‘Цікаво і корисно знати’
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ
ПРАВА БАТЬКІВ
Батьки мають право:
- вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;
- звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;
- на пільги на харчування;
- вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;
- на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;
- приймати участь у заходах дошкільного закладу;
- брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.
ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ
Батьки зобов’язані:
- виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
- постійно дбати про фізичние здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;
- поважати гідність дитини;
- виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;
- виконувати режим дня дошкільного закладу;
- приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;
- батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;
- стежити за реальним станом здоров’я дитини;
- не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров’ю дитини;
- не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;
- забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;
- своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;
- приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше – приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров’я;
- діти, які відсутні більше 3 днів з поважних причин приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;
- приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам;
- не забирати дітей в нетверезому стані;
- дотримуватись правил дорожнього руху;
- бути прикладом для своїх дітей;
- своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;
- відвідувати батьківські збори;
- виконувати поради і рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;
- бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ЗАБАВЛЯНКИ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ
ПОРАДИ ДО УВАГИ БАТЬКІВ НАШИХ НАЙМЕНШИХ ВИХОВАНЦІВ
Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.
Шановні батьки! Якщо ви згадаєте своє дитинство, то відразу погодитися з тим, що гра — важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя.
Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати, 
різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок самообслуговування та спілкування.
У грі дитина відображає те, що бачить в своїй сім‘ї, віддзеркалює навколишній світ. Велику цінність для виховання дитини мають народні ігри бо вони несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей.
Серед скарбів народної гри є забавлянки, хороводи, танці, віршовані історії, що не мають кінця, рухливі ігри.
Хочеться зупинитися на забавлянках. Хто з вас не грався зі своєю маленькою дитинкою?
Забавлянки, або утішки, потішки, чукалки — коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.
Забавлянки співали тоді, коли дитина вже починала сидіти самостійно. Вони покликані стимулювати загальний розвиток дитини і мають практично-побутове призначення: активізувати дитину, заспокоїти її, викликати в неї позитивні емоції.
3абавлянка — це i гра, i дія, i пісенька.
3абавлянки навчають праці. Пригадайте гру “Сорока-бiлобока”. В забавлянці перед дитиною вимальовується ланцюг рiзноманiтних трудових дій, пов‘язаних з домашнім господарством: рубання дров, носіння води, розпалювання печі, приготування каші. Народна система виховання змалечку спрямовувала дитину до працелюбності.
У потішках ми зустрічаємо також i невеличкі казки для найменших. Вони повторюються, мають свій ритм, стосуються звичайних побутових справ.
Дорогі батьки!
Тож не забувайте, частіше використовувати забавлянки. 3абавлянки — напрочуд вдала й доцільна форма спілкування дорослих з дитиною, що сприяє гармонійному розвитку. Це спілкування викликає в маляти почуття фізичного комфорту, радість, активізує сприйняття рiзноманiтних зовнішніх подразників, спонукає дитину до активної дії, будить позитивні емоції, сприяє фізичному розвитку дитини, розвиває мову та інтелект, формує моральні цiнностi, привчає до охайності й дисципліни.
ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ЛЮБИТИ КНИЖКИ
Поради від видавця Віктора Круглова
Це розуміємо ми, дорослі, але цього поки що не розуміють діти. Тож завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дітям віднайти ключик до світу книжок, тобто до світу захопливих пригод і безмежних можливостей. Як це зробити? Насправді порад про те, як навчити дітей любити книжки, дуже багато. Я ж поділюся своїми правилами, яких дотримуюся, працюючи татом.
Як сформувати в дітей любов до книжок?
Експерти кажуть, що звичка читати формується з раннього дитинства. Тож перша порада — читайте дітям вголос від самого народження. Це важливо робити навіть у перші місяці життя, коли малюк ще не розуміє слів, але звикає до голосу батьків та починає помічати зміни в інтонації чи настрої. Згодом читання на ніч перетворюється на своєрідну традицію, яку можна доповнювати обговоренням сюжету чи малюнків у книзі. Завдяки цьому дитина розвиватиме свою уяву, а її зв’язок із батьками тільки міцнішатиме.
Порада номер два — будьте прикладом. Усі ми знаємо, як часто діти люблять переймати поведінку та характер інших: чи то дорослих, які їх оточують, чи улюблених персонажів. Та насамперед вони намагаються наслідувати звички своїх батьків. Тому якщо дорослі в сім’ї не читають, вимагати цього від дитини буде неправильно. І, навпаки, якщо діти бачитимуть, як батьки із задоволенням проводять час із книгою, вони також навчаться так робити. Можна навіть відвести якусь годину протягом дня, коли вся сім’я збиратиметься разом, щоб почитати та обговорити різні історії.
До речі, обговорення також є важливою частиною ритуалу читання. Крім того, що це ідеальний спосіб для проведення часу з родиною, це ще й корисна вправа для кращого запам’ятовування текстів, розвитку мовлення та критичного мислення. Обговорення можна замінити на ігри, які подобаються дітям: вдавати персонажів із різних історій, по черзі вгадуючи їх, або ставити сценки з улюблених книг. Це допоможе перейти з простого «сканування» текстів до активного читання.
Для формування любові до читання дуже важливо, щоб книги оточували малечу з раннього дитинства. Створіть власну домашню бібліотеку, де буде дитяча полиця з найрізноманітнішими книгами для дитини, які вона може обрати в будь-який час. Або відвідайте публічну бібліотеку чи місцеву книгарню, де дитина зможе походити поміж стелажів із книжками та навіть обрати якусь.
Похід до книгарні та вибір нових книжок може стати «винагородою» за прочитання інших. Дехто з дорослих каже, що читання не має асоціюватися з обов’язком, за виконання якого дитина отримує приз. Однак мотивувати дітей все ж потрібно, і не обов’язково матеріальними подарунками. Це може бути перегляд мультфільму за прочитаною історією, цікава гра чи похід до бібліотеки.
Остання порада — підбирайте книжки відповідно до інтересів дитини. Усі діти мають свої вподобання, на які потрібно зважати при виборі книг. Якщо дитину цікавлять великі енциклопедії про тварин, то подаруйте їй таку. Якщо ж, навпаки, вона любить історії про принцес, то знайдіть цікаві казки. Робіть усе, щоб зацікавити дитину читанням, а не відштовхувати її від нього.
Які книжки підбирати дітям?
Не менш важливо вміти правильно підбирати книжки для дітей за віком. Діти швидко ростуть, а їхні смаки змінюються. Якщо ще торік ваша дитина любила читати казки, то сьогодні вони вже не такі цікаві для неї, натомість підійдуть більші історії про реальних персонажів її віку. Це важливо враховувати, обираючи книги для дітей.
Найменшим малюкам найкраще читати короткі поезії, віршовані історії або невеликі казки, що ідеально заспокоять перед сном. Мої особисті рекомендації — «Кудлатик, книга та ковдра» і «Чудовий подарунок». Також нещодавно у видавництві з’явилася весела історія української авторки Ірини Потапенко про маленьку Анну, яка вирішила стати курячою королевою на бабусиній фермі — «Анна – куряча королева». Ця книга сподобається багатьом малюкам.
Трохи старшим дітям, від трьох до п’яти років, підійдуть більші історії. Але обов’язково, щоб у них було повно яскравих малюнків, адже у цьому віці діти полюбляють самі гортати сторінки та роздивлятися зображення. Я рекомендую книжку «Тато в дитсадку. Як тато зменшився», яку написали автори серії «Друзяки-динозаврики». Дітям сподобається і сама історія, і малюнки в книжці. Варті уваги також казка навпаки «Принцеса, яка накивала п’ятами» і повчальна історія про невпевнену одноріжку «Маленька одноріжка Зіронька. Ти вмієш чаклувати!».
Першачкам важливо підбирати короткі історії для самостійного читання. Це може бути як збірка історій, так і одна невелика за обсягом казка. Як тато я рекомендую «Казки Андерсона», найвідомішого казкаря світу. Для читання взимку підійде і наша новинка «Нічний експрес». А ще в цьому віці діти залюбки читають енциклопедії або пізнавальні книжки на зразок «Маленькі дива природи».
У 7-10 років діти починають більше цікавитися пригодницькими історіями. Ідеальною для цього віку може стати новинка «Великі комахи. Історія тих, хто відростив крила», де зібрано десять розповідей про незвичайних комах, яким довелося побувати акторами, шпигунами чи танцюристами. Популярною серед найменших читачів є фантастична серія про Елзі Піклз, яка нещодавно поповнилася новою книгою «Елзі Піклз. Відьмам вхід заборонено». А батькам, які бажають познайомити дітей з українською культурою через книжки, раджу майбутню новинку «Мавка Вербичка й песиголовці». Її написала Юліта Ран, авторка коміксів про Пса Патрона.
Це лише частинка з того, що можна обрати та подарувати дітям. Головне пам’ятати — найкраща книга та, що навчає, надихає, дарує незабутні враження та вчить любити читання.
ДІТИ І КНИГА
Читання — наша справжня суперсила. Адже книги сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви та концентрації. А розвинена навичка читання є невід’ємною для успішного навчання з усіх предметів. Раннє читання сприяє когнітивному, емоційному та соціальному зростанню дитини.
Раннє читання сприяє когнітивному, емоційному та соціальному зростанню дитини. Як прищепити дітям любов до книги та яка роль батьків у цьому процесі?
Батьки відіграють ключову роль у формуванні звички читати — бо в цей ранній вік ли
ше вони мають такий доступ до дитини.
«Навіть до появи дитини на світ буде корисним, якщо мама або тато читатимуть їй уголос. Ясно, що тоді, як і в перші місяці життя, не йтиметься про засвоєння дитиною якихось сенсів. Але вона вловлюватиме і запам’ятовуватиме голоси батьків, відчуватиме ритм, заспокоюватиметься, звикатиме до ваших інтонацій. Нарівні з колисковою книга — це можливість поговорити з вашою дитиною, провести час разом, навіть коли вона ще не найцікавіший співрозмовник. І що старшою дитина стає, то більш відчутною є користь спільного читання».
Для Вас, шановні батьки, декілька ПОРАД щодо ЧИТАННЯ ДІТЯМ КНИЖОК.
«Зробіть читання спільним хобі, сімейною традицією — це безцінний внесок у розвиток читання дітей. Це дозволить завжди бути зі своїми дітьми на одній хвилі: обговорити книжку, почути думку кожного з родини про певний момент у книжці, згадувати жарти, сміятися та фантазувати. Для дитини це дуже цінно. Помічайте реакцію дитини на прочитане, її емоційний стан. Часом треба пояснити незрозумілі моменти, а часом — зізнатися у своїй необізнаності та дати дитині можливість просвітити своїх батьків. Такі моменти роблять зв’язок міцнішим та надають додаткової довіри стосункам».
