Author Archive

ОСВІТНЬОЇ ЛІНІЇ  «ГРА ДИТИНИ»

    Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

  Реалізація моделі сучасного дошкільного закладу сприяє більш повній професійній самореалізації педагогів, їх професійному й особистісному зростанню, дозволяє підвищити особисту відповідальність за рівень власного професіоналізму.

   Ось чому методична робота в нашому дошкільному закладі спрямована на  вирішення першорядного завдання – сприяти бажанню вихователя вчитися, спонукати його до пошуку нових шляхів удосконалення фахової та педагогічної майстерності. Структура методичної роботи підпорядкована тому, щоб кожен педагог міг якнайбільше працювати над собою, реалізувати свої можливості, рости як фахівець і особистість. Цьому якраз і сприяють тематичні засідання педагогічних рад нашого дошкільного закладу.

Здійснюючи одне з пріоритетних завдань дошкільного закладу на поточний навчальний рік – реалізувати завдання освітньої лінії «Гра дитини» Базового компонента дошкільної освіти через розвиток у дітей життєвої компетенції, творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності, до педагогічної ради «Формування соціально компетентної особистості дитини засобами гри» були проведені протягом листопада такі методичні і педагогічні заходи, як: відкриті заняття – «В театрі» (вихователь Санжара Г.І., група «Бджілка» (6-й рік), «Ходить гарбуз по городу» (вихователь Мезько С.В., група «Калинка» (5-й рік), День відкритих дверей для батьків «В різні ігри граємо – кмітливими, розумними, творчими зростаємо», консультація «Організація ігор-драматизацій дітей старшого дошкільного віку», круглий стіл для педагогів «Формуємо життєву компетенцію дошкільників через сюжетно-рольову гру».

  Підводячі підсумок всій виконаній роботі, під час круглого столу, педагоги прийшли до висновку, що вплив гри, особливо сюжетно-рольової, на формування соціальної компетентності дошкільника полягає у тому, що завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню дитина знайомиться з нормами і моделями людської діяльності та взаємовідносин, які стають зразками для її власної поведінки. Тобто гра виступає як форма соціалізації дитини.

    Позбавлення дитини ігрової практики – це позбавлення її головного джерела розвитку. На думку психологів, саме в грі дитина будує свої перші моделі навколишнього світу, засвоює правила спілкування між людьми, розвиває свої здібності і характер. Гра – це єдина центральна діяльність дитини, що має місце в усі часи і в усіх народів.

    Хочеться подякувати всім Вам, шановні педагоги, за співпрацю, побажати творчих знахідок у нашій важкій, але цікавій роботі, нехай діти і їхні батьки своїм відношенням до Вас і Вашої праці додадуть у ваше життя здоров’я, щастя і любові.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

      Підготувала: вихователь-методист: Васильєва Н.А.

Для того, щоб сюжетно-рольова гра розгорталась, була дійовою і насиченою подіями, необхідно врахувати моменти:

• попереднє знайомство з об’єктом гри;
• чим менші діти, тим більш наочною повинна бути гра, тобто потрібні такі атрибути, які допомагають входити в роль: квитки для касира, шаблі для козаків і т.д.;
• найкраще коли такі ігри відбуваються у стані емоційного напруження гравців, коли існують конфліктні ситуації в сюжеті, протиборство учасників і необхідність самостійно приймати рішення;
• розподіляючи ролі, необхідно врахувати особливості дітей, даючи одним можливість зміцнити свій авторитет, проявити себе, іншим – зблизитись, потоваришувати, третім – стати більш організованим, розкутим тощо;
• допомогти дитині “увійти” в роль. З цією метою тим, хто збирається імпровізувати пропонують уявити себе в ролі і відповісти на питання (Чого він хоче досягти в житті? Що цінує в інших? Яких друзів має?);
• вибір сюжету гри повинен відповідати запитам та інтересам дітей, які самі можуть запропонувати такі сюжети, основні ролі і ситуації;
• в сюжеті повинна бути закладена певна ідея, яка б виконувала функції регулятора поведінки;
• виховний ефект сюжетно-рольових ігор все ж досягається не стільки сюжетом, скільки тими взаємовідносинами, які виникають у грі.

• Кожна дитина має усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя,  має бути впевненою, що її люблять і цінують;
• дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;
• дитина не повинна боятись. Страх – поганий помічник у ситуаціях, коли треба діяти рішуче і швидко;
• не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого або виробляти у неї автоматичні звички. Дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;
• дитина має довіряти близьким дорослим – батькам, вихователям – і, не вагаючись, розповідати їм про будь-яку пригоду; дитина має бути певною, що близькі зрозуміють та допоможуть;
• у розмовах з дитиною не може бути заборонених тем;
• діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженими;
• дитина має знати, що інтимні частини тіла належать лише їй, і у відсутності батьків та вихователів ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше – торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних навчальних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.

     Варто зважати на те, що безпека – це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, вміння адекватно поводитися в різних ситуаціях. Адже опинитися в екстремальній ситуації дитина може зовсім несподівано, тоді, коли близького дорослого, який захистив би її, немає поруч.

      Підготувала: вихователь-методист Васильєва Н.А.

З 21 по 25 листопада у дошкільному закладі був проведений «Тиждень знань безпеки життєдіяльності».

Метою проведення «Тижня безпеки життєдіяльності дитини» є: поліпшення пожежно-профілактичної та дорожньо-транспортної роботи та якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя; пропаганда здорового та безпечного способу життя серед дітей та батьків; вироблення у дітей дошкільного віку умінь та навичок щодо захисту свого життя і здоров’я під час НС.

Під час підготовки до «Тижня безпеки дитини» проведено ряд заходів, серед них:

– позаплановий інструктаж з робітниками дошкільного закладу з питань техногенної і пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій;

– підготовлені для педагогів методичні рекомендації стосовно проведення Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності дітей;

– складено орієнтовне календарне планування на тиждень безпеки життєдіяльності для кожної вікової групи;

– підготовлено необхідні методичні розробки відповідно до тематики  “Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності”;

– проведено з педагогами бесіду щодо вимог програми і Базового компоненту з охорони життя і здоров’я дітей-дошкільників;

– поновлено вміст аптечки першої долікарської допомоги в усіх вікових групах;

– поповнено в кожній віковій групі папки-пересувки, стенди, ширми для батьків за темою «Безпека наших дітей»;

– оформлено пам’ятки для батьків з питання «Охороняємо життя і здоров’я наших дітей»

– підготовлено матеріали та поповнено методичний кабінет з питанння «Бережемо життя і здоров’я дітей» за розділами: «Дитина і природа», «Дитина і вулиця», «Дитина серед людей», «Здоров’я дитини» тощо;

– підготовлено конспекти заходів з фізичної культури, плани і конспекти розваг за тематикою безпеки дитини тощо.

Під час «Тижня безпеки дитини» проведено:

• 1 день – «Дитина в побуті»
• 2 день – «Дитина і вулиця»
• 3 день – «Дитина серед людей»
• 4 день – «Дитина і природа»
• 5 день – «Здорова дитина»

Роботу проводили із залученням дітей до різних форм роботи: заняття, ігрова діяльність, театралізована діяльність, розваги, конкурси, бесіди (індивідуальні, групові та колективні), екскурсії, читання художньої літератури з використанням українського фольклору, самостійно-художня діяльність, психогімнастика, пошуково-дослідницька діяльність, моделювання ситуацій та їх розв’язання.  

Робота проводилася згідно плану проведення тижня. Всі заходи, які були заплановані, вчасно проведені. 

Впродовж тижня велася робота з батьками через: групове та індивідуальне консультування, інформацій листи, стенди по безпеці життя, організовувались виставки робіт батьків та їх дітей.