‘Семінари і консультації для педагогів’

     Підготувала: музичний керівник Марченко О.І.

     Дитинство – період розквіту в житті людини. Це час, коли дитина подібна квітці, який тягнеться своїми пелюстками до сонечка. Діти дуже чутливо реагують на кожне слово, сказане дорослими. Тому завдання дорослих – прищепити дітям любов до прекрасного, навчити їх умінням і навичкам гри в колективі, розвинути в дітях такі якості, як доброту, почуття товариства і благородство, почуття патріотизму до Батьківщини і рідним витоків.

      Фольклор України надзвичайно важлива складова частина культури народу. Система духовного життя народу, яка тісно пов’язана з побутом, літературою, в якій відбиті моральні, етичні та естетичні погляди і цінності людей.

     Пропонуємо консультацію про те, яку особливу цінність у навчально-виховній роботі з дітьми дошкільного віку представляє український дитячий музичний фольклор.

НА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1. Релаксація – допомога в зміцненні і збереженні здоровя дітей

2. Ірові динамічні паузи в роботі з дітьми

3. Коректурні таблиці як засіб стимулювання креативності дітей

4. Використання нетрадиційних технік малювання для розвитку творчих здібностей дітей

5. Використання ІКТ-ігор у роботі з дітьми

6. Інтерактивні форми роботи з батьками в ДНЗ

7. Народна казка – віддзеркалення душі українського народу

8. Адаптація дітей 6-річного віку до навчання в школі

9. Особливості створення та організації міні-музею в ДНЗ

10. Емоційний комфорт дошкільника 5-го року життя як показник його психічного здоров’я

11. Аспекти психологічної безпеки дошкільника

     Оновлення системи дошкільної освіти, процеси гуманізації та демократизації у ньому зумовили необхідність активізації взаємодії дошкільного закладу з сім’єю. Сім’я – первинний унікальний соціум, дає дитині відчуття психологічної захищеності, емоційного «тилу», підтримку. Сім’я – це ще й джерело суспільного досвіду. Тут дитина знаходить приклади для наслідування, тут відбувається його соціальне народження.

    Взаємодія сім’ї та ДНЗ відіграє важливу роль у розвитку і вихованні дитини. В даний час взаємодія з батьками вихованців, займає гідне місце в ряду пріоритетних напрямків виховно-освітнього процесу дошкільних закладів. Більшість педагогічних колективів чітко усвідомлюють пріоритетність родинного виховання поряд з необхідністю психолого-педагогічної допомоги батькам.

   Сучасні дослідники відзначають важливість взаємодії педагогів і батьків для виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Включення сім’ї як партнера і активного суб’єкта в освітнє середовище дошкільного навчального закладу якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, що мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини.

   Практичні працівники намагаються найбільш повно використовувати весь педагогічний потенціал традиційних форм взаємодії з сім’єю і шукають нові, інтерактивні форми співпраці з батьками у відповідності із зміною соціально-політичних та економічних умов розвитку нашої країни.

1. _Морально-духовне виховання засобами краєзнавства (практикум)

2. Насильство у вихованні дитини (практикум)

3. Національно-патріотичне виховання – важлива складова соціально-комунікативної компетенції (практикум)

4. Розвиваємо здібності дитини (практикум з елементами тренінга)

5. Спілкування та мовленнєвий розвиток, комунікативні здібності дошкільників (ділова гра) 

6. Страхи дітей і шляхи їх подолання (практикум)

7. Формуємо життєву компетентність через сюжетно-рольову гру 

8. Формуємо у дитини соціально-комунікативну компетенцію (круглий стіл)

9. Майстер-клас “Програму Са-ФІ-Дансе в практику дошкільного закладу”

10. Майстер-клас “В мнемотехніку граємо, дітей мові навчаємо”

ПЕДАГОГАМ НА ЗАМІТКУ

Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

   Одним із найважливіших завдань дошкільного закладу в умовах національного відродження України постає проблема виховання всебічно розвиненої особистості. У цьому контексті важливого значення набуває проблема створення розвивального середовища для дітей раннього віку.

    Теоретичні основи створення розвивального ссрдовища для дітей раннього віку базуються на ідеях Б.Ананьсва, Л.Божович, Л.Внготського, Т.Гаврилової. С.Горбенко, Я.А.Коменського. Ж.Ж.Руссо,С.Русової, Г.Песталоцці, С.Рубінштейна, В.Сухомлинського, С.Лкобсон та ін.

    Процес створення розвивального середовища найменш підлягає безпосередньому регулюванню і разом з тим найбільш чутливо реагує на загальний стан речей у суспільстві, якнайтісніше пов’язаний з традиціями даного суспільства і реальними перспективами його подальшого розвитку.

  Розвивальне предметне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального предметно – ігрового середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

    Незаповнене і безбарвне предметно – ігрове середовище справляє на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. І тільки періодично обновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно ігрове середовище має розвивальний вплив, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впиває на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

   У всіх гуманістичних теоріях та практиках дошкільного виховання минулих часів, як і сьогодні, проблемі створення предметно – ігрового середовища надавалося першочергове значення.

  Кожна історична епоха висуває свої критерії розвитку особистості дитини,що свідчить про невичерпну і вічну багатоаспектність проблеми створення розвивального середовища для дітей раннього віку, об»єктивізацію постійної потреби її дослідження.

 «Без відповідного середовища немає конструктивної діяльності дитини, – писала М.Монтессорі. – Оточення дитини – це не просто поєднання предметів для ігор або якогось їх застосування, оточення мусить мати цілісну форму (образ) і орієнтуватись на цілісне сприйняття дитини, а не на суму його можливостей».

   Вчення Марії Монтессорі, видатного італійського науковця, базується на принципі природної доцільності розвитку закладених у дитині життєвих сил і творчих здібностей. Дитині не потрібне дороге середовище. Навпаки, в ньому має бути «визначена (окреслена) незавершеність, але не безформність».

Читати повністю »