‘Семінари і консультації для педагогів’

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Підготувала: завідувач Осадча М.А.

 

Роль дошкільного дитинства полягає в оволодінні загальними людськими знаннями, уміннями, у набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, орієнтація у просторі й часі, сприймання, мислення, уява, прилучення до творів мистецтва, формування стосунків з людьми тощо).   Пізнаючи навколишній світ, розвиваючись розумово, дитина вчиться спостерігати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, у неї виникає інтерес до пізнання причини явищ, відкриття суттєвих зв’язків між речами.

Дошкільне дитинство забезпечує загальний розвиток, який слугує фундаментом для набуття спеціальних знань і навичок з різних видів діяльності для подальшого виду діяльності дошкільника – навчання.

Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності, творчості, ставлення до себе і до інших. Сформовані у цей період якості визначають загальний характер поведінки дитини, її ставлення до світу, значною мірою є основою її життєдіяльності у майбутньому.      

Усвідомлення своєї поведінки і початок особистої самосвідомості – одне з головних новоутворень дошкільного віку. Старший дошкільник починає розуміти, що він вміє, а що ні, він знає своє обмежене місце в системі відносин з іншими людьми, усвідомлює не тільки свої дії, але і свої внутрішні переживання – бажання, уподобання, настрої і інше. У дошкільному віці дитина проходить шлях від «Я сам», від відділення себе від дорослого до відкриття свого внутрішнього життя, яке і становить суть особистої самосвідомості.

Всі найважливіші новоутворення дошкільника зароджуються і спочатку розвиваються у провідній діяльності дошкільного віку – сюжетно-рольовій грі.

Сюжетно-рольова гра є діяльність, у якій діти беруть на себе ті чи інші функції дорослих людей і в спеціально створюваних ними ігрових, уявних умовах відтворюють (або моделюють) діяльність дорослих і відносини між ними.

Крім сюжетно-рольової гри, яка є головною діяльністю дошкільника, існують інші види ігор, серед яких зазвичай виділяють «режисерські ігри», «гри-драматизації» і «гри з правилами» (рухливі й настільні).

Читати повністю »

 Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А. 

Вимоги сучасності потребують переорієнтації змісту виховання підростаючого покоління, зміщення акцентів на створення умов для поступального, повноцінного, всебічного розвитку особистості. Для того, щоб навчити дітей жити, успішно діяти у світі, самовизначитися у ньому, необхідно сформувати у них, починаючи з дошкільного віку, ціннісне ставлення до себе, свого образу «Я.

Ця парадигма сучасної освіти яскраво відображена в державних документах, а саме: Законах України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Базовому компоненті дошкільної освіти» (Державному стандарті дошкільної освіти) та ін.

Сучасними психологами і педагогами вивчаються умови, найбільш сприятливі для цілісного розвитку дитини як особистості, формування її психічного здоров’я (О.Л. Кононко, В.К. Котирло, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Л.Д. Мельник, З.П. Плохій). Проблему фізичного розвитку дітей дошкільного віку досліджують О.Л. Богініч, Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко, Л.А. Сварковську та ін. У працях І.І. Брехмана, О.Д. Дубогап, Р.З. Поташнюк та ін. значна увага приділяється питанням дотримання підростаючим поколінням здорового способу життя.

Педагогічний процес з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Пріоритети в загальній системі роботи мають бути віддані навчально-виховній діяльності. Основне її завдання – розвиток у дітей усвідомлення цінності здоров’я і здорового способу життя, що сприяють становленню активної особистості. Дитина, у якої буде сформоване сприйняття власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування. Тобто, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок по його охороні, їх втіленню у повсякденне життя.

Для досягнення мети необхідно спрямувати освітній процес на виконання наступних завдань:

Систематизувати знання дітей про:

• фізичну сферу здоров’я (будову тіла, функції органів тіла, засоби збереження здоров’я тощо);

•    психічну сферу здоров’я (почуття та емоції, керівництво ними);

• соціальну сферу здоров’я (залежність стану здоров’я від умов життя; правила поведінки в суспільстві; негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я тощо).

Сформувати вміння (навички):

•   у фізичній сфері здоров’я: самостійно піклуватися про власне здоров’я, орієнтуватися у показниках свого фізичного стану, використовувати знання про функції органів тіла в різних видах діяльності;

•   у психічній сфері здоров’я: зосереджуватися на приємних спогадах, використовувати їх для покращання настрою, контролювати негативні емоції;

•   у соціальній сфері здоров’я:  оцінювати життєві ситуації, прогнозувати результати діяльності, наслідки поведінки, безконфліктно спілкуватися, піклуватися про хворих, з повагою ставитися до здорових.

Розвинути установки до:

•    самостійного виконання оздоровчих процедур;

•    прояву позитивних емоцій у процесі здоров’я творчої діяльності;

•   дотримання здорового способу життя.

Одним із актуальних завдань у практиці роботи дошкільних навчальних закладів є забезпечення кваліфікованої допомоги у наданні дітям знань про основи здоров’я, виробленні навичок збереження, зміцнення і відновлення фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей. Важлива місія у цій діяльності належить вихователям дошкільних навчальних закладів. Великий педагог В. Сухомлинський з цього приводу писав: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили…».

Навчально-виховний процес з формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я педагогам доцільно будувати на таких принципах:

• науковості (усі відомості, що пропонуються дошкільникам, повинні ґрунтуватися на науковому фактичному матеріалі);
• доступності (наукова інформація має бути адаптована до сприймання дітьми дошкільного віку, логічно структурована);
• наочності (інформацію, що надається дітям, доцільно супроводжувати демонстрацією наочного матеріалу, проведенням дослідів, прикладами з життя дітей, літературних джерел, використанням художнього образного слова тощо);
• системності (нові знання повинні базуватися на загальних знаннях, які вже мають діти, сприяти формуванню в дошкільників уявлень і понять щодо фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я);
• урахування індивідуальних особливостей дітей (обов’язково враховувати індивідуальні можливості особистості);
• активності особистості (теоретичні знання доцільно закріплювати в практичній діяльності, створивши умови для самостійного пошуку дітьми фактичного матеріалу щодо формування складових здоров’я).

Для формування компетенції дітей у сфері фізичного здоров’я необхідно щоденно планувати і проводити освітню роботу, використовуючи дидактичні ігри, посібники, художні та фольклорні твори, ілюстрації. Створювати умови для самостійного визначення дітьми функцій органів тіла, а саме: проводити досліди, експерименти, пропонувати для виконання проблемні завдання відповідно до теми, що вивчається. Під час виконання вихованцями гігієнічних і загартувальних процедур, у ході сюжетно-рольових ігор „Сім’я”, „Дитячий садок”, „Лікарня”, „Перукарня” закріплювати назви органів тіла і правила догляду за ними. Необхідно спонукати дітей встановлювати зв’язок між станом окремих органів тіла і загальним самопочуттям, робити висновки щодо доцільності дотримання здоров’язберігаючого стилю поведінки.

Кожні два тижні доцільно оновлювати комплекс вправ із коригувальної гімнастики та проводити її з дітьми з метою формування правильної постави, зміцнення стоп, м’язів тіла. Постійно спонукати дошкільників контролювати поставу в однолітків та рідних, пояснювати вплив постави на стан внутрішніх органів людини. У процесі спілкування доводити вихованцям доречність щоденного виконання фізичних вправ і дотримання рухового режиму, розкривати їх роль у розвитку організму дитини. Підтримувати бажання дошкільників організовувати рухливі ігри, придумувати власні загальнорозвивальні вправи. Спонукати слабоактивних дітей включатися в ігри, розваги.

Старших дошкільників слід привчати до самостійного виконання загартувальних процедур (миття рук до ліктів, обтирання тіла вологою рукавичкою, ходіння босоніж тощо), пропонувати виконувати їх з членами родини.

Читати повністю »

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

Підготувала: практичний психолог Компанець К.М.

 

Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Художньо-творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Розвиток їх сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін., основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту.

Відомий американський педагог С. Куломзіна зазначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

В наш час батьки через надмірну зайнятість, на жаль, дозволяють дітям забагато часу проводити перед телевізором та комп’ютером, що негативно позначається на психічному та фізичному здоров’ї малюків. Це спонукає психологів та педагогів шукати нові форми роботи. Такою інновацією стала технологія сендплей – гра з піском.

Пісок – найулюбленішій матеріал для ігор і занять дітей. Перші іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та формочки. Перші контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

Завдяки чарівним властивостям піску раптом оживають казки, дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів, а потім бачить результат власної творчості.

Ігри з піском спрямовані на:

• Сенсорний розвиток (розвиток сприйняття: кольору, форми, величини).
• Розвиток мовлення (формування мовного висловлювання, підготовка органів мови і слуху дитини до сприйняття правильного звуку і правильної артикуляції).
• Розвиток мислення, уваги, пам’яті, уяви.
• Розвиток дрібної моторики.
• Естетичне виховання.
• Розвиток емоційної сфери.
• Розвиток творчих здібностей.
• Соціальний розвиток (навички спілкування).

Пісочна анімація дозволяє перетворити гру дитини в захоплюючий процес, відкрити власні можливості. Гра з піском дарує дитині незабутні хвилини польоту фантазії та уяви, розвиває дрібну моторику, посидючість, пам’ять, образне і послідовне мислення, розкриває творчий потенціал дитини.

Пісок «заземлює» негативну психічну енергію. Ігри піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. Діти стають більш впевненими й здатними долати життєві труднощі, навчаються розуміти себе й інших. У них формуються навички позитивної комунікації, розвивається тактильна чутливість і дрібна моторика рук.                

Організація  ігор з піском потребує створення спеціального просторового середовища.

Читати повністю »

 

1. Наш помічник-лепбук.

2. Двадцять спонтанних технік малювання для дітей.

3. Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів.

4.Особливості розвитку елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку із ЗПР.

5. Булінг у дитяому садку.

6. Морально-патріотичне виховання особистості в педагогічній спадщині В. Сухомлинського. 

7. Новий формат взаємодії з батьками.

8. Особливості навчання дошкільнят іноземній мові.

9. Розвиваємо творчий потенціал дітей під час прогулянки.

10. Ігри-фантазування – найбільш ефективний засіб у розвитку творчості дитини.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

 

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

 

«Діти  охоче завжди чим-небудь займаються.

Це дуже корисно, а тому не тільки не слід цьому заважати,

а й  потрібно вживати заходів до того,

щоб завжди у них було що робити». 
Я. А. Коменський

 

Коли весь сучасний світ робить ставку на інноваційні технології, сфера освіти також не може залишатися осторонь від цього. Все більше традиційні способи передачі інформації поступаються місцем використанню технологій діяльнісного типу. Сьогодні вихователю необхідно так вибудовувати освітню діяльність з дітьми, щоб кожна дитина активно і захоплено займалася; щоб ця діяльність сприяла розвитку у дітей творчих, конструктивних  і логіко-математичних здібностей, допитливості, глибокого пізнавального інтересу до навколишнього. І інструментом саме такого розвитку дітей є «ТІКО»-конструктор для площинного і об’ємного моделювання.

«ТІКО» – це Трансформований Ігровий Конструктор для Освіти дошкільників. Він являє собою набір яскравих площинних фігур з пластмаси, які шарнірно з’єднуються між собою. В результаті для дитини стає наочним процес переходу з площини в простір, від розгортки – до об’ємної фігури і назад. Усередині великих фігур конструктора є отвори, які при зборі ігрових форм виступають в ролі «віконця», «двері», «ока». Сконструювати можна безліч ігрових фігур: від доріжки і забору до меблів, котеджу, ракети, корабля, восьминога, сніговика і т.п.

У грі з конструктором ТІКО дитина вивчає не тільки назви і вигляд площинних фігур (трикутники рівносторонні, рівнобедрені і прямокутні, квадрати, прямокутники, ромби, паралелограми, трапеції, п’ятикутник, шестикутники і восьмикутники), малюкові відкривається світ призм, пірамід, зірок Кеплера.

Для дитини важливо, щоб результати її творчої діяльності можна було наочно продемонструвати: це підвищує самооцінку і позитивно впливає на мотивацію до діяльності, до пізнання. Конструктор ТІКО створює для цього найсприятливіші можливості. Вже через 2-3 місяці навчання вихованці створюють конструкції на різну тематику, які можна об’єднати в ефектну масштабну експозицію.

Основним девізом ТІКО є: «Вчимося, граючи».

Що розвиває конструктор ТІКО?

Т – творчі вміння
І – інтелектуальні вміння
К – комунікативні навички
О – організаційні та оціночні вміння

 В чому ж новизна цієї технології?

Новизна технології  – посилення реалізованої основної освітньої програми «Дитина» (та інших програм) в аспекті логіко-математичного розвитку і конструктивно-модельної діяльності за рахунок використання в роботі в освітньому процесі нових форм, методів і прийомів педагогічної роботи на основі конструктора ТІКО.

З’єднання деталей ТІКО

Деталі ТІКО мають дві сторони, одна шорстка, інша гладка. ТІКО – деталі з’єднуємо шорсткою стороною назовні, гладкою стороною всередину, розташувавши їх приблизно під кутом 60-90 градусів
по відношенню один до одного. Розташування сполучних елементів ТІКО – деталей – кулька під дугою; дугу накладаємо на кульку, злегка натискаємо і «шарнірний замок» застібається.

В яких видах діяльності використовується конструктор ТІКО?

Використання конструктора ТІКО може бути в дитячому саду в рамках: колективної освітньої діяльності, проектної діяльності, гри-драматизації, вільної діяльності, сюжетно-рольової гри і у всіх видах діяльності.
Діти грають з усім, що потрапляє їм в руки, тому їм потрібні для ігор безпечні і міцні речі, і конструктори ТІКО дають їм можливість для експериментування і самовираження
Захоплені в процес моделювання та конструювання, діти не помічають, як в грі педагогом реалізуються виховні та освітні завдання.

Види конструктора ТІКО для дошкільників. 

1. Фантазер.  

2. Геометрія.                                                                                   

3. Архимед.

4. Граматика.

5. Азбука.

6. Англійська мова.

7. Арифметика.

8. Шари.

9. Малюк.                                                                                   

10. Тематичний набір «Пінгвін».

11. Тематичний набір «Ракетний крейсер».

12. Логопедична скриня.

13. Колесо.                                                                                 

Використовуючи конструктор ТІКО у власній діяльності, діти успішно оволодівають основними прийомами розумової діяльності, орієнтуються на площині і в просторі, спілкуються, працюють в групі, в колективі, конструюють вироби як площинні, так і об’ємні, захоплюються самостійною технічною творчістю.