлинського
20. Кольорові палички Дж. Кюізенера
21. Картки-властивості З. Семадені
22. Навчально-розвивальна технологія «Логіки світу»
23. «Ейдетика для малюків» О. Пащенко
24. Коректурні таблиці Н. Гавриш
ІННОВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
Радимо педагогам створили ігрові осередки, які будуть спонукати малят до пізнавальної діяльності.
Це куточки інтелектуальних ігор, де представлені: блоки 3. Дьєнеша; палички Дж. Кюїзенера; інтелектуальні ігри Нікітіних і розвивальні ігри В. Воскобовича; ейдетичні картки. Ці ігри доступні для дітей, справляють розвивальний вплив і спонукають дитину до активної пізнавальної діяльності.
Логічні блоки З. Дьєнеша
Кольорові палички Дж. Кюізенера
Картки-властивості З. Семадені
Інтелектуальні ігри Нікітіних
Розвивальні ігри В. Воскобовича
Навчально-розвивальна технологія «Логіки світу»
Коректурні таблиці Н. Гавриш
«Ейдетика для малюків» О. Пащенко
Інформацію по цим інноваціям можна знайти у таких джерелах:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція // Київ. — 2021.
2. Безсонова О. Коректурні таблиці як стимул пізнавальної активності дошкільнят // Вихователь-методист. — 2012. — N2 12.
3. Від науки до практики: технологія «Логіки світу» // Дитячий садок. — 2013. — № 21—23, червень.
4. Гавриш Н. Коректурні таблиці як засіб стимулювання креативності дітей // Вихователь-методист. — 2012. — № 9.
5. Лошіна Т, Бондарева Л. «Прогулянки» з утіхою і не без користі // Дошкільне виховання. — 2008. — № 5.
6. Мащенко Т. М. Інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку. — Харків: Основа, 2011.
7. Мащовець М. А, Стеценко І. Навіщо дошколярику математика // Дитячий садок. Бібліотека. — К.: Шкільний світ, 2009. —128 с.
8. Никитин Б. П. Ступеньки творчества. или Развивающие игры. — з-е издание. — М.: Просвещение, 1991. — 160 с.
9. Нікітченко С. Вивчаємо математику з паличками Кюїзенера // Дошкільне виховання. — 2012. — № 3.
10. Пащенко О. Асоціації за друдлами // Дошкільне виховання. — 2009. — № 4.
11. Пащенко О. Тактильні та предметні асоціації // Дошкільне виховання. — 2009. — № 1.
12. Петерсон Л. Г, Холина Н. П. Раз — ступенька, два — ступенька… Практический курс математики для дошкольников: методические рекомендации. — М.: Ювента, 2008. — 256 с.
13. Поніманська Т. І., Дичківська І. М. Дошкільна педагогіка. Практикум: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність «Дошкільне виховання». — К.: Видавничий дім «Слово», 2004.
14. Розвиваючі ігри, допомога Кюїзенера. Розвиваючі ігри, допомога Д’єнеша // На допомогу методичній службі (інструктивно-методичні матеріали на допомогу методистам, які опікуються дошкільною освітою) / Укл. Л. Б. Міщенко. — Суми: Ніко, 2013. — 112 с.
15. Скворцова С. Логіко-математична компетентність дитини: наступність дошкілля і школи // Дошкільне виховання. — 2011. — № 5.
16. Скворцова С Формування логіко-математичної компетентності п’ятирічних // Дошкільне виховання. —2011. — № 5.
17. Старченко В. А. Навчання математики: сучасний погляд // Дошкільне виховання. — 2008. — № 7.
18. Старченко В. А. Формування логіко-математичної компетентності у старших дошкільників: навчально-методичний посібник. — К.: Світоч, 2009.
19. Старченко В. А. Цікава математика для молодшого дошкільника: навчально-методичний посібник. — К.: Наш час; X.: Ранок, 2010. —127 с.
20. Стеценко І. Логіки світу: Розвиток логічного мислення дітей 4—6 року життя. — К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004.
21. Сучасне заняття в дошкільному закладі: навчально-методичний посібник / Н. В. Гавриш, О. О. Лінник, Н. В. Губанова; за ред. Н. В. Гавриш. — Луганськ: Альма-матер, 2007.
22. Терещенко І. Цікава математика надворі і вдома // Дошкільне виховання. — 2011. — № 6.
23. Фідлер М. Математика вже в дитячому садку: посібник для вихователя дитячого садка / Пер. з пол. О. А. Павлович. — М.: Просвещение, 1981. —159 с.
